Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 29, 2020

Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС

Автор:

|

Грудень 04, 2013

|

Рубрика:

Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС

Президент України 29 листопада провалив заплановане цього дня на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Злі язики кажуть, що сталося це тому, що у своєму інтерв’ю він назвав цей саміт мінським. Отже, усі чекали на Віктора Януковича в Литві, а той вважав, що він – у Білорусі?

Бо не дали 160 мільярдів!
Свою відмову підписати угоду у Вільнюсі Віктор Янукович пояснив Анґелі Меркель, канцлерові Німеччини, і Далі Ґрібаускайте, президентові Литви, так: «Я три з половиною роки – сам. У дуже нерівних умовах із дуже сильною Росією був сам на сам». Себто, твердив європейським колегам, що економіка його країни нібито безпорадна перед помстою Москви в разі асоціації з ЄС — забороною на українські товари в Росії. Мовляв, підприємства після цього збанкрутують, унаслідок чого надходження до державної скарбниці ще більше скоротяться, а безробіття, навпаки, зросте.
Карл Більдт, міністр закордонних справ Швеції, повідомив, що його український колега Леонід Кожара теж запевняв у Вільнюсі, що «Україна піддалася суворому російському економічному тиску в рішенні відкласти угоду з ЄС». Та ще напередодні Віктор Янукович заявляв на саміті європейським партнерам, що Київ зуміє вистояти перед Москвою, тільки якщо отримає від ЄС не менш як 160 млрд EUR.
Однак Тетяна Силіна, оглядач відділу міжнародної політики київської газети «Дзеркало тижня», цілком слушно прокоментувала названу суму так: «Викочена «хотілка» в 160 млрд дол. у Євросоюзі шокувала всіх. «Звідки ця неймовірна цифра? — дивувався під час свого виступу на Вільнюському бізнесі-форумі Ш. Фюле. Хоча, напевно, він усе-таки знає, що «зі стелі» й що Київ міг зажадати й 300 мільярдів, і 500. Суть же – не в цифрах, а в тому, що вони — усього лише привід для Януковича не підписувати угоди».
А згаданий журналісткою єврокомісар із питань розширення Штефан Фюле заявив на бізнес-форумі у Вільнюсі, що «вважає озвучену суму для переведення української економіки на європейські рейки непропорційною, неймовірною». «Це число, якщо його розділити на десять наступних років, становить близько 10 % українського валового внутрішнього продукту» (ВВП), — зауважив п. Фюле.
Єврокомісар пояснив також, що це «суперечить досвіду країн, які вже уклали угоду з Євросоюзом, а українським бізнесменам потрібно приділяти більше уваги користі, яку принесе режим вільної торгівлі з ЄС». «Єдині витрати, які я можу побачити, — це «витрати» на бездіяльність», — резюмував п. Фюле.
Тож навряд чи п. Янукович і справді сподівався, що ЄС виділить Україні нереальну, понадхмарну суму. І навряд чи намагалося ввести в оману джерело інформації московську агенцію «Росбалт», запевняючи (як уже переповідав «Міст» у минулому номері), що керівництво України погодилося призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію з ЄС у обмін на обіцяні Москвою 17 млрд USD, два з яких призначаються особисто для Януковича.

