Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Feb. 18, 2018

Війну рейтинґів завершено!

Автор:

|

Жовтень 18, 2012

|

Рубрика:

Війну рейтинґів завершено!

З 18 жовтня в парламентській кампанії в Україні розпочинається «сезон тиші» — десятиденна заборона на публікацію результатів соціологічних досліджень електоральних симпатій.

Останній «парад»
Останні дані опитувань громадян України про те, кого ж вони підтримають на виборах до Верховної Ради (ВРУ) 28 жовтня, оприлюднила соціологічна компанія GFK, яка, зокрема, стверджує, що за Партію реґіонів (ПР) обіцяли проголосувати 25 % її респондентів. На друге місце GFK вивела партію УДАР, за котру нібито готові віддати свої голоси 17 % опитаних. А за Всеукраїнське об’єднання (ВО) «Батьківщина» — 15 %.
Окрім цієї трійки п’ятивідсотковий прохідний бар’єр до ВРУ долає, за підсумками того ж опитування, лише партнер ПР по парламентській більшості — Комуністична партія України (КПУ). Її начебто підтримують 9 % респондентів. Натомість, за ВО «Свобода» й партію «Україна — вперед!» висловилося лише по 3 %.
Певне зацікавлення викликає й інформація, яку з приводу виборів оприлюднює соціологічна компанія Research&Branding Group, хоча чимало експертів підозрює її в тому, що вона працює на замовлення влади. І саме тому ті не виключають, що в разі фальсифікацій результати виборів будуть майже ідентичні з даними Research & Branding Group. Вона ж якраз запевняє, що за ПР ладні віддати голоси 22,2 % усіх опитаних нею й 27,8 % тих, хто має намір узяти участь у голосуванні. За «Батьківщину» —15,4 і 19,4 %, відповідно; за УДАР — 14,8 і 16,6 %; за КПУ — 9,6 і 11,2 %. Research & Branding Group також повідомляє, що не долає виборчого бар’єру «Свобода», за яку — нібито 3,9 і 4,7 %, відповідно, а також «Україна — вперед!» із 2,7 і 2,8 %.
Не надто відрізняються від цих даних результати соціологічного опитування Центру соціальних і маркетинґових досліджень SOCIS: ПР — 21,2 %, «Батьківщина» — 17,2 %, УДАР — 12,7 %, КПУ — 9,4 %, «Свобода» — 3,4 %, «Україна — вперед!» — 3,2 %.

Це можна пояснити?
А на завершення останнього «параду рейтинґів» — результати опитувань Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, яким довіряє найбільше число експертів. Отож той констатує, що за півтора останніх місяця рівень підтримки ПР упав майже на 5 % — із 28,1 до 23,3 %. А відтак резюмує: «Очевидно, що це можна пояснити поступовим вичерпанням потенціалу до задобрювання виборців за рахунок так званих соціальних ініціатив президента Януковича. Усвідомивши, що вони не підкріплені реальним соціально-економічним зростанням, частина виборців знову замислилася над доцільністю віддавати свій голос за партію влади. Окрім того, очевидно слабкою є й передвиборна агітація ПР, яка апелює більше не до власних досягнень, а до позірної «руїни», яку нібито залишила попередня владна команда. У підсумку правляча партія лишилася лідером перегонів, однак утратила потенціал до подальшого зростання свого рейтинґу».
Утім, за півтора минулих місяця впав і рейтинґ найпопулярнішій опозиційній партії — «Батьківщина» (із 25,6 до 15,1 %). Пояснення «Демініціатив» із цього приводу – такі: «З одного боку, частину провини має на себе взяти так само низькоякісна агітація опозиційного об’єднання — як за змістом (відсутність чітких програмних гасел і реалістичних обіцянок), так і за формою (невиразна зовнішня реклама). З іншого боку, «Батьківщина», вочевидь, стала жертвою обставин і свого лідерського характеру: після того, як стало остаточно зрозуміло, що її лідер в ув’язненні Юлія Тимошенко не зможе взяти участь у виборах і її прізвища не буде навіть у виборчих бюлетенях, велика частина прихильників цієї опозиційної сили вирішила переглянути свої вподобання».
На користь цього твердження свідчать і соціологічні дані: протягом попередніх років головною мотивацією понад 50 % виборців «Батьківщини» було саме прихильне ставлення до її очільника. А жоден із нинішніх лідерів цієї партії не може викликати у виборців такої ж симпатії, як п. Тимошенко.
Стрибок же рівня популярності за ті ж півтора місяця партії УДАР — з 11,5 до 16 % – експерти «Демініціативи» витлумачують так: «Найімовірніше, велика частина колишніх виборців «Батьківщини», які раніше голосували передусім за Юлію Тимошенко, знайшла собі нового лідера на опозиційному полі, ним став Віталій Кличко».
Нарощення рейтинґу КПУ з 8,2 до 10,1 % відбулося, на думку експертів, за рахунок розчарованих у ПР, однак не готових віддати свій голос за опозиційні сили громадян. А також — завдяки передвиборній агітації, яка вдало зіграла на протестних настроях чималої кількості громадян.
Те, що, згідно з опитуванням «Демініціатив», «Свобода» таки подолала прохідний бар’єр, отримавши 5,1 % підтримки (після 3,8 % у серпні), соціологи пояснюють «певним перерозподілом опозиційно налаштованих виборців — насамперед за рахунок колишніх прихильників «Батьківщини». А на додачу, «далася взнаки й акцентована передвиборна агітація «свободівців» і узгодження кандидатів у мажоритарні округи з тією ж «Батьківщиною».

