Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 17, 2019

Yes, ЄС!

Автор:

|

Березень 27, 2014

|

Рубрика:

Yes, ЄС!

21 березня український прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, голови Європейської Ради та Єврокомісії, відповідно, Герман ван Ромпей і Жозе Мануел Баррозу, а також керівники 28 країн Європейського Союзу (ЄС) підписали на саміті у Брюсселі політичну частину Угоди про асоціацію з Україною.

Вибіркове підписання
Зокрема, було підписано преамбулу, статтю першу й розділи перший, другий і сьомий. У преамбулі ЄС визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір, у тому числі зобов’язання розвивати стійку демократію й ринкову економіку. У цій частині угоди зазначено також, що демократія, повага до прав осіб, засадничих свобод і верховенство права є її ключовими елементами.
У преамбулі угоди йдеться також про повагу до незалежності, суверенітету, територіальної цілісності й непорушності кордонів України, що в нинішніх умовах є важливим для Києва. Говориться там і про політичну асоціацію й економічну інтеграцію, боротьбу з організованою злочинністю, лібералізацію візового режиму тощо. Водночас, у преамбулі угоди міститься застереження, що вона «не визначає наперед і залишає відкритим майбутній розвиток відносин Україна-ЄС».
У статті першій угоди вказано мету підписання цього документа, яким створюється «асоціація між Україною та ЄС для поступового зближення в різних галузях на основі спільних цінностей»: «Сприяти, зберігати та зміцнювати мир і стабільність у реґіональному й міжнародному вимірі, згідно з принципами Статуту ООН і Гельсінського заключного акта й положень Паризької хартії». Тут же сказано про посилення співпраці у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права й поваги до прав людини та засадничих свобод. Своєю чергою, розділ перший угоди присвячено загальним засадам. А другий — політичному діалогу й реформам, політичній асоціації, співпраці та конвергенції в галузі зовнішньої політики й політики безпеки.

Остаточна мета — повноправне членство
Однак, назвавши 21 березня «історичним як для України, так і для Європи момент підписання політичної частини Угоди про асоціацію», Арсеній Яценюк укотре наголосив на тому, що остаточна мета української держави — повноправне членство в ЄС. Окрім того, прем’єр-міністр заявив: «Моя країна стоїть перед обличчям низки викликів, економічних, політичних і військових. Підписанням цієї угоди ми продемонструємо всьому світу, що ми – разом, що Україна поділяє європейські цінності й що ми можемо бути успішними… Ми усвідомлюємо, що в нинішніх політичних і економічних умовах нам зараз треба зберегти країну. Саме тому я не обіцяю поліпшення ні сьогодні, ні завтра, але ми знаємо, що завдяки цій угоді післязавтра в нас буде європейське майбутнє».
Український прем’єр-міністр також пояснив, що «цей документ охоплює найважливіші питання двосторонньої співпраці Україна-ЄС, у тому числі, у галузі безпеки й оборони» та «встановить спільний орган із прийняття рішень, що спростить процес реформ в Україні».
А на запитання: «Чи не спровокує підписання подальшої аґресії Росії?» – п. Яценюк відповів: «Відверто кажучи, мене не турбує те, як до цього поставиться Росія. Я турбуюся про українців, Україну й наше європейське майбутнє. Потрібно важко працювати, щоби принести зміни в Україну, щоб українці відчули, що життя зміниться на краще, що в Україні будуть незалежні суди, буде подолано корупцію, з’являться робочі місця».
Своєю чергою, Герман ван Ромпей заявив, що підписаний ним документ — «це сигнал солідарності з українським народом», а також висловив сподівання, що економічну частину Угоди про асоціацію України з ЄС, яка передбачає створення поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі з Євросоюзом, буде підписано вже найближчим часом. Якщо ж конкретніше, то її мають завізувати одразу після президентських виборів в Україні, запланованих на 25 травня.

Члени ЄС «не ризикнули»?
Київська газета «Україна молода» цитує спільну думку із цього приводу політологів і політичних оглядачів: мовляв, «члени ЄС не ризикнули піти на такий крок до президентських виборів у розбурханій і неспокійній Україні»; «очевидно, без впливу Кремля в цій зміні позиції не обійшлося». Хоча прямо проти економічної допомоги Україні, за інформацією з брюссельських кулуарів, на саміті ЄС виступила лише одна країна — Словаччина. Тамтешній прем’єр-міністр Роберт Фіцо, відомий своїми проросійськими поглядами, не підтримав і санкцій проти РФ.
До слова, 29 березня в Словаччині відбудеться другий тур президентських виборів, у якому п. Фіцо (наразі лідер цих перегонів) змагатиметься з незалежним кандидатом Андреєм Кіскою. Тож заяви словацького прем’єра про те, що українці повинні «самі дати собі раду у своїй країні», а Росія — це та країна, із якою його уряд «хоче мати й матиме якнайкращі та взаємовигідні відносини, щоби не нашкодити власній економіці», розраховано передусім на виборців.
«Україна молода» зауважує також, що «технічно розділити Угоду про асоціацію на «політичну» й «економічну» частини неможливо, адже це – єдиний, неподільний документ, відтак «зі ситуації вийшли оригінальним чином: представники всіх 28 держав-членів, керівництва Євросоюзу та прем’єр-міністр України поставили «автографи» під усім текстом угоди й додатковим документом, у якому обумовлено, що наразі підписаними вважаються лише преамбула, стаття 1 та розділи I, II і VII».
Отож київська газета констатує: «Насправді це – навіть менше, аніж просто «політична частина», адже поки що «недійсними» чомусь залишилися навіть такі «неекономічні» розділи, як, наприклад, «юстиція, свобода та безпека».
Щоправда, Брюссель задекларував документально готовність імплементувати угоду повністю до листопада. А Штефан Фюле, єврокомісар із питань розширення й політики добросусідства, заявив, що економічну частину можуть підписати вже у червні, себто одразу після президентських виборів в Україні. Тож, запевняв він, підстави для оптимізму є.

Ампутація ілюзій
Між тим, Тетяна Силіна, оглядач відділу міжнародної політики київської газети «Дзеркало тижня» свою статтю про підписання «напівасоціації» з ЄС назвала «Ампутацією ілюзій», пояснивши:  «Нас знову ошукали. Легко та цинічно. Як давно повелося — і свої, і чужі. Променяться усмішки, лунають вітання. Ура! Україна підписала довгоочікувану Угоду про асоціацію з ЄС! Ну, гаразд, нехай тільки політичну частину, але все одно: «Ура!»
Не вірте. Радіти нема причини. З угодою зробили те саме, що й з Україною: під надуманим приводом узяли та відрізали істотну її частину. 21 березня у Брюсселі не підписали «політичної частини» документа — підписали лише жалюгідний «недогризок».
Для українського народу, який зараз у біді, підписання Угоди про асоціацію могло би стати актом підтримки й солідарності з боку ЄС, а стало актом цинізму та зрадництва. Після трьох місяців відчайдушної боротьби під європейським прапором — за свої права та європейські цінності — українці, довівши силу своїх європрагнень, викликавши захоплення та підтримку в усьому світі, мали підстави сподіватися, що їхня країна заробила право не тільки на негайне підписання Угоди про асоціацію, а й на європейську перспективу, на чітку обіцянку: колись Україна стане членом ЄС.
Але народу, який від самого початку вийшов на вулиці тому, що зрадили його європейську мрію, народу, який здійснив «Революцію гідності» та втратив більш як сотню своїх героїв, народу, який страждає від воєнної аґресії Москви, Євросоюз підсунув щось дуже відмінне від обіцяного».

Зовнішній тиск третьої сили
Український експерт Вадим Трюхан також здивований тим, що після повалення режиму Януковича ЄС виявився не готовим підписати повну версію Угоди про асоціацію. «Очевидно, що йдеться про зовнішній тиск третьої сили, а саме Російської Федерації», — упевнений п. Трюхан. Він також нагадує, що будь-які політичні домовленості Євросоюзу підлягають ратифікації національними парламентами.
На думку аналітика, угоду потрібно було підписувати повністю, «можливо, з одночасним оприлюдненням декларації, якою би встановлювалися певні обмеження щодо набуття чинності найсуперечливіших положень угоди». За словами експерта, це було би дієвою ознакою солідарності Євросоюзу з Україною не тільки на словах, а й на ділі. Не розділяти угоди про асоціацію закликали й громадські організації, котрі входять до Української національної платформи Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства». Утім, схоже на те, що в ЄС не поспішають прислухатися до них тому, що не впевнені в тому, чи вдасться Україні вийти з конфлікту з Кремлем незалежною державою.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...