Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 20, 2018

Зараз або ніколи!

Автор:

|

Жовтень 25, 2012

|

Рубрика:

Зараз або ніколи!

28 жовтня нарешті завершаться «найбрудніші» парламентські перегони за всю історію України. Вибори до Верховної Ради України, що відбудуться вже найближчої неділі, — останній шанс на порятунок незалежної української держави.

Інтрига — у «Свободі»
Хоча ще 18 жовтня в парламентській кампанії в Україні розпочався «сезон тиші» — десятиденна заборона на публікацію результатів досліджень електоральних симпатій, Ірина Бекешкіна, директор соціологічного Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, таки не втрималася й повідомила у своєму Facebook, що прохідний бар’єр до Верховної Ради (ВРУ) долає п’ять політичних партій. І передусім — Партія реґіонів (ПР), яка зараз перебуває при владі й за котру обіцяли проголосувати 23 % виборців. Услід за нею йде Всеукраїнське об’єднання (ВО) «Батьківщина», чий виборчий список поповнили представники інших опозиційних політичних сил і якому наприкінці перегонів усе-таки вдалося помінятися місцем із партією УДАР. Четверту позицію займає партнер ПР по парламентській більшості – Комуністична партія України (КПУ). Ну, і п’яту — ВО «Свобода».
Та позаяк остання набрала мінімальну кількість відсотків — на межі допустимої похибки, то її шанси на потрапляння до ВРУ і є однією з головних інтриг цьогорічних парламентських виборів. Бо не виключено, що саме за рахунок «Свободи» все ще роз’єднаній опозиції вдасться досягти спільними зусиллями хоч однієї мети. У кращому разі — здобути коаліційну більшість у парламенті. А вже в гіршому — не дозволити владі здобути конституційну більшість.
Однак залежить від цього доля не лише партій, а й країни загалом. Бо як результат голосування, так і його хід, безперечно, вплинуть на відносини України зі Заходом і можуть багато в чому визначити й результат президентських виборів, запланованих на 2015 рік.
Тим часом, усі соціологи цілком одностайні щодо того, що український електорат із часів Помаранчевої революції 2004-2005 рр. є поділений навпіл. Олександр Гунько, оглядач київської «Газети по-українськи», цілком слушно зауважив: «Причому його територіальна межа дивним чином збігається з історичними кордонами між Київською Руссю та Диким полем».
Зокрема, на заході, півночі й у центрі переважають прихильники «помаранчевих». А на сході та півдні — ПР і КПУ. «Перегрупування симпатій відбувається переважно всередині цих таборів, — констатує п. Гунько. — Перетікання до протилежного табору майже немає. Український виборець – доволі консервативний: на чужих і вискочок дивиться спідлоба, має стійкі стереотипи, обирає виключно тих, хто його постійно ошукує, і ненавидить тих, хто бажає йому добра. Як і тисячоліття тому, Русь досі бореться з ордою, і кінця-краю цьому герцю не видно».

«Джокерів» — 27,2 %
Тож запитання: «Чи втримається «Свобода» в п’ятірці учасників парламентських перегонів, які долають прохідний бар’єр до ВРУ?», усе ще залишається відкритим. Тим більше що, за даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), 27,2 % виборців так досі й не визначилися з приводу того, за кого голосуватимуть. До слова, це — рекорд за всю історію українських виборів. Бо 2007 року чисельність тих, хто за тиждень до дня волевиявлення не визначився зі своїми вподобаннями, складала всього 12,9 %. Із-поміж запропонованих у ході опитування варіантів пояснення такої пасивності більшість із них обрала пункт «Відсутність кандидатів, за яких хотілося би віддати голос».
Окрім того, 25,4 % респондентів КМІС не вірять у чесні вибори. Володимир Паніотто, директор КМІС, уточнює, що «на сході країни побільшало людей, які не довіряють ПР, однак опозиція їм також не імпонує, у західних областях — аналогічна ситуація, тільки там люди розчарувалися в опозиції».
Прикметно також те, що жодна з доволі, здавалося б, широкого спектру політичних партій не зуміла завоювати симпатій 27,2 % виборців. Адже в цьогорічних парламентських перегонах взяли участь 87 партій (щоправда, за списками — тільки 22), а також — 5 209 кандидатів. Зокрема, 2 643 із них було висунуто партіями в списках. Але після того, як Центральна виборча комісія (ЦВК) із різних причин скасувала реєстрацію 89 осіб, залишилося «лише» 2 554 претенденти.
А претендують вони на половину депутатських мандатів — 225. Стільки ж «розігрується» в мажоритарних округах, у яких було висунуто 3 130 кандидатів. Але після того, як ЦВК скасувала реєстрацію 475 із них, їх залишилися 2 655. Найбільше серед них самовисуванців — 1153. Ще 220 зареєстровано КПУ, 204 — ПР, 183 — УДАР, 152 — «Батьківщиною», 105 — партією «Україна — вперед!»

