Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 18, 2019

Зеленський хоче підпорядкувати собі Державне бюро розслідувань

Автор:

|

Вересень 25, 2019

|

Рубрика:

Зеленський хоче підпорядкувати собі Державне бюро розслідувань
Роман Труба

У листопаді ц. р. виповниться рівно рік із моменту призначення перших слідчих Державного бюро розслідувань (ДБР) і фактичного початку його роботи. За цей час нове відомство встигло стати героєм кількох скандалів. Нова історія закрутилася вже зараз. Володимир Зеленський запропонував Верховній Раді України (ВРУ) розширити повноваження директора ДБР. Доки громадськість і журналісти аналізували законопроєкт, Бюро знову опинилося в епіцентрі уваги, порушивши карну справу проти Андрія Парубія, колишнього спікера ВРУ, за «організацію масових заворушень» під час трагічних подій в Одесі 2 травня 2014-го. Останній, можна сказати, ще легко відбувся. А от Петро Порошенко, п’ятий президент, є фігурантом аж 12 (!) карних справ, порушених ДБР.

«Ідея колегіальності була приречена зі самого початку»
На перший погляд президентський законопроєкт переслідує нібито правильну мету — керівник ДБР мав би перетворитися на такого собі «генерала», чиї накази підлеглі не обговорюють. Однак документ також передбачає й усунення небажаних посередників у питанні призначення та контролю за діяльністю директора ДБР. Якщо раніше президент призначав його за поданням прем’єр-міністра на основі рішення Конкурсної комісії, то тепер главу уряду з ланцюжка прибрали (президент залишився). Також керівника Кабінету Міністрів усунули від затвердження положення про Раду громадського контролю ДБР, яка складається з представників громадських організацій, не підпорядковується директору ДБР і мала б забезпечити прозорість і цивільний контроль за діяльністю відомства — тепер це також буде прерогатива президента.
«Неприпустимим є те, що поданий президентом законопроєкт зводиться до того, що вся вертикаль управління цього правоохоронного органу підпорядковується одній особі, тобто директору. Натомість у згаданому законопроєкті немає жодної противаги, так званого бар’єру щодо відповідальності того ж самого директора ДБР у разі, якщо він діє протиправно або чинить тиск на слідчих. Таким чином виникають певні загрози», — пояснив «Радіо Свобода» Ярослав Романенко, член Ради громадського контролю ДБР.
За його словами, попередній закон передбачав колегіальність прийняття важливих рішень у ДБР саме для того, щоб уникнути узурпації влади. Крім цього, п. Романенко звертає увагу на те, що законопроєкт у разі ухвалення позбавить громадськість більшості в Дисциплінарній комісії, яка контролює діяльність службовців відомства.
Натомість Роман Труба, директор ДБР, коментуючи президентський законопроєкт, висловив сподівання, що він «виведе ДБР із того правового хаосу, що панує в теперішньому законодавстві». «З одного боку, в законі чітко прописаний принцип єдиноначальності та повної відповідальності за роботу органу. З іншого боку, є норма про «колегіальне прийняття найбільш важливих рішень» та «погодження окремих рішень директора» зі заступниками. Тепер відверто: ідея колегіальності, замаскована під ці пункти, була приречена зі самого початку. Якщо директор несе відповідальність, то він і приймає рішення», — заявив чиновник.

Юридична атака на Порошенка
Усі 12 заяв, за якими ДБР порушило карні справи, в яких фігурує п. Порошенко, подав Андрій Портнов, колишній заступник голови адміністрації Януковича, котрий утік із країни після Революції гідності, але повернувся рівно за день до інавгурації нового президента Зеленського. Вже перша подана ним заява до ДБР була скандальною. В ній п. Портнов вимагав розпочати досудове розслідування «за фактом можливої державної зради перших осіб держави». Йшлося про події 25 листопада 2018 року, коли бойові кораблі РФ у нейтральних водах Чорного моря атакували три кораблі Військово-морських сил України, що намагалися увійти до Керченської протоки, і захопили їх разом із 24 моряками. Останні опинилися в російських слідчих ізоляторах і лише нещодавно повернулися на Батьківщину в рамках масштабного обміну полоненими.
А далі — пішло-поїхало. На Порошенка посипалися звинувачення (винятково з боку Портнова) у перевищенні повноважень, відмиванні коштів, легалізації незаконних доходів і несплаті податків, а також у спробі узурпації судової влади. Юрист Олександр Лємєнов, засновник неурядової організації Statewatch, визнає: ДБР зобов’язане зареєструвати карні провадження, однак звертає увагу на «автоматичну» реакцію на всі заяви Портнова. «Така автоматична реєстрація абсолютно всіх проваджень за заявами Портнова в мене викликає певний подив, і можна стверджувати, що там є певна частка політичної заангажованості», — зазначив він «Радіо Свобода».
Про «автоматику» заявив і Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ України, коментуючи щойно порушену ДБР карну справу проти Андрія Парубія. 23 вересня останній повідомив на своїй сторінці у Facebook: «ДБР відкрило проти мене карне провадження. За організацію захисту Одеси весною 2014-го. Щоправда, у своєму листі ДБР це називає «масовими заворушеннями». Відчайдушна протидія української влади і громадянського суспільства гібридному захопленню путінською Росією всього нашого південного сходу — восьми українських областей, через захоплення влади проросійськими силами у обласних центрах, зокрема, і в Одесі — тут вже класифікується однозначно, як «факт створення і координування Парубієм А. В. громадських озброєних угруповань з метою вчинення масових заворушень 02.05.2014 на території Одеси»!
Логіка дій ДБР спантеличила навіть міністра Авакова. «Справа ДБР по Парубію й Одесі. Розумію, ще не могли за заявою не відкрити — вимога Кримінального процесуального кодексу (КПК). Але не розумію упередженості формулювань. Очікую, відповідно до закону та здорового глузду, закриття провадження та спростування абсурдних звинувачень», — написав він у Twitter.
12 вересня слідчі ДБР прийшли до «Укроборонпрому» та квартири Валерії Гонтаревої, ексголови Національного банку України, котра зараз проживає в Лондоні. Наступного дня обшуки відбулися в офісі «Міжнародного інвестиційного банку», контрольний пакет акцій якого належить п. Порошенку. Причому робилося це в рамках досудового розслідування карного провадження про купівлю-продаж заводу «Кузня на Рибальському», який п. Порошенко торік продав Сергію Тігіпко.
Самі обшуки, за словами п. Лємєнова, можуть бути обґрунтовані, однак він визнає: в політичному контексті ситуація виглядає достатньо дивно. «Якщо в межах чинного законодавства і було відкрите карне провадження — ну о’кей, провели обшуки, знайшли там щось або задокументували певні докази. Між тим, у мене є великі сумніви, що вони щось задокументували і в фарватері всіх цих політичних нюансів, політичної кон’юнктури, яка складається, це виглядає трохи дивно», — вважає експерт.

