Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 21, 2018

Військовий комітет НАТО вперше працював на Львівщині

Автор:

|

Квітень 26, 2018

|

Рубрика:

Військовий комітет НАТО вперше працював на Львівщині

Експерт вважає, що генералів зі заходу цікавив передусім досвід у протистоянні Росії.

«Сильний сигнал»
40 членів Військового комітету НАТО вперше провели 18-19 квітня з 30-ма іншими високопоставленими генералами й офіцерами Пінічноатлантичного альянсу своє виїзне засідання у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного на Львівщині. Україну представляв на ньому Віктор Муженко, начальник Генерального штабу її Збройних сил (ЗСУ).
Олег Синютка, голова Львівської обласної державної адміністрації, відреагував на цю подію так: «Те, що виїзне засідання Військового комітету відбувається поза межами країн-членів НАТО, в Україні, є знаковою подією для Української держави. Ми повинні зробити все, щоб не завтра, не післязавтра, а сьогодні дати Україні широку та чітку дорогу для вступу у Північноатлантичний альянс. Якщо не зробимо цього сьогодні, ціна, яку ми заплатимо завтра, яку платитимуть наші діти, буде вищою».
Що ж, від Військового комітету НАТО й справді багато залежить. Адже це найвищий військовий орган альянсу й основне джерело військових порад для Північноатлантичної ради (ПАР) з військової політики та стратегії. Зокрема, він відповідальний за переведення політичних рішень, які ухвалює ПАР, до воєнного напряму. А також розробляє стратегічну політику і концепції та готує щорічну довготермінову оцінку сил і можливостей країн і районів, що становить ризик для інтересів НАТО.
Військовий комітет НАТО складається зі старших військових офіцерів (зазвичай тризіркових генералів або адміралів) із країн-членів Пінічноатлантичного альянсу, котрі служать постійними військовими представниками своїх країн у цій міжнародній організації. Зокрема, вони обговорили на Львівщині питання військової співпраці НАТО й України та ситуацію в зоні бойових дій на Донбасі.
Після цього чеський генерал Петр Павел, голова Військового комітету НАТО, наголосив на брифінгу у Львові: «Те, що засідання Військового комітету НАТО відбулося на навчальній військовій базі в Україні, — сильний сигнал нашої солідарності, як для аудиторії в Україні, так і за кордоном. А ще добра новина у тім, що ми маємо міцний фундамент, на якому продовжуємо свою співпрацю, а вона вже запланована, структурована, підтримана та забезпечена, тому й рухаємося цим шляхом».

«Пакет допомоги»
«Якщо минулого року в рамках співпраці Альянсу й України відбулися понад 200 різноманітних заходів, то на цей рік запланували 300. Маємо комплексний пакет допомоги Україні, десять трастових фондів, які надають фінансову підтримку на шляху реформування та реалізації заходів задля ефективної співпраці між НАТО й Україною. Зокрема, йдеться про створення нового сержантського корпусу в Україні, питання логістики, забезпечення сателітної комунікації. Ми переконані, що Україна крокує правильним шляхом», — запевнив генерал.
Водночас Петр Павел зауважив: «Регулювання конфлікту на сході України й одночасно проведення широкомасштабної, глибокої реформи ЗСУ — це надзвичайно складне завдання. Враховуючи це, ми вважаємо той прогрес, який досягла українська армія, справжні визначним. Це не означає, що немає слабких місць чи проблемних питань, але ми їх вивчаємо, визначили та працюємо над їхнім розв’язанням і ЗСУ мають міцну основу, щоб врегулювати ці питання до 2020 року».
А на запитання «На яку реальну підтримку може розраховувати Україна від НАТО в разі повномасштабного вторгнення Росії на територію України, про що заявляють керівники Збройних сил України?» генерал Павел відповів: «Ті 200 заходів, які ми реалізували минулого року, — це приклад дієвої підтримки НАТО. Сьогодні інструктори та радники повсякдень працюють в Україні з українськими військовими. Звісно, Україна не є членом НАТО, тому Альянс не може військовими засобами втручатися у ситуацію на Донбасі. Але якщо подивитися на дипломатичний, політичний, військовий рівень, то можна пересвідчитися, що ми робимо все можливе, щоб стримати аґресію Росії».
«Наскільки реальне повномасштабне вторгнення? Ніщо не є неможливим, але це є маловірогідним. Ми спостерігаємо за ситуацією, збираємо розвідувальні й оперативні дані. Будь-яка повномасштабна аґресія потребує певного часу на підготовку, якби вона мала місце, ми б про це знали, — запевнив Петр Павел. — Ми не намагаємось залякати Росію, лише стараємося втримати її від майбутньої можливої аґресії. А важливим елементом такого стримування Кремля від аґресії є добре підготовлена, вишколена, ефективна українська армія, а також міцна співпраця та відносини між НАТО і ЗСУ».

