Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 22, 2019

Верховна зРада. Опозиція леґітимізувала фальсифікацію виборів

Автор:

|

Листопад 24, 2011

|

Рубрика:

Верховна зРада. Опозиція леґітимізувала фальсифікацію виборів

Депутати Верхов­ної Ради України (ВРУ) котре змінили правила парламентських перегонів, аби хоч якось утриматися на плаву, навіть попри різке падіння їхніх рейтинґів.

Нові правила

Депутати ВРУ, яких 2007 року народ обрав за пропорційною системою (за партійними списками), у тому числі, у складі виборчих блоків, і котрі подолали тривідсотковий прохідний бар’єр, 366 голосами підтримали запропонований Русланом Князевичем (на фото), представником парламентської фракції «Наша Україна» — «Народна самооборона» (НУНС), проект нового закону, який передбачає зовсім інші «правила гри». Тож стисло переповімо найсуттєвіші нововведення.

В останню неділю жовт­ня 2012-го повнолітні громадяни України оберуть половину парламенту за партійними списками. Окрім того, до неї потрап­лять винятково ті політичні партії, які наберуть не менше за 5 % голосів. Причому серед них не буде жодного виборчого блоку. Другу половину ВРУ виборці визначать за мажоритарною системою. Тобто обиратимуть її не в складі партійних списків, а персонально. Однак і всі «мажори» теж повинні бути кандидатами від політичних партій і отримати вже не 5 % голосів, а абсолютну більшість.

Причому кожного кандидата в депутати можна висувати… двічі: як за партійним списком у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, так і персонально — в одномандатному. А в разі «подвійної перемоги» вони пройдуть за другим із них, натомість у партійному списку їх замінять наступні за чергою претенденти. Ще у виборчому бюлетені не буде графи «проти всіх». А на засіданнях виборчих комісій можуть бути присутніми без дозволу чи запрошення члени виборчих комісій вищого рівня, кандидати в депутати, їхні довірені особи, уповноважені особи партій, офіційні спостерігачі від партій, кандидатів у депутати, громадських організацій, іноземних держав і міжнародних організацій, а також представники мас-медіа.

Новий закон зобов’язує також захистити виборчі бюлетені від підробок друкуванням на них номерів виборчих дільниць і територіальних округів та забезпечити суб’єктам подання кандидатур до складу окружних і дільничних виборчих комісій право на заміну їхніх членів комісій.

Оптимісти тішаться, що все це «врятує вибори від фальсифікацій». Приміром, Сергій Міщенко, депутат від БЮТ-«Батьківщина», визнав, що саме заради цих «рятівних» пунктів за закон про вибори проголосували й депутати-опозиціонери (62 від БЮТ-«Батьківщина» і 36 «нунсівців»), а не лише представники провладної більшості у ВРУ: 187 від Партії реґіонів (ПР), 24 комуністи й 20 соратників спікера Володимира Литвина по Народній партії, а також перебіжчики від опозиціонерів — 19 членів парламентської фракції «Реформи заради майбутнього», і 18 позафракційників. Їхнє рішення пан Міщенко пояснив так: «Це — вимушений компроміс. Ми вибрали найкраще з того, що нам пропонувалося. Серед варіантів були або фальсифікація виборів, або максимально прозора виборча система».

А Арсеній Яценюк, лідер опозиційної партії «Фронт змін», навіть заявив, що «за цим законом опозиція виграє парламентські вибори 2012 року» й запевнив: «Це — перемога опозиції. Було чітко сформульовано вимоги опозиції, і нам удалося домогтися виконання цих вимог».

Ширма для порушень

Песимісти ж, навпаки, стверджують, що ті депутати-опозиціонери, які проголосували за новий закон про вибори, дали владі привід запевняти керівництво Європейського Союзу (ЄС) у разі чергового здобуття нею більшості парламентських мандатів, що їх здобуто за правилами, на які погодилась, зокрема, опозиція. Адже якраз напередо­дні ЄС попередив, що не визнає парламентських виборів в Україні, якщо вони пройдуть за законом, «писаним під одну політичну силу», і закликав український політикум до консенсусу. Але на нього пішла не так влада, як опозиція, чиї голоси під новим законом про вибори насправді слугуватимуть ширмою для прикриття порушень, на які не зможе не піти влада, що вже втратила левову частку голосів електорату.

Саме про це запитував своїх колеґ по фракції НУНС Анатолій Гриценко, голова партії «Громадянська позиція»: «Чи розуміють опозиційні вожді, що, вихваляючи публічно цей закон як неперевершений щодо стандартів чистоти та прозорості виборчого процесу, тим вони завідомо леґітимізують результати виборів-2012? Будь-які! Навіть якщо влада знову вдасться до масштабних фальсифікацій. А вона вміє це робити за будь-яких законів».

Із паном Гриценком солідарна партія Віталія Кличка «УДАР», де заявили: «Тепер влада матиме всі підстави казати, що цей законопроект був компромісом, хоча насправді він більше схожий на змову. Замість того, щоби вдосконалити виборче законодавство, парламент укотре ухвалив закон для провладної партії. Нонсенс у тому, що до цього приєдналися політичні сили, лідери яких сьогодні перебувають за ґратами».

Ірина Геращенко, депутат від НУНС, теж констатувала, що «це — змова й зрада, яка дуже дорого коштуватиме демократії України». А пан Гриценко додав: «Українці вкотре виставили себе ідіотами перед європейськими партнерами. Цього разу це зробила не влада — опозиція».

