Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 21, 2019

Чому жінки на Львівщині доять корову двічі на день

Автор:

|

Січень 02, 2019

|

Рубрика:

Чому жінки на Львівщині доять корову двічі на день

У корівнику стійла розташовані навпроти вікон, аби корови навіть взимку щодня отримували сонячне світло

Уже четвертий рік на Львівщині діє незвичайна програма: фермерок вчать, як покращити життя корів так, аби молока було більше, а роботи менше. Почати вирішили з комфорту корів: вентилятори, великі вікна у корівнику, гумові килимки замість соломи, постійний доступ до води. І надої справді зросли! Але з цього все тільки почалося, зараз жінки їздять на семінари, спілкуються з колегами з Канади і переконують чоловіків ставити душові кабіни замість покупки нового трактора.

«Там молодь»
«Рекомендую подивитися ферму на Бродівщині, там молодь, — радить Христина Максимець, тренерка з гендерної рівності проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні», який реалізовує Львівська аграрна дорадча служба. — Ми звикли, що корову тримають старші люди, а тут якраз ні».
Проект працює з 2014-го, його фінансує уряд Канади. Ідея підтримати фермерок виникла через відсутність підтримки малих і середніх виробників молока, які за останні 15 років утримували 70-80 % поголів’я корів країни і виробляли понад 80 % продукту.
Згідно з умовами проекту, отримати ґрант можуть жінки віком до 45 літ, котрі мають неорендовану землю у Львівській чи Івано-Франківській області і входять до місцевого кооперативу. Ґранти отримали вже понад 30 жінок. «У Канаді 99 % молока фермери збувають через кооперативи. Все просто: в такій схемі умови диктує не велика корпорація, яка купує продукт, а враховується голос виробника», — розповідає Христина дорогою до ферми в селі Лісове, що за 23 км від Бродів Львівської області.
Вона каже, що часто жінки відмовляються керувати фермою, бо звикли, що виконують технічну роботу: доять чи годують худобу, натомість чоловіки їздять на збори чи в поле. «От приклад: немає сенсу пасти корову самій, є електропастухи. Ви один раз вкладаєте в це гроші і можете витратити час на себе, піти до стоматолога чи гінеколога, чи просто відпочити», — пояснює Христина, під’їжджаючи на авто до ферми Волюняків.

«Батьки були в шоці»
22-річна Марія і 27-річний Назар Волянюки відкрили ферму 2017-го. Тут, у невеличкому селі Лісове живуть близько 30 родин, всі один одного знають. Дітей щодня возять на навчання машиною, адже немає ні школи, ні садочка. Більшість живе зі збуту молока.
«Спершу наші батьки були в шоці. У нас дві педагогічні освіти, а ми корови будемо розводити», — сміється Марія дорогою до ферми. Поруч із нею двоє дітей — чотирирічний Артем і річна Аріна.
Жінка повільно заходить в просторий світлий корівник. Тут немає запаху гною та мух, усі стійла сухі та чисті. Кожне місце для корови розташоване навпроти вікна, є спеціальні тарілки, де автоматично набирається вода, на стелі висять липкі стрічки для мух. Приміщення утеплене, тому взимку тут не холодно. В корівнику облаштована спеціальна кімната для доїльного апарату та холодильника.
«Роботи в селі немає, ми думали їздити до Польщі. Чотири роки тому одружилися, чоловік працював у садочку, я ще вчилася. Почали розводити свиней, але не вдалося. Потім собі порахували, що у нас багато землі, є велика хата, треба тут щось робити», — каже Марія і прикладає руку до чола сила.
Від ранку в нього температура і вона планує його відвезти в лікарню по обіді. В селі немає лікаря, тому молодиця мусить їздити автомашиною. Саме через відсутність садочка та лікарні Марія три роки тому навчилися кермувати автівкою, тепер може сама возити дітей у садочок.
«І так вийшло, що якісь незручності нас лише стимулювали розвиватися. Навіть коли будували корівник, то багато речей я робила сама. Нам не було страшно, що щось не вдасться, просто робили і нікого не слухали», — пояснює фермерка.
Сім’я чоловіка Марії тримала п’ять корів і мінімальні знання про цю сферу вони мали. Оскільки в селі жодних підприємств немає, але є річка і територія для пасовища, то майже кожна родина тримає по три-п’ять корів.
Родина заклала фундамент корівника за гроші, отримані від народження першої дитини. За півроку чоловік став їздити до Польщі, аби заробити гроші на закінчення будівництва.
«Бувало таке, що Назар у Польщі, а я сама доштукатурюю корівник. Коли відкрилися, то в нас були три дійні корови, зараз уже маємо вісім дійних і п’ять нетелей», — пишається жінка.
На весну планують, що корів уже буде 20. Одна така нетель (тільна корова) коштує 29 тис. грн, Волянюки взяли чотирьох під безвідсотковий кредит на два роки через кооперативне об’єднання «Рівноправність».
У середньому за літру молока фермерам платять 5 грн, що жирнішим воно буде, то прибутковішою буде робота. За день корова дає від 20 л до 35 л, залежить від породи й умов.

