Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 25, 2019

Замість військового стану — НС

Автор:

|

Січень 29, 2015

|

Рубрика:

Замість військового стану — НС
Арсеній Яценюк

Арсеній Яценюк

Український уряд 26 січня запровадив на Донбасі режим надзвичайної ситуації, а по всій країні оголосив стан підвищеної готовності до реагування на надзвичайні ситуації. За словами Арсенія Яценюка, прем’єр-міністра України, такий крок дасть змогу налагодити координацію всіх органів влади для гарантування безпеки громадян та цивільного захисту населення.

На думку Олександра Москалюка, доцента кафедри конституційного права Київського національного університету (КНУ) імені Т. Шевченка, такий крок уряду є доцільним. «Я ще в серпні казав, що необов’язково використовувати форму саме воєнного стану. Можна застосувати інші форми, наприклад, надзвичайний стан, тому що за своїми характеристиками та можливостями він є дуже близький до воєнного. Але якщо ми вводимо воєнний стан (хоча з погляду міжнародного права це абсолютно не є оголошенням війни), Російська Федерація (РФ) буде маніпулювати цим, аби посилити конфронтацію, у т. ч. для того, щоби провести ще активніші дії та показати на міжнародній арені Україну як аґресора», — зауважив науковець.
Уряд пішов трохи іншим шляхом і, застосувавши Кодекс цивільного захисту України, оголосив не надзвичайний стан, а надзвичайну ситуацію (НС). Це — різні терміни, наголосив експерт. Загалом є чотири можливих варіанти: режим повсякденного функціонування в системі цивільного захисту; режим підвищеної готовності; режим надзвичайної ситуації та режим надзвичайного стану.
Олександр Москалюк зазначив, що НС на території Донбасу було впроваджено в межах правового поля й вона може слугувати перехідним періодом до надзвичайного стану. «Кодекс цивільного захисту України передбачає оголошення надзвичайної ситуації з метою підготовки населення в разі певних воєнних подій. Також є підстави для запровадження надзвичайного стану в разі, якщо, наприклад, існує загроза конституційному ладу», — додав учений.
Відмінність між надзвичайним станом і надзвичайною ситуацією полягає, по-перше, у механізмі їх впровадження. «Шоби ввести надзвичайну ситуацію, необхідне лише рішення Кабінету Міністрів України. А для того, щоби оголосити надзвичайний стан, потрібно спочатку провести засідання Ради національної безпеки й оборони (РНБО), яка, відповідно, звернеться до Президента, а президент підписує указ, і потім Верховна Рада вже затверджує», — пояснив п. Москалюк.
Експерт наголосив на тому, що режим надзвичайного стану передбачає низку обмежень прав громадян (наприклад, трудова повинність), проте в умовах надзвичайної ситуації таких обмежень немає. «Тобто, режим НС більше спрямований на органи влади, аби вони узгодили свою діяльність із такими умовам», — уточнив він.
Згідно з Кодексом цивільного захисту України, громадяни мають такі права під час дії режиму НС: отримання інформації про надзвичайну ситуацію або небезпечні події; забезпечення засобами колективного й індивідуального захисту та їх використання; звернення до органів державної влади й органів місцевого самоврядування з питань захисту від НС; участь у роботах зі запобігання та ліквідації наслідків НС у складі добровільних формувань цивільного захисту; отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків НС у разі залучення до таких робіт, згідно з трудовими договорами; соціальний захист і відшкодування, згідно зі законодавством, шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок НС або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків; медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медично-психологічну реабілітацію в разі отримання фізичних і психологічних травм.
До обов’язків громадян під час дії режиму надзвичайної ситуації входить: дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності; не допускати порушень виробничої та технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації; вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій і дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту; повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення НС і вживати заходів для рятування населення та майна до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів; дотримуватися протиепідемічного режиму, режимів радіаційного захисту; виконувати правила пожежної безпеки.
Надзвичайний стан запроваджується на 60 днів у окремих місцевостях і на 30 днів — у разі оголошення на всій території країни. Потім його ще може бути продовжено на 30 днів. Але, зауважив Олександр Москалюк, із надзвичайною ситуацією — простіше, тому що в Кодексі цивільного захисту не вказано її термінів.
Що ж до режиму підвищеної готовності, який запроваджується на решті території України, то це — швидше, превентивні заходи, які насамперед стосуються органів державної влади, місцевого самоврядування, відповідно, правоохоронців і рятувальників, додав експерт. Також може бути посилена охорона в місцях великого скупчення людей, зокрема в метро.
Варто зазначити, що чимало військових експертів наполягає на введенні режиму воєнного стану на території, де тривають військові дії. Так, Григорій Перепелиця, професор КНУ й директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України, запевняє, що без запровадження воєнного стану складно контролювати тили. «На звільнених територіях Донбасу, де залишилася влада, що підтримувала сепаратистів й організовувала всі ці референдуми, тепер панує хаос і безлад. Це означає, що в нашому тилу перебуває такий самий ворог і будь-якої миті там може бути зорганізоване будь-що. А чому? Тому що немає воєнного стану. І так можна перераховувати багато речей, на які ми наштовхуємося без оголошення воєнного стану, принаймні на території, де ведуться бойові дії. Я вже не кажу про те, що цих людей покинуто напризволяще — там немає евакуації, оповіщення. Це — елементарні речі цивільного захисту, які також діють за наявності воєнного стану», — підкреслив п. Перепелиця.
Нагадаємо, що 25 січня Президент України скликав екстрене засідання РНБО. Очікувалося, що після нього буде запроваджено воєнний стан, проте таке рішення так і не було ухвалене. Петро Порошенко поінформував про створення військово-цивільних адміністрацій у населених пунктах Донецької та Луганської областей. «Пропонується режим, за якого до місцевих виборів працюватимуть військово-цивільні адміністрації в районах і містах, до яких перейдуть усі повноваження місцевого самоврядування до обрання повноправних представницьких органів, котрі діятимуть після виборів», — повідомив п. Порошенко.
За його словами, «це дасть змогу вирішити питання відсутності влади на звільнених територіях, коли фактично втекли всі обрані депутати місцевих рад, які займали сепаратистські позиції, скоювали злочини, ховаються від правосуддя і гадають, що таким чином будуть протидіяти українській владі для відновлення ефективності дій». Президент поінформував, що призначатися в адміністрації можуть не тільки військові, але й цивільні особи, котрі мають господарський досвід і можуть бути відповідальні за вирішення проблем безпеки та гуманітарних проблем людей, котрі живуть на звільнених територіях.
А 27 січня народні депутати України визнали Російську Федерацію країною-аґресором. Також депутати визнали ДНР і ЛНР терористичними організаціями.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...