Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 21, 2017

Чи Угорщина справді хоче забрати собі частину України?

Автор:

|

Липень 13, 2017

|

Рубрика:

Чи Угорщина справді хоче забрати собі частину України?

Геннадій Москаль

Частина угорських політиків мріє, аби їхня країна повернула свої кордони, які в неї були до 1920 року. Тобто відібрати шмат Австрії, половину Словаччини, частину українського Закарпаття, плюс клапоть Румунії, Сербії, частку Хорватії та прикордонну смугу Словенії. Саме таку мапу, де Будапешту належить чи не третина Європи, угорці розгорнули 2011-го на честь початку свого головування в Європейському Союзі (ЄС). Тоді виник скандал.

Ностальгія за минулим
Село Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області — найбільше угорське село в Україні. Там проживає понад 5,5 тис. етнічних угорців. Назви вулиць, вивіски на крамницях та установах — усе дублюється угорською. Українською тут розмовляють лише заїжджі. Таких сіл уздовж угорського кордону — десятки, де факто це — культурна автономія. Тут проживають близько 150 тис. етнічних угорців, а це — 12 % жителів Закарпаття. Часто з візитами тут можна зустріти керівництво Угорщини, угорськомовному населенню офіційний Будапешт надає безвідсоткові кредити та гранти. І це — нова стратегія сусідньої держави. Тонка гра під назвою Велика Угорщина.
Останні роки офіційний Будапешт проводить політику вливання серйозних коштів у Закарпаття. І це поруч із систематичними заявами про автономію угорців, які проживають у Закарпатській області. Чи пов’язані ці процеси? І чи справді угорці хочуть від’єднатися від України? Чи це звичайнісінькі провокації Кремля, аби посварити офіційні Київ та Будапешт на ґрунті міжетнічних взаємовідносин?
1920 рік. Угорщина завершила Першу світову війну мирним договором — Тріанонською угодою, фактично втративши дві третини своїх територій, в т. ч. закарпатських, де досі проживають етнічні угорці. Після останнього приходу до влади Віктора Орбана, теперішнього угорського прем’єр-міністра, 2014-го з боку офіційних кіл почали раз по раз лунати заяви про автономію не лише для угорців Румунії, Словаччини, Сербії, а й Закарпаття. Заявляв про це і сам п. Орбан. «Угорці, котрі живуть у Карпатському реґіоні, мають право на подвійне громадянство, на права національної спільноти й автономію», — сказав він.
Міністерство закордонних справ України відреагувало миттєво, викликавши угорського посла на килим. Будапешт тоді заявив, що п. Орбана не так зрозуміли. «На щастя, дії з боку Угорщини мають зовсім інший характер, ніж дії з боку Російської Федерації (РФ). Поки це у вигляді агітаційних і пропагандистських акцій. Нещодавно була спроба встановити на Берегівщині агітаційні стовпчики — стели з відповідними написами, що звідси починається Угорщина. Для суверенної України така агітація неприйнятна», — вважає Сергій Федака, професор Ужгородського національного університету.

Щоб угорці жили на своїй землі
В угорському селі Велика Добронь під Ужгородом сільським головою працює українець Іван Попка. Село живе за рахунок сільського господарства — теплиці, де вирощують овочі, гроші на це в основному дає угорський уряд як гранти. Таку фінансову підтримку для закордонних угорців офіційний Будапешт надає останній рік по усіх сусідніх країнах, де проживає їхній етнос. «Для чого вони це роблять? Коли спілкуюся з іноземцями, з представниками міст, сіл-побратимів, то завжди задаю це запитання. Вони відповідають: для стримування, щоб угорці жили на своїй землі. У нас на Закарпатті. Щоб не їздили світом. Заробляли тут. Досить впливові люди там, я мав із ними розмову, у розмові зі мною вони абсолютно не виказують територіальних претензій», — розповідає п. Попка.
Тож офіційна мета політики Угорщини — не сепаратизм. Про територіальні претензії до Закарпаття з боку офіційної влади Угорщини немає жодного доказу ні в пресі, ні в розмовах на Закарпатті. Про територіальні претензії дозволяють собі просторікувати угорські праворадикали з партії «Йоббік», котрі тісно співпрацюють із Кремлем. Але від їхніх закликів офіційний Будапешт постійно відмежовується. Тож, втримати угорців навколо Угорщини за рахунок грошей — це те, що декларує офіційний Будапешт.
Калман Годор — підприємець із Великої Доброні, цього року отримав майже 200 тис. грн на теплиці. Одна з умов від Угорщини — він має прожити тут не менше п’яти років. «Угорщина грає тонку гру. Вони на рівні уряду пропагують автономії для закордонних угорців, але йдеться не про територіальну автономію, це дуже важливо наголосити. Уряд Угорщини каже, що закордонні угорці повинні прагнути політичної, культурної автономії, але про територіальну не згадують», — переконує Дмитро Тужанський, місцевий політолог.
Крім фінансових вливань, каже він, раніше Угорщина запровадила курс на подвійне громадянство, фактично дозволивши отримувати громадянство угорцям, котрі живуть за межами країни. Кілька років тому угорський паспорт можна було отримати ледь не в кожній будівлі сільської ради угорських сіл Закарпаття. І зараз Будапешт переконує Україну дозволити угорцям Закарпаття мати паспорт Угорщини. «Угорщина намагалася таке робити в Словаччині, аналогічні речі є в Румунії. Уряди цих країн реагували по-різному. Словаччина, крім того, що там заборонене подвійне громадянство, передбачила високий штраф, якщо в когось виявлять громадянство іншої країни», — каже політолог.

