Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 18, 2018

Вирішальної переваги у ВРУ не матиме ані влада, ані в опозиція

Автор:

|

Листопад 16, 2012

|

Рубрика:

Вирішальної переваги у ВРУ не матиме ані влада, ані в опозиція

Центральна виборча комісія (ЦВК) таки підбила підсумки парламентських перегонів — навіть попри те, що в п’яти округах плануються перевибори.

Хоч неповні, а результати
Оголосивши 10 листопада результати парламентських перегонів за партійними списками, а 11-го — у мажоритарних округах, ЦВК таким чином визнав обраними до Верховної Ради України (ВРУ) 445 із 450 депутатів. Тож її чергове скликання розпочне роботу в грудні не в повному складі. І найбільше в парламенті представлена Партія реґіонів (ПР), почесним головою якої є президент України Віктор Янукович. Аж на 72 депутатів ПР спромоглася завдяки здобуттю 30 % голосів виборців за партійним списком, ще 113 – ЦВК проголосив переможцями в мажоритарних округах. Загалом же ПР отримала наразі 185 крісел у парламенті. Але її представники запевняють, що їхні перемовини з безпартійними переможцями виборів у мажоритарних округах проходять доволі успішно.
Політолог Сергій Таран не забарився з коментарем щодо цього: «Змішана система виборів і пов’язані з нею проблеми з підрахунком голосів призвели до того, що новий склад ВРУ не відбиває волевиявлення виборців. Більшість за партійними списками отримала опозиція, що відображає бажання людей. Але в підсумку фракції партії влади в парламенті більше, ніж опозиції.»
Натомість, політолог Тарас Березовець дійшов висновку, що «новий склад парламенту можна назвати нестійким — сили влади й опозиції приблизно рівні». Адже Всеукраїнське об’єднання (ВО) «Батьківщина» наразі спромоглося лише на 101 депутата. І 62 з них — завдяки 25,54 % голосів виборців, що підтримали партійний список «Батьківщини». Ще 39 її представників перемогло в мажоритарних округах.
УДАР буде представлений у ВРУ, щонайменше, 40 депутатами (34 — із партійного списку, за який проголосували 13,96 % виборців, а ще шість — завдяки перемогам її представників у мажоритарних округах). Але й у цій партії запевняють, що їхні перемовини з безпартійними переможцями виборів — теж доволі обнадійливі. Причому сподіваються на поповнення ще й за рахунок тих, кого вважає за своїх потенційних союзників Партія реґіонів.
Третьою за чисельність парламентською фракцією теж буде опозиційна партія — ВО «Свобода». 25 із 37 її представників потрапили до ВРУ завдяки 13,18 % виборців, які голосували за її партійний список. Ще 12 — перемогли в мажоритарних округах.
Комуністична партія (КПУ) матиме в парламенті 32 місця. Причому всі її представники потрапили туди завдяки 13,18 % голосів виборців, котрі підтримали партійний список КПУ. А от у мажоритарних округах її кандидати програли. Наразі все ще не відомо достеменно про те, які ж парламентські фракції поповнять обрані до ВРУ в мажоритарних округах 43 безпартійних самовисуванці, три представники «Єдиного центру», два — Народної партії, і по одному — від Радикальної партії й «Союзу». Бо запекле змагання за них іще не завершилося.

