Новини для українців всього свту

Monday, Jun. 24, 2019

Закон про вибори підмінили. Парламенту готуються підсунути не той законопроект, що розглядала Венеціанська комісія

Автор:

|

Листопад 17, 2011

|

Рубрика:

Закон про вибори підмінили. Парламенту готуються підсунути не той законопроект, що розглядала Венеціанська комісія

Менш ніж рік залишилося до парламентських виборів в Україні. Дедлайн для оголошення виборчої кампанії, а тим більше для внесення змін до виборчого законодавства, — зовсім не значний. Як і передбачалося, саме на кінець цієї осені припало сезонне загострення в парламенті, що традиційно проявляється в посиленій увазі до правил виборчих перегонів. Як об’єкт ці правила турбують безпосередньо всі сторони великої політики — як у взаєминах між владою, опозицією й новими потенційними учасниками змагань, так і «між своїми».

Перетягування ковдри

Після урахування низки скарг і пропозицій народних депутатів запропоновані зміни до виборчого законодавства звелися до п’яти відповідних законопроектів, офіційно зареєстрованих у Верховній Раді України (ВРУ). Збірка пропозицій походить від різних сил опозиції та парламентської більшості, кожна з яких уважає свій проект єдино правильним і таким, що забезпечить проведення в Україні чесних виборів. Проте наразі руки в депутатів не дійшли до самого голосування, бо, як і слід було передбачити, такі принципові питання в українській політиці не вирішуються просто. Останньої миті представники більшості сплутали всі карти. Нібито з метою врахування всіх інтере­сів у ВРУ було ухвалене рішення створити Тимчасову спеціальну комісію (ТСК) із доопрацювання законопроекту про вибори народних депутатів. І так само несподівано на комісію виноситься законопроект «реґіонала» Сергія Єфремова, що викликало здивування навіть серед «своїх». Адже відомо, що написання закону було покладене особисто на міністра юстиції Олександра Лавриновича, який довго трудився над проектом від влади, а тепер страшенно невигідно виглядає в очах Європи й досі не може зрозуміти власної ролі в цьому процесі.

Реакції Венеціанської комісії, яка вже надала оцінку та зауваження до попереднього законопроекту, поки що немає. Варто зауважити, що проект від групи депутата Єфремова містить усі «порочні» норми, проти яких категорично висловилися в дорадчому органі Ради Європи (РЄ). До слова, влада майже присягалася їх урахувати, а в активному періоді перемовин між Україною та Європою про асоційоване членство важливу роль відіграє не лише доля українського екс-прем’єра Юлії Тимо­шенко: відомо-бо, що дорадчий орган РЄ з правових питань — Венеціанська комісія — надає висновки про відповідність законодавчих проектів європейським стандартам і цінностям. А те, що влада пропонує змінити у виборчому законодавстві, якраз не узгоджується з європейськими нормами. І мало того, що висновки Комісії проіґнорували, — їх проіґнорували, поперед­ньо взявши до уваги.

Ультиматум уже чекає

Реакція опозиції, зокрема тих її представників, що входять до ТСК, — украй категорична. Наприкінці минулого тижня опозиційний сегмент комісії поставив більшості ультиматум: або буде враховано вимоги опозиції та зауваження Венеціанської комісії, або опозиція виходить із процесу й знімає зі себе відповідальність за зміни в законодавстві. Визначитися з базовим законопроектом більшість мала до другої години дня понеділка. Відповідь у зазначений час так і не наді­йшла, але на час підготовки цього матеріалу до друку й опозиція не встала з-за столу перемовин. На жаль, сконтактуватися з депутатами—представниками ТСК кореспондентові «Мосту» було складно через активний пленарний тиждень у парламенті. Лише з короткої телефонної розмови з опозиціонером Русланом Князевичем, головою ТСК, стало зрозуміло, що опозиція готова ще зачекати зі своїм ультиматумом. Як заявив Руслан Петрович, «усе вирішиться за кілька днів». Очевидно, так воно й буде, адже розгляд законопроекту заплановано на 17 листопада. Неважко здогадатися, що більшості членів ТСК до останнього моменту не буде відомо, яку базову модель закону винесуть на розгляд депутатів.

Єдине, що зараз можемо стверджувати остаточно, — це те, що закон про вибори зміниться радикально: відбудеться зміна самої системи виборів (із пропорційної на змішану), піднімуть прохідний бар’єр, а політичним блокам заборонять брати участь у виборах. Утім, усе принциповішими стають дрібніші норми законопроектів, які то з’являються, то зникають у цьому метаморфозному процесі.

