Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 24, 2019

Як керуватимуть освітою у новому українському уряді

Автор:

|

Квітень 28, 2016

|

Рубрика:

Як керуватимуть освітою у новому українському уряді
Лілія Гриневич

Лілія Гриневич

Українська середня школа перейде на систему 12-річного навчання європейського зразка. Про це повідомила Лілія Гриневич, новопризначена міністр освіти України. На її думку, один із найскладніших аспектів цієї реформи полягає в тому, щоб донести до населення переваги такого підходу. «Треба буде пояснити, що таке 12-річна школа і чому в Європейському Союзі (ЄС) до 18 років людина обов’язково отримує шкільну освіту. Інша річ, що треба диверсифікувати ці можливості для людини, щоб вона впродовж трирічної старшої профільної освіти могла отримати професію. Так влаштовано освіту в ЄС, що дозволяє підготувати дітей до життя в суспільстві XXI ст. А це вимагає нового змісту та більшого часу навчання», — зазначила п. Гриневич.
Вона також розповіла про ще один важливий аспект майбутніх у цій сфері реформ: оптимізацію сільських шкіл. Цей процес, за словами міністра, буде вестися відповідно до меморандуму Міжнародного валютного фонду, про оптимізацію навчальних закладів, у яких навчається менше 25 учнів. На момент його підписання таких значилося 800, однак при затвердженні бюджету, від процесу оптимізації з її ініціативи були усунені початкові школи. «Сподіваюся, що ми будемо координувати наші плани з Міністерством реґіонального розвитку. У них є ресурси, наприклад, на ремонт доріг, розвиток госпітальних та освітніх округів. Тільки коли є дорога, автобус і краща школа, туди можна довозити дітей, а сільську малокомплектну школу можна закривати», — резюмувала вона. Лілія Гриневич заявила, що «готова взяти на себе всю відповідальність» і розраховує на спільні зусилля суспільства. Прогнози стосовно подальшої роботи Міністерства освіти та науки (МОН) України зробили експерти:
Єгор Стадний, виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS і співавтор закону «Про вищу освіту»:
— Зміна міністра набагато менше впливає на роботу міністерства, ніж, скажімо, його інституційна спроможність і дотримання єдиної стратегії всім урядом. Простіше кажучи, погоду робить середня ланка: головні спеціалісти, технічне забезпечення та нормальний розподіл обов’язків усередині МОН та уряду.
Альбіна Паренюк, громадський діяч, співзасновник Міжнародного альянсу для розвитку християнської освіти та менеджер ініціативи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ:
— Призначення Лілії Гриневич на посаду міністра освіти та науки — лише одна риса в системі трансформацій освітньої сфери, але її консолідовано підтримали експерти й освітяни. Цій людині довіряють. Але зміни системи освіти ще не розпочалися, незважаючи на вже ухвалений закон «Про вищу освіту» та підготовлений до повторного читання доопрацьований проект закону «Про освіту». Імплементація нового освітнього законодавства, заходи щодо роз’яснення його норм суспільству матимуть вирішальне значення. Основними індикаторами щодо реформи освіти буде реформування державної служби та самого міністерства, запровадження антикризового управління та створення противаг щодо спротиву середньої ланки змінам в освіті. Внутрішній перерозподіл фінансування між вищою та загальною середньою освітою має відбутися на користь останньої. Ризики щодо оновлення змісту освіти — у збереженні повноважень Національної академії педагогічних наук України. Система управління освіти має наблизитися безпосередньо до навчального закладу, що покращить антикорупційний фон процесів реформування.

Ольга Ситник, УП

Пряма мова
Іванна Коберник, заступник голови громадської організації «Батьківський контроль»:
— Лілія Гриневич має хорошу репутацію в освітянському середовищі. Про неї кажуть як про фахову, урівноважену, здатну до розумних компромісів людину. Це підтверджує її робота в парламентському комітеті з питань освіти та проект закону «Про освіту». Цей законопроект розробляло МОН, і майже рік точилися бурхливі баталії з усіма дотичними до нього спільнотами. Усі версії закону від міністерства критикували і вчителі, і батьки, і студенти, і представниками позашкільної освіти, а МОН послідовно уникало комунікації з освітянами, батьківською й експертною спільнотами. Але тільки-но робота над законопроектом була передана в парламентський комітет, який очолювала п. Гриневич, усі скандали вщухли, законопроект було суттєво доопрацьовано. Однак, її перехід на посаду міністра має свої ризики — закон «Про освіту» ще не проголосований депутати. Сподіваємося, що цей узгоджений і схвалений експертами варіант буде прийнятий найближчим часом, а нова міністр дотримає слова і найближчим часом запропонує парламенту також новий закон «Про середню освіту». Без цього реформу середньої школи запустити буде складно.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...