Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Apr. 20, 2018

Від бранки Кремля та героя України — до потенційної терористки

Автор:

|

Березень 22, 2018

|

Рубрика:

Від бранки Кремля та героя України — до потенційної терористки

21 березня регламентний комітет Верховної Ради України (ВРУ) розглядав подання Генеральної прокуратури України (ГПУ) про надання згоди на притягнення до карної відповідальності, затримання й обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Надії Савченко. Підлеглі Юрія Луценка постаралися — обґрунтування щодо цих подань зайняло цілих 174 сторінки. Регламентний комітет розгляне подання щодо згоди на затримання й арешт депутата Надії Савченко 22 березня, о 8:30 ранку. Першим питанням порядку денного значаться три подання ГПУ від 15 березня: про притягнення до карної відповідальності, про затримання та про арешт Надії Савченко. Після того, як комітет вирішить, чи давати на це згоду, подання має розглянути весь склад ВРУ.

«Військовий переворот в Україні — досить правильна подія»
15 березня саме цими словами Надія Савченко (котра, до речі, під час участі в антитерористичній операції мала позивний «Куля») розпочала імпровізований вуличний брифінг для журналістів біля будівлі Служби безпеки України (СБУ), куди її викликали на допит у зв’язку з арештом голови «Офіцерського корпусу» Володимира Рубана («Міст» докладно писав про цю справу в минулому числі).
Цим сенсації не закінчилися. Колишня бранка Кремля напряму звернулася до президента Російської Федерації (РФ) і заявила, що готова повернутися до в’язниці в РФ і відсидіти там своїх 22 роки в обмін на звільнення всіх полонених із України. Далі Надія Савченко запевнила, що бачила, як Андрій Парубій, голова ВРУ, під час Майдану заводив снайперів до готелю «Україна». Щоправда, за кілька годин п. Савченко уточнила, що переплутала п. Парубія з Сергієм Пашинським, народним депутатом від «Народного фронту», і публічно вибачилася перед спікером за обмовку.
Наостанок вона нагадала, що коли журналісти та політики зустрічали її в аеропорту після звільнення з російської буцегарні, вона сказала: «Не треба мені дарувати квіти — ви завтра будете кидати в мене камінням». «Хіба я вам збрехала?», — перепитала п. Савченко.
А в цей час у ВРУ генеральний прокурор Юрій Луценко озвучував не менші сенсації: «В слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко особисто планувала, особисто вербувала, особисто давала вказівки, як провести терористичний акт тут, у цій залі, знищивши бойовими гранатами дві ложі — урядову та посадову, мінометами обрушивши купол Верховної Ради й автоматами добиваючи тих, хто виживе».
Доки депутати оговтувалися від перспективи бути добитими з автоматів, до ВРУ зайшла Надія Савченко з пістолетом і трьома гранатами в торбі. Принаймні, так стверджували кілька депутатів, котрі буквально силоміць вивели героя України зі сесійної зали. Чи була зброя насправді, так і залишилося таємницею. Сама п. Савченко, відповідаючи на питання журналістів, то спростовувала цю інформацію, то підливала олії у вогонь: «У мене є нагородна зброя. Мені її вручив Андрій Парубій після мого повернення. І цю зброю маю право носити як офіцер… Можу сказати, що сьогодні вперше побачила страх в очах депутатів».

«Золоту зірку» віддам, але десь на вулиці»
Чесно кажучи, поведінка Надії Савченко складно піддається логічному аналізу та більше нагадує якусь виставу в театрі абсурду. За час після повернення з російського полону вона наробила силу-силенну відверто дурнуватих і необачних вчинків. Перемовини з власної ініціативи з ватажками донбаських терористів у Мінську (Білорусь), нелегальна поїздка до Донецька, спроби стати на захист проросійських бойовиків: «Я обіцяла людям, що вийду з в’язниці і буду балакати навіть із чортом. Так, я сиділа за столом перемовин із людьми, з якими ми стріляли один в одного. Я в них чорта не побачила».
До речі, цього тижня Надія Савченко заявила, що готова повернути орден «Золота зірка» героя України. Але, як виявилося, є невеличка проблема: «Зі задоволенням віддам зірку Петру Порошенку. Якби я могла його зустріти, бажано десь на вулиці, я б звісно віддала. Але проблема в тому, що до Президента не так легко потрапити, не кожен народний депутат туди вхожий». Погодьтеся, ще одна не зовсім адекватна заява як на політика державного масштабу.

