Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 23, 2018

Жах українських політиків: створення Антикорупційного суду

Автор:

|

Травень 24, 2018

|

Рубрика:

Жах українських політиків: створення Антикорупційного суду

Андрій Парубій

Цього тижня нарешті може завершитися одне з найскандальніших політичних протистоянь останніх двох років. Комітет із питань правової політики Верховної Ради України (ВРУ) затвердив законопроект про створення Антикорупційного суду для передачі його до розгляду в другому читанні. Андрій Парубій, спікер ВРУ, спочатку бадьоро пообіцяв, що народні депутати можуть затвердити суперечливий законопроект уже 24 травня. Однак потім змінив риторику, заявивши в ефірі «Cвободи слова» на телеканалі ICTV, що «знайти голоси для підтримки цього закону буде непросто».
Причина в тому, що Комітет ВРУ так і не спромігся остаточно визначитися щодо двох положень законопроекту, в т. ч. щодо ключового з них — права вето міжнародних експертів щодо кандидатів на посаду антикорупційних суддів. На цьому категорично наполягає Міжнародний валютний фонд (МВФ) і решта західних партнерів України, водночас не менш категорично проти виступає практично вся українська політична еліта, незалежно від партійної приналежності.

1925 поправок
Уперше дискусії навколо Антикорупційного суду розгорілися навесні 2016 року, коли Петро Порошенко репрезентував свій варіант судової реформи. Тоді громадський сектор і західні партнери вимагали одразу прописати й процедуру створення нового органу. Глава держави пообіцяв це зробити, після чого успішно тягнув кота за хвіст. Однак за справу взявся Захід, який жорстко наполягав на необхідності створення спеціального антикорупційного суду, а МВФ оголосив це однією з обов’язкових умов надання Україні чергового траншу фінансової допомоги. Причому законопроект мала узгодити Венеційська комісія.
Урешті-решт у грудні 2017-го Президент вніс на розгляд парламенту відповідний проект закону, щоправда, «забувши» прописати в тексті документу деякі озвучені у Венеції пропозиції. 1 березня ц. р. народні депутати нібито без особливих дискусій підтримали законопроект у першому читанні. Тоді в кулуарах ВРУ багато хто з народних обранців не приховував, що тиснув на кнопку лише «для галочки», мовляв, це було зроблено, щоб зайвий раз не дратувати Захід. «Усе одно поховаємо в другому читанні», — приблизно таким був загальний настрій депутатів. Варто сказати, що для цього вони добряче постаралися. За два з половиною місяці до законопроекту надійшло 1925 поправок (!) від 96-х депутатів. Про їхню «важливість» свідчить той факт, що Комітет ВРУ з питань правової політики без зайвих проблем узгодив усі з них. Крім однієї, через яку власне, й точиться запекла війна між українським політикумом та західними донорами України: хто затверджуватиме антикорупційних суддів?

Суддівська арифметика
Захід категоричний: кандидатів у Антикорупційний суд повинна відбирати Громадська рада міжнародних експертів у складі сімох осіб, котрих запропонують міжнародні організації та донори, зокрема, МВФ і Світовий банк. Причому за ними залишається право накладати остаточне вето на призначення кандидатів, до котрих є претензії (наприклад, підозра в корупції чи невідповідність майнового стану офіційним деклараціям про прибутки).
В поданому Президентом України законопроекті процедура дещо відрізняється (й саме цю правку так і не вдалося погодити перед остаточним винесення документу на голосування в другому читанні). Міжнародне вето має право подолати українська Вища кваліфікаційна комісія суддів у складі 16-х осіб. Наголосимо, що рекомендації Венеційської комісії та МВФ щодо цього питання однозначні: останнє слово таки має залишатися за Громадською радою міжнародних експертів.

Вертикаль: НАБУ-САП-Антикорупційний суд
Західна ідея створити непідконтрольний владі суд, під юрисдикцію якого може потрапити будь-який запідозрений у корупції політик чи держслужбовець найвищого рангу (тобто, практично кожен із них) викликала шалений спротив усієї правлячої еліти. Інтернет-видання «Українська правда» опитало кілька десятків політиків, переважна більшість із яких висловилася категорично проти «замикання антикорупційної вертикалі».
«Приїде якийсь мудак із-за «бугра» і буде розказувати нам, як тут жити і будувати свою країну? Вони зроблять свій ручний суд, і це все — кінець. Вони замкнуть вертикаль: НАБУ-САП-суд. І далі підуть «антикорупційні трійки», як в НКВС. Бо прийдуть, по кого захочуть і коли захочуть. Це буде держава в державі», — обурювався не під запис один із впливових депутатів від Блоку Петра Порошенка (БПП).
«Захід хоче поставити нас уже під повне зовнішнє управління! Вони там думають, що натиснуть на Порошенка, а він змусить нас усе прийняти. Але так не буде. Не в цьому випадку», — додає інший депутат уже з фракції «Народного фронту». Багато українських нардепів озвучують думки про те, що МВФ «треба послати». «В світі гроші є. В Китаї є гроші, в арабських фондах є гроші, багато де є. І там ніхто ніяких судів не вимагає. Треба проявити силу, інакше нам торба», — ледь стримуючись від відвертої лайки заявив «Українській правді» один із депутатів від БПП.