Боротьба триває…
Утім, боротьба триває й за тих п’ять мажоритарних округів, переможцями в яких опозиція вимагає визнати своїх представників без перевиборів, однак насправді їх доля — досить невизначена. Бо хоча президент і запевнив публічно, що їх буде проведено, а Олександр Козуб, депутат парламентської фракції ПР, уже встиг зареєструвати у ВРУ відповідний проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України», це питання все ще залишається відкритим.
Опозиціонери сподівалися відстояти голоси своїх виборців, украдені в них шляхом фальсифікації, погрожуючи відмовитися від своїх депутатських мандатів і позбавивши таким чином ВРУ конституційного кворуму. Та все ж відступилися від цього кроку, остерігаючись, що за допомогою матеріальних стимулів влада переконає працювати замість них у ВРУ тих опозиціонерів, які не потрапили до парламенту, бо мали непрохідні номери в партійних списках. Відомо-бо, що таких украй невдоволених було багато.
Політолог Сергій Таран зазначив щодо цього: «Якби опозиція мала впевненість у тому, що після цього відбудуться нові вибори, вона б уже давно обнулила списки, але відповіді на це питання немає ні в кого. Жоден експерт і жоден суд не сказав би однозначно, що би мало відбутися, якби було обнулення списків».
А ось Борис Кушнірук, член Центрального проводу Української народної партії (УНП), вважає, що навіть якби внаслідок демаршу опозиції й було ухвалене рішення провести ще одні вибори, то їй би забракло на це ресурсів. Окрім того, пояснює п. Кушнірук, «треба було би також пояснити це всім людям, які провели досить виснажливу виборчу кампанію, тому що не факт, що вони знову потраплять до парламенту».
Та головна причина їхньої нерішучості, за словами одного з лідерів УНП, — те, що «в опозиції не такі великі можливості впливати на владу, бо люди на Майдан не пішли». «А яким чином політики можуть впливати на владу? — риторично запитує Борис Кушнірук. — Або через вулицю, або через моральний тиск». Та позаяк участь у опозиційних акціях протесту біля будівлі ЦВК взяло лише, за різними оцінками, від 3 до 10 тис. людей, він констатує: «Це — ситуація безвиході».
Тієї ж думки дотримується Дмитро Корчинський, очільник партії «Братство»: «Опозиція розраховувала на більшу активність вулиці. З’ясувалося, що, незважаючи на велику електоральну підтримку, людей, які на вулиці готові підставляти власні голови під міліцейські кийки за місця опозиції у ВРУ, є небагато. Тому арсенал у опозиції обмежений».
А політолог Костянтин Матвієнко пояснює брак у неї підтримки так: «Опозиція не пропонує суспільству нових політичних підходів. Розказують, що вони – класні. Можна погодитися, що умовний п. Яценюк виглядає краще за умовного п. Чечетова. Але чим за політичним змістом вони відрізняються від влади? Опозиція не дає жодних політичних орієнтирів: за що боротися, за кого виходити на Майдан. Ця заява не матиме жодних наслідків. У ПР і надалі буде більшість у парламенті. Вона діятиме згідно з власними інтересами, продовжуючи «дерибан» країни. А щодо того, що робитиме опозиція, відповіді немає».

