Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 16, 2018

Закон про мову ухвалили в першому читанні

Автор:

|

Жовтень 10, 2018

|

Рубрика:

Закон про мову ухвалили в першому читанні

Андрій Парубій

Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила у першому читанні законопроект № 5670-д, який визначає статус української як офіційної державної мови в Україні і передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення норм закону.

Обов’язкова для всіх
За проект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» проголосував на пленарному засіданні ВРУ після кількагодинних дебатів 261 депутат. Згідно з ним, єдиною державною мовою в країні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».
Законопроект № 5670-д передбачає, що державною мовою повинен володіти кожен громадянин і всі претенденти на українське громадянство. Нею також зобов’язані розмовляти всі високопосадовці та керівники силових структур.
Українська мова — обов’язкова й для депутатів усіх рівні, суддів, адвокатів, керівників закладів вищої освіти, медпрацівників тощо. Нею повинні проводити всі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах — як центральних, так і реґіональних.
Законопроект № 5670-д пропонує запровадити адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім цього, ним, якщо він стане законом, передбачена також кримінальна відповідальність «за публічне приниження та зневагу державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом і гімном, — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до шести місяців, або позбавлення волі на термін до трьох років.
Утім, до другого читання до проекту подадуть сотні поправок і можуть навіть змінити до непізнаваності. Адже найбільша фракція парламенту — «Блок Петра Порошенка» — до останнього моменту відмовлялася голосувати за проект 5670-д, який зареєстрували одразу 77 депутатів.
Президентська фракція погодилася підтримати проект лише з умовою, що багато їхніх зауважень врахують перед остаточним ухваленням. Про необхідність суттєвих поправок до проекту перед другим читанням заявив і Петро Порошенко.

Новації збурили
Тим часом найгучніші новації проекту вже збурили українських політиків і соціальні мережі. Зокрема, дуже багато політиків критикували у законопроекті «мовних інспекторів», які мали з’явитися в Україні для контролю обов’язкового використання державної мови.
Автори хотіли створити цілу службу мовних інспекторів — 27 (за кількістю реґіонів України), які могли б контролювати дотримання мовного законодавства не лише у державних органах і підприємствах, а й у приватних. Проте такі жорсткі новації у залі ВРУ не підтримали навіть у першому читанні.
Тому, як стверджує Микола Княжицький, доповідач проекту, й Андрій Парубій, спікер парламенту, «мовних інспекторів» з проекту викинули ще перед першим читанням. У доступному на парламентському сайті проекті ці норми зазначені, але під стенограму спікер пообіцяв, що в тексті цього не буде.
Що ж, проект і без інституту інспекторів створює багато нових державних структур, які займатимуться розвитком, стандартизацією та захистом української. Найперше — всі чиновники та нові громадяни України муситимуть доводити своє володіння державною мовою.
Усім цим займатиметься новостворена національна комісія зі стандартів державної мови, яка затверджуватиме правопис, стандарти термінології, вимоги знання мови та стандарти сертифікації. Ця ж комісія створить окремий Центр української мови, який втілюватиме всі напрацювання комісії та проводитиме іспити й сертифікацію зі знання державної мови. Окремо комісія створить ще й термінологічний центр, який «вдосконалюватиме стандарти української мови».
Також має з’явитись Уповноважений зі захисту державної мови. Як запевнив п. Парубій, посаду уповноваженого у проекті залишили. Але наразі не до кінця зрозумілі деталі майбутньої роботи, адже його функціонування могло бути частково пов’язане з роботою скасованих «мовних інспекторів».
Дія нового закону, як обіцяють його автори, не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Але оскільки кожного громадянина зобов’язують володіти державною мовою, а всі претенденти на отримання українського паспорту складатимуть окремий іспит, то цим займатиметься новостворений мовний центр.

Для російської місця немає
Новий закон встановлює, що навіть у дошкільних закладах мовою виховного процесу буде державна. У дошкільних навчальних закладах із мовою навчання національної меншини виховний процес відбуватиметься нею одночасно з державною.
У загальноосвітніх закладах мовою навчання є державна, але у закладах, де є мова навчання національної меншини, навчальний процес поряд із державною проводитимуть і цією мовою. Мовою зовнішнього незалежного оцінювання також має бути лише державна мова, крім іспитів із іноземних мов.
У закладах вищої освіти мовою викладання буде тільки українська. Але окремі заклади за бажання можуть перевести частину дисциплін на англійську або іншу офіційну мову ЄС. Для російської ж мови у проекті закону місця немає.
Супровід усіх культурно-мистецьких і видовищних заходів в Україні зобов’яжуть проводити державною мовою. Якщо ведучий не знає української, то його виступ мають перекладати.
Усі афіші мають виготовляти українською. Назви й імена виконавців можуть писати й іншими мовами за умови дублювання українською.
Мовою музейної справи та виставок також буде винятково українська. Але інформація про музейні предмети може дублюватися й іншими.
Іноземні фільми в Україні також мають демонструватися з озвученням або дубляжем українською мовою. Втім, це практикують уже давно.
Закон дозволятиме показувати іноземні фільми мовою оригіналу зі субтитрами українською. Але кількість таких фільмів не має перевищувати 10 % на місяць. Театральну ж виставу іноземною мовою у державному чи комунальному театрі супроводжуватимуть субтитри українською.
Автори документу пообіцяли, що мовне регулювання на радіо та телебаченні у законі продублюють тими, які в Україні вже діють кілька років. А от що дуже збентежило видавців газет і журналів України, то це зобов’язання перевести на українську всі друковані видання.
Закон допускатиме видавання друкованих засобів масової інформації (ЗМІ) в кількох мовних версіях, одна з яких буде українською. Всі мовні версії мають бути однакові за змістом та обсягом.
Така новація може суттєво збільшити вартість видавництва газет і журналів, якщо власники все ж таки вирішать друкуватися двома мовами, а не лише українською. Окремо прописано, що кожного місця продажу друкованих ЗМІ назви видань українською мають становити не менше половини. Щоправда, новації щодо друкованих ЗМІ почнуть діяти аж за рік після ухвалення закону. Інтернет-ЗМІ та сайти інших державних і недержавних компаній також мусять мати головну сторінку українською мовою.

Не менше половини
Новий мовний закон може суттєво посилити видавництво україномовних книжок. Адже кожне видавництво планують зобов’язати щорічно видавати не менше половини назв книжок українською. Схожа норма стосуватиметься й книгарень — там мають продавати не менше 50 % українських назв. Книговидавці та продавці матимуть на це дворічний перехідний період.
Мовою обслуговування у всіх закладах, незалежно від форми власності, має також стати українська. Але персональне обслуговування на прохання клієнта може надаватись й іншою мовою. Мовою реклами також буде винятково українська. Винятки мають прописати в законі про національні меншини.
Багато суперечок у соціальних мережах викликали наміри зобов’язати передавати іноземними мовами у ЗМІ й усіх документах українські назви без перекладу, а просто транслітерувати українське звучання. Деякі оглядачі вважають, що це може викликати певні недоречності, адже зобов’яже усі іншомовні видання в Україні та у різноманітних документах писати невластиві для російської мови українські назви, як от «Харкив» чи «Била Церква».
Загалом цей закон може набути чинності за два місяці після опублікування. І з цього часу за порушення його норм може початися адміністративна чи кримінальна відповідальність. За порушення застосування мови у діловодстві може бути штраф від 200 до 400 неоподаткованих мінімумів, у сфері культури — 200-300. А в друкованих ЗМІ — 400-500.
У деяких випадках за порушення закону може бути й кримінальна відповідальність. До статті 338 Кримінального кодексу у покарання за наругу над державним прапором, гербом чи гімном додають «публічне приниження чи зневажання мови». За цією статтею можливий арешт до шести місяців.

Вразливі моменти вилучили
Однак голова Верховної Ради зізнався, що передбачає «дуже непросту дискусію» під час другого читання «мовного» законопроекту — хоч, за його словами, деякі спірні моменти, зокрема, щодо створення інституції мовних інспекторів, були вилучені зі законопроекту ще у першому читанні». «Лишається мовна комісія, і лишається омбудсмен — Уповноважений із питань мови в Україні», — зазначив спікер.
За його словами, норми законопроекту вже в першому читанні адаптовані до тих законодавчих актів, які були ухвалені парламентом за останній рік у мовному аспекті, зокрема, до закону про освіту та закону про квоти на телебаченні та радіо. Відтак, п. Парубій висловив упевненість: «Сподіваюся, що хоча дискусія до другого читання буде гострою, емоційною — бо питання мови в Україні весь час викликало емоції, гадаю, вона буде конструктивною, і ми так само конструктивно зможемо знайти консенсус у залі й ухвалити цей закон у другому читанні».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...