Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 19, 2018

Юридичні сенсації від Президента Петра Порошенка

Автор:

|

Вересень 06, 2018

|

Рубрика:

Юридичні сенсації від Президента Петра Порошенка

4 вересня відкрилася IX сесія Верховної Ради України (ВРУ) VIII скликання. А напередодні Петро Порошенко зареєстрував у парламенті законопроект про внесення змін до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі (ЄС) і НАТО. Під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій він наголосив, що незмінність зовнішньополітичного курсу України має ґрунтуватися на внесенні змін до Основного закону, а інші формати, які не передбачають юридичних зобов’язань сторін — неефективні. «Дуже просив би, щоб проекти змін до Конституції якомога швидше було розглянуто, включено до порядку денного та направлено до Конституційного суду, щоб ті зміни, які відбулися після Революції гідності, були безповоротними, щоб не допустити реваншу», — сказав Президент.

ЧФ РФ — поза законом
За словами глави держави, зміни буде внесено до преамбули, трьох статей і перехідних положень Основного закону. «В перехідних положеннях ми чітко фіксуємо позицію, що вилучаємо норму, на підставі якої в Україні перебував Чорноморський флот (ЧФ) Російської Федерації (РФ). Конституційних підстав для цього після ухвалення цих конституційних змін не буде», — пояснив п. Порошенко. Він також хоче зафіксувати в преамбулі цивілізаційний вибір України на європейську й євроатлантичну інтеграцію: в трьох статтях закону закріплять, що ВРУ, Президент та уряд мають підтримувати і реалізовувати євроатлантичний курс України.
Глава держави також наголосив, що після прийняття змін до Конституції України щодо зовнішнього курсу держави буде розроблено зміни з приводу окупованої РФ Автономної Республіки Крим (АРК). Український лідер не уточнив, які конкретно кроки має на увазі. Але додав, що найближчим часом буде скликано Конституційну комісію у зв’язку з майбутніми змінами по АРК. За словами Президента, участь у розробці змін активно беруть представники кримських татар.

Тимошенко перехоплює ініціативу
Щоправда, виникають серйозні сумніви, що народні депутати проголосують за президентський законопроект. «Наступні місяці депутати займатимуться президентськими та парламентськими виборами. Насамперед треба оновити склад Центральної виборчої комісії, скасувати депутатську недоторканність, ухвалити новий закон про вибори та збалансований бюджет на наступний рік, ввести покарання за підкуп виборців. Замість цього депутати оберуть популізм і критиканство. Гроші, які мали б іти на реформи, кидатимуть на збільшення соціальних видатків і мажоритарні округи», — робить песимістичний прогноз «Газета по-українськи».
Зрештою, прикрою несподіванкою для глави держави стала пропозиція Юлії Тимошенко, лідера фракції «Батьківщина», всім кандидатам у президенти підписати меморандум про незмінність зовнішньополітичного курсу України. «Враховуючи, що президентська кампанія вже на марші, ми підготували меморандум, де чітко визначено незмінність курсу європейської інтеграції й інтеграції в НАТО; де чітко визначено, що АРК і Донбас — українські території і мусять бути повернуті; де чітко визначено, що війна є війна, а не антитерористична операція чи щось інше; і так далі — всі питання, пов’язані з нашою національною стратегією. Ми пропонуємо, щоб усі кандидати в президенти, незалежно від того, в парламенті вони або поза ним, підписали цей меморандум», — заявила політик.

Не денонсація, а непролонгація
Тим часом Президент готує ще одну «юридичну революцію» — припинення дії Договору про дружбу, співпрацю та партнерство з РФ від 1997 року. За словами п. Порошенка, він має намір до 30 вересня надіслати відповідне повідомлення Кремлю. «Наголошую, що він не розривається, оскільки це складна і тривала процедура, а припиняє свою дію через непродовження», — сказав глава держави, наголосивши, що питання продовження чи непродовження цього договору — винятково в його компетенції.
На важливості процедури наголосила й Ірина Геращенко, віце-спікер ВРУ. За її словами, розірвання договору про дружбу в односторонньому порядку звільнило б РФ від відповідальності за невиконання його умов. Більшість міжнародних позовів України проти РФ ґрунтуються на умовах договору про дружбу, які порушує Кремль. Тому українська влада планує не розірвати договір про дружбу, а відмовитися від продовження його дії. «Президент доручив Міністерству закордонних справ не готувати документи до пролонгації цієї угоди. Гадаю, що в команді всіх кандидатів у президенти є зовнішньополітичні радники, котрі можуть пояснити, що денонсація і непролонгація — не синоніми. Мова йде виключно про непролонгацію», — зазначила вона.
Політик наголосила, що формальне розірвання договору з ініціативи України могло б бути вигідно Москві. «Кремль прагнув офіційно розірвати договір руками України, бо немає угоди — немає відповідальності. Й ті самі товариші, які підіграли кремлівським сценаріям усілякими «блокадами на крові» й іншим безладом, намагалися втягти нас у цей сценарій денонсації. Тепер цілком інша ситуація: восени дія закону вимагатиме пролонгації, зазвичай, це відбувається автоматично, але не може бути й мови про автоматичну пролонгацію Договору про дружбу з країною-аґресором», — стверджує п. Геращенко.