Усе вже куплено?
Однак Комітет виборців України (КВУ) запевняє, що близько 2/3 кандидатів у мажоритарних округах — технічні. Тобто, їх зареєстрували, аби вони відбирали відсотки в головних претендентів на обрання до парламенту. Ще один рекорд цьогорічна виборча кампанія встановить, якщо стане найдорожчою в історії України. Адже, станом на початок жовтня, за даними медіа-агенцій, політики вклали в рекламу близько 500 млн грн. До 28 жовтня ця цифра може ще подвоїтися.
Тільки з держбюджету, за даними ЦВК, на проведення парламентських виборів було виділено 1 млрд 212 млн 400 тис. грн. А у КВУ дізналися, що, приміром, ПР на кожен округ планувала витратити  в середньому до 30 млн грн. Натомість, у штабі УДАР власні витрати на вибори оцінили сумою 100 млн грн. А «Свобода», за даними на 11 вересня, залучила до виборчого фонду партії 7 млн грн.
При цьому, за повідомленнями засобів масової інформації (ЗМІ), «технічні» партії, ознаки яких має до 40 партій, продають свої квоти в окружкомах по всій країні. Вартість однієї такої операції сягає 1 млн USD. І багато хто вже дійшов висновку, що найбільше квот у окружкомах придбала ПР, чиї представники порахують голоси виборців так, як накаже їм нинішня влада.
Та й захистити свої голоси в судах буде неможливо тому, що українська Феміда також давно вже куплена владою. Тому Микола Мельник, член Конституційної асамблеї, доктор юридичних наук, упевнений: «Для виборів, які відбудуться 28 жовтня, немає об’єктивних передумов, щоби вони були чесними та демократичними. Це – відсутність незалежного суду. Це – високий рівень корумпованості. Це – ігнорування принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову. Це – концентрація влади в одних руках. Це – високий рівень «тіньової» економіки, що дозволяє «тіньове» фінансування виборчого процесу. Й інші об’єктивні чинники, які унеможливлюють проведення чесних і демократичних виборів». Тож навряд чи хто здивується, якщо суди «заплющать очі» на скарги опозиції. Позаяк їх ігнорувалося задовго до голосування.

До фальсифікацій — готові!
Приміром, 23 жовтня на одній зі столичних дільниць активісти «Батьківщини» виявили понад 1 тис. «зайвих» бюлетенів, наданих ЦВК. Юрій Одарченко, керівник київського виборчого штабу ВО «Батьківщина», конкретизував: «Під час прийому бюлетенів спостерігачі від «Батьківщини» зацікавилися занадто товстими пачками привезеної продукції, які були підготовлені для окремих виборчих дільниць. Перевірка встановила, що для виборчої дільниці № 800104 ЦВК виготовила та передала 2 176 виборчих бюлетені, тоді як на цій виборчій дільниці – усього 1 142 виборці».
Аналогічні проблеми зафіксовано столичним штабом опозиції й на інших виборчих дільницях. Причому перевищення потрібної кількості бюлетенів складає 91 %, що значно більше за дозволені чинним законодавством 0,5 % резерву. Як зазначає п. Одарченко, із розрахунку, що на кожному окрузі буде навіть по 1 тис. таких бюлетенів, то загалом по Україні може бути сфальшовано 225 тис. голосів.
До того ж, за підрахунками Олександра Данилюка, координатора руху «Спільна справа», 80 % членів виборчих комісій — це «реґіонали», яким небезкорисливо поступилися своїми місцями представники «технічних» партій. Пан Данилюк попереджає також, що на виборах активно використовуватимуть і списки людей, які точно не голосуватимуть: «До цієї програми підключено дільничних міліціонерів, працівників ЖЕК. У них є чітко в запасі 30 % людей, замість яких можна проголосувати».
Активіст, зокрема, пояснив, як цей механізм працюватиме безпосередньо на місці: «Приходить особа на дільницю, у неї в паспорті олівцем стоїть, наприклад, наскрізний номер 151, вона підходить до визначеного члена комісії, а 80 % із них — це «реґіонали», і видають їй бюлетень за особу, яка ніколи не голосуватиме. Людина проголосувала й пішла на іншу дільницю. Сто осіб на одному окрузі можуть забезпечити перемогу мажоритарнику, який узагалі не має підтримки. Це – колосальна проблема».

