Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 24, 2017

Влада подбала, щоб її не скинули. А також намагається дискредитувати опозицію

Автор:

|

Квітень 19, 2012

|

Рубрика:

Влада подбала, щоб її не скинули. А також намагається дискредитувати опозицію

Як завжди, слухняно відреаґував на звернення соратників президента Януковича з парламентської фракції Партії реґіонів (ПР) Конституційний Суд України (КСУ).

Робиться все…

10 квітня КСУ, давно вже перетворений українською владою на «надверховний» законодавчий орган, постановив, що ухвалений 17 листопада 2011 року Закон «Про вибори народних депутатів України» порушує принцип рівності у виборчому процесі, дозволяючи одному й тому ж кандидату обиратися одночасно як за пропорційною системою — у складі політичної партії, так і особисто — за мажоритарною. За цією нормою закону, у разі перемоги водночас за партійним списком і в одномандатному окрузі, кандидат проходив до парламенту як «мажоритарник». А його «партійну квоту» в парламенті займав наступний за партійним списком претендент.

Така норма давала змогу найпопулярнішим політикам балотуватися персонально в одномандатному окрузі, залишаючи за собою «страховку» на випадок поразки — місце в партійному списку. Однак після постанови КСУ кандидатам у депутати доведеться вибирати: висуватися в складі політичної сили чи самостійно.

Дмитро Шпенов, член парламентської фракції ПР, запевняє, що він і його соратники просили КСУ заборонити одночасне балотування за партійними списками та в мажоритарних округах для того, щоби після виборів сторона, яка програла, не домагалася визнання їх такими, що не відбулися, на тій підставі, що всенародне волевиявлення, за словами депутата, «пройшло згідно з неконституційним законом».

Натомість Микола Томенко, заступник голови Верховної Ради України (ВРУ) й один із лідерів опозиційної партії «Батьківщина», стверджує: «Попередній аналіз у реґіонах засвідчив, що знач­на кількість депутатів від опозиції в разі одночасного балотування і в округах, і за списком мала чималі шанси на перемогу. Влада чудово розуміє, що програє вибори за партійними списками й ключем до створення парламентської більшості є перемога в мажоритарних округах. Тому робиться все, щоби від опозиції були менш харизматичні та популярні кандидати».

Своєю чергою, Арсеній Яценюк, лідер «Фронту змін» і депутат парламентської фракції «Наша Україна» — «Народна самооборона» (НУНС), пояснює: «Одна ситуація, коли ти представляєш на мажоритарному окрузі владу й на тебе працює вся адміністративна машина, а інша — коли ти представляєш опозицію й уся адміністративна машина працює проти тебе. Тому на складних округах ми би давали депутату можливість бути й у списку, і на мажоритарному окрузі. Вони забрали в нас цю можливість».

Із п. Яценюком погоджується політолог Вадим Карасьов: «Звичайно, рішення КСУ ухвалене більше в інтересах влади, тому що всі яскраві опозиціонери тепер пі­дуть по обліковій частині, оголюючи мажоритарні округи, де велику роль гратиме адміністративний ресурс».

Політолог Костянтин Матвієнко теж уважає, що «робиться все, аби максимально обмежити шанси опозиції потрапити до ВРУ»: «Тепер прохідні в мажоритарних округах лідери списків, припустімо, Яценюк, Турчинов, Королевська, можуть пройти в мажоритарних округах, але будуть змушені піти за списками. Таким чином, партія влади отримує подвійну перевагу: перша полягає в тому, що буде менша кількість опозиціонерів, які потраплять за «мажоритаркою» в парламент; друга — партії опозиціонерів, якщо їхні лідери підуть по мажоритарних округах, як, наприклад, Анатолій Гриценко, не мають шансів увійти до ВРУ».

Запрограмо­ваний вибух

А члени парламентської фракції ПР просили КСУ заборонити норму закону про вибори, за яку вони самі ж підступно голосували спільно з опозиціонерами 17 листопада 2011 року й під котрою поставив свій підпис президент України. Причому як його соратники, так і опозиціонери навряд чи забули, що одночасне балотування в складі політсили й персонально в одномандатному окрузі КСУ визнав за неконституційну норму ще 1998 року.

Тому звернення до КСУ з проханням продублювати те рішення було цілком прогнозованим вибухом «міни», закладеної 17 листопада. По-перше, воно з’явилося після оприлюднення чергових соціологічних досліджень, результати яких засвідчили, що рейтинґ ПР надалі падає. По-друге, її лідери апелювали до КСУ акурат після того, як опозиційні партії в результаті п’ятимісячних суперечок нарешті поділили мажоритарні округи й місця в їхньому спільному списку. «Тепер ми змушені вносити корективи, — визнає Сергій Соболєв, заступник голови фракції «Блок Юлії Тимошенко — «Батьківщина».

Однак коли він запевняє: «Але я впевнений, що це в жодному разі не зіб’є того темпу, який було взято опозицією до об’єднання», то «забуває» при цьому, що воно ще не завершилося й до рішення КСУ, а після нього затягнеться надовго й поготів. По суті, своїм диверсійним зверненням до КСУ Партія реґіонів добряче загальмувала й без того багатостраждальне «об’єднання» опозиціонерів.

