Новини для українців всього свту

Monday, Aug. 19, 2019

Відверто антиукраїнські політичні партії отримають державне фінансування

Автор:

|

Липень 31, 2019

|

Рубрика:

Відверто антиукраїнські політичні партії отримають державне фінансування
Дмитро Разумков, голова партії «Слуга народу»

Українці ще не встигли оговтатися після виборів та звикнути до думки, що вперше в історії матимуть Верховну Раду України (ВРУ), в якій одноосібну більшість матиме одна партія — «Слуга народу», як експерти звернули увагу на ще один, скажімо так, неоднозначний сюрприз. Набули чинності зміни до законодавства, і відтепер партії, яким пощастило набрати на парламентських виборах бодай 2 % голосів, отримуватимуть фінансування з державного бюджету. Причому гроші отримають навіть такі відверто антиукраїнські політсили, як «Опозиційний блок» Євгена Мураєва та «Партія Шарія». Того самого Анатолія Шарія, котрий давно втік із України і прославився своїми українофобськими та відверто проросійськими публікаціями в Інтернеті, Центральна виборча комісія (ЦВК) не зареєструвала кандидатом у нардепи, але «Партія Шарія» на вибори таки пішла.

11 щасливців
Гроші з бюджету партії отримували і раніше. 8 жовтня 2015-го ВРУ ухвалила закон «Про запобігання та протидію політичній корупції», в якому починаючи з 2017 року було передбачене відшкодування витрат політичних партій, «пов’язаних із фінансуванням їхньої передвиборної агітації під час чергових і позачергових виборів народних депутатів України». Щоправда, тоді йшлося лише про тих, хто подолав п’ятивідсотковий бар’єр і, відповідно, були представлені в парламенті. До кінця минулого року шість партій отримали від держави загалом 1 млрд 123 млн грн.
Після виборів-2019 право на державні гроші отримали всі партії, які набрали два і більше відсотків голосів виборців. Таких загалом 11 — п’ять парламентських і шість, які не пройшли до наступного скликання ВРУ. Найбільше заробить тотальний переможець — «Слуга народу», за попередніми даними, партії дістанеться 225,3 млн грн; найменше — «Українська стратегія Гройсмана» — 11,6 млн грн. Гроші також отримають «Європейська солідарність», «Опозиційна платформа — За життя», «Голос», «Батьківщина», Радикальна партія, «Сила і честь», «Опозиційний блок», «Партія Шарія» та «Свобода».

38 гривень і 42 копійки
Тепер власне про те, як вираховують «дебет» і «кредит». «Партійні гроші» з українських кишень вилучають за формулою «2 % від прожиткового мінімуму для працездатного громадянина (зараз — 1936 грн) + явка на виборах». Згідно з даними ЦВК, явка на цих виборах становила 14,7 млн осіб. Таким чином кожен із тих, хто не полінувався проголосувати, приніс до загального кошика 38 гривень і 42 копійки. Далі розподіл коштів залежить від того, скільки бюлетенів за кожну конкретну партію опинилося у виборчих урнах.
Загалом на 2020 рік на державне фінансування партій передбачили майже 566 млн грн. «Багато чи мало? Це понад 135 тис. місячних зарплат. Або понад 23 млн робочих годин. Але якщо відкрити інші показники, то зазначена сума в порівнянні здасться не такою вже й страшною. Наприклад, цих грошей вистачить на будівництво п’яти-шести шкіл або півтора десятка дитячих садків. У масштабах країни це — крапля в морі, а загалом на освіту в бюджет закладено 127 млрд грн — це 250 партійних бюджетів. На пенсії передбачено 167,5 млрд грн. Навіть на житлові субсидії, такі любі серцю обивателя, в бюджеті прописано 20 млрд грн, тобто в 40 разів більше за суму, що піде на державне фінансування партій», — пише інтернет-ресурс «Ракурс».
Але продовжимо курс «партійного бухгалтерського лікнепу». 90 % загальної суми, виділеної на державне фінансування партій (509 млн), розподілять пропорційно до результатів на виборах між усіма політсилами, що подолали бар’єр у 2 %. Тобто переможець отримає найбільше, а партія, яка ледь долає 2 %, — найменше. Ще 10 % (56,5 млн грн) розподілять пропорційно (нарівно) між тими партіями, які пройдуть до парламенту й у своїх списках матимуть понад третину жінок (рахується саме за прохідним списком, а не за фракцією, до якої приєднаються мажоритарники). Насправді на додаткові кошти гендерної квоти гарантовано претендують лише дві партії — «Голос» та «Європейська солідарність». У прохідних частинах їхніх списків частка жінок сягає 40 %.

