Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 17, 2019

Вікно в Європу

Автор:

|

Липень 03, 2014

|

Рубрика:

Вікно в Європу
Петро Порошенко підписав угоду ручкою, якою не скористався в листопаді 2013-го Янукович

Петро Порошенко підписав угоду ручкою, якою не скористався в листопаді 2013-го Янукович

У XVIII ст. московський цар Петро Олексійович прорубав своїй державі «вікно в Європу». У ХХІ ст. український Президент Петро Олексійович зробив це для своєї країни. 27 червня ц. р. таки здійснилося те, що намагався унеможливити закиданням терористів та зброї на Донбас російський «самодержець» Путін.

Листопад — у червні
Минулої п’ятниці Україна та Європейцський Союз (ЄС) завершили укладення Угоди про асоціацію, яка передбачає створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ЗВТ) між ними. Президенти України та Європейської ради, відповідно, Петро Порошенко й Герман ван Ромпей підписали під час саміту ЄС у Брюсселі завершальну частину цього документа.
Політичну частину угоди завізували ще 21 березня ц.р., хоч спершу й планували зробити це ще на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі 29 листопада 2013-го. Однак за тиждень до підписання тодішній керівник України Янукович призупинив процес євроінтеграції під тиском Російської Федерації (РФ). Кремль домігся свого не так погрозами не впускати до РФ українських товарів, як голослівною, як виявилося згодом, обіцянкою багатомільярдного підкупу керівництва України.
Однак відмова Януковича від підписання угоди спровокувала масові акції протесту в Україні, які завершилися не тільки усуненням його від влади, а й підписанням Угоди про асоціацію. У цьому вистражданому всім українським народом документі, зокрема, зазначено, що режим поглибленої та всеосяжної ЗВТ між Україною та ЄС передбачає негайне скасування діючих ввізних мит на більшість товарів двосторонньої торгівлі (82,6 % товарних позицій з боку України та 91,8 % – із боку ЄС).
Для інших товарних позицій буде встановлено перехідні періоди — коли мита будуть поступово знижуватися впродовж кількох років (від одного до семи). Перехідні режими встановлюються переважно для України як захисний захід із підготовки українських виробників до роботи в умовах конкуренції з європейськими партнерами. Окрім того, як захисний захід для українських виробників буде встановлено нерівнозначні зниження мит на аграрну продукцію.

Вигода на сотні мільйонів!
Загалом, на скасуванні мит українські експортери заощадять, за підрахунками представництва ЄС в Україні, до 487 млн. EUR, експортери з ЄС — 391 млн. EUR. Угода містить перелік продукції, на яку поширюються квоти на безмитне постачання, але обсяг поставок українських виробів ніяк не обмежується квотами, просто все, що пройде понад квоти, обкладається митом. Зокрема, квоти для молока становитимуть 10 тис. т продукції на рік, для яловичини — 12 тис. т, свинини — 20 тис. т, м’яса птиці — 20 тис. т, пшениці — 1 млн. т тощо.
Основними споживачами української продукції стануть, швидше за все, ті країни, які й зараз закуповують левову частку українського експорту в ЄС. Це — Польща (15,33 %), Італія (14,68 %), Угорщина (8,7 %), Німеччина (8,18 %) і Нідерланди (7,72 %).
Як зазначив В’ячеслав Цимбал, директор департаменту європейської інтеграції Міністерства економіки, підписання угоди не створює бар’єрів для торгівлі з країнами Співдружності Незалежних Держав (СНД), зокрема з РФ. Зате воно стане стимулом для розширення географії українського експорту. Самі лише автономні преференції, видані Україні 23 квітня, за словами п. Цимбала, дали змогу наростити експорт до країн ЄС за три минулих місяці на 11 %, порівняно з аналогічним періодом минулого року. За даними Торгово-промислової палати, більш ніж 4 тис. виробників отримало сертифікат походження товару форми ЕU1, який дозволяє скористатися цими преференціями.

