Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Apr. 19, 2018

Великий диктатор? ЄС запроваджує санкції проти президента Януковича, який перетворюється на шантажиста

Автор:

|

Жовтень 20, 2011

|

Рубрика:

Великий диктатор? ЄС запроваджує санкції проти президента Януковича, який перетворюється на шантажиста

Після відмови Віктора Януковича звільнити Юлію Тимошенко Європейський Союз (ЄС) зробив паузу в стосунках з Україною, аби вирішити — наблизити її до себе такою, якою вона є, чи відпустити в обійми Російської Федерації (РФ).

«Підвищивши голос»

Президент України 17 жовтня неабияк ошелешив своїх партнерів із ЄС не лише відмовою звільнити лідера партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко, засуджену до семирічного ув’язнення за начебто перевищення повноважень під час підписання позаторік контрактів між Національною акціонерною компанією (НАК) «Нафтогаз України» із російським «Газпромом», а й доволі дивною манерою спілкування з тими, із ким він прагне укласти цього року угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі. Позаяк під час інтерв’ю західним журналістам він, як переповідає американський тижневик Wall Street Journal, «підвищивши голос, закликав Захід поважати його країну й зауважив, що в нього складається враження, що «вони не хочуть слухати» його заяви щодо того, що він не втручається в роботу судів і правоохоронних органів».

Що ж український президент проголосив неповагою до України? Застереження керівництва ЄС і його країн-членів щодо переслідування в Києві екс-прем’єра за те, що безкарно зійшло з рук усім іншим керівникам українського уряду, у тому числі й самому Януковичу? Адже всі вони давали розпорядження НАК укладати контракти з «Газ­промом» на щораз вищу ціну. Але та обставина, що ув’язнили за це лише Юлію Володимирівну, не може не слугувати підставою для висновку, що її українська Феміда судила упере­джено.

І звертати на це увагу — не лише право, а й обов’язок лідерів демократичного за своєю суттю ЄС. Натомість реаґувати на його слушну критику, «підвищивши голос», навпаки, — винятково неадекватна й девіантна поведінка, яку The Wall Street Journal витлумачив у заголовку своєї публікації так: «Президент України займає зухвалу позицію».

Повернувся спиною

Тож не дивно, що лідери ЄС схвалили вранці 18 жовтня ц. р. рішення відкласти візит до них президента України й зустрічі з ним, заплановані на 20 жовтня, до «кращих часів». Тобто доти, доки Янукович не зрозуміє, що розрив із Євросоюзом стався через нього. Дослівно ж Піа Хансен, офіційний представник Єврокомісії, поінформувала: «Ухвалено рішення перенести цей візит на зручніший момент у наших двосторонніх стосунках». Джос Боонстра, експерт іспанського Фонду міжнародних відносин і зовнішнього діалогу, теж прокоментував демарш ЄС: «Я не можу пригадати, аби Брюссель так демонстративно повернувся спиною до іншого лідера».

Схоже, що й сам Віктор Янукович на таке «вказування на двері» не сподівався. Адже Сергій Льовочкін, голова Адміністрації президента, повідомив від його імені, що він буде у Брюсселі проїздом, на шляху до Латинської Америки. А сам Янукович заявив: «Якщо з якихось причин Європа або Україна не готові, то угода може бути укладена пізніше. Я не збираюся просити про послугу. Ми — партнери. Якщо необхідно зустрітися, я готовий. Якщо ні, я полечу далі».

Однак оте «далі», мабуть, означало зовсім не Латинську Америку, до якої зібрався летіти пан Янукович. Сам він, щоправда, цього не уточнив — для таких речей у нього є той, кого він найняв якраз для вирішування непопулярних завдань на кшталт податкової чи пенсійної реформ, — віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, котрий на запитання: «З огляду на різкі заяви європейців, якою є вірогідність того, що Україна переорієнтується з європейського курсу на членство в Митному союзі (МС) РФ, Білорусі й Казахстану?» — відповів: «Якщо від ЄС пролунають абсолютно чіткі сиґнали «ні», то вірогідність переорієнтації на МС — достатньо велика. Люди, які хочуть бачити Україну в МС, можуть отримати дуже серйозний арґумент на корить тези про те, що треба рухатися в цей союз».

Поворот на Схід

А після розмови 19 жовтня з Віктором Януковичем у Донецьку в ході Українсько-російського міжреґіонального економічного форуму його московський колеґа Дмитро Медведєв дав привід для припущення, що мова на ній ішла, у тому числі, і про можливий вступ України до МС. Зокрема, він заявив на прес-конференції: «Мені дуже не подобається постановка питання, що криза підштовхне до інтеґрації. Мені здається, це повинно бути рішення, котре ґрунтується, як було сказано президентом України, на національних інтересах, а не під впливом кризи — чи то економічної кризи, чи то невеликого політичного сплеску, який виник в України з ЄС або ще з кимось».

Отже, одразу ж після того, як ЄС призупинив свої стосунки з керівництвом України, воно розпочало інтеґрацію в протилежний бік? Цілком можливо, однак Віктор Янукович дав також зрозуміти, що не спалює ще всіх мостів на Захід. Бо повідомив на тій же прес-конференції, що «перед прийняттям рішення про вступ до МС Україна спочатку повинна подивитися, як складаються взаємини всередині цього союзу, і побачити його реальну роботу». Та водночас натякнув і на те, що не виключає переорієнтації України на Схід: «Світ змінюється, і ми розуміємо, що економічна криза, яка триває у світі, змушує багато держав шукати форми, як захиститися й використати наявні можливості. Ми завжди робитимемо все, що піде на користь нашим національним інтересам».

Брюссель злякався?

Однак Карел Шварценберґ, міністр закордонних справ Чехії, в інтерв’ю чеському часопису «Респект» оцінив це лише як шантаж ЄС із боку керівництва України. І скидається на те, що, принаймні частково, у ЄС на нього піддалися. Бо вже невдовзі після рішення європейських лідерів відкласти візит до них президента України, Кароліна Коттова, офіційний представник Європейської комісії, зазначила: «Ми надалі працюватимемо з Україною. Діалог повинен тривати, співробітництво має продовжуватися — це в наших загальних інтересах, це вигідно для обох сторін. Ми чекаємо на розгортання нашого діалогу. Ми залишаємося відданими нашій співпраці з Україною й будемо тісно працювати на технічному рівні. Що ж до підписання, то це залежатиме від того, чи дотримуються в Україні цінності, про які я казала».

А щодо безпосереднього контакту з президентом України, то, за словами пані Коттової, у Брюсселі «очікують іншої можливості» для приїзду пана Януковича. Своєю чергою, Павел Залевскі, віце-президент торговельного комітету Європарламенту (ЄП), заявив, що ЄС не повинен припиняти контакти з Києвом хоча б тому, що тоді Європа, фактично, віддасть Україну під вплив РФ: «Якщо сьогодні представники Європейської комісії та країн-членів ЄС призупинять перемовини з Україною, то це виглядатиме так, ніби той, хто виграє естафету, загубив паличку й навіть не намагався її підняти, марнуючи натомість велику перевагу над конкурентами».

Поляк Марек Сівець, депутат ЄП від групи Проґресивного альянсу соціалістів і демократів, також попередив: «Росія грає активну роль щодо України й скористається із цієї нагоди, щоби запропонувати певні альтернативи». А британське видання The Daily Telegraph назвало заяву президента Медведєва «спробою РФ посилити протиріччя між Україною та ЄС, яке виник­ло після ухвалення судом обвинувального вироку щодо Юлії Тимошенко та посилилося після рішення Брюсселя скасувати зустріч з українським лідером».

Складна дилема

Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», так пояснює цю зміну тональності в заявах лідерів ЄС: «Для Брюсселя це — складна дилема. Із погляду політики, вони повинні поставити хрест на Вікторові Януковичу. Але, з іншого боку, відкинути Україну, відмовитися від усіх важелів впливу на Україну вони не готові».