«Зміни будуть дуже незначними»
А в інтерв’ю інформаційній агенції УНІАН голова Військового комітету НАТО зауважив, що оцінка рівня готовності Збройних сил України не є критерієм для надання їй плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Він також пояснив: «Якщо нас як військових попросять надати військову пораду (надавати чи ні Україні ПДЧ. — Ред.), то це буде йтися про рівень співпраці, про рівень готовності українських сил. Це ми можемо надати навіть зараз. Ми можемо надати доповідь про стан готовності українських сил у будь-який час. Бо ми знаємо, де зараз перебуваємо, де є проблеми, які виклики. Це не критерії для надання ПДЧ. Тому що це не умова. Надання ПДЧ — це політичне рішення, яке не ґрунтується на військових рекомендаціях».
«Жодна з держав за останні 20 років не була в ситуації, в якій зараз перебуває Україна. Ситуація для кожної країни — унікальна. Наприклад, коли моя країна, Чехія, а також Польща й Угорщина приєдналися 1999 року, ситуація в усіх трьох країнах була порівнянною. Ми були частиною процесу «Партнерства заради миру», працювали над розвитком стандартів, збільшуючи взаємну сумісність, а потім отримали ПДЧ як певного напрямку в підготовці до членства. З Україною у нас зараз значно більша співпраця, ніж це було в усіх цих трьох країн у період роботи щодо наближення до членства. ПДЧ — це, більш-менш, політичний інструмент, щоб позначити рівень прагнень і, певним чином, визначити період, який залишився між «сьогодні» і потенційним членством», — зауважив генерал Павел.
Він також висловив сумнів у тому, що ПДЧ змінить рівень співпраці з Україною. «Для нас зміни, якщо вони і будуть, то будуть дуже незначними, тому що, як я сказав, рівень співпраці, її обсяг і глибина вже зараз дуже значні, й дуже складно додати щось нове. Тому будь-яке обговорення щодо надання ПДЧ буде проходити на політичному рівні», — визнав чеський військовий.
Він також зазначив: «Надання ПДЧ має бути після того, як країна досягне певного рівня реформ. Коли я беру участь у засіданні комісії Україна — НАТО, ми всі чуємо за столом, що в плані реформ є ще куди йти. Вірю, що коли прогрес досягне того рівня, який буде прийнятним для політичного рішення надати ПДЧ, тоді з цього приводу буде консенсус».
Водночас голова Військового комітету НАТО запевнив: «Військовий комітет НАТО продовжуватиме підтримувати Україну і також надаватиме необхідні для цього інструменти й організовуватиме заходи. Військовий комітет потрібно розглядати, як повну підтримку України і ми також будемо продовжувати роботу у питаннях надання зброї Україні».

Ігор Голод

Коментар експерта
Сергій Згурець, військовий експерт:
— Виїзне засідання Військового комітету є плановим і від того, як часто збиратимуться в Україні його представники, не залежить перспектива вступу України в Альянс. Зараз важлива готовність української сторони здійснювати заходи, пов’язані з реформою ЗСУ, перехід на стандарти НАТО, вирішити питання, які стосуються оборонної промисловості, взаємодії штабних і військових структур. Члени Військового комітету завітали на Львівщину, аби дізнатись про досвід України у протистоянні російським військам на Донбасі. Такого досвіду, як в українських військових у протистоянні російському аґресору, не має зараз жодна країна НАТО. До того ж, останнім часом ситуація на Донбасі загострилася.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...