Інструмент підготовки
Петро Порошенко констатувавши 27 червня, що підписання Угоди про асоціацію України з ЄС — один з історичних днів після Незалежності, закликав своїх співгромадян: «Ми повинні використати цю можливість, щоби модернізувати країну. А експерти вважають, що за значимістю Угоду про асоціацію з ЄС можна порівняти хіба що з хрещенням України-Руси.
Водночас Президент Порошенко запевнив, що Україна на цьому не зупиниться, оскільки «Угода про асоціацію — це інструмент підготовки до майбутнього приєднання до ЄС». Але українська держава, наголосив її глава, «приєднається до ЄС тоді, коли буде до цього повністю готова».
Ніхто з єврочиновників з ним із цього приводу не сперечався. Навпаки — Жозе Мануель Баррозу, президент Єврокомісії, також підкреслив, що «угоди про асоціацію ЄС з Україною, Молдовою та Грузією є початком шляху цих країн у напрямку до Євросоюзу», і пояснив: «Нам відомо про прагнення наших партнерів іти далі, про їхній європейський вибір. Тому ці угоди — не кінець відносин ЄС із цими партнерами. Підписання угод і створення ЗВТ не повинні розглядатися як кінець шляху, це — початок у напрямку до ЄС. Сьогоднішній день є історичним як для трьох країн, для ЄС, так і для всієї Європи. Це – визнання прогресу, досягнутого за останні роки, який демонструє політичну відданість тіснішим зв’язкам із ЄС. Для Євросоюзу це – зобов’язання підтримувати Грузію, Молдову й Україну на кожному кроці цього шляху трансформації в стабільні, заможні демократії».
Своєю чергою, Герман Ван Ромпей, президент Ради ЄС, стверджував: «Майбутні покоління народів України, Молдови та Грузії будуть пам’ятати цей день. Це — великий день для Європи. У Києві люди віддали свої життя за тісні зв’язки з ЄС, і ми про це не забудемо».
Ба більше, хоч окрім українського парламенту Угоду про асоціацію ще мають ратифікувати законодавчі органи всіх 28 країн-членів ЄС і Київ, однак Європейська рада вже схвалила тимчасове застосування певних частин цього документа. А серед них — головну: положення про зону вільної торгівлі, повноцінне функціонування якої розпочнеться, за очікуванням сторін, уже з осені цього року, після ратифікації документа українським парламентом.

«Ніяких загроз не становить»
Як зазначила Наталія Галібаренко, перший заступник міністра закордонних справ України, уже «першого дня другого місяця після дати передачі в ЄС документа про ратифікацію угоди Україною розпочнеться його тимчасове застосування». Щоправда, високопоставлений європейський дипломат, прізвища якого не оприлюднюють, зауважив, що «для початку тимчасового застосування угоди також необхідно здійснити багато інституціональної роботи, зокрема щодо створення Ради асоціації, відповідних комітетів і підкомітетів».
Що ж до заяв керівництва Росії про те, що вона змушена буде захищатися від асоціації України з ЄС, яку в Москві вважають «лихом», то на прес-конференції у Брюсселі Петро Порошенко поінформував, що вже «досягнуто домовленості про проведення 3-4 липня ц. р. консультацій у форматі Україна-ЄС-Росія на експертному рівні, й 11 липня – консультації в такому ж тристоронньому форматі на рівні міністрів». Президент України також уточнив, що ці консультації не стосуватимуться самого тексту угоди, оскільки буде обговорюватися питання «запровадження тих чи інших кроків, передбачених поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі».
Петро Порошенко акцентував при цьому: «Я переконаний, що зараз цей компроміс буде знайдений. Ми очікуємо цих консультацій, сьогодні уряд України приділяє увагу цьому питанню. Ніяких загроз ця угода не становить для жодної країни. У нас на сьогодні є для цього достатньо переконливої аргументації. І ми готові зараз вести відкритий діалог з усіма зацікавленими сторонами. Росія має бути зацікавлена в цій угоді, тому що Україна може бути тим містком, який дозволяє російським товарам вийти на європейські ринки».

Ігор Голод

До слова
Митний Союз (МС) втратив Україну після підписання Угоди про її асоціацію з Євросоюзом. Про це на засіданні Інтеграційного клубу при голові Ради федерації РФ заявив Сергій Глазьєв, радник президента Росії. «Найбільші питання у нас виникають у зв’язку з підписанням в Брюсселі угод про асоціацію між ЄС та Україною, Грузією і Молдовою. Фактично на західному напрямку нам поставлено жорсткий бар’єр щодо розширення нашої інтеграції», — сказав чиновник. На його думку, це безпосередньо зачіпає інтереси РФ і змушує замислитися про перспективи співпраці з цими трьома державами. «У межах угод про асоціацію Україна, Молдова і Грузія делегували частину свого суверенітету Європейській комісії. Це означає, що вони вже не можуть стати учасниками МС і Єдиного економічного простору. Це для нас — істотна втрата», — бідкався чиновник.
Сергій Глазьєв упевнений, що Євросоюз «насильно змусив» Україну підписати Угоду про асоціацію, наперед задля цього «поваливши законну владу». За його словами, для Росії це обернеться неприємними наслідками: падінням на 25 % товарообороту, ризиками для російських інвестицій в Україну, під знаком запитання опинилася угода про ЗВТ у рамках СНД, а також кооперація у високотехнологічних галузях. «Ми маємо право говорити й висувати ці питання», — пихато заявив п. Глазьєв. Він також запевняє, що на Україну чекає дефолт, оскільки західна допомога становить 35 млрд. USD, а для стабілізації ситуації потрібно близько 100 млрд. USD. Світові ж економісти просто сміються з таких дилетантських прогнозів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...