На каналі YouTube розказує про корів
Ферма розташована за кілька метрів від будинку Волянюків та їхніх батьків. Поруч із просторим подвір’ям видно корівник, а за ним — 50 га пасовища.
«Я залишаю тут візок, — показує Марія в кут корівника і сміється. — Поки ставлю доїльний апарат, то донька чекає мене в ньому. А коли тут не працюємо, то в ньому спить кіт».
Цікаво, що Марія єдина в сім’ї, хто не любить молока, а от діти і чоловік вимагають сир чи кефір щодня.
За ґрант на фермі постелили спеціальні килимки для корів, встановили вентилятор, лампи, накриття хліва. Аби економити час, сім’я також облаштувала електропастуха.
«Це нам дуже допомагає, вранці вигнав, ввечері пригнав. Не треба бігати та пильнувати. От, наприклад, зараз чоловік за кордоном, але я можу впоратися з господарством сама: виганяю, дою корови, годую. Встигаю робити манікюри жінкам у селі — це мій підробіток», — каже молодиця.
Її чоловік цього дня якраз був у Польщі, але пізніше розповідає, що родинна справа йому дуже подобається, він навіть завів канал на YouTube і знімає поради для фермерів. До прикладу, показує як боротися з бородавками на коровах. «Якщо комусь це буде корисним, буду дуже радий. Мені весь цей досвід хочеться із кимось розділити», — сміється Назар.
Найближчим часом він планує встановити січкарню, щоб заготовлювати сінаж і обіцяє залити відео про те, наскільки це вигідно.

«Корови доять двічі на день, а не тричі»
У проекті фермерок навчають, як врахувати кожну деталь, аби отримати максимум вигоди. До прикладу, доїти корів тричі немає сенсу, можна лише вранці й увечері. Цю пораду досі не всі готові запровадити на практиці. Але плюси тут очевидні: не треба зайвий раз приганяти худобу, а худобі не треба витрачати зусилля на дорогу туди-назад. Молока від цього тільки більше.
«Це економія часу і ресурсів корови. Нам спершу казали: корів зіпсуєте. Ми казали: так-так, але робили своє. О восьмій я годую корів, дою, виганяю на пасовище, о третій приганяю напоїти на годину. Потім знову корів ведуть на пасовище. Загалом на день витрачаю три години на худобу», — коментує фермерка.
Усе молоко сім’я збуває через кооператив. Молоковоз забирає молоко кілька разів на тиждень і відвозить на завод.
Учасниці проекту можуть також безкоштовно запросити ветеринара, котрий проведе ультразвукову діагностику корови, аби визначити, тільна вона чи ні.
«Багато досвіду переймаємо в Канади, але також їздимо на семінари польських, нідерландських і німецьких колег. Коли презентуємо закордонну практику, то завжди є 10 %, які відразу вірять і готові застосовувати, 10 % вимагають доказів, 30 % чекають, коли це перевірять колеги. Решта взагалі не хочуть застосовувати нове, бо їхні «діди-батьки» так не робили. Але буває таке, що наші фермери самі досягають успіхів, якими готові ділитися. Наприклад, заготовка сінажу. Фермер заготовлює траву у герметичні мішки і має корм для худоби, з яким не треба довго возитися, сушити, перекидати», — каже Віталій Степанович, головний тренер проекту.
Крім ґрантів, учасниці проекту можуть також безкоштовно отримувати супровід профільних фахівців, скористатися лабораторією, розробити індивідуальний бізнес-план, отримати частину корму за пільговою ціною. Після підтримки в рамках проекту продуктивність ферм зростає від 20 % до 40 %. Подавати заявки на програму можна до 2021 року, головне відповідати простим вимогам.
«Але найбільше у цьому проекті мені подобається те, що діти, які виросли на цих фермах, обов’язково захочуть продовжити сімейну справу. Вони побачили, що це може бути бізнесом, який постійно розвивається. Скоро самі побачите», — резюмує Христина Максимець.

Мар’яна Вербовська, Zaxid.net

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...