Перерозподіл триває
Утім, провідні соціологи країни, зібрані за «круглим столом», організованим Інститутом соціології Академії наук України та «Демініціативами», дійшли спільної думки, що опозиційні сили отримають перевагу в новому парламенті лише за списками. І то тільки в разі проходження «Свободи». Зате тоді вона, а також «Батьківщина» й УДАР можуть спільно зібрати до 125 мандатів проти трохи більше за сотню в ПР і комуністів.
Що ж, за даними Олексія Антиповича, директора соціологічної групи «Рейтинґ», перерозподіл виборців Об’єднаної опозиції на користь партій УДАР і «Свобода» триває. Між тим, близько третини виборців УДАР під час опитувань стверджує, що вони можуть змінити свою думку до дня виборів або безпосередньо на виборчих дільницях.
Своєю чергою, Ірина Бекешкіна, директор «Демініціатив», припускає, що під час опитувань певна частка прибічників «Свободи» в східних і південних реґіонах не зізнається у своїх політичних симпатіях . А тому реальний результат цієї партії може виявитися дещо вищим, ніж показує соціологія.
Але водночас усі соціологи погоджуються, що в наступному парламенті таки буде створено пропрезидентську більшість — за рахунок мажоритарників. А в тому числі, формально безпартійних самовисуванців і перекинчиків із лав опозиційних політичних сил.
На думку ж політолога Дениса Богуша, владою підтримується більш ніж половина самовисуванців, «хоч формально вони ані в політичній рекламі, ані в списках не є членами ПР». Та все ж він прогнозує, що «навряд чи політичні сили зможуть сформувати чисту більшість у парламенті».
Опозиція ж, приміром, Олексій Голобуцький, заступник директора Агенції моделювання ситуацій, навіть «у найоптимістичнішому випадку» прогнозує перемогу лише 60 кандидатів-мажоритарників. А загалом — отримання тільки 180 мандатів із 450. І навіть опозиційний депутат і кандидат до нової ВРУ Олександр Третьяков не заперечує невтішного для своїх однодумців, та все ж не катастрофічного, фіналу парламентських перегонів: «У ПР буде зі сателітами приблизно 230-235 мандатів. У них буде більшість, але дуже хитка. І президенту буде дуже важко її утримувати».