Натомість Володимир Горбач, аналітик Інституту євроатлантичної співпраці, упевнений: «Відтепер як у Києві, так і в Брюсселі чекатимуть, хто кого «переломить», адже сторони взяли стратеґічну паузу. Та навряд чи Віктор Янукович відвідає Брюссель з офіційним візитом до закінчення своєї каденції на посаді президента. У ЄС сподіватимуться на диво в українській внутрішній політиці: або на якісь зміни в голові пана Януковича, або на зміну самого голови України».

Тож експерт переконаний: якщо Віктор Янукович не поміняє курсу у внутрішній політиці та продовжуватиме переслідування Юлії Тимошенко, то все-таки ризикує стати таким же «нев’їзним» у Європу, як президент Білорусі Олександр Лукашенко. На думку пана Горбача, «ізоляція буде політична, але українська держава матиме від неї й економічні наслідки»: «угоду про асоціацію Україна та ЄС у грудні, може, і парафують, але на цьому справа й закінчиться» — «на саміт у грудні приїдуть, імовірно, другорядні єврочиновники та домовляться про тимчасовий розпуск переговірної групи».

Своєю чергою, експерт Центру імені Олександра Разумкова Михайло Пашков уважає, що, відмовивши президентові Януковичу у візиті до Брюсселя, ЄС подав Україні чіткий сиґнал про серйозність своїх намірів «заморозити» відносини з українською стороною: «Ситуація виглядає доволі безнадійно. Вікторові Януковичу потрібно провести комплекс дій, аби поновити спів­працю. Передусім — вирішити справу з Юлією Тимошенко, поставити крапку у створені зони вільної торгівлі й активніше виконувати план дій щодо безвізового режиму».

Глухий кут

Ще більш песимістично розглядає сварку між Україною та ЄС Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократії: «Віктор Янукович іде на міжнародну ізоляцію, ізоляцію від Заходу, а це — глухий кут. І якщо він не зупиниться на цьому шляху, то, крім ізоляції, можуть бути введені й економічні санкції. Щось подібне ми вже мали: під час «касетного скандалу» в схожій ситуації опинився президент Кучма. Відомо, чим це закінчилося.

Україні світить «білоруський варіант». Але щоби був «білоруський варіант», потрібно запроваджувати економічні зміни, які би працювали на громадян. У Лукашенка є реальний рейтинґ і підтримка. Звісно, не такі захмарні, як йому «малюють» соціологи, але, попри все, білоруські підприємства працюють і середня зарплата у Білорусі — така, що дозволяє більшості населення хоча б розуміти, чому в них авторитарний режим і яка за це ціна. В Україні ж відбувається скорочення економічного виробництва, малого та середнього бізнесу. Білоруси мають авторитарний режим і свою модель економіки. В українському варіанті можемо мати авторитарний режим і згортання економічної діяльності. А це — зовсім інша ситуація й інакші наслідки для того, хто очолює такий режим.

Гадаю, президент Янукович не до кінця розуміє всі наслідки, інакше би не йшов на такі кроки. Влада, очевидно, вважає, що зможе втримати ситуацію. Хоча без підтримки населення, без політичної підтримки всередині країни, стримувати тиск міжнародної спільноти Україна не зможе. Вони думають, що зможуть залишатися в ізоляції, відкласти Угоду про асоціацію з ЄС, укласти низку договорів із Росією, і після цього ЄС проситиме Україну долучитися до нього. Це — утопія, нерозуміння на рівні оточення Януковича процесів у світі й правил серйозної міжнародної політики».

На запитання ж: «А може, це — свідома тактика певної частини президентського оточення, спрямована на те, щоби підштовхнути Януковича в «обійми» РФ?» — пан Таран відповів: «Це — можливий варіант. Але підштовхнути Януковича до Москви можна було би й іншими способами, а не таким, який пересварить його з половиною світу».

Ігор Голод

 

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...