…але доволі мляво
Щоправда, один із лідерів об’єднаної опозиції — Микола Томенко, віце-голова Верховної Ради — уточнив, що опозиція не розголошує конкретного плану подальших дій, аби про нього не дізналася влада. Та все ж пообіцяв: «Зайдемо ми чи не зайдемо в парламент, будемо дивитися за ситуацією. Ми шукаємо три-чотири варіанти дій, і тому не можемо зараз сказати «Підемо й розпишемо Януковичу, як ми будемо діяти сьогодні, завтра та післязавтра», у цьому й полягає сенс політичної боротьби».
Сергій Соболєв, керівник «тіньового уряду» також пригрозив владі «різними методи, які будуть використовуватися безпосередньо в парламенті та поза його межами». Ще й конкретизував: «У самому парламенті ми можемо застосувати, наприклад, такий крайній метод, як блокування роботи ВРУ».
Водночас п. Соболєв погрожував ще й тим, від чого опозиція вже змушена була відмовитися: «Також є радикальніший метод, який стосується, загалом, неможливості роботи парламенту. Ми готові скористатися з права народних депутатів скласти свої мандати. Переконаний, що знайдеться більш ніж 150 людей, так як знайшлося 2006 року, які доведуть, що такий парламент не може працювати».
«Що ж до непарламентських методів, — продовжив перелік своїх погроз-обіцянок Сергій Соболєв, — то, без сумніву, це – мітинґи, зустрічі з виборцями, які проходитимуть увесь час, поки ПР і комуністи вноситимуть чергові проекти з розпродажу українського майна тощо». Як бачимо, не густо.
Щоправда, п. Соболєв ще не вважає боротьбу за більшість у парламенті програною. Бо висловився із цього приводу так: «За моїми розрахунками, більшості наразі немає ані в ПР із комуністами, ані в опозиції. Гадаю, що п. Янукович навіть у страшному сні не міг побачити, як будуть поводитися незалежні мажоритарники, які пройшли в парламент не за підтримки ПР, а всупереч Адміністрації президента. Повторю, що більшості зараз немає ні в кого. Це покаже буквально перше засідання парламенту та робочих груп. Новий склад ВРУ буде дуже складним. Ми знаємо чітко про тих людей, які ніколи не підуть у ПР. Зі 45 самовисуванців, котрі пройшли в парламент за позапартійними списками, ми таких нараховуємо як мінімум половину. Вони не підуть у ПР, а спробують створити окрему фракцію. Як відомо, це право недавно обмежили, але це не забороняє цим людям створити групу. Так, можливо, вони втратять якісь повноваження в плані виступу на сесії або розподілу комітетів, але отримають набагато більше — збережуть свою честь. Це цінується набагато вище, ніж будь-яка посада. Це — «група Порошенка», «група Балоги», «група Жеваго», «група Єремеєва». Не все так просто буде в наступному скликанні ВРУ.»
Тим часом, Володимир Лупацький, політолог, директор Центру соціальних досліджень «Софія», бачить становище опозиції так:  «Опозиція зараз діє ситуативно. Стратегічного плану вона не має. Її заяви носять більше політичний, ніж правовий характер. Заяви про дочасне припинення повноважень ВРУ, тим більше президента, — це певний засіб політичного тиску на владу. Це — фактично відмова від певної реальної перемоги опозиції, яку вона отримала на цих виборах. Також це – неготовність використати парламентську трибуну та парламентські інструменти політичної боротьби. Якщо мова йде про відмову від участі в цьому парламенті, тоді це означає, що вони виходять на позапарламентський формат. Нічого не заважає опозиції, зберігаючи певні активи в самому парламенті ширше використовувати позапарламентські методи боротьби й напряму працюватимуть із громадянами, виборцями. Й опозиція, і партія влади зараз відірвані від інтересів широких громадських мас. У них відсутня системна робота із соціальними ініціативами, групами та мережами. Якщо опозиція залишатиметься тільки в межах медіа-політики, тоді їй буде доволі складно конкурувати».

Ігор Голод

До слова
У Міністерстві закордонних справ Канади назвали минулі українські вибори недемократичними та непрозорими. «Канада стурбована відсутністю відкритості, прозорості та своєчасності, що було характерним для підрахунку голосів на виборах. На жаль, це всього лише останні з серії порушень, притаманні кампанії загалом, і вони підтверджують те, що в Україні парламентські вибори не відповідали демократичним стандартам, чого українці мали право очікувати», — заявили Джон Бирд, міністр закордонних справ Канади, і Джуліан Фантіно, міністр міжнародної співпраці. Примітно, що канадські спостерігачі мають намір продовжити свою місію в Україні протягом кількох найближчих тижнів, аби побачити повноцінну картину та скласти остаточні звіти щодо всієї виборчої кампанії на виборах-2012. Водночас, Канада закликала українських партійних лідерів прислухатися до голосу народу та поважати його вибір.

Гоп-ля!
У центрі Києва з’явився біл-борд, на якому Дарт Вейдер дякує своїм виборцям за надану високу підтримку. «Високий результат не став для мене несподіванкою, тому що мій рейтинґ підкріплений, обумовлений реальними справами, а не порожнім базіканням. Але розслаблятися рано, на перевиборах у п’яти спірних округах мій штаб сподівається взяти 30-40 %. Закликаю українців відкласти вбік жарти й зробити серйозний вибір на користь електронного уряду, у бік реформ, рішуче проігнорувавши Путіна, Панду, Леді Ґаґу й інших технічних кандидатів ПР», — ідеться в заяві Інтернет-партії України та «імператора Палпатина». Нагадаємо, що 29 жовтня на виборчих дільницях в Одесі зіпсовані бюлетені на користь різних героїв і персонажів отримали від 3 до 5 % голосів. Причому абсолютне лідерство в «голосуванні» здобув Дарт Вейдер. На другому місці — Барак Обама, на третьому — Володимир Путін.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...