Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 27, 2019

Законопроект Зеленського про імпічмент списаний із існуючого законодавства

Автор:

|

Червень 05, 2019

|

Рубрика:

Законопроект Зеленського про імпічмент списаний із існуючого законодавства

Під час боротьби за президентську булаву Володимир Зеленський дав багато гучних обіцянок

4 червня ц. р. Володимир Зеленський отримав дошкульного ляпаса від Верховної Ради України (ВРУ). «Президент Зеленський, як і обіцяв у передвиборчій кампанії, минулого тижня передав до парламенту проект закону України про особливу процедуру усунення президента з посади (імпічмент). Обіцянка, яка була дана, вона виконана», — заявив напередодні Руслан Стефанчук представник президента у ВРУ.
Йому дещо зіпсувала радість ініціатива Олексія Гончаренка, народного депутата від Блоку Петра Порошенка, котрий встиг зареєструвати власний законопроект про імпічмент. Однак депутати з тріском провалили голосування за обидва. За включення їх до порядку денного сесії ВРУ проголосували лише 110 депутатів за потрібних 226.

Усе нове — давно вигадане старе
Ще під час передвиборчої кампанії Володимир Зеленський не раз наголошував, що «зміни в країні потрібно починати зі себе» і пообіцяв ініціювати закони не лише про зняття недоторканності з нардепів та судів, а й про імпічмент президента. Щоправда, під час інавгураційної промови новий глава держави про імпічмент «забув». Схаменулися в його команді десь за тиждень. 29 травня в парламенті зареєстрували відповідний законопроект, який виявився… списаним з уже існуючих норм законодавства.
Насправді процедура імпічменту чітко прописана у статті 111 Конституції України. Вона передбачає три голосування у ВРУ. Спершу проста більшість у 226 депутатів має ініціювати імпічмент у разі «державної зради або іншого злочину, скоєного президентом». Для цього створюють спеціальну тимчасову слідчу комісію, результати розслідування якої має схвалити конституційна більшість — щонайменше 300 депутатів. Після цього Конституційний суд (КС) має перевірити справу на конституційність процедури, а Верховний суд (ВС) — на обґрунтованість звинувачень. І якщо все це буде, то остаточно затвердити імпічмент та відставити президента мають три чверті депутатів (щонайменше 338).
Водночас те, як саме депутати мають оголошувати президенту імпічмент, прописано ще й в ухваленому 2010 року законі про регламент роботи ВРУ. Там детально виписані усі процедури: створення спеціальної комісії, обрання спеціальних слідчих і прокурора для розслідування злочинів президента.
Руслан Стефанчук, згадуючи про необхідність схвалення окремого законопроекту про імпічмент, заявив: «Чому це має бути окремий закон: насамперед тому, що це окрема процедура, яку ми не можемо сховати в регламент. Адже регламент регулює лише діяльність ВРУ, а процедура імпічменту виходить за діяльність парламенту і містить у собі діяльність КС, ВС тощо». «Ми пішли нормальним чесним шляхом — не ховаємо ці норми в якісь інші закони, а вийшли з окремим законопроектом», — запевнив він.

Без зміни Конституції — ні туди, ні сюди
У поданому Володимиром Зеленським законопроекті справді є певні так би мовити вдосконалення, але зовсім не принципові. «Аналіз законопроекту, який подав до ВРУ Володимир Зеленський, свідчить про те, що 80 % тексту — просто переписані норми з регламенту ВРУ, перенесені у новий законопроект. Так, там на 20 % дещо покращено, але загалом лише переписані норми. Для мене як конституціоналіста зрозуміло, що це все політична гра», — пояснила інтернет-ресурсу «Главком» Юлія Кириченко, юристка-конституціоналістка і членкиня правління Центру політико-правових реформ.
Про те, що законопроект Зеленського недосконалий і має правові «прогалини», заявив у ефірі телеканалу «Прямий» і народний депутат Олександр Черненко. «Побіжний аналіз показав, що законопроект дуже загальний. Фактично, він дублює норми регламенту щодо імпічменту, по багатьом питанням є прогалини. Вважаю, що цей законопроект неповний і був поданий швидше для «галочки», — зазначив він.
Без зміни чинної редакції Конституції немає сенсу ухвалювати закон про імпічмент, тому поданий Володимиром Зеленським законопроект є піаром і популізмом. Про це в ефірі програми «Нині вже» на «Громадському» заявив уже Денис Гартвіг, юрист, експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ. Він нагадав, що, згідно зі ст. 111 Конституції, для оголошення імпічменту необхідні голоси 3/4 депутатів ВРУ, тому без зміни цієї статті жоден законопроект нічого не змінить. «Процедура, яка є у нас зараз, — абсолютно нереалістична. Та процедура, яку пропонує Зеленський, також буде нереалістичною, бо буде базуватися на ст. 111 Конституції», — наголосив він.
Віталій Кулик, політолог, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства також переконаний, що без внесення змін до Конституції процедура імпічменту президента залишається в Україні чимось фантастичним. «За великим рахунком, законопроект Зеленського нічого не змінить у плані спрощення проходження процедури імпічменту — вона залишатиметься так само складною. Тобто, навіть у разі ухвалення президентського законопроекту, все одно доведеться вносити зміни до Конституції», — написав він у блозі на УНІАН.
Зрештою, як розповів BBC News Україна Сергій Головатий, один із розробників Основного закону, під час ухвалення Конституції 1996 року складна процедура імпічменту стала одним із компромісів та умовою тодішнього президента Леоніда Кучми. «Питання тоді стояло просто — імпічмент має бути прописаний у Конституції так, щоб реально його ніколи не можна було здійснити», — розповів він.

