Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 24, 2017

Віртуальний бульдозер Юлії Тимошенко

Автор:

|

Квітень 28, 2016

|

Рубрика:

Віртуальний бульдозер Юлії Тимошенко
Юлія Тимошенко

Юлія Тимошенко

Треба було б на дозвіллі глибше зануритися у пророцтва Нострадамуса — чи нема там прозорого натяку на інститут президентства в Україні? А, може, незряча Ванга бачила, що нашим гарантам пороблено. Бо вони, наче вступивши у злочинну змову, роблять усе, аби народ їх не любив! Найімовірніше, через те, що найвища у державі посада уже втретє поспіль дістається їм напрочуд легко. Тому й не цінують. Сподіваються й удруге проскочити, а там ще щось вигадають. Тож давайте разом озирнемося в недалеке минуле!

Улюблені граблі
Було таємниче зникнення журналіста Ґії Ґонґадзе й оприлюднені записи розмов у кабінеті Леоніда Кучми, які ту таємницю розкрили. Тоді донецький клан тіснив «дніпропетровських» і навіть прорвався в особі Віктора Януковича на рівень прем’єр-міністра. В державі панував хаос, а поміж населення — відчай. У таких ситуаціях завжди чекають порятунку від героя з низів. І погляди звернулися до керівника найбільшої парламентської фракції з патріотичною назвою «Наша Україна». Так виходець із слобожанського села Віктор Ющенко був проголошений пророком і Мойсеєм українського народу. І народ той за нього у більшості своїй проголосував. Бо хотів вірити, що стане краще.
Стало ще гірше. Замість вивести, як сподівалися, у демократію обітовану, новий президент привів до влади злочинний режим. При цьому розчаровані люди голосували не стільки за Віктора Януковича, скільки проти тих, хто отримали владу завдяки першому Майдану і знехтували його ідеалами. Новий президент здивував. Ні, передвиборчих обіцянок він не виконував точнісінько, як і його попередники. Зате зробив те, про що не попереджав. Взяв і повів. Та ще й не кудись, а в Європу! Навіть угоду про асоціацію з Європейським Союзом у понад тисячу сторінок підготував. Аж раптом зупинився, дав задній хід, і врешті втік із України у протилежному від Брюсселя напрямку.
Скажіть, а хто на початку другого, Європейського Майдану здогадувався, що наступним президентом стане любий друг п. Ющенка і за сумісництвом колишній міністр економічного розвитку та торгівлі в уряді Миколи Азарова? Але Петро Порошенко зумів опинитися в потрібний час у потрібному місці, щоб зупинити бульдозер перед лавою охоронців президентської адміністрації. Правда, знавці доводять, що такий вид землерийної техніки називається грейдером. Та для виборчих технологій це не мало жодного значення. Як і для агітаційної картинки на телебаченні. Сказали народові «бульдозер», значить — «бульдозер». От і проголосували, аби усі напасті припинилися. Але з’ясувалося, що вони лише починаються. Тож і Петрові Олексійовичу друга каденція не світить. Тоді кому ж судилося вступити у свою першу?

