Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 9, 2019

Банани, вирощені під Львовом, смачніші

Автор:

|

Грудень 04, 2019

|

Рубрика:

Банани, вирощені під Львовом, смачніші
Андрій Труш

За 10 км від Львова, у с. Липники Пустомитівського району, Андрій Труш відкрив бананову ферму. Тут ростуть і плодоносять банани, лимони, гранати, лайми, ківі, папая і кава. Вирощує їх у спеціальній теплиці- вегетації разом із батьком Ярославом Миколайовичем. Зараз у них — понад 30 сортів різних екзотів.
Перед тим, як узятися за вирощування незвичних для України фруктів, Андрій був успішним бізнесменом, постачав із Європи на всю Україну лаки. Справа йшла добре. Згодом, коли почалася війна, десь «прогорів», щось віддав дружині. Проте знайшов інше заняття, для душі. Пригадує, як приїхав до батька на його присадибну ділянку. Там і зародилася ідея, від якої вже не міг відмовитися. Пробував вирощувати гриби, різну зелень, реалізовував у ресторани. Справа також просувалася непогано. Але щоб розвиватися, треба було більших площ, а їх на батьковій ділянці бракувало. Задумався над компактним варіантом, вирішив збудувати теплицю-вегетарій. Мусив вивчити, що це таке, але в Інтернеті нічого путнього не знайшов. Поїхав на Київщину, бо на Львівщині таких теплиць іще немає. Згодом познайомився з людьми, які їх виготовляють у Європі. Півроку чекав, коли ті приїдуть і зроблять каркас. «Така теплиця тримає тепло краще, ніж тришаровий полікарбонат. Цю технологію використовують у Нідерландах, вона удвічі дешевша, ніж полікарбонатна», — ділиться п. Труш.
Опалюють у теплиці дровами, для цього встановили твердопаливний 50-кіловатний котел, який гріє 2 т води, що помпою подають у теплицю. Два тепловентилятори женуть тепле повітря, утворюється тепла штора. Коштує таке «задоволення» 5-10 тис. грн щомісяця. «Уся технологія не працювала б, якби у мене не було мізків. А моїми мізками у цьому випадку є батько», — наголошує бізнесмен.
«На початках щось пропадало, щось росло, але більшість рослин прижилася», — ділиться спогадами про початок спільної зі сином справи Ярослав Миколайович. Він розпові­дає, як вирощували рослини. Деякі — з маленьких саджанців, а деякі — навіть із насінинок, які привозили з Нідерландів та інших країн, а також із Київщини. «Найлегше було виростити цитрусові, вони найшвидше прижилися. З бананами було більше мороки. Примхливим виявилося й авокадо: щоб воно заплодоносило, потрібно ще трохи часу і дуже теплі температурні умови», — каже Ярослав Миколайович. Ще Труш-старший розповідає, що найбільше йому подобається папая. В їхній теплиці ростуть деревця, які дають жовті плоди, солодкі на смак. Вони невисокі, каштаноподібні.
У вегетарії є й популярне зараз кавове дерево. Деревця за рік-півтора виростають до 1-1,5 м у висоту, а плодоносити починають у віці трьох років. У теплиці цей процес настає швидше — на другий рік.
Напередодні Нового року стали популярними «ялинки» з екзотичних дере­вець. Вони невеличкі, заввишки 1,5 м, але дуже гарні. Люди купують для окраси помешкань саджанці банана, кавового дерева, лимона. Є мандарини, папая й інші цитрусо­ві. Ціни доступні — від 150 грн. За велике дерево можуть віддати і 5 тис грн. Здебільшого купують великі дерева для кафетеріїв. Перше таке велике дерево придбав приятель Андрія для свого веганського ресторану, аби підтримати початківця-аграрія. Розповів згодом, що біля бананового дерева збираються черги охочих сфотографуватися. Це й спонукало Андрія до того, щоб вирощувати щораз більше саджанців.
А чи смачні ці банани та лимони. «Набагато смачніші, ніж ті, що привозять до нас і які ми називаємо мавпячими. Ми зриваємо свій урожай, коли плоди достигають і жовтіють, а вони зеленими везуть до нас два тижні, за цей час обробляючи невідомо чим», — розповідає Ярослав Миколайович.
В їхньому вегетарії упродовж цілого року буяє зелень, тут постійно тепло. Восени й узимку тримають температуру 17-18 градусів за Цельсієм, а влітку температура сягає 30-40 градусів, як у справжніх тропіках, навіть доводиться охолоджувати. Поки що не мають стабільного збуту. Втім, Андрій планує з наступного року забезпечувати своєю продукцією готелі, ресторани, торгово-розважальні центри. Зараз дизайнери, котрі займаються озеле­ненням, привозять рослини здебільшого з Нідерландів. Ще Труші хочуть започаткувати лінійку, яка би потребувала менше світла.
Нещодавно на ферму розпочали навіть екскурсії організовувати. Навідуються школярі цілими класами. Здебільшого приїжджають діти з районів. А от львівських школярів чомусь немає, нещодавно телефонувала вчителька з Тернопільщини, котра хоче замість уроку біології організувати для своїх учнів екскурсію на ферму.

Ірина Дмитрів, «Високий Замок»

About Author

Meest-Online