Три кити угорської політики
З 2012 року тисячі угорців Закарпаття отримали паспорт угорця, маючи українське громадянство. Але проблема в іншому — такі паспорти мають і люди у владних колах Закарпаття. Тож, політика Угорщини стосовно Закарпаття будується на трьох китах — фінансова підтримка етносу з розбудовою культури й освіти угорців Закарпаття, право на подвійне громадянство та впровадження етнічних угорців в органи влади. За версією Будапешту, це й є автономія угорців без претензій на територіальну цілісність України.
Це підтверджує й Йосип Борто, заступник керівника найбільшої угорської партії в Україні. Із 64 депутатів від його партії в облраду пройшло восьмеро, сам він став першим заступником голови облради Закарпаття. Каже, що захищати інтереси без політики неможливо. Будь-які прояви сепаратизму він відкидає. «Ми хочемо, щоб угорці Закарпаття змогли зберегти свою мову, культуру, традиції й ідентичність. Щоб залишалися угорці Закарпаття на рідній землі. Щоб їм не треба було їхати за кордон на покращення життя», — зазначив він.
Геннадій Москаль, голова Закарпатської обласної державної адміністрації (ОДА), достатньо тісно налагодив контакт із тутешніми угорськими організаціями. «Ми тут і сепаратисти, контрабандисти, ми вже продали Україну Угорщині, ми вже хліб спекли, рушник виткали, вже чекаємо сигналу, коли піти на кордон і зустріти угорські війська тощо. І це було б не так смішно, аби це не патякали телеканали», — іронізує він.
Очільник «Срібної землі» упевнений, що про сепаратизм не йдеться. Це — московська «лякалка». Він бачить лише добрі наміри Угорщини. «Політика Угорщини дуже проста та зрозуміла для нас. Але незрозуміла для тих, хто жодного разу не виїжджав навіть зі свого села. Але знає, що закарпатці — затяті сепаратисти. І симпатики, як віддати Закарпаття Угорщині. Угорщина цього не хоче. Їй не вигідно економічно, щоб угорці Закарпаття переїжджали до Угорщини, це навантаження на пенсійний фонд, навантаження на робочі місця. Вони допомагають, не вибираючи, чи ти угорець, чи ні. Вони допомагають і українським селам, і угорським», — каже п. Москаль.

Рука Москви
Геннадій Москаль вважає, що посварити Будапешт і Київ постійно намагається Кремль, проводячи на Закарпатті різні акції та зібрання, де постійно виносяться сепаратистcькі гасла. Нещодавно місцева СБУ такий з’їзд зірвала.
Слова голови ОДА про бажання Москви розсварити на сепаратистському ґрунті українців та угорців підтвердили проф. Федака і Дмитро Тужанський. Як приклад, нещодавнє затримання угорською прокуратурою Бейлу Ковача, котрий є депутатом від Угорщини в Європейському парламенті. Він мав офіс на Закарпатті. Зараз його звинувачують у шпигунстві на користь РФ. «Усі прагнення Будапешта щодо угорської спільноти в Україні висвітлюються в російських або проросійських медіа в Україні як намір створити автономії, або відділитися», — зазначає політолог Тужанський.
А проблема — в іншому. І це — не сепаратизм. Тим більше, коли Угорщина є членом ЄС і НАТО. Проблема в Україні, яка не може нічого запропонувати натомість. Діти, залишаючи угорські дитсадки, не знають української, далі вони йдуть в угорську школу, де викладання також ведеться угорською. Таких шкіл на Закарпатті — 97. Далі йдуть в університети, яких є п’ять із угорською мовою викладання. Там близько 70 угорських дитсадків, 20 газет, 94 бібліотеки. Тут уже є широка культурна автономія. Аби навчити української, батьки угорських дітей наймають репетиторів. І питання не в Угорщині, яка намагається втримати своє населення біля кордонів, а в Україні, яка не може скористатися таким ресурсом, як українські угорці, сама мимоволі створюючи політичну автономію.

Сергій Гальченко, ТСН

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...