«Демократична» сокира

Є й інші зміни, які конкретно урізають потенціал малокаліберних партій на виборах на користь мегасил, підживлених можливостями адміністративного ресурсу. Це — підняття прохідного бар’єра до парламенту, можливість Центральної виборчої комісії ухвалювати рішення без кворуму (лише простою більшістю); ризик зняття кандидата з реєстрації через банальну помилку в документах, поданих до Центрвиборчкому (без права на виправлення); зняття ступенів захисту з виборчих бюлетенів тощо.

За великим рахунком, у своїй «демократичності» документ міністра Лавриновича мало в чому поступається законопроекту групи Сергія Єфремова. Обидва пропонують такі законодавчі зміни, які пан Князевич охарактеризував як «законопроект із призначення членів Партії реґіонів (ПР) на посади депутатів ВРУ». Хоча перший варіант і пройшов експертну оцінку Венеціанської комісії, це ще не ґарантує, що їх було би враховано при винесенні на голосування з усіма рекомендованими поправками. Варто пам’ятати, що наразі йдеться про базові документи, які розглядатиме весь депутатський корпус, обговорюватиме їх і, зрештою, голосуватиме за них більшістю голосів. Єдине, що проект умовно депутата Єфремова є ще більш віддаленим від поняття демократії. Проте ультиматум опозиції варто розглядати не як протест конкретно проти законопроекту «по-єфремовськи», а як декларацію намірів чи, радше, того, що, на думку опозиції, не варто робити.

Бракований закон

«Принципових відмінностей між законопроектами Лавриновича та Єфремова реально немає, — зазначив у розмові з кореспондентом тижневика Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства. — Як і в Олександра Лавриновича, у Сергія Єфремова також залишається змішана система, прохідний бар’єр, комісії формуються з парламентських партій (більшості). Залишається застава, закритість списків на половину місць. Отже, я не бачу кардинальних змін, у тому числі й тих, яких вимагає Венеціанська комісія, у жодному з проектів змін до виборчого законодавства, котрі пропонує більшість. Принципово забракована сама модель: це — змішана система, де є половина «мажоритарників», а половина — балотується за закритими списками. Якщо ми прагнемо якісних змін до виборчого законодавства, ми могли б узяти за приклад суто англійську модель, але й вона теж довела свою неспроможність і Велика Британія зараз також змінює свою виборчу систему. У нашому випадку «Єфремовський закон» лише повторює те, що було вибракувано Венеціанською комісією, — він наполягає на найгірших постулатах. Я взагалі не розумію ПР. Наприклад, навіщо вона настільки нахабно накидає українському народові таку суто кримінально-олігархічну модель так званих виборів? Щоби остаточно закріпити при владі мільярдердів-олігархів?»

Справді, після погоджень із Венеціанською комісією провладний варіант законопроекту набрав ваги за рахунок тих принципових норм, що їх критикує опозиція та закордонні експерти. Інакше кажучи, пройшовши експертні погодження на міжнародному рівні, документ тишком-нишком повернувся до свого ненав’язливого коріння. Ці зміни — такі вагомі, що опозиція погрожує вийти з процесу, якщо «вагова категорія» політичних «спортсменів» не зміниться. І Руслан Князевич підтвердив ці наміри, хоча опозиція й досі не покинула перемовного процесу.

Річ у — деталях

Відомо, що лише частина вимог опозиційного табору має політичний характер. Це насамперед — зміна самої пропорційності змішаної системи, де 300 депутатів ВР обираються на пропорційній основі, а 150 — на мажоритарній; а також надання права блокам брати участь у виборах; забезпечення однакового виборчого бар’єра для партій і блоків зі зниженням його до одного відсотка. Інша частина — процедурні вимоги — це норми, призначені мінімізувати можливі фальсифікації, окреслені 11 листопада.

Цікаво, якщо ті чи інші норми зникли з базової моделі документа, мабуть, вони комусь заважали? Коли змінюють, наприклад, саму пропорційність виборів (50х50 чи 150х300 тощо), то можна говорити про різне бачення доцільності сегмента «мажоритарників» чи «списочників». Але коли зі законопроекту викидають такі норми, як захист бюлетенів від підробок чи можливість виправити документи, неправильно подані до ЦВК, то тут уже можна сміливо говорити про злі наміри. Виникає враження, що деякі відомі громадяни, близькі до авторів законопроекту, плекають наміри «махлювати» з бюлетенями. А оскільки ці відомі громадяни та їхня компанія мають схильність до хитрування, це враження тільки посилюється. Цілком імовірно, що опозиція готова поступитися деякими вимогами, приміром політичними, на користь важливіших — процедурних моментів організації виборчого процесу, до яких РЄ мала особливі зауваження. Незалежно від того, яка модель виборів буде проголосована в парламенті, українські та міжнародні експерти очікують «оголошення повного списку змін».

Тут уся річ — у деталях. І саме ці деталі стануть визначальними у виборчому процесі в Україні наступної осені. Поживемо — побачимо…

 Юлія Кухар

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...