Янукович хоче додому
Тим часом масована юридична атака на Петра Порошенка та його соратників викликала ейфорію в таборі політичних сил, які мріють про реванш. Неймовірно, але про повернення до України заговорив навіть… Янукович. Про це повідомив Віталій Сердюк, його адвокат після засідання в Апеляційному суді Києва, де почали розглядати одразу сім скарг адвокатів про скасування вироку їхньому підопічному. «Янукович наразі перебуває на території Російської Федерації (РФ) тимчасово. І захистом здійснюються заходи, що забезпечать можливість його перебування на батьківщині. Основні завдання, поставлені клієнтом, — забезпечити притягнення до відповідальності винних у здачі Криму, винних у вчиненні антиконституційного захоплення влади або державного перевороту — зараз виконуються», — заявив п. Сердюк.
Нагадаємо, що Оболонський районний суд Києва 24 січня ц. р. засудив Януковича до 13 років позбавлення волі за державну зраду і пособництво у веденні аґресивної війни проти України з боку РФ. Карне провадження розглядали за спеціальною (заочною) процедурою через те, що обвинувачений перебуває на території РФ. Під час ухвалення вироку суд врахував те, що Янукович не має судимості (судимість, яка була в експрезидента, погашена), здобув вищу освіту і не перебуває на обліку в нарколога (!). Також судді врахували його «тривалий і успішний кар’єрний шлях» і позитивну характеристику, яку дала підсудному його соратниця Ганна Герман.
І що тепер? Ще кілька «позитивних характеристик» — і колишній диктатор зможе спокійно повернутися до України? Та ще й сам подасть до суду з вимогою повернути йому президентську зарплату за роки «вимушеного вигнання». Цирк та й годі…

Андрій Калюжний

До теми
Президентська фракція «Слуга народу» провалила у ВРУ голосування за президентський законопроєкт № 1009, який, зокрема, передбачає скасування ухвалених 2017-го так званих поправок Лозового щодо обмеження термінів досудового розслідування, що дало можливість фігурантам багатьох резонансних справ уникнути покарання, бо слідчі не вкладалися у визначені терміни і були змушені закривати справи. Також законопроєкт № 1009 передбачає надання права Національному антикорупційному бюро України та ДБР право самостійно здійснювати «прослушку» (зараз їм доводиться звертатися до Служби безпеки України, що часто призводить до витоків інформації). Законопроєкт також передбачає вилучення з КПК норми, що забороняє без згоди ВРУ здійснювати обшук народного депутата, огляд його особистих речей і багажу, прослуховування телефонних розмов.
Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу», прокоментував провал голосування так: «Люди спершу використовували скасування депутатської недоторканності як гасло, казали: дивіться, ми голосували, ми — «за», знаючи, що в КПК недоторканність фактично залишилася. А зараз, коли ми хочемо скасувати все, як обіцяли, вони кажуть: ні, давайте почекаємо, подумаємо. Ми що — як прості люди будемо ходити, і правоохоронні органи зможуть із нами робити те, що вони можуть робити зі звичайними людьми».
У «Центрі протидії корупції» законопроєкт № 1009 також пов’язали зі скасуванням депутатської недоторканності. Мовляв, оскільки у КПК і законі про статус народного депутата досі залишаються норми, які вимагають дозволу ВРУ для прослуховування чи обшуку нардепа, то розслідування щодо депутатів будуть майже неможливі.

About Author

Meest-Online

Loading...