Гуртуються, «ховаючи очі»
Тим часом, гучно анонсоване «Батьківщиною» погодження кандидатів-мажоритарників зі соратниками Віталія Кличка по-різному коментують в обох партіях. До прикладу,  Володимир Курінний, заступник керівника виборчого штабу УДАР, обурюється, що інша сторона виконала, за його підрахунками, тільки 30 % домовленостей із цього приводу.
Прес-служба «Батьківщини» відповіла на цей закид так: «Якщо партнери по перемовинах «зникають із радарів» у найвідповідальніший момент, якщо партнери по перемовинах не виходять на зв’язок, коли до повної згоди залишається не так багато неузгоджених деталей, коли партнери по перемовинах урешті-решт приймають одноосібні рішення й до іншої сторони доводять їх не тет-а-тет, а ховаючи очі – через Інтернет, то тут, очевидно, є проблема. Але не з арифметикою, а з етикою, і не у «Батьківщини», а в когось іншого. Якби не ця проблема, безумовно, кількість узгоджених кандидатів була би більшою, а подальша співпраця в кампанії на округах — глибшою».
І все ж у «Батьківщині» результат, досягнутий спільно з УДАР, вважають позитивним, а досвід перемовин — корисним, «таким, що дозволить краще розуміти гіпотетичних партнерів по демократичній коаліції». І пропонують спільникам припинити на цьому полеміку щодо кількості узгоджених кандидатів, а натомість «зосередитися на питанні їхньої якості».
Політолог Віктор Небоженко так прокоментував ці суперечки між опозиціонерами: «Вони почали рано з’ясовувати стосунки та боротися за персональне лідерство в наступному парламенті. Треба спочатку отримати голоси виборців, і як можна більше, а потім уже висувати один одному якісь претензії. Рано. Це все піде на користь президенту».
А поки опозиціонери з’ясовують стосунки, Партія регіонів часу не гає, про що від проговорився «реґіонал» Георгій Смітюх: «У разі, якщо представникам ПР не вдасться самостійно утворити більшість, вони готові її створити разом із комуністами та УДАР. Я впевнений, що й УДАР із нами поділяє багато позицій – сьогодні у виборчому процесі їхня програма багато в чому збігається з нашою».
Однак Олександр Єфремов, керівник парламентської фракції ПР, тут же поспішив заявити, що заява про можливість створення в новому парламенті більшості за участю його соратників і УДАР є лише «особистою думкою конкретного депутата». Та все ж загадково додав, що «внаслідок перемовин можуть скластися будь-які конфігурації».

Ігор Голод

До слова
У Донецьку мобільною групою місії міжнародних спостерігачів CIS-EMO була виявлена неіснуюча виборча дільниця. 13 жовтня одна з мобільних груп CIS-EMO, що здійснюють моніторинґ електорального процесу в реґіонах України напередодні виборів народних депутатів, «вирахувала» підпільну виборчу дільницю в Кіровському районі. Під час перебування групи в місті було встановлено, що жителям району розсилається кілька різних запрошень на одні й ті ж вибори. Причому адреси цієї дільниці в листах були вказані теж різні. Приїхавши за першою з адрес, спостерігачі нічого не виявили, а за другою справді була виборча дільниця № 141817. «Така технологія заплутування виборців цілком може бути використана для зниження явки тією політичною силою, якій у цьому реґіоні слід побоюватися «надмірної» активності громадян, — прокоментував ситуацію Станіслав Бишок, головний науковий консультант CIS-EMO. – Людина, яка піде голосувати за підробною адресою й не знайде там нічого, навряд чи повернеться на «правильну» дільницю, зрозумівши, що її дезінформували. Таким чином, її голос або пропаде, або ним скористається хтось іще».

Гоп-ля!
На одній із виборчих дільниць у одномандатному окрузі №150 у Глобинському районі Полтавської області невідомі особи викрали веб-камери. Як повідомив Олександр Удовиченко, губернатор області, камери було вкрадено наступного ж після їх встановлення дня. За словами чиновника, влада не може забезпечити нарядами міліції всі 1,2 тис. виборчих дільниць області. Пан Удовиченко все ж висловив думку, що таких прикрих випадків більше не буде, а також наголосив на важливості забезпечення прозорості процедури голосування за допомогою веб-камер.
А в Димитрові Донецької області з’явилися справжні банкноти номіналом 20 грн, на яких нанесено напис: «Димитрів голосує за № 20». Нагадаємо, що, згідно із жеребкуванням, під № 20 у виборчому бюлетені на парламентських виборах буде значитися Партія реґіонів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...