Леді з косою
За внутрішньою логікою наростання однотипних обставин, стати найвищим керівником держави у нас тепер буде ще легше. Як мовиться, завиграшки. Бо лише поодинокі експерти помітили, як понад рік тому Юлія Тимошенко тихо розпочала свою президентську виборчу кампанію. Всі інші, не кажучи вже про невтаємничений у політичні тонкощі загал, мають зараз здивовано вигукнути: «Що? Яка Тимошенко?». Та сама! Юлія Володимирівна.
Коли вона, звільнена революційною хвилею з в’язниці, прибула на Майдан, іміджмейкери скептично хмикали — не можна виходи в народ на інвалідному візку та на високих підборах одночасно. Непоправна помилка, все, кінець кар’єрі! Їх почули. А треба було слухати політологів. Бо ті лише поблажливо усміхалися. На кілька років вирвана з повсякденного життя п. Тимошенко не могла блискавично переорієнтуватися. Обставини змінилися, а вона — ще ні. Але нічого, дайте час. Досвідчений боєць завжди зуміє знайти вихід.
Тепер, панове юльоскептики, розплющіть ширше очі. Вже видно деталі механізму, на якому буде прориватися в президентське крісло лідер партії «Батьківщина». Колишній образ сумлінної вчительки з косою-бубликом a la Марко Вовчок залишився у минулому. Тепер це — непідвладна рокам і пережитим труднощам леді. З шикарним довгим волоссям (спеціально для молоді та осіб середнього віку) та у скромної форми окулярах (а це — для тих, кому за 40 і пенсіонерів).
Вона вже не буде королевою натовпу. Той — надто непостійний, готовий кинутися в протилежний бік від легкого поштовху та змінити любов на ненависть. Ні, в царстві хаосу можна виділитися лише чіткістю, стабільністю та прогнозованістю. Настав час робити ставку на людей, здатних мислити самостійно. Такі становлять меншість. Але вони здатні втихомирити натовп, коли той настільки втомиться від метушні, що аж заволає: «А далі куди?». І вгомонившись, дати відповідь на розпачливе запитання. Ну, а ту частину натовпу, яка просто не здатна ним не бути, можна залишити крайнє правим, зробивши їх союзниками в подоланні теперішньої влади.
Ще вона не хоче бути кумиром бабусь, котрі екзальтовано кричали на мітингах «Ю-у-у-у-ля!». Бо у тих кілограм гречки може переважити політичні симпатії. Тверда прихильність осіб похилого віку здобувається інакше. Старшим властиві нервова втома, роздратованість та аґресивність. Тому, коли вибирати між тіткою з косою і дядьком із вилами, вони оголосять себе радикалами. Цим електоральним полем краще поступитися Олегові Ляшку. І зробити його союзником.

Стратегія перемоги
Тоді на чиї голоси розраховувати самій? Тут є дві багатомільйонні групи. Перш за все — давні прихильники. Юлія Тимошенко 2010 року стала другою. Її колишні виборці повернуться. Два роки тому було інакше. Часу на другий тур не залишалося. Тому ставили на кандидата, чиї шанси виглядали найпереконливішими. Тепер стало очевидним, що надії не справдилися. Треба лише переконати людей у високій імовірності перемоги Юлії Володимирівни. Методів для цього у політичних технологів не бракує.
По-друге, є величезні незорані, але вже засіяні зернами образ електоральні простори на схід від Збруча. Центральна влада вже два роки діє тут доволі незграбно. А місцеве населення тривалий час жило в особливих умовах. Стара система стала чимось подібним до релігії. Знаю, наскільки багато читачів у цьому місці вигукнуть: «Нема чого з ними панькатися, випалити ту комуно-совковість напалмом!» І я те саме кажу. І випалюють. Але голосування у нас — таємне. Чим воно завершується, показали позачергові вибори у Маріуполі. А ще більше — у Кривому Розі. Торік Юрія Вілкула хотіли бачити мером неповних 90 тис. містян. Коли ж їх спробували нагнути та примусили до повторних виборів, вони підтвердили невиразний попередній вибір в одні ворота — 209 тис. і перемога в першому турі. Козацький край. З нагайкою сунутися не можна. Це навіть москалі здавна розуміли, називали «упьортимі хахламі», але рахувалися з цим.
Ще про одну образу. Її 14 квітня, у день зміни уряду висловив у Верховній Раді від фракції «Опозиційного блоку» Юрій Бойко. Він вичислив, що у складі нового уряду лише один має походження зі Сходу України і працював там. Решта — або кияни, або представники західних областей. Промовцеві перешкоджали, він збивався, що й видно у стенограмі: «Ми вважаємо, це ганьба, це приниження і територіальне… знущання над людьми… Над тими, хто викреслений із життя сьогодні і з можливості прийняття участі в законодавчій і виконавчій роботі. Це — неправильно, і це просто буде приниження для наших виборців». Плутано висловився п. Бойко. Але мільйони людей його зрозуміли і з почутим погоджуються.
Тепер увага — Юлія Тимошенко з Дніпропетровська! Вона для цих виборців легко зуміє стати своєю. Реґіоналів вже нема, а Вадима Рабиновича з Опоблоку «уперті хохли» своїм не назвуть. Їм миле оте рідне «ко», що ним закінчується більше половини прізвищ.
Тепер про тактику. У команди Петра Порошенка вона — в корені неправильна. Не можна аж стільки гребти собі тієї влади. Треба вміти ділитися. «Батьківщина» не отримала того, чого сподівалася. І того ж дня Юлія Тимошенко розпочала свою виборчу кампанію. А помітили це лише окремі експерти, бо вона й далі не виходила з коаліції. Та настав зручний момент. Зміна уряду, пакетне голосування, скасування постанови з незадовільною оцінкою Арсенія Яценюка, знову поглинання всіх посад. Годі! Леді Ю переходить в опозицію й її тепер зрозуміють.

