Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 15, 2018

Бомба із 1979-го на глибині 903 метри

Автор:

|

Квітень 19, 2018

|

Рубрика:

Бомба із 1979-го на глибині 903 метри

Під давно занедбаною шахтою «Юний комунар» лежить радіоактивна бомба сповільненої дії

14 квітня на шахті «Юний комунар» («Юнком») в окупованому Єнакієвому майже урочисто відімкнули всі рубильники, що живили розташовані на глибині понад 900 м помпи, що відкачували воду. «Все під контролем», — запевнила окупаційна влада мешканців майже 80-тисячного міста-супутника Донецька.
Здавалося б, справді: чого переживати, шахту закрили як нерентабельну ще 2002 року. З того часу копальня перебувала в режимі сухої консервації: воду відпомпували і зливали в підземні відстійники. Тепер Олександр Захарченко, ватажок терористичної організації «Донецька народна республіка», вирішив більше цього не робити — занадто дорого (близько 50 млн USD на рік), мовляв, краще ці гроші на проведення «параду побєди» 9 травня витратити. Щоправда, існує один нюанс — 1979-го на «Юнкомі» був здійснений єдиний за всію історію СРСР підземний ядерний вибух. Радіоактивна капсула досі перебуває на глибині 903 м, і що робиться всередині та навколо неї — не уявляє ніхто.
Теоретики із Петербурґу
Метою атомно-вибухового експерименту «Кліваж» було зниження напруги в гірничому масиві, що мало підвищити безпеку відпрацювання вугільних пластів. Для цього на глибині 903 м було підірвано ядерний заряд потужністю 0,2-0,3 кілотонни у тротиловому еквіваленті. І справді після вибуху було відзначено суттєве зниження частоти викидів газу та породи. Однак на місці вибуху утворилася капсула діаметром 30 м, заповнена водою з радіоактивними цезієм і стронцієм. Що зараз діється на глибині 903 м під Єнакієво, невідомо.
Бойовики посилаються на дослідження російських фахівців (науково-дослідний інститут «Шахтопроект» із Санкт-Петербурґу), котрі зробили висновок, що «затоплення шахти жодної загрози не становить». Щоправда, це бадьоре припущення було зроблене винятково на теоретичній основі: мовляв, у підручниках написано, що період напіврозпаду цезію та стронцію — приблизно 30 років, а після вибуху минуло вже майже 40. Певна річ, що теоретики із Санкт-Петербурґу категорично відмовилися перетворитися на практиків: хто ж добровільно полізе заміряти рівень радіації в глибочінь давно закинутої штольні.
Без джерел питної води
Але не варто забувати, про йдеться лише про період напіврозпаду. Тобто, якась кількість радіоактивних речовин там усе ж залишилася. При цьому російські «теоретики» чомусь замовчали той факт, що більшість копалень Донбасу пов’язані між собою, тобто, заражена вода з «Юнкому» рано чи пізно перетече у сусідні копальні «Олександр-Захід», «Вуглегірська», «Булавинська», а там дістанеться й до водоносних горизонтів.
«Під загрозою зараження опиняться басейни річок Сіверський Донець і Кальміус, а також Азовське море. Крім Донецької та Луганської, це може зачепити Дніпропетровську, Запорізьку та Харківську області України», — розповів у ефірі «Радіо Донбас» Євген Яковлєв, гідрогеолог і доктор технічних наук. Також, за його словами, не виключено, що забруднені води почнуть підтоплювати копальні державного виробничого об’єднання «Артемсіль» (розташовані в підконтрольних Україні Соледарі та Бахмуті) — основного постачальника кухонної солі на український ринок.
Але проблема не лише в «Юнкомі». Донбас, де були зосереджені приблизно 4 тис. шкідливих технологічних виробництв, продукував до 80 % токсичних відходів України. Тут розташовані 1350 териконів, із яких 350 зараз палають. Під кожним із них ґрунтові води забруднені, і при підйомі шахтних вод ці ділянки стають додатковим джерелом забруднення річок.
Є й виняткові джерела небезпеки. В Горлівці (населення — 250 тис. осіб) розташований закинутий Микитівський ртутний комбінат. Закриту копальня комбінату, за деякими даними, вже підтоплюють. У тій же Горлівці, крім промислового майданчика хімічного концерну «Стирол», є ще й закритий казенний завод, який виробляв вибухівку. На його території залишилися напівпідземні сховища хімічних відходів.
Уже зараз «брудна» шахтна вода з багатьох занедбаних копалень, що містить велику кількість мінеральних домішок, робить непридатними для пиття більшість джерел питної води, а також надходить у Сіверський Донець. Показники мінералізації води у горішній течії (на підконтрольній Україні території), і в нижній (на кордоні з Ростовською областю РФ), різняться у вісім разів у бік збільшення. «Вода зі Сіверського Донця непридатна для пиття, жодна технологія не робить її по-європейськи безпечною. Коли ми провели відбір проб із приватних криниць, джерел, свердловин, 90 % проб не «влазили» в стандарт», — каже д-р Яковлєв.