Але якби вони нарешті припинили боротися між собою, то й постанову КСУ пережили б із мінімальними втратами. Бо, приміром, Олександр Черненко, голова Комітету виборців України, переконаний, що найважче буде партіям, які опиняться на межі прохідного бар’єру: «Зараз їм треба визначатись: або ховати свій політичний проект і йти на мажоритарку, боротись за своє депутатство, або таки вести партію з примарною надією на перемогу».

Із п. Черненком солідарний Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента»: «Найбільше рішення КСУ вдарить по лідерах партій із низьким рейтинґом — від «Свободи», Народної партії до «Громадянської позиції» та Європейської партії. Фактично всі лідери партій, рейтинґ яких менший за 5 %, опиняться перед вибором — балотуватися в мажоритарному окрузі чи за партійними списками». Він також упевнений, що «вибір буде складним, бо якщо лідер малорейтинґової партії не очолить партійного списку, а вирішить балотуватися в мажоритарному окрузі, то це свідчитиме, що він не вірить у перемогу власної політсили». «Це буде серйозна моральна дилема для лідерів малорейтинґових партій», — констатує, таким чином, п. Фесенко.

Утім, оцінюючи загалом вплив рішення КСУ на Партію реґіонів і опозицію, експерт погодився, що боліснішим воно буде якраз для останньої: «Більшою мірою це спрацює проти опозиції, оскільки послабить потенціал опозиційних партій на мажоритарних округах. Це пов’язано з тим, що багато опозиціонерів просто не хотіло балотуватися там без страхувальної ґарантії у вигляді місця в прохідній частині списку».

А депутат фракції НУНС Руслан Князевич, навпаки, вважає, що заборона подвійного балотування «зрикошетить» і по ПР: «Партія влади ще не розуміє, які проблеми породила у власному середовищі й у своєму списку мажоритарних кандидатів. Саме переважна більшість із них і хотіла підстрахуватися за рахунок такої «запасної подушки». Але, гадаю, вони відкриють ще багато несподіваного для себе».

Далі — буде?

Утім, якщо й відкриють, то не виключено, що одразу ж продиктують КСУ черговий вердикт, котрим спробують завадити опозиції змінити владу за допомогою виборів. Бо, як слушно зауважив політолог Іван Капсамун, послуговуючись «послідовними рішеннями КСУ, влада «прополює» закон про вибори, відкидаючи невигідні норми». Адже він не лише заборонив одночасне балотування за пропорційною та мажоритарною системами, а й визнав 4 квітня ц. р. неконституційним положення закону, за яким зарубіжні виборчі дільниці входять до складу одномандатних округів на теренах Києва.

Із цього приводу Арсеній Яценюк заявив: «Своєю постановою КСУ скасував створення дільниць за кордоном, які були прикріплені до міста Києва, і створює три додаткових округи в реґіонах, підконтрольних ПР, котра усвідомлює, що за цим законом вона програє вибори в жовтні. Тому й розпочала масштабну фальсифікацію виборів через рішення КСУ, яке дозволяє ПР отримати додаткові мандати в підконтрольних їй округах».

Політолог Данило Іванів також уважає, що «реґіонали» шукають шляхів і штучних способів, як знизити кількість депутатів-мажоритарників, що обираються на «чужих» для них територіях — у столиці, у Центральній і Західній Україні». Володимир Фесенко прокоментував це схожим чином: «Три додаткових округи в Києві — це хоч умовний, але все-таки виграш опозиції. Сьогодні ж влада маніпулює округами».

Однак при цьому влада починає панікувати, що спонукає її не лише змінювати закон про вибори, а й робити щораз безглуздіші спроби дискредитувати опозицію. Приміром, договорилася вже до того, що звинуватила ув’язненого на сім років за нібито перевищення повноважень при укладанні «газових контрактів» екс-керівника уряду й лідера партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко в… замовленні вбивств.

Артем Фурманюк, журналіст Радiо «Свобода», висловив із цього приводу настільки раціональну думку, що не підписатися під нею — відмовити собі в здоровому глузді. Відтак цитуємо її: «Заяви одіозного заступника генерального прокурора Рената Кузьміна й раніше маловідомого Україні депутата-«реґіонала» з Донецької облради Руслана Щербаня, які назвали Юлію Тимошенко одним із замовників гучних убивств українських бізнесменів і політичних діячів у «лихі 1990-ті», дали старт масштабній анти-PR-акції, спрямованій на подальшу дискредитацію другого за популярністю, згідно з даними останніх соціологічних опитувань, політика в Україні. Головне — посіяти зерно сумніву в головах і душах українців, а там — хоч траві не рости. Платівка Кузьміна і Ко навряд чи буде довгограючою, швидше за все, голослівні звинувачення на адресу п. Тимошенко розтануть ще до виборів».

Важко не погодитись і з Олександром Турчиновим, першим заступником лідера партії «Батьківщина», який сказав: «А замовників можна легко вирахувати — варто лишень подивитися, хто привласнив майно Щербаня, хто взяв під кон­троль його бізнес, його підприємства. І тоді буде зрозуміло, що й зараз ці люди сидять або в парламенті, або обіймають дуже серйозні й відповідальні посади. І всі сліди приведуть, безумовно, до Партії реґіонів». Але вона, як бачимо, намагається перекласти свою непривабливу репутацію на опозицію. Тому до завершення 28 жовтня парламентських перегонів ми, схоже, ще й не таке почуємо від п. Кузьміна та КСУ.

 Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...