Найбільша поразка за всю історію
Тому не дивно, що після аргументів Штефана Фюле щодо неадекватності вимог українського президента від ЄС, той не з’явився на заплановану у Вільнюсі прес-конференцію. «Українська правда» прокоментувала його намагання уникнути пояснень співвітчизникам щодо провалу асоціації так: «Янукович прогнозовано запхнув голову в пісок і втік від журналістів». Зрозуміло, що у відповідь ті піддали його нищівній обструкції.
Тим часом, найбільш аргументовану оцінку вчинку президентом Януковичем у Вільнюсі дав Василь Філіпчук, директор департаменту європейської інтеграції секретаріату уряду, котрий розтлумачив у статті «Спроможність бути державою» київсьої газети «Дзеркало тижня», чому «непідписання Угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі стало найбільшою зовнішньополітичною поразкою за всю історію України».
«Те, що трапилося, криє в собі значно більші загрози для нашої країни, ніж просто фінансові втрати чи недосягнення мети, визначеної та погодженої на всіх рівнях процесу ухвалення рішень у нашій державі, — стверджував дипломат. — Рішення уряду України від 21 листопада ц. р. (про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. — Ред.) створює загрозу збереженню за Україною головного атрибута незалежної держави та рівноправного члена міжнародної спільноти: міжнародної правосуб’єктності та договороспроможності, здатності самостійно визначати, провадити й захищати власну зовнішню політику».
Пан Філіпчук зазначив також, що якщо держава «раптом, за тиждень до підписання, заявляє, що на неї тиснуть, а для підписання їй потрібні додаткові кошти, то в усіх партнерів — і друзів, і ворогів — виникають запитання: а чи справді ця держава здатна виробляти, висловлювати й реалізувати автономну волю?» Услід за цим риторичним запитанням дипломат сформулював наступні: «Чи справді вона є самостійним суб’єктом міжнародного права?»; «Може, це – якась нова форма протекторату чи залежна територія, на яку натиснули, — і вона не захищається, а бере під козирок?»
«Договороспроможність — це здатність держави вступати в договірні відносини й виконувати їхні умови завжди, а не тільки коли це вигідно. Суверенітет — це здатність не лише збирати податки й витрачати бюджет, а й захищати країну в разі зовнішньої загрози чи тиску», — нагадав директор департаменту європейської інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.
А висновок дипломат робить такий: «Не знаю, чи усвідомлював це Кабінет Міністрів, але своїм рішенням він поставив під сумнів наявність у нинішній Україні обох цих атрибутів. І наслідки для міжнародного іміджу країни, її місця на міжнародній арені, для сприйняття зовнішньої політики України не завершаться самітом у Вільнюсі. Відновити сприйняття держави як договороспроможної, прогнозованої країни, із якою можна сідати за стіл перемовин і про щось домовлятися, буде непросто, і станеться це нескоро. Вірити в те, що країна, яка так «кинула» ЄС, не «кине» й інших партнерів, буде дуже важко».

«І знов за рибу — гроші»
Звісно, що прихильники євроінтеграції України відповіли на дії Януковича бурхливими акціями протесту. Навряд чи буде помилкою сказати, що, зокрема, під тиском «євромайданів», розгорнутих по всій країні, Міністерство закордонних справ заявило 2 грудня, що «ближчими днями офіційна делегація України вирушить у Брюссель, аби відновити активний діалог із Євросоюзом щодо підписання Угоди про асоціацію».
А Віктор Янукович того ж дня повідомив, що мав телефонну розмову з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, під час якої попросив його «прийняти делегацію з України, щоб обговорити деякі аспекти Угоди про асоціацію, включаючи глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі».
Глава України запевняв також: «Президент Єврокомісії підтвердив готовність прийняти делегацію на відповідному рівні.» Разом із тим, р. Баррозу підкреслив, що Єврокомісія готова обговорювати з Києвом моменти, пов’язані з імплементацією Угоди про асоціацію, яка вже парафована, а не заново відкривати які-небудь перемовини.
Утім, підштовхнути п. Януковича повернутися до Угоди про асоціацію з ЄС могли не тільки акції протесту прихильників євроінтеграції. Валерій Чалий, головний експерт аналітичного київського «Центру Разумкова» з міжнародних питань, повідомив: «Ті оцінки, які надали президентові, про можливі фінансові втрати України після підписання Угоди про асоціацію не витримують жодної критики. Фактично він ухвалює рішення, ґрунтуючись на абсолютно помилковій інформації.»
Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, правильно зазначив, що Україна значно більше втратить від відтоку вже наявних і запланованих іноземних інвестицій та відходу іноземного бізнесу, ніж втратила би після підписання Угоди про асоціацію. Тому цілком очевидно, що насправді мотивація української влади була іншою. Понад те, у Росії, на яку так розраховує Віктор Янукович, зараз теж далеко не найкраща фінансова ситуація. І там усе голосніше лунає критика, що не можна вбухувати гроші російських платників податків у політичні проекти. Отож експерт констатує: «Просто за відмову від асоціації з ЄС Росія вже не платитиме — Путін зажадає гарантій інтеграції України в євразійському напрямку».

Ігор Голод

До слова
Натомість, 28 листопада в рамках саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі Грузія парафувала Угоду про асоціацію та вільну торгівлю з Євросоюзом. Документ, що складається з тисячі сторінок, підписував Давид Залкаліані, перший заступник міністра закордонних справ Грузії. Назвавши подію історичною, він розповів, що процес євроінтеграції став для республіки незворотним. «З оформленням цієї угоди ми опиняємося в юридичних рамках інтеграції з Євросоюзом», — наголосив п. Залкаліані. Підготовка підписання цієї угоди розпочалася ще за Михайла Саакашвілі, попереднього грузинського президента, котрий неодноразово говорив про прагнення країни вступити в ЄС і НАТО. Такий же крок зробила й Молдова.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply