Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 18, 2019

Власенко — під ударом

Автор:

|

Березень 14, 2013

|

Рубрика:

Власенко — під ударом

Влада загострила політичну кризу, опозиція пригрозила акціями протесту. Політичну ситуацію в Україні ускладнюють аж ніяк не опозиційні сили.

Мінус іще один
До розблокованих 22 лютого президії й трибуни Верховної Ради (ВРУ) депутатів від влади та її сателітів починаючи з 4 березня знову не допускають їхні опоненти з трьох парламентських фракцій — «Батьківщини», «Свобода» й УДАР. Уже вдруге цьогоріч їх спровокували до такого спротиву черговим скандальним вироком Вищого адміністративного суду України (ВАСУ), який під час президентства Віктора Януковича ні в чому не береться суперечити владі.
Ось і минулого тижня цей суд дочасно позбавив депутатських повноважень представника фракції «Батьківщина» Сергія Власенка, тому що цього вимагав у своєму позові голова ВРУ — член Партії реґіонів (ПР) Володимир Рибак, звинувачуючи опозиціонера в забороненому українським законом поєднанні законодавчої роботи з адвокатською діяльністю. Хоча той, захищаючи в судах свого лідера Юлію Тимошенко, наголошував на тому, що займається цим не як адвокат, а як депутат парламенту.
Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк відреагував на вирок п. Власенку звинуваченням п. Рибака в тому, що той «очолив у парламенті процес знищення опозиції у Верховній Раді» — «останнього острівця, де опозиція може боротись і щось виборювати». Оскільки, як констатував п. Яценюк, «єдине місце, де Янукович не має тотального впливу, — Верховна Рада, і це не влаштовує особисто Януковича».

Знову засмутили ЄС
Причому зі заявою лідера фракції «Батьківщина» цілком погодився Європейський парламент, запланувавши на 13 березня термінові дебати щодо ситуації в Україні. Штефан Фюле, комісар Європейського Союзу (ЄС) із питань розширення та європейської політики сусідства, зазначив, що позбавлення Сергія Власенка депутатського мандата — не європейський шлях для України.
А Кетрін Ештон, верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики й політики безпеки, наголосила: «Ми взяли цей вирок (рішення ВАСУ про позбавлення мандата Сергія Власенка. — Ред.) до відома й вивчимо його. Ми будемо враховувати всі важливі події в Києві, аналізуючи поступ України у виконанні умов для підписання Угоди про асоціацію».
Та й Турбйорн Ягланд, генеральний секретар Ради Європи, звернувся до української влади з проханням пояснити причини позбавлення п. Власенка повноважень народного депутата. При цьому він наголосив: «Вважаю дуже дивним, коли обраний людьми депутат може бути виключений із парламенту за такий короткий термін без скоєння серйозного злочину. Я попросив українську владу надати пояснення цих дій, які можуть зачіпати фундаментальні принципи демократії та незалежності людей у виборі своїх депутатів».

Знижує шанси
Натомість, європарламентарії в коментарях із цього ж приводу дійшли спільного висновку, що позбавлення захисника Юлії Тимошенко Сергія Власенка депутатського мандата знижує шанси України на підписання Угоди про асоціацію з ЄС і загрожує санкціями. Зокрема, член Європейського парламенту Павел Залєвський, який очолює Форум польсько-українського партнерства, повідомив: «Європарламентарії сприйняли справу Власенка як провокацію та випробування терпіння ЄС. Це — черговий приклад судового переслідування представників опозиції, продиктований не правом, а політичними інтересами. І я не знаю, як Європейський парламент відреагує на цю провокацію. Припускаю, що політики, які є ініціаторами дебатів про Україну, хотіли б, аби в резолюції було прописано, що Київ у тій ситуації, яка склалася зараз, не має змоги підписати Угоду про асоціацію».
А німецький євродепутат Ребекка Гармс констатує: «Надій на позитивні рішення щодо Угоди про асоціацію стає чимраз менше. Особливо, коли ми бачимо, що одразу після європейсько-українського саміту представники уряду та президент повертаються до Києва й чинять діаметрально протилежно до того, що вони пообіцяли у Брюсселі. Справа з мандатом Сергія Власенка — не що інше, як чиста провокація щодо тих людей у Брюсселі, які дуже допомагають Україні отримати кращі перспективи. ЄС, євроустанови й уряди багатьох держав тривалий час послідовно йшли до підписання поглибленої угоди з Україною. Але ми ніколи не погодимося зі зловживаннями владою та політично мотивованим судочинством, які спостерігаються в Україні».
Ще категоричніше відреагував на вердикт ВАСУ німецький євродепутат Міхаель Ґалер, представник Європейської народної партії: «Очевидно, український уряд просто нас дурить: вони чемно поводяться під час офіційних зустрічей, а на практиці — усе інакше. І це дуже сумно для нас і для людей. Але якщо вони гадають, що можуть гратися з нами, то дуже помиляються. Коли так триватиме далі, не буде ніякого підпису під Угодою про асоціацію на саміті у Вільнюсі. Вони не поводяться згідно з їхніми власними, українськими, законами. Вони ігнорують засади демократії. І вони не заслуговують на вільний в’їзд до Європейського Союзу та можливість тримати тут свої гроші, маю на увазі, у першу чергу, Кіпр. Не хочу спекулювати на темі, що це (санкції. — Ред.) буде зроблено найближчим часом, але ці люди мусять почути: ми знаємо, як вони поводяться та які активи вони мають у ЄС».

