Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Яценюк — знову прем’єр

Автор:

|

Грудень 04, 2014

|

Рубрика:

Яценюк — знову прем’єр

Арсеній Яценюк

Верховна Рада України (ВРУ) восьмого скликання стартувала із чільних призначень.

«Домінують державницькі»
27 листопада — аж за місяць і один день після проведення 26 жовтня дочасних парламентських виборів – нарешті зібралися на своє урочисте перше засідання депутати ВРУ восьмого скликання. Зійтися раніше в сесійній залі їм завадили суперечки навколо положень коаліційної угоди.
Нагадаємо, що до складу коаліції, якій дали назву «Європейська Україна», увійшли 302 депутати п’яти фракцій: Блоку Петра Порошенка (146 нардепів), «Народного фронту» (83), Об’єднання «Самопоміч» (32), Радикальної партії (22) і Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» (19) — на два більше, аніж потрібно для конституційної більшості. Утім, заявивши про це з парламентської трибуни, Віталій Ковальчук, депутат від Блоку Петра Порошенка (БПП),  додав, що чисельність коаліції збільшиться ще за рахунок кількох його колег по фракції, котрі за станом здоров’я не змогли бути присутніми на першому засіданні парламенту восьмого скликання.
Патріотичні засоби масової інформації (ЗМІ) дружно констатували із цього приводу, що вперше за 23 роки незалежності України в її Верховній Раді переконливо домінують державницькі сили. Наголосили ЗМІ й на тому факті, що «депутатський корпус» парламенту оновився на 56 %.
Відтепер у ВРУ й новий спікер. 27 листопада 359 депутатів обрали ним Володимира Гройсмана, земляка Президента України, котрий, як зауважила головний редактор київської газети «Дзеркало тижня» Юлія Мостова, жодного дня не працював перед цим народним депутатом, зате ще донедавна займав крісло першого віце-прем’єра, а перед цим — міського голови Вінниці.
Глава держави, виступаючи того ж дня з трибуни парламенту, поставив перед ним і рештою членів коаліційної більшості неабиякі завдання, зокрема навчитися протистояти зовнішній загрозі, через яку, за словами Петра Порошенка, «доведеться інколи навіть спати з револьвером під подушкою, бо так званий брат — біля воріт», а також упоратися з найбільшими викликами, що постали перед Україною, — тотальною корупційністю державного апарату, безробіттям, бідністю та соціальною несправедливістю.
Адже, за словами ґаранта української Конституції, дочасні вибори парламенту створили політичні передумови для змін. А «в основу основ» п. Порошенко поклав реформу судової системи, правоохоронних органів, прокуратури, причому без кумівства.