Підземний удар
Але й цим проблеми не обмежуються. Без ефективного водовідливу відпрацьовані шахтні пласти затоплюються, втрачають міцність і з часом осідають, виштовхуючи «жорстку» воду нагору з величезною силою. Такі гідроудари супроводжуються на поверхні локальними «землетрусами» силою до 3-4 балів за шкалою Ріхтера (максимальний показник — 12 балів).
Водночас із 93 міст і селищ на Донбасі, які пов’язані з вуглевидобутком, більше половини розташовані прямісінько над шахтним простором. Так, під центром Донецьк існують щонайменше три величезні пустоти, що утворилися в результаті видобутку вугілля в радянські часи. Стовпи невідпрацьованого вугілля були залишені тільки під трьома історичними будівлями — кінотеатром ім. Шевченка, бібліотекою ім. Крупської й одним із театрів.
Потоки ґрунтових вод можуть розмити ці «підпорки», що означатиме просідання ґрунту та руйнацію будівель на поверхні. Донецькі старожили досі згадують моторошну історію, коли на початку 1980-х рр. під землю за одну ніч пішла п’ятиповерхова новобудова. На щастя, минулося без жертв — будинок не встигли заселити.
Не копай яму іншому
І наостанок. Природні та техногенні катастрофи не зважають на державні кордони. Насправді екологічна бомба сповільненої дії в українському Донбасі боляче вдарить і по Росії. Чимало шахт міст Гуково (населення — 66 тис. осіб) і Каменськ-Шахтинський (90 тис.) у Ростовській області РФ напряму пов’язані підземними виробітками з українськими копальнями, тож за катастрофічного сценарію вода неминуче почне заливати й їх.
Те ж стосується Сіверського Донця, який є найбільшою притокою російського Дону. Хоча воду Сіверського Донця в РФ не використовують як питну, але вона йде на полив сільськогосподарських угідь, потрапляє в прибережний водозабір і використовується в меліорації. Як тут не пригадати давню народну мудрість: «Не копай яму іншому, бо сам у неї втрапиш».
Ігор Берчак
До теми
Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ України, вважає, що повернути тимчасового окуповані райони Донецької та Луганської областей під контроль української влади можливо після прийняття закону про амністію, проведення місцевих виборів і низки інших кроків.  «У мене є свій план. Він називається «тактика дрібних кроків, яким аплодують всі». Не вважаю, що реінтегрувати можна відразу всю територію окупованого Донбасу. Тому пропоную, умовно кажучи, взяти спочатку окремо Горлівку або Новоазовський район», — розповів міністр в інтерв’ю «Українській правді». За його словами, план полягає в тому, щоб миротворці спільно з українськими прикордонниками спочатку зайняли позиції на кордоні умовної Горлівки або Новоазовського району, де були б проведені вибори до місцевих рад за українським законодавством.
На думку п. Авакова не важливо, хто переможе на цих виборах, «головне — сформувати перехідну адміністрацію». «На основі цих нових, обраних за українським законом органів і представників державної влади України, туди повинна прийти центральна влада разом з українськими поліційними силами», — пояснив міністр.
При цьому він не виключив, що українські поліціянти спочатку патрулюватимуть окуповані райони з місцевими представниками територіальних громад. Він зазначив, що після цього має початися відновлення інфраструктури — систем водопостачання, електроенергії, відновлення шкіл та українських паспортів. «Тут також є нюанс, бо ступінь перевірки людей з окупованих територій має бути спеціальним, щоб ми не видавали кому попало українські паспорти», — пояснив п. Аваков. На його думку, в Україні необхідно ухвалити два закони: про амністію і «про колаборантів», які дозволять визначити статус жителів окупованого Донбасу. «Закон про колаборантів — обов’язковий, бо потрібно визначити статус кожної людини. Офіційно встановити, що він такий же громадянин України, як і всі інші. Він або жертва, яких більшість, або учасник, але не критичний. Або все ж заслуговує на заходи осуду», — розповів він.
Міністр зазначив, що якщо це все реалізувати, то поступово можна вийти на ситуацію, «коли українські прикордонники стоять на кордоні України і РФ, повністю забезпечуючи контроль, а разом із ними стоять «блакитні шоломи», про які домовляється Президент Порошенко».

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...