Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 16, 2017

ВРУ віддала пропозиції Президента до суду

Автор:

|

Липень 23, 2015

|

Рубрика:

ВРУ віддала пропозиції Президента до суду
Вікторія Нуланд

Вікторія Нуланд

Надто багато людей уважає, що перелицьований Основний Закон стане капітуляцією України перед Російською Федерацією (РФ) та її колаборантами.

Шалений тиск
16 липня ц. р. депутати Верховної Ради України (ВРУ) хоч і внесли до свого порядку денного, але наразі відправили в Конституційний Суд пропоновані Президентом Петром Порошенком зміни до Основного Закону держави. Таке рішення підтримало 288 депутатів, тоді як проти виступило лише 58. А відтак потрібних 300 голосів зміни до Конституції можуть і не набрати.
Навіть попри те, що, як повідомила напередодні голосування Оксана Сироїд, заступник голови ВРУ, на депутатів чиниться з боку міжнародного співтовариства шалений тиск, що торкається особливого статусу окупованих військами РФ територій Донбасу. Однак віце-спікер проявила характер, а разом із нею — і більшість її однопартійців із фракції «Самопомочі» й уся фракція Радикальної партії України. Не голосували за президентські поправки і 21 його соратник із «Блоку Петра Порошенка» (БПП) та десятеро депутатів від прем’єрської фракції «Народного фронту».
Провівши опитування серед них, Наталія Лебідь, політичний оглядач київського часопису «Україна молода», підсумувала: «Правки до Конституції, запропоновані п. Порошенком, торкаються децентралізації й «особливого статусу» Донецької та Луганської областей. Пропозиція Президента полягає ось у чому: зазначити у перехідних положеннях Основного
Закону, що «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих реґіонах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом».
Противники ж президентської ініціативи побоюються того, що в текст такого закону можна вписати будь-що». «Особливо, додають вони, якщо відбудуться позачергові парламентські вибори, на яких отримають реванш колишні представники Партії реґіонів, чий рейтинґ помалу зростає. Ще один контрарґумент полягає в тому, що вселення згадок про «особливості місцевого самоврядування» на охопленому війною Донбасі означає фактичну капітуляцію перед сепаратистами», — наголосила журналіст.
Оглядач переповіла такі пояснення депутатів, котрі не погодилися з Президентом: «Жодна
українська територія не має особливих преференцій, якi вивищували б її перед сусідами. Що
ж стосується реґіонів, якi захлиналися криками «Путін, уведи війська!», то вони заслуговують на подібну поблажливість в останню чергу».

Останнє речення
Отже, далеко не всі депутати повірили запевненням Президента, що пропоновані ним зміни до Конституції не передбачають особливого статусу Донбасу й що, за його словами, «Україна була є і буде унітарною державою». «Проект лише припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, що визначається окремим
законом», — стверджував він.
Натомість Леонід Ємець, представник «Народного фронту», попередив своїх колеґ: «Особливості місцевого самоврядування визначаються законом — це останнє речення змін до тіла Конституції. Це автоматично означатиме, що це буде не право ВРУ приймати або не приймати такий закон, а обов’язок. Таким чином, поки не будуть внесені зміни до Конституції, буде існувати закон про особливості місцевого самоврядування цих визначених територій».
Депутат Ємець також повторив у залі парламенту те, про що він і його однодумці-депутати говорили напередодні голосування на зустрічі з Вікторією Нуланд, уповноваженою Державного департаменту США з питань Європи й Євразії, котра закликала підтримати президентські поправки. «Ми говорили про те, що Мінські угоди передбачають свою логіку: спочатку зупинення воєнних дій, відведення артилерії, обмін полоненими, і тільки після цього — вибори і, як наслідок, зміни до Конституції. Ми категорично проти, щоб російські злочинці та терористи були представниками людей, котрих вони фактично тримають у заручниках», — поснив він.