Великі сподівання
Свої методику сходження Юлія Тимошенко здатна використати досконало. Бо діє з тієї ніші, де почувається найкраще. З опозиційної. От і буде послідовними критичними ударами розхитувати бастіон Порошенка-Гройсмана. Ті почнуть відбиватися та робитимуть це щораз жорсткіше. Але таким чином лише наростять популярність своєї опонентки. А вона вже б’є у найболючіші місця. Звинувачує в корупції Арсенія Петровича, ініціює деофшоризацію. Ми ще почуємо про багато законопроектів, які будуть зарубані більшістю, але сприйняті десятками мільйонів простих людей.
Юлія Володимирівна вже зробила дуже сильний хід. Пішла назустріч науковій інтелігенції, промовляє до неї та вимагає збільшити фінансування науково-дослідної галузі. Зачекайте, а звідки раптом взявся той своєрідний і багатолюдний Майдан інтелектуалів, на який прийшла з кількома колегами п. Тимошенко? Такі акції стихійно не виникають. Респект тим, хто її організував.
І ще — про інтелект. Його дефіцитом страждає більшість фракцій. А у «Батьківщині» зібрано достатньо професіоналів, здатних до потужної розумової роботи. І ця команда «яйцеголових» буде зростати за рахунок залучення політиків, котрих революційна хвиля викинула на марґінес. Усім, хто багатий знаннями і здатен до креативності, Юлія Тимошенко розкриває обійми. Навіть якщо у них опиниться Інна Богословська, дивуватися не варто. Так може статися, бо так вже було з Олександрою Кужель в часи Помаранчевої революції, коли вона пускала гострі стріли з іншого боку барикади. а згодом зробилася навіть вірнішою «юліанкою», ніж ветерани «Батьківщини».
Нарешті, ніхто не здатен так успішно агітувати проти теперішньої влади, як сама ця влада. Просто треба вміти її помилками скористатися. Будьте уважні, тоді помітите, як Леді Ю уникатиме вибухонебезпечних тем історії та реґіональних цінностей, аби не відлякувати Схід. Не буде у неї й антинаціоналістичної риторики. Виборців із числа поміркованих націоналістів краще зберегти. А завзяті бандерівці за неї однаково не проголосують.
Тож є шанс використати домінантні мотиви всіх трьох попередніх президентських виборів. Одні прийдуть із вірою у краще, інші голосуватимуть не стільки за п. Тимошенко, скільки проти п. Порошенка, а ще більше людей захочуть, аби всі напасті скінчилися і хтось навів у державі лад.
Не вірю, що нарешті заживемо по-людськи. Більше того, переконана, що до цього ще далеко і людей очікує чергове розчарування. Але коли хтось відкриє політичний тоталізатор до чергових президентських виборів, поставлю на Юлію Тимошенко. Навіть десять до одного. Перешкодити їй може лише щось надприродне. Тоді наступним президентом стане Андрій Парубій. І почнеться таке, про що вже точно не здогадувалися ні Нострадамус, ні Ванга.

Мирослава Колядинська

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...