На що можна витрачати?
Це питання чинне законодавство майже не регулює, оскільки наявне в ньому формулювання «на статутну діяльність партій» можна трактувати аж надто широко. Єдине, на що заборонено витрачати ці кошти, — ведення виборчої агітації. Однак, якщо партія не зареєстрована в ЦВК як суб’єкт виборчого процесу, то й реклама за державні кошти не вважатиметься за агітацію. Саме тому партії, що були представлені в попередньому скликанні ВРУ і, відповідно, вже отримували гроші з бюджету) під час ивборів-2019 часто зловживали використанням державних коштів на пряму й навіть на приховану рекламу. Фактично партії мали б витрачати ці кошти на розвиток реґіональної мережі, навчання своїх пересічних членів і представників у радах різних рівнів, проведення досліджень, залучення експертів до напрацювання рішень місцевого та національного рівнів, організацію публічних консультацій.
Водночас не варто забувати, що, згідно з чинним законодавством, партії, які таки потрапили до парламенту, крім базового фінансування, одержать ще й повне відшкодування своїх витрат на виборчу кампанію. Компенсацію вони отримають лише за офіційну частину видатків, відображену у фінансових звітах. Логіка цієї норми полягає в тому, аби стимулювати партії виводити свої витрати (отже, й надходження) з тіні.

Палка на два кінці
Тим часом на сайті Офісу президента України вже зареєстрували електронну петицію про скасування бюджетного фінансування політичних партій в Україні. Її автор наголошує, що на діяльність партій за 2017-2019 роки уже пішло із держбюджету понад 1,1 млрд грн. Тепер за умови фінансування ще й тих політсил, що не пройшли до ВРУ, за наступні п’ять років український народ повинен витратити близько 5,9 млрд грн. Ініціатор петиції вважає, що використовувати народні гроші на утримання партій у бідній, корумпованій країні, яка ще й перебуває в стані неоголошеної війни — цинічно та неприпустимо. Тому пропонує скасувати або, принаймні, призупинити законодавчі акти, які передбачають фінансування політичних партій державним коштом. На момент підготовки цього матеріалу до друку петицію підписали понад 13 тис. громадян (для офіційного розгляду звернення потрібно 25 тис. підписів). Яким буде остаточне рішення президента Зеленського, чия партія отримала більшість у наступній ВРУ — покаже час.
З іншого боку, ідея державного фінансування партій не така вже й погана. «Така практика поширена у світі й особливо у західних демократіях. Лише кілька країн Європи не мають державного фінансування в тій чи іншій формі. Логіка запровадження державного фінансування полягає в тому, аби надати партіям альтернативне джерело фінансування, що має зменшити їхню залежність від великих донорів, у нашому випадку — від олігархів. Миттєвого результату від запровадження державного фінансування годі чекати, оскільки трансформація може тривати кілька виборчих циклів та залежить і від низки інших чинників. Зокрема, від економічної ситуації, роботи контролюючих органів та судів, а також від створення незалежних від олігархів медіа», — стверджують у русі «Чесно».

Ігор Берчак

Мовою чисел
У ході останньої парламентської кампанії політичні партії витратили на рекламу в Facebook близько 1,8 млн USD, а кандидати-мажоритарники — 500 тис. USD. Про це повідомив Роберт Лорян, аналітик даних громадянської мережі «Опора». За його словами, українське виборче законодавство не виокремлює рекламу в Інтернеті як окрему форму передвиборчої агітації. Крім цього, додав він, не визначено окремих кодів для класифікації реклами в Інтернеті загалом та у соціальних мережах у постанові ЦВК, яка затвердила форми фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів політичних партій і кандидатів у народні депутати. Роберт Лорян зазначив, що у Національній аґенції зі запобігання корупції також немає методології для відстеження такої реклами.
Він зауважив, що одним із небагатьох джерел інформації про агітацію в Інтернеті, зокрема, є створена у Facebook «Бібліотека політичної реклами». Під час активної стадії виборчої кампанії (із 24 травня по 15 липня), в українському осередку Facebook було опубліковано 40 тис. 427 рекламних дописів політичного характеру, більшість із яких з’явилися впродовж останніх двох тижнів передвиборчої агітації.
За словами п. Лоряна, політичні партії витратили на рекламу в Facebook 1,8 млн USD, а кандидати-мажоритарники — 500 тис. USD, що не відповідає проміжним фінансовим звітам, які подають політичні партії та кандидати в нардепи. Експерт наголосив, що у проміжних фінансових звітах партії вказали лише близько 3 млн грн витрат на рекламу в Інтернеті. Найбільше коштів, за даними «Опори», витратили партії «Голос» — 232 тис. USD, «Європейська солідарність» — понад 209 тис. USD, «Сила права» — майже 137 тис. USD, «Батьківщина» — понад 72 тис. USD, «Слуга народу» — понад 47 тис. USD, «Опозиційна платформа — За життя» — понад 46 тис. USD, «Партія Шарія» — понад 44,5 тис. USD, а «Самопоміч» — 38 тис. USD.

About Author

Meest-Online

Loading...