…фактично до нуля
Ігор Жданов, президент Аналітичного центру «Відкрита політика», дійшов висновку, що «після позбавлення депутатського мандату члена фракції «Батьківщина» й захисника Юлії Тимошенко Сергія Власенка шанс України підписати Угоду про Асоціацію цього року звівся майже до нуля». Причому, як наголосив п. Жданов, проблема полягає не в самій політиці, а в тому, що після обіцянки п. Януковича шукати компромісів у справах політв’язнів «європейці отримали новий потужний негативний сигнал про репресії».
Олексій Гарань, директор Школи політичної аналітики, теж гадає, що «позбавлення Сергія Власенко його депутатського мандата продемонструвало небажання влади йти на компроміс і, відповідно, підписувати Угоду з ЄС». Тим часом як Павло Жовніренко, голова правління Центру стратегічних досліджень, припускає, що для України вкотре «не все втрачено». А пояснює він свою думку так: «На перший погляд, рішення щодо Власенка виглядає саме як ляпас Євросоюзові з метою зірвати перемовини щодо Угоди про асоціацію. Але у Брюсселі сидять далеко не ідіоти. Там чудово розуміють, хто й навіщо ухвалює подібні рішення, змушуючи сказати Києву «ні». Навіть після позбавлення судом захисника п. Тимошенко депутатського мандата шлях до ЄС для України – не закритий. Варіанти залишаються. Євросоюз може вчинити так, як свого часу зробив із Румунією та Болгарією. Незважаючи на чималі проблеми, які були в цих країнах, Брюссель знайшов у собі сили вирвати їх із-під впливу північного сусіда».

Якщо Білорусь не переконали…
Тим більше що, наприклад, Аманда Пол, аналітик брюссельського Центру європейської політики, запевняє, що навіть загроза застосування санкцій проти влади й олігархів навряд чи допоможе змінити внутрішню ситуацію в Україні. Зауваживши, що хоч заборона на в’їзд до країн Євросоюзу та заморожування банківських рахунків буде болючим ударом для представників нинішньої української влади й олігархів, якщо такі санкції запровадять, п. Пол водночас нагадує, що такі ж заходи, застосовані проти президента Білорусі Олександра Лукашенка, не змусили його відмовитися від політики, яку щораз більше наслідує його український колега.
Понад те, аналітик брюссельського Центру європейської політики остерігається, що застосування санкцій щодо України в цей конкретний момент може мати цілком зворотний ефект, з огляду на мету, досягти якої прагне ЄС. Відтак, пояснює: «Саме сьогодні, мені здається, настав найбільш вирішальний період у відносинах між ЄС і Україною за всю їхню історію. Квітень буде особливо важливим місяцем. Брюссель зараз намагається залучити настільки багато союзників усередині України, наскільки це можливо. Тому запровадження заборони на в’їзд до ЄС саме тепер стало би контрпродуктивним кроком».

Чи «встане Україна»?
Хоч лідери парламентський фракцій «Батьківщини» й «Свободи», відповідно, Арсеній Яценюк і Олег Тягнибок у відповідь на репресії проти Сергія Власенка спершу оголосили, що 14 березня розпочнуть по всій країні триденну акції протесту, якій вони дали назву «Вставай, Україно!», та вже невдовзі помітно охололи й заявили, що наразі лише «збиратимуть інформацію про цих людей, які завтра разом із нами будуть готові до більш радикальних форм боротьби».
Утім, п. Яценюк у цьому начебто не сумнівається, пояснюючи: «Дехто сьогодні каже: ви знаєте, навряд чи люди піднімуться. А я вам скажу: а якщо не піднімуться? Грошей – нема, роботи – нема, зарплати – нема, міліції – нема, судів – нема. Що не назвеш, того й нема в Україні. Зате є президент, зате є партія влади, у яких є все. У них – своя міліція, свої банки, свої активи, своя земля. Тепер вони думають, що в них – своя країна. Як довго люди будуть із цим миритися? Недовго».
Однак громадський діяч Володимир Чемерис, який 2001 року очолював акцію «Україна проти Кучми», відреагував на оптимізм опозиціонерів доволі скептично: «Я оцінюю заяви Яценюка про якісь повстання як піар-хід. Очевидно, що люди не піднімуться на заклики так званої опозиції. Згідно з результатами моніторингу акцій протестів, цих акцій стає щораз більше, але все більше стає акцій із соціально-економічним змістом, а не політичним. Протестувальники просять лідерів опозиції не приходити й не очолювати їх, тому що люди розуміють, що як влада, так і опозиція представляють два різних клани одного правлячого класу. І скільки би не оголошували Яценюк, Кличко, Тимошенко, чи Тягнибок якісь революції чи повстання, у них нічого не вийде».
Хоч п. Чемерис і впевнений, що наближається той «момент, коли люди справді повстануть, і саме ці невеличкі потічки соціального протесту колись об’єднаються у великий рух, потік», однак зауважує при цьому, що «жодній опозиційній партії не вдасться його очолити». Та все ж відповідь на запитання, чи призведе до бажаного результату акція протесту «Вставай, Україно!», зможе дати тільки вона сама.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...