Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Jun. 18, 2018

Чи можлива українська освіта без корупції?

Автор:

|

Червень 25, 2015

|

Рубрика:

Чи можлива українська освіта без корупції?
Ірина Бекешкіна

Ірина Бекешкіна

Рік тому в Україні ухвалили новий Закон «Про вищу освіту», який передбачає, серед іншого, автономізацію та скорочення кількості вищих навчальних закладів із більш ніж 800 приблизно до 300, а також зменшення витрат за рахунок підвищення їх ефективності. У підсумку, найближчими роками витрати зменшаться, щонайменше, на 300 млн грн. Але відповідей на запитання, чи подолають реформи корупцію та чи підвищать якість українських дипломів, фахівці не дають.
За даними опитувань, які провели експерти Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, більшість студентів оцінює якість вищої освіти в Україні як нижчу за середній рівень. Ірина Бекешкіна, директор Фонду, розповіла, що для покращення якості освіти студенти вимагають, насамперед, розв’язати низку проблем. Зокрема, серед них — невизнання дипломів більшості вітчизняних вищих навчальних закладів (ВНЗ) у світі, невідповідність викладання вимогам ринку та корумпованість викладацького складу вишів.
Від якості освіти залежить те, яку державу вибудують українці. Тож реформування освіти є ключовим завданням влади та громадськості. «Цілком очевидно, що реформування нашого суспільство повинно спиратись на нову якість і робочої сили, і людини взагалі. І вихованням та формуванням цієї людини займається, перш за все, система освіти, через яку держава може реалізовувати свій вплив», — зазначила п. Бекешкіна.
Влада пропонує подолати корупцію, скоротивши кількість ВНЗ і поліпшивши якість отримання знань у тих освітніх закладах, які одержать ліцензію на працю. За словами Президента Порошенка, зараз в Україні є невиправдано велика кількість ВНЗ, країна має найвищий серед європейських держав показник — один заклад на майже 50 тис. населення. Тим часом, у Німеччині та Франції цей показник — у кілька разів нижчий, а якість освіти у цих країнах — значно вища.
«Це болісно буде — скорочувати стільки ВНЗ. Але беруть у молоді гроші, а замість знань і професії видають порожній гербовий папірець. Треба закривати такі ВНЗ або надавати їм інший статус», — пояснив глава держави рішення скоротити кількість вишів. Він також запевнив, що при скороченні кількості ВНЗ престиж і якість освіти зростатимуть.
Інна Совсун, заступник міністра освіти, визнає, що подолати корупцію в освіті одним махом – неможливо, але без цього українських дипломів у світі не визнаватимуть, а рівень знань і навичок випускників буде викликати у працедавців сумніви. Тож найголовніше — запровадити у життя положення нового закону про вищу освіту. «Треба розуміти, що це не зміниться за один день. Просто сам факт ухвалення закону, впровадження реформ цього не змінить. Тобто, закон створює можливості для змін. Так, якщо ми говоримо про ректорів, то у документі є норма, якої раніше не було, і в якій мова іде про те, що ректор може бути обраний лише на два терміни», — пояснила чиновниця.
А поки влада й освітяни впроваджують реформи, все більше українців шукає можливості отримати вищу освіту за кордоном. Так, лише за програмою Erasmus, яка передбачає обміни студентів, викладачів і науковців Європейського Союзу, українські громадяни щороку претендують на участь у більш як 140 магістерських і понад 40 докторських програмах за кордоном. Окрім доступу до нових країн і знань учасники Erasmus отримують стипендії — 1 000 EUR на місяць для магістрантів і понад 2,5 тис. EUR — для докторантів. Від 2004-го і дотепер близько 400 студентів із України скористалося можливістю навчання за стипендіями цієї програми.
Тим часом фахівці фіксують негативну тенденцію щодо згортання діяльності представництв західних ВНЗ і навчальних центрів в Україні. Журналіст Євген Глібовицький повідомив, що у Києві незабаром згорне діяльність Единбурзька бізнес-школа. До такого рішення спричинилася, серед іншого, ситуація у реґіоні: «Київ був стартовим майданчиком із подальшими планами на Російську Федерацію (РФ) та Центральну Азію. Політика Кремля щодо України робить непевними в очах інвесторів перспективи всього реґіону», — пояснив він.
Водночас, молодь, яка проживає в окупованих Криму і Донбасі, воліє здобувати вищу освіту у російських ВНЗ. Богдан Петренко, експерт Українського інституту дослідження екстремізму, вважає, що Україна втрачає інтелект. «У Криму — 1 040 випускників, але у найближчому до Криму Херсонському реґіональному відділенні якості освіти маємо всього 65 заявок. Ці числа — не остаточні, тому що РФ має інші можливості: для вступу кримчан Москва створює квоти. Але ці цифри є показовими у тому розумінні, що з тих молодих кримчан, хто остаточно визначився, куди вступатиме, лише близько 6 % випускників обрало Україну», — розповів експерт.
Він також зауважив, що українські університети мають тісніше співпрацювати з фахівцями ринку праці, враховуючи його потреби при запровадженні освітніх дисциплін. Зараз, за різними даними, українська економіка потребує інженерів, фахівців у сфері послуг, ІТ-спеціалістів, медиків тощо. Відтак, експерти радять чиновникам і політикам менше розводитися про реформу освіти, а більше зусиль докладати до реального реформування, щоби не втратити майбутніх поколінь.

Богдана Костюк, радіо «Свобода»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...