Корупціонерів — до відповідальності?
Але у Зе-команді, схоже, не надто переймаються складними юридичними конструкціями. Адже головне — не це. Головне: обіцяли подати до парламенту законопроект про імпічмент — виконали, надалі — проблеми ще чинної ВРУ та розумників-юристів. Найближчим часом представник президента у ВРУ запланував «виконання» ще однієї обіцянки — голосування за закон про незаконне збагачення, президентський проект якого вже зареєстрований у ВРУ.
Нагадаємо, що 26 лютого ц. р. КС визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального процесуального кодексу України, що передбачає покарання для держслужбовців за незаконне збагачення. Рішення КС стало справжнім шоком, адже фактично поставило жирний хрест на всіх антикорупційних зусиллях України після перемоги Революції гідності 2014 року. Як заявив тоді Артем Ситник, керівник Національного антикорупційного бюро України, рішення КС означає закриття 65 карних справ за цією статтею, які розслідує його відомство.
Щоправда, майже одразу у ВРУ зареєстрували два нових законопроекти про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Один подав Петро Порошенко, а інший — Юлія Тимошенко. Однак Андрій Кожем’якін, голова комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності заявив 18 березня, що отримав листа від послів США й Європейського Союзу, а також від представництва Міжнародного валютного фонду із проханням відкласти розгляд усіх законопроектів про незаконне збагачення.
В документі наголошували, що для того, щоб стати ефективним засобом у боротьбі з корупцією, законопроект про незаконне збагачення має бути розроблений відповідно до міжнародних зобов’язань країни (у т. ч. відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції) та відповідно до Конституції України й основних принципів її правової системи. «Ми відзначаємо, що розроблені законопроекти не повністю відповідають цій меті й тому повинні бути переглянуті та ретельно обговорені разом із відповідними зацікавленими сторонами. Потреба в швидкому вирішенні проблеми в антикорупційному законодавстві не повинна забезпечуватися шляхом порушення надійності та конституційності положень статті про незаконне збагачення», — йшлося у листі.
Очевидно, що і проект Порошенка, і проект Тимошенко готували не в тім’я биті юристи, але й їхні варіанти викликали сумніви в західних партнерів. Тепер у Зе-команді запевняють, що все врахували. «Законопроект Володимира Зеленського про незаконне збагачення підтримують іноземні експерти, нова редакція не дасть «поховати» закриті справи та зробить можливим вилучення активів на користь держави», — заявив Руслан Рябошапка, заступник голови Адміністрації президента (АП).
Чи не буде це черговою «грою на публіку» — побачимо. Зрештою, гра на публіку завжди вдавалася колишньому керівникові «95-го кварталу».

Андрій Калюжний

До теми
4 червня Руслан Рябошапка, відповідаючи під час брифінгу на запитання, чи буде команда Володимира Зеленського виконувати своє передвиборче гасло «Весна прийде — саджати будемо», відповів, що вже незабаром українське суспільство побачить перші «посадки» корумпованих топ-чиновників. «Ми говорили про те, що люди очікують справедливості й покарання тих, хто причетний до корупції. Це скандали з «Укроборонпромом», із «Центренерго» (в обох фігурують люди з найближчого оточення Петра Порошенка — Ред.). Ці люди мають бути покарані. Меседж «весна прийде — саджати будемо» був донесений керівникам двох антикорупційних органів. Мені здається, що ми незабаром повинні побачити перші результати», — зазначив заступник глави АП. Щоправда, він чомусь забув, що рішення про «посадки» в Україні повинні прийматися не в кабінетах АП чи керівників будь-яких силових відомств, а винятково в залах судових засідань. Вимоги чинного законодавства часто з виборчими гаслами аж ніяк не збігаються.

About Author

Meest-Online

Loading...