«Знає, що таке тюрма»
Після таких повідомлень доволі по-фарисейськи виглядають запевнення Олега Волошина, директора Департаменту інформаційної політики Міністерства зовнішніх справ, які він озвучує від імені свого відомства й президента Януковича: «Ми свідомі (МЗС. – Ред.) і президент України, як людина, яка особливо зацікавлена в тому, щоби ці вибори пройшли чесно і прозоро: ми чітко розуміємо, що від відповідності цим критеріям залежать наші відносини з ЄС, США та перспектива підписання Угоди про асоціацію (між Україною та ЄС. – Ред.)».
Однак Анатолій Матвієнко, депутат парламентської фракції «Наша Україна» — «Народна самооборона», упевнений, що страх президента втратити владу сильніший за його побоювання щодо санкцій Заходу в разі фальшування результатів виборів. П. Матвієнко висловився із цього приводу більш ніж конкретно: «Янукович знає, що таке тюрма, і не хоче туди».
…Хтозна чи не внаслідок зневіри українців у можливості позбутися нинішньої влади в країні весь час зростає кількість тих, хто купує вогнепальну зброю? За підрахунками Георгія Учайкіна, голови спостережної ради української Асоціації власників зброї, зараз в Україні приблизно 2 млн одиниць зброї перебуває в легальному обороті й майже вдвічі більше (3,5 млн) — у нелегальному. Щоправда, Міністерство внутрішніх справ вважає ці показники завищеними, але професіоналізм українських правоохоронців давно вже викликає в громадян неабиякі нарікання.

Ігор Голод
До слова
До списків виборців на виборчій дільниці № 121326 окружного виборчого округу № 25, що на території Красногвардійського району Дніпропетровська, включено 700 безхатченків. За інформацією Ольги Солодушко, довготермінового спостерігача від громадської організації «Опора», було виявлено, що до списку виборців зараховані 700 виборців, які живуть на вулиці Свердлова, 56. Виявляється, що за цією адресою розташований Дніпропетровський міський центр соціальної допомоги, у якому діє притулок усього на 20 ліжок. «Про те, яким чином у центрі може розміщуватись аж 700 осіб, можна лише здогадуватись», — сказала спостерігач. За її даними, у списках на цій дільниці серед імовірних безпритульних, що нібито перебувають у центрі соцдопомоги, виявили осіб, які насправді не є безпритульними, а живуть у власних помешканнях за іншою адресою. Члени комісії, де було допущене порушення, не змогли дати докладних пояснень і повідомили тільки, що списки в такому вигляді отримали з Державного реєстру.

Гоп-ля
Під окружним офісом кандидата в народні депутати Павла Жебрівського невідомі особи викинули цілий віз лайна та запросили журналістів зафільмувати цей момент. В організації таких дій опозиціонер підозрює провладних конкурентів. Про це п. Жебрівський розповів у ефірі «5-го каналу». «Під мій окружний офіс 11 молодиків у масках привезли віз лайна й викинули. Гадаю, що на все це спромоглися штаби разом із провладними кандидатами та деякими «тушками»… Навіть запросили на це все дві відеокамери, два телевізійних канали, для того щоби показати ось ці всі речі», — розповів Павло Жебрівський.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...