Плюси і мінуси
Однак не варто забувати, що Договір про дружбу, співпрацю та партнерство з РФ від 1997 року є базовою конструкцією для всього спектру договірно-правових відносин із РФ. Він є юридичним каркасом для 358-х двосторонніх угод. Далеко не всі експерти підтримують рішення глави держави. «У політиці не варто керуватися емоціями, а запитати: що більше відповідає українським інтересам сьогодні — розірвати угоду, перейти на розрив дипломатичних відносин і на відкритий воєнний конфлікт? Хочеться перемоги. Але чи можна цієї перемоги досягти сьогодні? І ще. Чому це питання виникло через чотири роки після російської аґресії? Мені щось здається, що це питання виникло не стільки у зв’язку зі зовнішньою політикою та прагненням перемоги. Тільки: де перемоги? У захисті суверенітету країни, майбутнього України чи у захисті своїх позицій при владі? Якби я був українським політиком, то цього зараз не робив би», — заявив у програмі «Ваша Свобода» Віктор Мироненко, керівник Центру українських досліджень Інституту Європи Російської академії наук.
«Чому досі Порошенко не ініціював розірвання юридично чинного Договору про дружбу з РФ? Весь цей час договір був зайвим аргументом РФ на міжнародних майданчиках, щоб стверджувати, що Україна та РФ — «великі стратегічні партнери». Можна лише собі уявити, як сприймають у Раді Європи чи Організації Об’єднаних Націй, коли РФ показує цей договір», — таку думку «24 каналу» висловив правник-міжнародник Геннадій Друзенко.
На думку політолога Віктора Тарана, якихось практичних результатів денонсація не дасть: «Єдиний виняток — політичний аспект. Тобто це чисто символічна річ, яку можна було зробити досить давно», пише «Сегодня». Натомість, на думку його колеги Олександра Палія, своїми діями Україна підкреслить стан речей для західних партнерів: «Наприклад, для ЄС і НАТО. Після розриву договору ці організації будуть нас розглядати в іншому правовому контексті, а не як країну, в якої на офіційному рівні закріплена дружба з РФ».
Андрій Бузаров, член громадської ради при Міністерстві закордонних справ України, каже, що у такого кроку є дві сторони: «Він розв’яже руки Україні в багатьох питаннях. Ми не будемо зв’язані договором, і все вирішуватиметься на підставі міжнародного права. Це торкнеться, наприклад, можливих компенсацій за завдані збитки. Тобто це будуть не партнерські відносини, а відносини з країною-аґресором. У результаті юристам буде простіше відстоювати українські інтереси в судах. Але мінус полягає в тому, що не буде жодних стримуючих чинників для РФ, і важко передбачити розвиток подій після 2019-го».
Як би там не було, але Президент Порошенко прийняв однозначне рішення про непролонгацію договору. Хоча чому це зроблено лише тепер і викликає багато запитань. Можливо, головною причиною стало наближення президентських виборів?

Ігор Берчак

Довідка
Договір про дружбу та співпрацю з РФ 1997-го підписали президенти України Леонід Кучма і РФ Борис Єльцин. 2008-го угода була автоматично продовжена на десять років. У документі загалом — 41 стаття, хоча можна виділити кілька ключових положень. Так, друга стаття каже, що обидві сторони «поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів». У ст. 3 йдеться про те, що країни уникають застосування сили або погроз застосування сили. Декларується неможливість економічного або політичного тиску, а також невтручання у внутрішні справи. За договором Україна та РФ мали в двосторонньому порядку скорочувати кількість своїх Збройних сил і співпрацювати в питаннях державної безпеки. Нарешті, кожна зі сторін гарантує громадянам іншої сторони права та свободи на тих же підставах і в такому ж обсязі, який вона надає своїм громадянам.

До теми
Анґела Меркель, канцлер Німеччини, особисто голосувала за членство України в НАТО. Про це заявив Андрій Мельник, посол України в Берліні, в інтерв’ю «Європейській правді». За його словами, переважна більшість успіхів України на шляху до євроінтеграції є заслугою п. Меркель. «Саме вона була двигуном санкцій, коли переконалася, що словами Путіна не зупинити. Саме вона ініціювала «нормандський формат» і вела жорсткі перемовини з президентом РФ у Мінську», — заявив п. Мельник. Він зазначив, що немає жодного лідера в світі, з яким би канцлер Меркель за останні чотири роки більше розмовляла телефоном і частіше зустрічалася, ніж з Президентом Порошенко. Крім цього, саме Меркель ініціювала мінський процес. На питання про те, чи підтримає Німеччина рух України до членства в НАТО, п. Мельник відповів, що варто згадати про рішення, прийняте на саміті в Бухаресті. «Саміт НАТО в Бухаресті, ухвалив, що Україна буде членом НАТО. За це голосувала особисто п. Меркель. Це — рішення, зафіксоване на папері», — нагадав дипломат.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...