Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Влада вкотре обіцяє українцям вступ до НАТО

Автор:

|

Листопад 02, 2017

|

Рубрика:

Влада вкотре обіцяє українцям вступ до НАТО

Штаб-квартира НАТО у Бельгії

Україна та НАТО нещодавно знову заговорили про надання нашій державі Плану дій щодо членства в альянсі (ПДЧ). Але коли це станеться, прогнозувати важко.

«Взяли до відома»
Томас Шеннон, заступник державного секретаря США, спонукав керівництво України знову додати до своїх обіцянок співгромадянам вступ до НАТО. Ще 5 червня на церемонії прийому Чорногорії до Північноатлантичного альянсу він заявив: «Вступ Чорногорії є свідченням того, що двері НАТО залишаються відчиненими для тих країн, які хочуть проводити реформи, необхідні, щоб відповідати високим стандартам альянсу, і готові приймати всі пов’язані з членством ризики, зобов’язання та зиски».
Відтак, того ж дня Андрій Парубій, голова ВРУ, нагадав про необхідність закріпити на законодавчому рівні положення «членство України в НАТО є пріоритетом зовнішньої політики України». «Ухвалення такого закону — важливий знак для наших союзників! Я звернувся до фракцій з тим, щоб ухвалити цей закон найближчим часом. НАТО — це гарант безпеки у всьому вільному світі! НАТО — єдина сила у світі, здатна зупинити аґресивну путінську Росію. Україна стане членом НАТО», запевнив спікер
Вирішив не відставати і Петро Порошенко. Під час запуску символічного відліку часу до запровадження безвізового режиму поїздок до європейських країн для громадян України він заявив: «Це не завершення, а потужне продовження реформ. Вірю, що Україна буде в НАТО, вірю, що Україна буде в Європейському Союзі і ніщо, ніхто і ніколи нас не зупинить».
Відтак, 8 червня ВРУ ухвалила закон, в якому проголосила, що основними засадами зовнішньої політики України є поглиблення співпраці з НАТО з метою набуття членства у НАТО. Адже спікер парламенту запевнив перед голосуванням, що цей документ закріпить «головний безпековий курс України — членство в НАТО».
Того ж дня у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу повідомили: «Ми взяли до відома рішення Верховної Ради. Україна ще не подавала заявку на вступ до НАТО. Київ фокусується на реформі та модернізації інституцій оборони та безпеки, і НАТО підтримує ці зусилля. Це — пріоритет».

«Ще багато реформ»
Північноатлантичний союз оприлюднив у Twitter відеоролик, у якому наочно виклав «інструкцію», яким чином Україна може набути членства в НАТО. Однак 14 червня Олександр Турчинов, секретар Ради національної безпеки й оборони України, визнав в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна»: «Україні потрібно провести ще багато реформ для того, щоб відповідати стандартам НАТО. Це — досить складний процес. З одного боку, нам потрібні ресурси і час, щоб перевести весь сектор безпеки й оборони на стандарти НАТО. З іншого боку, Україна — це держава, яка несе на собі весь тягар російської аґресії і серед наших союзників небагато охочих розділити з нами цю проблему».
Однак 16 червня Всеукраїнський форум «Українська альтернатива», «Рух за Україну в НАТО», громадська ліґа «Україна-НАТО» та партія «Патріот» закликали в спільному зверненні до Президента, голови ВРУ та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана провести референдум щодо вступу України в Північноатлантичний альянс.
А 3 липня Паоло Аллі, голова Парламентської асамблеї НАТО, запевнив: «Ми останнім часом спостерігаємо великі успіхи України, важливі кроки, які зробила Україна на своєму шляху до євроатлантичної інтеграції. Ще дуже багато необхідно зробити на цьому шляху, але ми бачимо дуже великий прогрес, і впевнені, що Україна зможе стати членом НАТО, і ми будемо як Парламентська асамблея підтримувати її в цьому».
У відповідь спікер українського парламенту заявив: «Події зараз розгортаються настільки швидко, що рішення Північноатлантичного альянсу й України щодо участі України в НАТО може виникнути несподівано швидко — і для України, і для НАТО».
Однак 10 липня Президент України заявив на спільній прес-конференції з Єнсом Столтенберґом, генеральним секретарем альянсу: «НАТО й Україна вважають за необхідне розпочати дискусію стосовно надання Києву ПДЧ. Озвучені на сьогоднішньому засіданні комісії Україна-НАТО пропозиції Києва щодо цієї дискусії були зі задоволенням прийняті. Маємо план на три роки, до 2020-го. Це вперше в Україні, коли чітко розроблена дорожня карта, що і коли робити, коли Україна буде відповідати критеріям, коли реформи будуть імплементовані».
Водночас, п. Порошенко наголосив: «Це не означає, що ми будемо негайно подавати заявку на членство. Зовсім ні. Це означає, що нам потрібно вибудувати реальну програму реформ, програму нашої співпраці, активізувати наші зусилля для досягнення необхідних стандартів, і в цьому нам потрібна допомога та співпраця з нашими партнерами по НАТО».

Знову «взяли до відома»
А Пірс Казалет, керівник прес-служби альянсу, повідомив у коментарі інтернет-виданню «Європейська правда», що Петро Порошенко двічі пропонував розпочати діалог про надання Україні ПДЧ на закритій частині засідання комісії «Україна-НАТО» та на спільній прес-конференції з п. Столтенберґом, але той і посли держав-членів лише «взяли до уваги пропозиції Президента започаткувати таку дискусію». «Петро Порошенко на спільній прес-конференції з Єнсом Столтенберґом після засідання Комісії Україна — НАТО заявив: «Ми вважаємо за необхідне, і сьогодні на цьому чітко наголошували, щоб ми почали дискусію про запровадження Membership Action Plan. І наші пропозиції щодо початку дискусії були з задоволенням прийняті». Англійською ці слова Порошенка переклали як «ми мали б почати дискусію»; проти такого формулювання п. Столтенберґ не заперечив», — пояснили журналісти «Європейської правди».
У цьому ж інтернет-виданні повідомили: «Одразу кілька джерел підтвердили: принаймні, частину іноземних учасників комісії «Україна-НАТО» здивувало не лише те, що вони «позитивно сприйняли» пропозицію Порошенка, але й те, що вони взагалі її обговорювали. «Схоже, Президент промовляв розмито — не всі звернули увагу на його слова про новий формат. Виступ п. Порошенка справді був сприйнятий позитивно, але саме виступ, а не ця ідея», — зауважив один зі співрозмовників.
«Європейська правда» також розповіла: «Посли, виходячи з засідання, говорили протилежне — що Порошенко зміг уникнути всіх спірних моментів і пропозицій. Тобто цю ідею вони не почули», — зазначив ще один співробітник структур альянсу, котрий не був особисто присутній під час дискусії. Співрозмовники також підтверджують, що заява п. Порошенка спричинила справжню бурю в альянсі і найбільше обурювалися деякі центральноєвропейські держави, які у нас часом зараховують до друзів Києва.
А Том Коттон, сенатор-республіканець від штату Арканзас, пояснив на нещодавній конференції в Центрі міжнародних і стратегічних досліджень: «Зараз Україна та Грузія не можуть стати на шлях входження в НАТО — поки на їхній території перебувають російські війська».

Замість епілогу
Чому ж влада в Україні твердить протилежне? Військовий експерт Олег Жданов пояснив: «Рішення ВРУ щодо повернення курсу на членство України в НАТО — популістське, розраховане на підвищення рейтинґу Президента. Бо зараз кількість українців, котрі хотіли б колективного захисту і вступу до НАТО, за деякими соціологічними даними становить близько 70 %».
Натомість Андерс Фоґ Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО, стверджував: «Україні не потрібен ПДЧ, вона лише має відповідати необхідним критеріям. ПДЧ ніколи не був передумовою для членства. У нас є багато шляхів щодо набуття членства. 2008 року союзники вирішили, що Україна буде членом Альянсу в майбутньому за умови, що відповідатиме необхідним критеріям. І це рішення залишається в силі. Тим не менше, зараз Україна не відповідає необхідним критеріям. Не думаю, що зараз є сенс обговорювати можливе членство, але є сенс продовжувати реформи. Замість ПДЧ ми дали Україні спеціальну комісію — у нас є комісія «Україна-НАТО», яка, з практичної точки зору, працює так само, як і ПДЧ. Не важаю, що ПДЧ зараз є головним питанням. Головне питання — як і коли Україна може провести необхідні реформи, в т. ч., наприклад, громадський контроль у військовій сфері. За останні два-три роки військова складова справді дуже покращилася, але все ще необхідний громадянський контроль».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...