Своєю чергою, Олег Тягнибок, лідер Всеукраїнського об’єднання (ВО) «Свобода», переконаний: «Представники парламентської опозиції постелили килимову доріжку перед ПР, яка тепер має шанс сформувати в наступній ВРУ контро­льовану конституційну більшість. Європа вказувала на недосконалість такої схеми — її не можна було ухвалювати, бо вона апріорі недемократична. Разом із тим, Європа говорила, що новий закон буде леґітимним, якщо прийматиметься в консенсусі з парламентською опозицією. І от попри те, що остання заявляла про необхідність ухвалення закону про вибори за пропорційною системою з відкритими списками, БЮТ і НУНС таки пішли на компроміс із ПР, давши цим козирні карти в руки самому Вікторові Януковичу».

Скарги будуть «холостими»

Валентин Наливайченко, голова політради партії «Наша Україна», відкрито докоряє оптимістам-опозиціонерам: «Лідери старої опозиції забули, як обіцяли українським громадянам прийняти закон про відкриті виборчі списки, забули про свої рішення на Комітеті опору диктатурі нізащо не підтримувати владного законопроекту, забули про свої запевнення європейських партнерів, що поділяють висновки Венеціанської комісії про неприйнятність змішаної системи».

На те, що опозиція капітулювала перед підступами влади, звертає увагу й депутат-«нунсівець» Андрій Парубій: «У новому законі немає механізму відкликання депутата. Він і далі може переходити з фракції у фракцію, люди надалі не матимуть впливу на його діяльність, як наслідок — знову отримаємо «тушковану» ВРУ». Та найбільше пана Парубія, за його словами, «лякає те, що коли 2012 року прийде день виборів і ми станемо свідками тотальних фальсифікацій із боку влади, а опозиція звернеться до суспільства, закликаючи його вийти на майдани, суспільство відповість: це ж ви приймали цей закон, ви нас переконували, що він — добрий, що за ним неможливо робити жодних фальсифікацій». А відтак «нунсівець» прогнозує: «Тому люди не повірять цим закликам. І коли опозиція звернеться зі скаргами на виборчі маніпуляції до Європи — європейці скажуть їм: «Хлопці, це ж ви ухвалили цей закон, не порадившись із нами! Ви ж запевняли, що він — демократичний, чесний».

Чому ж опозиціонери позбавили себе можливості опротестувати вибори в разі, якщо їх буде сфальсифіковано владою? Експерти роблять висновок, що як ПР, так і БЮТ-«Батьківщина» та «Фронт змін», який ось-ось перетягне до себе залишки НУНС, пішли на компроміс, щоб уникнути конкуренції з боку тих партій, із якими вони змагаються за виборців. Адже після підняття прохідного бар’єра до 5 % люди цілком будуть здатні «сім разів відміряти»: чи пройдуть до парламенту менш рейтинґові учасники виборчого процесу, а відтак проголосувати за трьох його лідерів — ПР, БЮТ-«Батьківщина» та «Фронт змін». Зокрема, «реґіонали» претендують на частину електорату Комуністичної партії та Народної партії Володимира Литвина, натомість БЮТ-«Батьківщина» та «Фронт змін» покладаються на симпатії «Свободи» й «УДАРу». Тим більше що тих позбавили можливості об’єднатися у виборчі блоки.

Тож голова партії ВО «Свобода» таки мав підстави дорікати своїм соратником із Комітету опору диктатурі, про можливий вихід із якого він і Анатолій Гриценко вже попередили: «Відбулося таке собі «несподіване об’єднання», кругова порука ворогуючих сторін — влади й опозиції. А мета кругової поруки — по-перше, зберегти довічно правління ПР, змінивши Конституцію України через 300 контрольованих голосів у наступному парламенті, і, по-друге, залишити в парламентських кріслах тих зрадників, які голосували за цей закон».

Взамін обіцяли звільнити Юлю

Цілком можливо, що влада могла «купити» голоси депутатів від БЮТ-«Батьківщина», пообіцявши їм звільнення їхнього лідера Юлії Тимошенко, яка очікує розгляду апеляції на свій вирок — сім років позбавлення волі за нібито перевищення повноважень прем’єр-міністра під час укладання «газових» угод із Росією. У розмові з журналістом київської газети «Сьогодні» один із депутатів-«бютівців», імені й прі­звища якого не вказано, повідомив напередо­дні голосування за новий закон про вибори: «Ширяться чутки, що нібито наші могли обміняти закон про вибори на 365-ту поправку. Іншими словами, «реґіонали» підтримують декриміналізацію статті, за якою сидить Тимошенко, а серед нас людей із 20 голосують за закон про вибори».

Однак навіть через п’ять днів після ухвалення нового закону про вибори влада так нічого й не зробила для звільнення Юлії Володимирівни. І цим, звісно, дала привід для заяв, що обкрутила своїх опонентів навколо пальця. Бо тепер щонайменше кандидати в депутати ВРУ в мажоритарних округах від влади таки отримали можливість застосовувати на парламентських перегонах адмінресурс. Окрім того, як стверджує «нунсівець» Андрій Парубій, «мажоритарні округи скуплять олігархи, а до закритих партійних списків уведуть своїх секретарок і водіїв». Отож пан Парубій із гіркотою констатує: «Виникає враження, що європейці більше дбають про права української опозиції, аніж самі опозиціонери. Адже всі принципові положення, які були зафіксовані в законопроекті президента Януковича і жорстко розкритиковані експертами Венеціанської комісії, — збережено. Я не зрозумів тих, хто називає себе парламентською опозицією. Насправді ж опозиціонери леґітимізували виборчий план Януковича».

 Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...