Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 30, 2020

2020 року в Україні планують провести загальнодержавний перепис населення

Автор:

|

Січень 09, 2020

|

Рубрика:

2020 року в Україні планують провести загальнодержавний перепис населення

Цього року в Україні планують нарешті провести перепис населення, потреба в якому назріла вже давно. 26 років тому нас було 52 мільйони. Тепер це число геть інше. Державна статистика каже, що українців тепер 42 мільйони. А якщо відняти міґрантів, не брати до уваги населення тимчасово окупованих Криму і частини Донбасу, то отримаємо десь 35 мільйонів. Точне ж число не зможе назвати ніхто, бо українців не рахували вже 18 років. Відтак Україна вже перейшла всі розумні межі в затягуванні цього процесу. Перепис кілька разів переносили ще за режиму Януковича, а потім — і за нової післяреволюційної влади. В результаті провести його до початку війни Україна так і не змогла. Про намір провести перепис заявила нова українська влада. З огляду на обіцяне життя в смартфоні, навіть пропонують електронний перерахунок — аби зекономити.

Коли це було
За встановленою практикою і згідно з рекомендаціями Організації Об’єднаних Націй (ООН) переписи населення у більшості країн світу проводять раз на десять років. Принципи та рекомендації ООН визначають, що саме переписи населення є унікальним джерелом соціально-демографічних даних і дозволяють отримати найдетальнішу інформацію щодо різноманітних характеристик населення як на загальнодержавному та реґіональному рівнях, так і міжнародному.
Останній перепис населення в Україні проводили 2001 року. Резолюція, яку прийняла Економічна та соціальна рада ООН, рекомендувала провести наступний раунд переписів населення та житлового фонду 2010 року (з 2005-го по 2014-й).
У зв’язку з цим Кабінет Міністрів України (КМУ) прийняв рішення про проведення пробного перепису населення у 2010 року, а повноцінного — 2012-го. 11 січня 2012 року Сергій Тигипко, віцепрем’єр із соціальної політики, заявив, що другий Всеукраїнський перепис населення проведуть 2013-го. Та у вересні 2013 року КМУ переніс всеукраїнський перепис населення з 2013-го на 2016 рік. За словами аналітиків, основними причинами цього став дефіцит державних фінансів, організаційна неготовність, а також небажання ідеологічних загострень, що можуть супроводжувати результати перепису (до прикладу, тенденції зміни мовного й етнічного складу населення) перед запланованими президентськими виборами 2015 року. У грудні 2015-го КМУ вчергове переніс перепис — із 2016-го на 2020 рік.

Проба сил
Однак у грудні 2919-го в Україні таки провели перепис населення — пробний, в Оболонському районі м. Києва та Пісківській об’єднаній територіальній громаді Бородянського району Київської області. Під час нього у кожному приміщенні записали всіх осіб, котрі станом на 00.01 годин 1 грудня 2019 року проживали в ньому, враховуючи й тих, хто мешкають тимчасово. Із числа тих, хто мешкають постійно, записали також тимчасово відсутніх.
У Держстаті України зазначили, що пробний перепис не мав на меті визначити кількість населення на обраних територіях. Основне завдання пробного перепису — підготовка Всеукраїнського перепису населення, зокрема, апробація програми та переписного інструментарію, визначення методів та основних організаційних заходів, апробація застосування інноваційних технологій, визначення оптимальних дат і тривалості проведення, визначення концепції технології обробляння даних, визначення механізмів взаємодії органів державної статистики з місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування.
Взяти участь у підготовчому переписі населення могли лише мешканці територій, на яких його проводили. Для цього було потрібно самостійно заповнити анкету (переписний лист) на спеціальному порталі в мережі Інтернет (потрібно було мати електронний підпис).
Замість цього можна було й надати відповіді переписувачу, котрий завітав до помешкання, і заповняв анкету (переписний лист) на планшеті. Також можна було прийти до переписного відділу або інструкторської дільниці та надати відповіді на запитання анкети (переписного листа) тимчасовому переписному персоналу. Контрольний обхід окремих приміщень відбувся 24-26 грудня.

