Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 19, 2017

Замах на люстрацію

Автор:

|

Червень 16, 2016

|

Рубрика:

Замах на люстрацію
Єгор Соболєв

Єгор Соболєв

Президента України звинуватили, що він завдяки своєму впливу на конституційних суддів розраховується з «Опозиційним блоком» за його голосування в парламенті скасуванням люстрації.

«Залишається право на повстання»
9 червня Єгор Соболєв, народний депутат України, попередив: «Кілька принципових людей, котрі ще залишилися у Конституційному Суді (КСУ), повідомили, що завтра їхніх суддів збирають, аби вони поставили підпис під рішенням про скасування ключових статей Закону «Про очищення влади». Це є платою «Опоблоку» за їхнє голосування за запропоновані Петром Порошенком поправки до Конституції».
Журналісти негайно ж установили, що скасувати ключові статті Закону «Про очищення влади» попросили членів КСУ 47 чиновників і депутатів Верховної Ради України (ВРУ), невдоволених люстрацією, переважно колиші члени Партії реґіонів», почесним головою якої був Янукович. Причому саме він призначив тих конституційних суддів, котрі погодилися скасувати люстрацію його соратників.
Відтак п. Соболєв також застеріг: «Скасування люстрації дозволить тисячам людей Януковича на чолі з Льовочкіним, Бойком, Вілкулом повернутися на керівні посади в уряд, прокуратуру, фіскальну службу та поліцію. Якщо вони скасують люстрацію, то дуже швидко будуть скасовані інші рішення, прийняті на вимоги Майдану. Україна Януковича планомірно, крок за кроком скасовує Україну Євромайдану. Якщо ми до них (членів КСУ. — Ред.) не достукаємося, то нам залишається право на повстання».
Ще один депутат — Леонід Ємець, а також голова Громадського люстраційного комітету Олександра Дрік і директор департаменту Міністерства юстиції України з питань люстрації Тетяна Козаченко підтвердили, що рішення повернути чиновникам часів Януковича право обіймати державні посади може стати повноцінним реваншем антимайданівських сил.
Тетяна Козаченко також наголосила, що складу КСУ не оновлено з часів президентства Януковича. «Шестеро суддів мають приватний інтерес, вони мають конфлікт інтересів… Величезні ризики. Фактично це — суд Януковича, який приймає рішення у своїх інтересах і в інтересах влади Януковича, яка вже повністю інтеґрувалася в нову владу, про що свідчать і судові рішення, і кадрові призначення», — вважає вона.

«Рішення не ухвалили»
Після таких заяв будівлю КСУ почали пікетувати активісти. А Юрій Луценко, генеральний прокурор України, пригрозив: «Якщо КСУ піде проти волі народу України — це стане початком кінця цього складу суддів. У разі скасування закону про люстрацію я буду звертатися до народних депутатів партії, фракцію якої я очолював, із пропозицією прийняти новий закон «Про безумовне очищення влади». Причому в новому законі база тих, хто підлягає перевірці, має бути розширена, а критерії повинні стати ще жорсткішими».
Своєю чергою, Павло Петренко, міністр юстиції України, закликав: «У разі прийняття такого «рішення» КСУ звертаюся до народних депутатів із пропозицією негайно схвалити нову редакцію цього закону. Це дасть можливість зберегти ті результати люстрації, які ми маємо, а також продовжити процес очищення влади».
Водночас Андрій Парубій, голова ВРУ, повідомив наступного дня після своєї розмови з Юрієм Бауліним, головою КСУ: «Розраховую на те, що Конституційний Суд не буде скасовувати норми закону про люстрацію. Якщо ж таке рішення КСУ буде, то у парламенту є достатньо політичної волі, щоби повторно прийняти такий закон, можливо, уточнений».
10 червня Єгор Соболєв переповів те, що йому розказав один із конституційних суддів: «На закритому засіданні, яке через великий резонанс, пікет, наш візит і ще мінімум одну причину було відкладено на 3,5 години, була спроба провести попереднє голосування за скасування статей Закону «Про очищення влади». Троє з десяти учасників засідання, котрі вважалися готовими до цього рішення, відмовилися брати участь у голосуванні. Серед них і голова КСУ Баулін, який є одним із фіґурантів карної справи про надання Януковичу диктаторських повноважень. Жодного рішення не ухвалили».
«Суддя, який дає цю інформацію, сказав, що всі були знервованими та сварилися на нас. Суддя Шаптала, котра підготувала проект рішення про скасування вимоги люстрації високопосадовців часів Януковича, дала інтерв’ю «Судово-юридичній газеті», де заявила, що це — лише робочий варіант, а рішення може бути іншим. Також вона повідомила, що судді хочуть звернутися до Генпрокуратури, щоб та розслідувала витік інформації», — розповів депутат.