Не хотів бачити?
Того ж 27 листопада депутати новообраного парламенту також постановили, аби чинний прем’єр-міністр надалі керував урядом. Хоч, як зауважила п. Мостова, «Порошенко не хотів бачити на посту прем’єра Арсенія Яценюка». Журналістка ще й конкретизувала думку: «Президент, котрий втратив 60 % рейтинґу, досить довго перебував у алгоритмі раніше поставленої мети й ще минулого тижня проводив консультації та зважував «плюси» і «мінуси» запобігання прем’єрству Яценюка».
За даними редактора «Дзеркала тижня», «голоси для кидка Яценюка через стегно в Петра Олексійовича були». «І навіть з олігархами, для яких у цей голодний для економіки час ключовим стало запитання: «Хто з них буде Щуроловом?», – а це великою мірою залежало від того, хто буде прем’єр-міністром, — глава держави теж майже домовився. Не було тільки чіткого розуміння того, що робити з Яценюком на свободі: як напевно не допустити розвитку перспектив конкурента. І поки Петро Олексійович укладав пазл із відповіддю на останнє запитання, приїхав похмурий після святкування іменин Байден. І Байден їх розсудив: «Нині мені було видіння… Галатею зватимуть Лоренцією», — пояснила очільник «Дзеркала тижня».
У підсумку 30-денної коаліціади, спікеріади та прем’єріади Україна отримали змішану модель управління потоками, а заодно й державою, стверджує Юлія Мостова: «Петро Порошенко не наважився одержати все, а також не зміг піти на чітке сепарування зон відповідальності. Яценюк не ризикнув зробити крок убік, але й не захотів узяти на себе всю відповідальність за економіку, віддавши Президентові в руки війну та боротьбу з корупцією. За підсумками розподілу, вони сплетуться в уряді, як «хлопчики-восьминоги»: у кожного по вісім рук, і всі — із партійних квот. І річ не в наявності партквитків у майбутніх міністрів, не в прізвищах, а в розподілі функцій між їхніми власниками».
Зауважимо також, що Арсеній Яценюк все-таки отримав на 18 депутатських голосів менше, ніж Володимир Гройсман під час голосування за його кандидатуру на посаду спікера. Зокрема, не захотіли бачити п. Яценюка прем’єром Сергій Каплін із БПП і колишній міністр охорони здоров’я, нардеп по Сокальському виборчому округу Олег Мусій, утрималася й медик Майдану Ольга Богомолець, журналіст Сергій Лещенко, колишній сотник Майдану (а тепер — командир роти в добровольчому полку «Дніпро-1») Володимир Парасюк, і лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош.
Тож, як бачимо, коаліційна більшість у Верховній Раді — не цілком монолітна. Утім, після голосування Арсеній Яценюк частково дезавуював чутки про свій конфлікт із Петром Порошенком, заявивши з трибуни: «Пане президенте, ось вам моя рука: усе, про що ви казали у своєму виступі, — наша спільна відповідальність».

Таки покликали «варягів»
Своєю чергою, лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко розповів у Facebook, що партії, які ввійшли до складу коаліції, погодилися підтримати іноземних кандидатів у міністри, запропонованих Блоком Петра Порошенка: грузина Олександра Квіташвілі (на посаду голови Міністерства охорони здоров’я), литовця Айвараса Абромавічуса (на посаду керівника Міністерства економічного розвитку і торгівлі) і громадянку США українського походження Наталію Яресько (на посаду голови Міністерства фінансів).
Сам Петро Порошенко повідомив 2 грудня про те, що він підписав указ про надання українського громадянства Наталії Яресько, Олександру Квіташвілі й Айварасу Абромавічусу, котрих готують на посади до нового Кабінету Міністрів. А народні депутати Мустафа Найєм, Ігор Кононенко та Руслан Князевич зареєстрували в парламенті законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо залучення до роботи в державних органах іноземців згідно з державними інтересами України.
Що ж до кандидатур заступників голови Верховної Ради, то неабиякі шанси стати першим віце-спікером політичні оглядачі пророкували представнику «Народного фронту» Андрієві Парубію, котрий керував «Самообороною» Майдану та секретарював у Раді національної безпеки й оборони України. А посада віце-спікера, за всіма «канонами» українського парламенту, мала б відійти опозиції. Тож, швидше за все, її віддадуть Олександрові Вілкулу, котрий був віце-прем’єр-міністром в уряді соратників Віктора Януковича по Партії реґіонів.
До слова, далеко не всі обрані за виборчим списком «Опозиційного блоку» депутати ввійшли до складу однойменної фракції. Частина з них згуртувалася разом із мажоритарниками в депутатську групу «Економічний розвиток», 19 членами якою керує екс-«регіонал» Віталій Хомутинник, стільки ж — створило групу «Воля народу», котру очолив нафтовий магнат Ігор Єремеєв.
Причому депутати цих двох груп проголосували за обрання п. Яценюка прем’єр-міністром, тоді як із-поміж членів фракції «Опозиційний блок» із кандидатурою Арсенія Петровича погодився лише один нардеп. Причому — найстаріший наразі у Верховній Раді – 81-річний «реґіонал» Юхим Звягільський. Тож, схоже, до складу двох згаданих депутатських груп увійшли ті колишні «реґіонали», котрі сподіваються своєю лояльністю заслужити прощення за грішки тих часів, коли вони були піосіпаками Януковича.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...