Як це буде
Всеукраїнський перепис населення 2020 року стане другим всеукраїнським перепис населення в новітній історії України, що відбудеться у листопаді-грудні. Очікується, що результати Всеукраїнського перепису населення 2020-го стануть надійною базою для інформаційного забезпечення прогнозування й управління соціально-економічним розвитком України, в т. ч. планування та реалізацію бюджетного процесу, здійснення виваженої соціально-демографічної політики, регулювання міґраційних процесів і наукових розробок.
Міністр Дмитро Дубілет анонсував нову, інноваційну модель перепису населення, яка, мовляв, зекономить країні від 2 до 3 млрд грн. Для проведення перепису населення він пропонує взяти за основу дані стільникових операторів про кількість користувачів та їхнє розташування. Для того, щоб врахувати людей, котрі не користуються стільниковим зв’язком, він пропонує використати дані реєстрів про дітей і пенсіонерів, адже саме діти та пенсіонери найчастіше не мають телефонів. Щоб уникнути переоцінки кількості населення чиновник запропонував за допомогою соціологічних опитувань з’ясувати, скільки в середньому SIM-карток є у різних груп населення. Для оцінки кількості та розподілу населення він вирішив використати математичну модель, щоправда деталі цього не повідомив.

Чи ефективний електронний перепис?
Дарія Михайлишина, фахівець Групи досліджень у сфері політики людського капіталу, визнає, що сучасні дані, на кшталт даних мобільних операторів, стають дедалі популярнішими в наукових дослідженнях. Однак, використовувати їх замість, а не як доповнення до традиційного перепису ще зарано, особливо в українському контексті. На це є низка причин:

  1. Відсутність даних про структуру населення. Навіть, якщо припустити, що, полічивши кількість SIM-карток та додавши до них пенсіонерів і дітей, які не користуються мобільними, ця інформація все залишиться достатньо обмеженою. На SIM-картці не написано ж, який склад родини, умови життя її власника, чи належить вона жінці чи чоловіку, а також безліч інших показників, які допомогли б визначити не лише, скільки людей живуть в Україні, а й як ці люди виглядають. Саме дані про структуру населення потрібні для планування державної політики: наприклад, щоб дізнатися, скільки людей потребують соціальної допомоги, скільки дітей потребують школи та дитячі садочки, скільки пенсіонерів є зараз, а скільки буде у майбутньому.
  2. Неточність прогнозів щодо кількості населення. Проводячи так званий електронний перепис, ми отримаємо не лише не всі потрібні дані, а й набагато менш точну інформацію навіть за тими показниками, які можемо полічити. Не всі українці мають стільникові телефони, а декотрі мають по кілька SIM-карток. Тому простий підрахунок кількості SIM-карток не допоможе точно оцінити кількість населення. Запропоновані способи калібрації також викликають запитання. До прикладу, для проведення соціологічних опитувань, потрібно сформувати вибірку — портрет тих груп, кількість яких ми хочемо дооцінювати. Однак, таку вибірку формують, ґрунтуючись на даних попереднього перепису, який востаннє відбувся 20 років тому, скоригованого на щорічну зміну кількості населення. Тут виникає замкнене коло: хочемо провести новий перепис, тому що дані старого безнадійно застаріли, але для його проведення беремо за основу ті самі дані, які вважаємо застарілими.
  3. Економія коштів чи ігнорування життєво важливих інвестицій. Одним із основних арґументів на користь проведення електронного перепису замість традиційного є економія коштів. За оцінкою п. Дубілета електронний перепис коштуватиме 1,4 млрд грн, а традиційний — на 2 млрд дорожчий. Однак, чи справді це економія? Чи державний бюджет втратить набагато більше, неефективно витрачаючи кошти, приймаючи рішення, беручи за основу неповну та неточну інформацію? Враховуючи, що перепис проводять раз на десять років, загальна сума таких неефективних витрат за весь цей час точно перевищить вартість проведення традиційного перепису. Якщо ж уряду справді треба зекономити 2 млрд грн, звернути увагу потрібно на інші стрічки державного бюджету. Наприклад, скасувати корупційну субвенцію на соціально-економічний розвиток, на яку заклали якраз рівно 2 млрд грн. Проведення перепису населення саме традиційним шляхом допоможе Україні отримати точні та повні дані щодо кількості та структури населення, необхідні для розробки ефективної державної політики. Пропонований електронний перепис є не таким точним, не дозволяє отримати всі необхідні дані й, урешті-решт, не є економією коштів, адже спричинить неефективну державну політику.
    Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply