Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 1, 2020

Закон про референдум в Україні: плюси та загрози

Автор:

|

Червень 28, 2020

|

Рубрика:

Закон про референдум в Україні: плюси та загрози

Однією з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського було запровадження в Україні системи широкого народовладдя. Він говорив про механізм, за яким тільки народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми й інші форми прямої демократії. Через рік після перемоги на виборах пропрезидентська фракція у Верховній Раді України (ВРУ) «Слуга народу» проголосувала в першому читанні за проєкт закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», поданий президентом як невідкладний. Документ підтримали 252 народні депутати.
Остаточного ухвалення документа в другому читанні можна очікувати аж восени. Експерти кажуть, що тема референдуму та народовладдя стане ключовою в передвиборчій програмі президентської політичної сили на місцевих виборах у жовтні ц. р. Водночас оцінки прийнятого закону різняться.

Про що законопроєкт
Предметом всеукраїнського референдуму можуть стати наступні питання: 1) про затвердження змін до розділів I, III, XIII Конституції України («загальні положення», «вибори і референдум» і «внесення змін до Конституції»; 2) загальнодержавного значення («питання, вирішення яких впливає на долю всього українського народу і мають суспільний інтерес»); 3) про зміну території України («рішення про затвердження прийнятого ВРУ закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України»); 4) про припинення дії закону України або окремих його положень.
Предметом всеукраїнського референдуму не можуть бути наступні питання: ті, які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим передусім Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини й основних свобод, протоколами до неї; спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі; щодо законопроєктів із питань податків, бюджету, амністії; віднесені Конституцією України та законами України до відання органів правопорядку, прокуратури або суду.
На всеукраїнський референдум може виносити лише одне запитання. Воно повинне мати чітке і зрозуміле формулювання, не допускати різних тлумачень, і відповідь на нього може бути лише «так» або «ні». Як заявив Руслан Стефанчук. перший заступник голови ВРУ, проведення одного референдуму обійдеться бюджету приблизно в 12 млрд грн.

Думки експертів
«Законопроєкт я оцінюю як збалансований. Він дозволяє громадянам реалізувати своє волевиявлення через референдум, але не підриває і не дублює функції парламенту. Був значний ризик ослаблення законодавчого органу шляхом прийняття законів через референдум, але цього не сталося. Робоча група п. Стефанчука сформувала конструктивний підхід. На всеукраїнському референдумі можна скасувати Закон України, але його неможливо через такий механізм прийняти. Власне неможливість прийняти законів шляхом волевиявлення на референдумі показує необґрунтованість підозр щодо можливого прийняття певного «донбаського» пакету на референдумі», — розповів порталу «Остров» Олександр Клюжев, аналітик громадянської мережі ОПОРА.
Але якраз можливість скасовувати закони через референдум викликає занепокоєння багатьох експертів. «Тобто, не хоче парламент виконувати забаганку Банкової — організували збирання підписів, олігархічні телеканали промили виборцям мізки і «ура-ура» (ясно, що самого закону, який скасовуватимуть, 99 % виборців не прочитають, і вже тому це відверто маніпулятивна технологія). Це по суті підміна законодавчої функції парламенту», — зазначив «Радіо Свобода» Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи».
На небезпеку використання механізму референдуму проросійськими силами звертає увагу й Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України. «Закон передбачає, що для проведення референдуму необхідно зібрати щонайменше 3 млн підписів. Це дуже велика кількість, і практика попередніх років засвідчує, що в Україні успішно працюють тіньові механізми зі збирання підписів. Створюють псевдо-комерційні структури, які переписують паспортні дані громадян, а в Центральної виборчої комісії немає фізичних і технічних можливостей перевірити справжність цих підписів. Якщо ці тіньові механізми зі збирання підписів продовжать працювати, то в Україні можуть запустити цілу хвилю референдумів, приміром, в інтересах інших держав. Я не виключаю того, що й проросійські політичні сили можуть ініціювати кілька референдумів. Можуть винести питання щодо скасування окремих законів, скажімо, закону про декомунізацію. Можливо, з’являться спроби винести на референдум питання про статус російської мови», — припустив він.
«Референдум далеко не завжди є інструментом демократії. Навпаки, нерідко «волю народу» використовують саме для руйнування демократії, а іноді й державності. Саме референдумами схвалювали диктатуру Гітлера і його закони про чистоту раси. Тому в таких демократичних країнах, як, до прикладу, США, Німеччина чи Канада загальнодержавних референдумів не дозволяють, лише місцеві», — підсумував Володимир В’ятрович, колишній директор Українського інституту національної пам’яті, а тепер — народний депутат із парламентського фракції «Європейська солідарність».

Ігор Берчак

До слова
Конституційний суд (КС) визнав неконституційною статтю 375 Кримінального кодексу України (ККУ), яка передбачає позбавлення волі суддів за неправосудні вироки. Тепер усі порушені за цією статтею карні справи щодо служителів Феміди — а їх сотні — мають закрити за пів року. На такий час КС відтермінував втрату чинності статті і надав парламенту можливість її поліпшити. За інформацією Сергія Горбатюка, колишнього керівника Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, втрата чинності ст. 375 ККУ тягне за собою закриття близько 300 карних справ по всій Україні, у яких фігурували судді, котрі заарештовували учасників Майдану, позбавляли їх водійських посвідчень за участь в «Автомайдані» тощо. У 26 із них уже висунули офіційні звинувачення. Правник вважає, що судді КС, ухвалюючи своє рішення, мали конфлікт інтересів, оскільки самі підпадають під дію цієї статті. «Вони самі себе звільняють від відповідальності», — запевнив він.
Судді КС, котрі у вересні 2010-го ухвалили рішення про скасування Конституції 2004 року, 2014-го стали фігурантами справи про узурпацію влади Януковичем. Десятьом із них, повідомив п. Горбатюк, у вересні минулого року підготували проєкти підозр. «Варто зауважити, що серед суддів, котрі ухвалили рішення стосовно неконституційності ст. 375 ККУ фігурантів цієї справи немає (у них усіх спливли дев’ятирічні повноваження судді КС). Але тим не менш, якщо зважати на тлумачення юриста, це рішення дає можливість теперішнім суддям КС закрити «підвішені» справи щодо їхніх попередників та уникнути розголосу подробиць непривабливої внутрішньої «кухні» КС під час слухань у суді», — пише інформаційна аґенція «Укрінформ».
З іншого боку поняття «неправосудне рішення» справді дуже розмите. В особистих розмовах судді нарікають, що правоохоронці порушують справи за фактом нібито ухвалення ними неправосудних рішень як помсту після виникнення робочих конфліктних ситуацій. Приміром, прокурор подав до суду те чи інше клопотання, а суддя його не задовольнив, або прокурору з якоїсь причини не сподобалося ухвалене рішення по суті справи.
Цю версію своїх колег підтверджує і Богдан Моніч, голова Ради суддів України. У коментарі «Укрінформу» він подав статистику Офісу генпрокурора, згідно з якою за 2,5 роки — із січня 2017-го по вересень 2019 року — за цією статтею зареєстрували 1 415 карних проваджень. 503 справи закрили в короткі терміни. А суди ухвалили лише дев’ять обвинувальних вироків. «Решта справ роками не знаходять свого вирішення, що дає можливість тримати суддів «на гачку», — скаржиться п. Моніч.
Денис Монастирський, голова правоохоронного комітету ВРУ, зазначає, що парламенту потрібно визначитися стосовно одного з наявних чотирьох законопроєктів, покликаних врегулювати застосування ст. 375 ККУ. «Нам потрібно визначитися з правильною редакцією, яка була б менш проблемною й обмежувала ймовірні зловживання, які можуть здійснювати правоохоронці, користуючись цією статтею. КС дав шість місяців, щоб вирішити це питання. Це буде не на цій сесії, розгляд почнеться восени», — прогнозує він. На думку п. Монастирського, ця норма ККУ є фактором, який мотивує суддів утримуватися від неправосудних рішень, а тому має бути присутньою в українському законодавстві.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply