До Дня захисника України в Е-архіві визвольного руху avr.org.ua виклали у вільний доступ 63 документи ОУН, знайдені в закопаному бідоні у лісі на Хмельниччині. Бідон із документами випадково відкопали на краю лісу біля села Кадиївці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області та влітку 2014 року передали в архів Центру досліджень визвольного руху. Загалом там був 81 документ, 18 із яких ще залишаються на реставрації, а також шматки тканини, кілька десятків пар не ношених жіночих бавовняних панчіх, набір для гоління (лезо, помазок, півпляшки одеколону), близько десятка новеньких кишенькових дзеркалець і дещо з посуду.
«Особливість цього архіву ОУН — в тому, що його знайшли за межами Західної України. За весь час на Хмельниччині було знайдено всього два схожих архіви, один із яких ми й публікуємо онлайн» , — розповів Андрій Усач, керівник архіву Центру досліджень визвольного руху.
Документи закопали не раніше 1950 року, в основному це — інформаційні видання підпілля ОУН: брошури та листівки, а також зошити із рукописними нотатками та фото. Більшість документів датуються 1945-1950 рр. Особливу цінність для дослідників мають вісім фото підпільників, котрі діяли на півдні сучасної Хмельницької області. Частину з них вдалося ідентифікувати. Серед них — друкарка Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН Михайлина Голіната («Тамара»).
«Відомо, що у 1948-1949 рр. «Тамара» перебувала в криївці у селі П’ятничани Орининського (зараз — Чемеровецького) району Хмельницької області, де містилась друкарня Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН. Тут вона друкувала тексти підпільних видань, множила їх на циклостилевому апараті, зшивала брошури, запаковувала у спеціальні торбинки, в яких вони передавалися для розповсюдження на території Кам’янець-Подільської, Вінницької та Київської областей. Через велику завантаженість покидати криївку «Тамара» могла лише зрідка», — розповідає п. Усач.
26 грудня 1949 року криївку виявили радянські спецслужби і після збройного опору поранену «Тамару» захопили та вивезли в Орининську районну лікарню. Там підпільниця зірвала пов’язки з ран і померла, стікши кров’ю. На той час їй було 23 роки.
Іванна Голіната-Король, молодша сестра «Тамари» і також учасниця підпілля ОУН, із якою Центру досліджень визвольного руху вдалося поспілкуватися, розповіла: «Коли Михайлина була в підпіллі, ми періодично зустрічалися. Якось я спитала її, чи вона не хоче легалізуватися. Сестра відповіла словами Франка «I яке ж ти маєш право, черепино недобита, про своє спасення дбати там, де гине мiлiон?».
Переглянути документи можна на сайті Е-архіву за посиланням: http://avr.org.ua/index.php/ARH/3102/?a=1. Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею «Тюрма на Лонцького». Зараз в Е-архіві доступні копії 22 507 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Андрій Когут