Завдання Нуланд — переконати
Попри те, що п. Нуланд закликала депутатів погодитися з особливим статусом окупованої частини Донбасу, Президент стверджував у парламенті протилежне: «На нас, на Україну,
на українську владу і на мене як українсько-го Президента, ніхто не тисне і тиснути не
може».
Однак у суперечці між п. Порошенком і його опонентами щодо присутності чи відсутності
тиску на Україну пролунав і голос з-за океану — Леоніда Бершидського, оглядача аґенції Bloomberg, котрий констатував: «Офіційні представники США рідко відвідують парламенти інших країн, аби переконати законодавців проголосувати щодо якогось законопроекту. Але минулого тижня помічник держсекретаря Нуланд приїхала до Києва та зробила саме це, коли український парламент готувався проголосувати за поправки до Конституції. Вікторію Нуланд цікавив тільки один рядок у законопроекті, який Президент Порошенко представив
парламенту на розгляд — «Подробиці місцевого самоврядування у визначених районах
Донецької та Луганської областей визначаються особливим законом».
«Це може звучати як пусте положення, але витратитися на авіаквитки для п. Нуланд того вартувало, бо рядок насправді був досить суперечливим», — уважає оглядач. Багато законодавців відмовилося голосувати за нього. Наприклад, Мустафа Найєм, член фракції БПП, пояснив, що «особливий закон» може дозволити в майбутньому законодавчо надати бунтівним проросійським реґіонам Східної України повноваження аж до офіційного відокремлення».
Відтак п. Бершидський резюмував: «Завданням п. Нуланд було переконати п. Найєма
та депутатів, котрі поділяють його думку. Перед голосуванням вона запросила найнезговірливіших на зустріч у Посольство США». Журналіст розповів, що один зі запрошених, Леонід Ємець, потім заявив, що американський дипломат «наполягала на тому, що це має продемонструвати дотримання Україною Мінської угоди», яка справді передбачає особливий статус для утримуваних заколотниками східних реґіонів, у т. ч. право на створення власних збройних формувань.
Деякі українські й антипутінські російські коментатори запідозрили у візиті п. Нуланд до Києва ознаку того, що США «продають» Україну Путіну в обмін на підтримку в ядерній угоді з Іраном».
«Що саме набула Росія, підписавшись під угодою про закриття іранської ядерної програми?» — міркує над питанням колишній український депутат Тарас Стецьків. — Принаймні особливий статус для Донбасу в Конституції, і саме тому Вікторія Нуланд приїхала проконтролювати голосування», — написав п. Бершидський.
«Радше такої відвертої угоди не було, — вважає він, але водночас додає: — Проте неважко
повірити в те, що США та РФ, можливо, почали приходити до мовчазного порозуміння стосовно України. Минулого тижня Обама похвалив Путіна за успішний «розгляд зокрема» іранського питання. Однак Путін нічого не робить задарма».

Змін можна чекати не скоро
Утім, Олександр Мороз, екс-спікер українського парламенту, радить своїм співвітчизникам не панікувати, стверджуючи, що «децентралізація влади в проекті змін до Конституції — фікція». Він заявив в ефірі київської радіостанції «Голос Столиці», що «проект змін до Основного Закону передбачає не децентралізацію, а ще більше посилення центральної влади над реґіонами».
На запитання: «Коли очікувати реальних змін у Конституцію?» — п. Мороз відповів так: «Змін можна чекати не скоро… Мене здивувала реакція депутатів, керівників фракцій, котрі пафосно виступали, але там жодним словом, жодною нормою не згадується про децентралізацію влади, це — посилення централізації. Зміна стосується тільки того, що замість голови адміністрації буде особа, котру будуть називати префектом. Але якщо теперішнього главу адміністрації ВРУ могла відправити у відставку за певних умов, то тепер такої можливості більше немає.
Більше того, за префектом закріплюється контроль за діями місцевої ради, а які в нього повноваження, статус, чим він буде займатися — про це ніхто не згадує. Ідеться про те, що
головною на території залишається призначена згори людина, а те, що влада контролюється населенням, залишається фікцією. Ще вводяться такі посади: голова районної ради та голова виконкому ради. Уявіть — є префект і два голови. Весь час буде перетягування каната, чого потрібно уникнути. Гадаю, що депутати розберуться, за що вони проголосували, й у них з’явиться розуміння того, що цього робити не можна. Ми вже проводили такі голосування, обіцяючи мир за два-три дні, а потім виявлялося, що не в тому проблема. Тому прийнятий законопроект — сумнівної якості, бо мова йде не про децентралізацію влади, а про посилення централізації».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...