Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 18, 2017

Закон про люстрацію. Що доведеться змінити?

Автор:

|

Грудень 31, 2014

|

Рубрика:

Закон про люстрацію. Що доведеться змінити?

Люстрація

Люстрація держслужбовців, котрі працювали за режиму Януковича, стала гарячою темою не лише в Україні, а й у європейських інституціях. У грудні Венеціанська комісія в бурхливих дебатах так і не змогла досягти одностайності щодо українського Закону «Про очищення влади», а тому вимушена була перенести ухвалення остаточного вердикту на кілька місяців.

Упродовж цього часу українські експерти мають доопрацювати документ після консультацій із представниками комісії. «Люстраційні закони здебільшого — завжди проблематичні, адже потрібно зупинити спроби однієї сторони взяти реванш над своїми політичними опонентами. Він має бути максимально демократичним та об’єктивним», — наголосив Джанні Букіккіо, президент Венеціанської комісії.
Проаналізувавши текст закону про люстрацію, фахівці Венеціанської комісії озвучили низку зауважень до нього. Серед іншого, експерти радять переглянути та скоротити перелік держслужбовців, котрі підлягають люстрації, а також уточнити критерії, за якими їх визначатимуть. Ще один пункт для критики — необхідність більшої незалежності люстраційного комітету, який діє в структурі Міністерства юстиції України.
Українські законотворці погоджуються із частиною зауважень Венеціанської комісії та вже навіть мають кілька ідей щодо доопрацювання документу, повідомив Леонід Ємець, народний депутат від «Народного фронту» й один з ініціаторів закону. Серед можливих змін — перетворення люстраційного комітету на повністю незалежний орган згідно з вимогами європейських експертів. «Оскільки така позиція нами теж розглядалась, то, гадаю, ми можемо продовжити дискусію на цю тему. Основне питання — як нам забезпечити формування справді незалежного органу, який буде складатися з незаангажованих осіб», — зазначив він.
Оновлена версія закону також може врахувати окремі недоліки, виявлені останнім часом. Зокрема, за словами п. Ємця, люстровані чиновники намагаються впровадити нові корупційні схеми. Приміром, подекуди вони прагнуть улаштувати на звільнене місце своїх помічників, аби самим стати радниками, але фактично продовжувати виконувати ті самі функції. «Я думаю, коли ми будемо зараз писати зміни, то врахуємо й ці позиції», — додав депутат.
Під очищення влади потрапляє дуже широке коло осіб. Венеціанська комісія зауважує, що люстрація повинна бути суворо обмеженою в часі проведення. На думку експертів Ради Європи, широкий вибір часових рамок, які охоплює закон про люстрацію: від періоду радянського комуністичного режиму й до подій на Майдані у лютому 2014-го, — може перетворити люстрацію на «історію, яка ніколи не закінчиться». Леонід Ємець не відкидає того, що в процесі подальшої експертної дискусії ці положення закону будуть змінені.
Натомість, із критикою щодо надто широкого кола чиновників, котрі підпадають під люстрацію, співавтор закону не погоджується. Експерти Ради Європи вказують на те, що люстрація має стосуватися лише тих чиновників, чия діяльність, згідно з посадовими повноваженнями, «може справді становити значну загрозу для прав людини та демократії», тому пропонують переглянути критерії люстрації. Адже зараз у люстраційному переліку Міністерства юстиції можна побачити екс-чиновників, котрих за посадою важко запідозрити у порушеннях прав людини. Зокрема, у списку є колишні працівники Державної космічної агенції або Держагенції з питань кіно.
Леонід Ємець, утім, упевнений, що чинний критерій — щонайменше, рік роботи на керівній посаді за часів Януковича — є виправданим. «Одного року, ми вважаємо, достатньо, щоби людина прийшла на цю посаду, подивилася навколо, зрозуміла, що перебуває в корупційному середовищі, і далі могла прийняти для себе абсолютно свідоме рішення. Або вона пише заяву в міліцію про те, що довкола неї – корупціонери та злочинці, як це має зробити будь-який добропорядний громадянин, або залишається на своєму робочому місці й стає ланкою загальної корупційної системи», — підкреслив він.
Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна, позитивно оцінює існування закону про люстрацію. «Але я би не переоцінював значення закону, адже він лише запускає систему очищення, а не замінює її», — уточнив він. З точки зору п. Хмари, із чинної версії нормативного акту варто було би прибрати критерій для люстрації щодо членства в Комуністичній партії, а також пом’якшення для учасників Антитерористичної операції.
Представник антикорупційної організації назвав три основних критерії, якими потрібно керуватись у процесі очищення влади. Це — невідповідність доходів чиновника його способу життя, професійна непридатність і реальна участь у злочинах проти людини. «Якщо від цього людина втратила, як мінімум, здоров’я чи життя, то чиновник має сидіти, або хоча би піти з посади. Всі решта критеріїв є надуманими», — запевняє Олексій Хмара.
Зараз в офіційному списку люстрованих — більш як 350 прізвищ екс-чиновників різних рангів, але у деяких владних кабінетах і досі сидять представники старої влади. Як приклад п. Хмара наводить Володимира Орлова. За часів Януковича він понад два роки очолював спочатку Сумську, а потім – Луганську митниці. Однак це не завадило п. Орлову в грудні 2014-го отримати посаду в одному з управлінь Генпрокуратури.
Щоправда, робота деяких старих чиновників за нової влади не повинна завчасно розчаровувати. Як стверджує Дмитро Гнап, член Громадської ради при Міністерстві юстиції з питань люстрації, зараз відбувається лише перша хвиля очищення влади. Упродовж двох минулих місяців Міністерство юстиції надсилало запити до різних органів влади щодо потенційних люстрованих осіб, і відповіді на них тільки почали надходити. Загалом же, згідно з розпорядженням Кабміну, люстраційні перевірки триватимуть до кінця 2016 року.
Українська служба Deutsche Welle

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...