«Де-факто прийнято»
Усе це підтвердило київському інтернет-виданню «Українська правда» конфіденційне джерело в КСУ, яке, втім, додало: «Це все — закрита інформація, тому що це все у нарадчій кімнаті відбувається. Може бути й таке, що нас із вами дурять, аби приховати реальні рішення».
Тим часом депутат Ємець повідомив: «Уже є карна справа проти мене, Єгора Соболєва, міністра Петренка, п. Козаченко за тиск на КСУ. Баулін шле листи у ВРУ про те, що ми висловлюємо неповагу КСУ. Ми лише вимагаємо виконання закону. Там написано, що в разі конфлікту інтересів суддя має відійти від слухання справи».
А от на офіційній сторінці Конституційного Суду України повідомили, що він переніс розгляд справи щодо відповідності Конституції України деяких норм Закону «Про очищення влади» на 14 червня.
Але 11 червня Наталія Севостьянова, перший заступник міністра юстиції, заявила, що рішення КСУ про скасування люстрації прийняли раніше, але не оголосили через тиск із боку громадськості. «Це — дуже тривожний сиґнал. Будь-яке скасування закону про люстрацію — це контрреволюція гідності, реванш старих сил, — зауважила вона. — Ми неодноразово зазначали, що конфлікт інтересів присутній у КСУ, тому вони не мали розглядати цього питання. Сподіваюся, що громадський тиск не дасть винести таке рішення».

«Політичне самогубство»
Після цього п. Парубій анонсував, що 16 червня на розгляд парламенту може бути внесений проект Закону з поправками до закону «Про очищення влади», який враховує зауваження Венеціанської комісії. Своєю чергою, міністр юстиції запевнив: «Зараз ми маємо технологічну можливість, щоби парламент до рішення КСУ вніс зміни до чинного закону. І, фактично, підстави для скасування судом закону про люстрацію відпадуть. Тому що це буде вже новий закон зі змінами, які були проголосовані парламентом».
Що ж, можливо, конституційні судді зрозуміють після цих заяв, що скасування ними люстрації виявиться не більше ніж тимчасовою спробою реваншу соратників Януковича. Втім, депутат Борислав Береза вважає, що КСУ затягує рішення про люстрацію, бо, за його словами, «це — питання загальнонаціонального масштабу. «Буде прийнято політичне рішення, яке не дозволить скасувати люстрацію», — прогнозує він. На думку депутата, КСУ приймає рішення на основі реакції суспільства або ж ті, які йому вигідні, а тому «вони будуть робити все, щоб залишитися при владі».
Стосовно ж закидів на адресу Президента Порошенка, що він завдяки своєму впливу на конституційних суддів розраховується з «Опоблоком» за його голосування в парламенті скасуванням люстрації, то один із її ініціаторів — Карл Волох зауважив: «Це просто політичне самогубство. Або непродуманість своїх кроків. Не дуже вірю, що наші очільники застреляться з паперового пістолета під назвою «Конституційний Суд». Цього наразі не відбулося. Добре, бо це було б згубно не лише для влади, а й для країни».
А для того, щоби політичного самогубства не сталося, Максим Бурбак, голова парламенської фракції «Народного фронту», уже вимагав на погоджувальній раді у ВРУ: «Цей склад КСУ має піти у відставку, а не шантажувати країну перспективою повернення грабіжників і бандитів Януковича. Питання люстрації принципове для «Народного фронту» і ми будемо жорстко реаґувати на спроби скасувати Закон «Про очищення влади». Свого часу руками цього ж КСУ, з тим самим складом суддів, Янукович узурпував владу, спаплюживши Конституцію. Тепер ці так звані судді хотіли дозволити різним прихвосням свого колишнього патрона займати державні посади».
Депутат також наголосив на необхідності якнайшвидше прийняти законопроект № 2695. У цьому документі якраз і передбачена люстрація також і суддів КСУ та враховані усі рекомендації й зауваження Венеціанської комісії, але він із березня лежить у парламентському комітеті. «Уже 15 місяців у парламенті лежить законопроект, який розповсюджує люстрацію на суддів КСУ, а також на кандидатів у народні депутати та президенти. Методом звичайного саботажу комітет, який очолює Руслан Князевич, понад рік не може розглянути цей законопроект та допрацьований варіант», — нагадав Єгор Соболєв.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...