«Це не теракт, а політична провокація»
Але пізніше «Куля» згадала, що вже давно є не звичайним старшим лейтенантом Збройних сил (ЗСУ), а депутатом парламенту. 20 березня вона скликала прес-конференцію, на якій подала власну версію того, що відбувається. Щоправда, й цього разу примудрилася все заплутати.
Надія Савченко зізналася, що після повернення з РФ до України продовжувала спілкуватися з тими, з ким спілкувалася в російському полоні, і ті нібито готові були «організувати повстання на окупованих територіях». Крім цього, вона розповіла про таємничий «об’єкт А» — групу осіб, котрим віддали наказ про її ліквідацію. Причому група нібито була сформована з представників українських спецслужб за вказівкою Адміністрації Президента.
За словами п. Савченко, вона свідомо співпрацювала з «об’єктом А» з метою проведення якихось спецоперацій «різними структурами ЗСУ і всіх силових структур України». Причому розповідати про них вона, ясна річ, не має жодного права.
«Коли «об’єкт А» увійшов зі мною в контакт, я спробувала закрутити ситуацію так, аби можна було створити в майбутньому політичну провокацію, — заявила п. Савченко. — Тому почала створювати сюрреалізм, який полягав у тому, що не тільки, як розповідав Луценко, гранатами в різні боки, мінометом по куполу — я розповідала всі можливі й неможливі операції, при цьому постійно радячись із «об’єктом А».
За її словами, з жартів колег у парламенті вона почерпнула ідею запустити газ у вентиляційну систему ВРУ. «Такі ідеї також доносилися — «об’єкт А» мав усе це фіксувати та передавати. Це не теракт, а політична провокація, щоб показати владу смішною», — заявила Надія Савченко. Чесно кажучи поки що смішною виглядає хіба вона. Якщо так можна сказати про людину, котра під стінами СБУ фактично закликає до державного перевороту.
P. S. За останні півроку в Україні у підготовці державного перевороту було обвинувачено Міхеїла Саакашвілі, його соратника Северіона Данґадзе, а також Володимира Рубана. Тепер у цій компанії опинилася й Надія Савченко. Поки що чуємо багато гучних заяв від правоохоронних органів, але переконливих доказів вони не викладають, мотивуючи це таємницею слідства. Треба думати політичне шоу під назвою «Хапай заколотників!» скінчиться ще не швидко.
«Ця історія дуже неоднозначна й усе лише починається. Боюся, що вона буде розвиватися не як трилер чи детектив, де будуть гучні звинувачення та викриття, а радше як фарс. Значною мірою все деформується початком виборчої кампанії й іншими складними політичними конфліктами», — зазначив Володимир Фесенко політолог і директор Центру політичних досліджень «Пента».
На наближення парламентських та президентських виборів на сайті «Німецької хвилі» вказує й політолог Сергій Руденко: «Очікуваний арешт Надії Савченко стане ударом не лише по самій льотчиці, але й по Юлії Тимошенко. Колишня бранка Кремля 2014 року очолювала виборчий список БЮТ на виборах до парламенту. Так, Надія давно залишила фракцію, але ж депутатський мандат у неї залишився. Не виключено, що всю цю історію використають проти Тимошенко під час президентської кампанії 2019 року. Це не жарт, «агентка Кремля» вела партію Тимошенко до Верховної Ради!».
Різноманітних припущень у «справі Савченко» зараз — хоч греблю гати. Ситуація перебуває в розвитку, й щодня можливі найнесподіваніші закрути.

Ігор Берчак

До теми
Цей тиждень виявився багатим на скандали за участі українських політиків. Так, правоохоронці обшукали підприємства олігарха-втікача Дмитра Фірташа в карній справі про ухилення від сплати податків на суму 500 млн грн. Як повідомила Лариса Сарган, прес-секретар генпрокурора України: «Впродовж 2015-2017 рр. низкою підконтрольних п. Фірташу підприємств було організовано діяльність підконтрольних страхових компаній. З метою виводу коштів у тіньовий сектор економіки було укладено договори страхування, на підставі яких страховим компаніям перераховано фіктивні страхові внески. Тобто, застраховано завідомо непотрібні страхові випадки, які фактично не настали і не мали настати, про що достовірно було відомо членам злочинної групи».
Фігурантом ще одного скандалу став нардеп з фракції «Народний фронт» Денис Дзензерський, котрий подав апеляцію на судове рішення від листопада 2017 року про заборону йому виїжджати за межі України через неповернення кредиту банку «Кредит Дніпро» на 11 млн USD. А місяць тому Національна агенція з питань запобігання корупції спрямувала до Національного антикорупційного бюро України висновки за результатами перевірки декларацій депутата Дзензерського за 2015-2016 рр. Вони свідчать, що депутат не вказав у деклараціях дійсні на кінець звітного періоду фінансові зобов’язання перед трьома банками на загальну суму 3,2 млрд грн.

About Author

Meest-Online

Loading...