Ультиматум для Києва
Однак позиція Заходу однозначна: має бути так, як має бути, тобто, закон потрібно голосувати з правками Венеційської комісії, які Петро Порошенко вже давно пообіцяв урахувати. Фактично, проти Президента України застосували його головний козир, яким він успішно користувався останні чотири роки, — солідарну позицію Заходу.
Цього тижня Джеррі Райс, директор департаменту комунікацій МВФ, на брифінгу у Вашинґтоні наголосив, що ухвалення закону про Антикорупційний суд із поправками, які забезпечать його повну відповідність до рекомендацій Венеційської комісії, є критично важливим для продовження співпраці між Фондом та Україною.
Речник Європейського Союзу (ЄС) заявив, що спроби вихолостити закон можуть коштувати Україні скасування безвізового режиму.
І це — не порожні погрози. В грудні 2017 року справжню політичну кризу викликав законопроект, згідно з яким депутати могли б отримати право без жодних обґрунтувань звільнити директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ), керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) або будь-котрого члена Національної агенції зі запобігання корупції. Жодного аудиту, жодних судових висновків не передбачалося: більшість голосів у ВРУ за недовіру — і будь-хто з керівників антикорупційних органів автоматично йде з посади. Було очевидно, що за таких умов розслідування корупційних діянь депутатів ВРУ стало б неможливе в принципі. В разі схвалення цього закону всі антикорупційні органи стали б «підлеглими» провладній коаліції та перетворилися на політичний інструмент для боротьби з опонентами.
Тоді Захід виставив Києву ультиматум. У Державному департаменті США наголосили, що ці події виглядають, як частина зусиль, направлених на підрив незалежних антикорупційних інституцій, довіру громадськості та створюють ризики для міжнародної підтримки України. Роман Ващук, Посол Канади в Україні, наголосив, що знищення незалежності НАБУ матиме наслідки для економічної підтримки України. Крістін Лагард, директор-розпорядник МВФ, нагадала, що антикорупційні вимоги лишаються ключовими умовами співпраці України з Фондом. А керівництво ЄС прямо пригрозило скасуванням безвізового режиму, який п. Порошенко цілком справедливо вважає одним із своїх найбільших здобутків на посаді Президента України.
На жаль, зараз Київ може догратися до нового ультиматуму. І насамкінець не варто забувати, що в будь-якому випадку очікувати на початок роботи багатостраждального Антикорупційного суду цього року не варто. Навіть за умови успішного ухвалення відповідного закону, сам суд, за оцінками експертів, повноцінно запрацює не раніше літа 2019 року. Тобто, вже після президентських виборів в Україні.

Ігор Берчак

До теми
Співробітники НАБУ та САП вручили обвинувальний акт колишньому народному депутату Миколі Мартиненку, котрого підозрюють у заволодінні майном Державного підприємства (ДП) «НАЕК «Енергоатом». За версією НАБУ, поплічники депутата ще в 2008-2012 рр. штучно створили умови проведення низки тендерів, завдяки яким переможцем було визнано чеську компанію Skoda JS (фактичним власником є російське акціонерне товариство «Об’єднані машинобудівні заводи») зі завищеними на 6,4 млн EUR ціновими пропозиціями, що в окремих випадках складало до 20 % від вартості обладнання. Слідчі з’ясували, що після отримання зазначених коштів за контрактами, укладеними з ДП «НАЕК «Енергоатом», Skoda JS перерахувала 6,4 млн EUR на рахунок компанії Brasdcrest Investment S.A. (Панамська Республіка), бенефіціаром якої є Микола Мартиненко. На рахунку зазначеної компанії в швейцарському банку за запитом НАБУ згідно договору про міжнародну правову допомогу заарештовано кошти в сумі, еквівалентній 86,4 млн грн (3,2 млн CHF). Крім цього, п. Мартиненко фігурує ще й в справі про розкрадання коштів ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», розслідування якої триває.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...