Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 20, 2018

В Україні збираються створити ще одну спецслужбу

Автор:

|

Березень 22, 2018

|

Рубрика:

В Україні збираються створити ще одну спецслужбу

Під час нещодавньої зустрічі з бізнес-спільнотою Петро Порошенко пообіцяв захист від втручання силовиків у економічну діяльність підприємств

На початку минулого тижня Президент і прем’єр-міністр України провели зустріч із бізнес-спільнотою, щоб обговорити ключові економічні реформи та плани для покращення інвестиційного клімату. Особливу увагу під час зустрічі було приділено проекту Закону «Про Національне бюро фінансової безпеки» (НБФБ), який оприлюднили для публічного обговорення. Петро Порошенко заявив, що новий орган повністю відсторонить інші правоохоронні структури від, цитуємо, «пасовища, на якому вони вже десятиліття доять український бізнес». Рівно через три дні на «пасовищі» з’явилися хлопці з Генеральної прокуратури України (ГПУ).

Ухиляння від сплати податків і безакцизний алкоголь
Працівники ГПУ провели близько 15 обшуків складських та офісних приміщень товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Нова пошта» у Києві, Полтаві, Харкові, Одесі, Львові та Дніпрі. «За даними Державної фіскальної служби, посадовці групи споріднених компаній використовували злочинну схему для надання послуг із переводу в готівку безготівкових коштів і з мінімізації податків шляхом формування фіктивного податкового кредиту з проведенням безтоварних операцій із використанням підроблених документів підприємств з ознаками фіктивності», — повідомила Лариса Сарган, речник генерального прокурора України. Такі дії, за її словами, призвели до несплати податків в особливо великих розмірах.
Проведення слідчих дій підтвердив В’ячеслав Климов, один із співзасновників ТОВ, однак наголосив, що не розуміє їхньої причини. Принаймні, ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах він заперечує. «Не вірю, точніше сподіваюся, що це не якісь політичні замовлення, бо ми не є суб’єктом політичного інтересу», — наголосив він.
Натомість Юрій Луценко, генеральний прокурор України, після особистої зустрічі з п. Климовим заявив, що співзасновника ТОВ «ознайомили з численними фактами порушень, які були виявлені в роботі відділень «Нової пошти». «Зокрема, це стосувалося пересилання у великих обсягах безакцизних алкогольних товарів і наркотичних речовин». Також п. Луценко наголосив, що «представник оператора експрес-доставок в Україні підтвердив, що санкціоновані обшуки, які проводилися представниками ГПУ на підприємствах «Нової пошти» в кількох містах країни були коректними, не супроводжувалися озброєними спецпідрозділами, вилученням оргтехніки та не мали намірів рейдерського захоплення».

«Якщо силовики захочуть, то, звісно, притиснуть»
Не вдаючись у суто юридичні тонкощі, адже слідство ще триває, більшість коментаторів наголошували на загальному погіршенні бізнес-клімату в Україні. «Цілком припускаю, що у слідчих можуть бути підстави для обшуків. Питання в тому, що за три роки у цих слідчих не з’явилося жодних претензій до фінансово-промислових груп, які всупереч усім «реформам» продовжують наживатися на політичній ренті, викачуючи субсидії та привілеї з державної скарбниці», — заявив народний депутат Мустафа Найєм.
«Це історія про бізнес-клімат в Україні. А точніше — про податкове законодавство, яке влаштовано таким чином, щоб робити бізнес винним. Поки ти не цікавий, або у тебе є «дах», тебе чіпати не будуть. Але як тільки прокурори захотіли грошей або частку в бізнесі, до тебе прийдуть», — цитує Newsone.ua відомого журналіста Дениса Казанського.
«Інвестиційний клімат страждає щоразу, коли український прокурор тільки погляне в бік бізнесмена. Український бізнес не святий. Ніхто не любить платити податки, люди бувають різні й їхня толерантність до злочинних схем також може відрізнятися. Але український бізнес здається святим, коли його порівнюєш із українським прокурором. Тому викривати злочини, там, де вони є, мають інші люди. Ті, хто володіють довірою. Тому що зараз вам навіть першокласник скаже, що якщо силовики прийшли з обшуком у компанію, то вони хочуть поживитися», — написав у своєму блозі на «Економічній правді» інвестиційний банкір Сергій Фурса. На його думку, створення служби фінансових розслідувань «назріло та перезріло».

Ще одна спецслужба
Вочевидь, такої ж думки дотримується і Президент України, котрий, нагадаємо, презентував законопроект про НБФБ, яке «має забезпечувати фінансову безпеку держави шляхом захисту державних фінансів на вході до бюджету, при розподілі бюджетних ресурсів, протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, виявлення та розшуку активів, одержаних від підслідних економічних злочинів».
Головна «фішка» — новий орган має позбавити економіку та бізнес від впливу ГПУ, Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Міністерства внутрішніх справ України й інших силовиків. Ідея, нічого не скажеш, чудова. Але як буде в реальності? В ексклюзивній колонці для видання «Гордон» Олексій Харитонов, партнер юридичної компанії ILF, звертає увагу на те, що НБФБ буде підконтрольне Президенту, а підзвітне Верховній Раді (ВРУ). Це створює певну небезпеку того, що орган перебуватиме, що називається, «в ручному управлінні».
Формально директора НБФБ обиратимуть за конкурсом. Та конкурсна комісія буде складатися винятково з осіб, поданих владною верхівкою: по три особи від глави держави, ВРУ та Кабінету Міністрів. Представництво громадськості з’являється лише при формуванні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії (КДК) НБФБ, яка має розглядати дисциплінарні скарги та звернення, проводити конкурси на вакантні посади й атестувати працівників. Водночас із семи членів КДК для Ради громадського контролю призначена лише одна вакансія. «Тобто в комісії, яка, по суті, визначає більшість кадрів і має великий вплив на всіх працівників апарату НБФБ, визначено лише одне місце для представників громадських організацій. Навряд чи ця одна особа зможе мати суттєвий вплив на рішення», — наголошує п. Харитонов.
Коли запрацює нова українська спецслужба, сказати складно. Крім власне закону про НБФБ народним депутатам потрібно ще внести серйозні зміни до Кримінально-процесуального процесуального та Податкового кодексів, а також ухвалити низку спеціальних законів. Але загалом, чесно кажучи, потяг української влади до створення все нових і нових спецслужб (тижневик «Міст» у минулому числі докладно писав про перипетії навколо Державного бюро розслідувань) починає трохи лякати.

Ігор Берчак

До теми
Доки влада декларує появу все нових, «покращених», силових структур, працівники «перевірених часом» старих регулярно опиняються в центрі скандалів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) відкрила карне провадження за фактом незаконного збагачення Дмитра Борзих, заступника головного військового прокурора ГПУ. Його також підозрюють у декларуванні недостовірної інформації, повідомляє програма «Наші гроші з Денисом Бігусом». Розслідування щодо п. Борзих доручено детективам НАБУ.
У квітні 2017 року декларацію заступника головного військового прокурора Борзих засекретили, як і дані про майно його колег. Його біографію також засекретили. Втім, журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» торік з’ясували, що в декларації не вказані ні витрати на оренду будинку, в якому він проживає, ні статки жінки, з якою він там мешкає. У копії декларації за 2016 рік, що збереглася на сайті проекту «Декларації», було вказано, що Дмитро Борзих орендує будинок у с. Лісники під Києвом площею 390 кв. м і має автомобіль Toyota Camry вартістю 300 тис. грн.
Також знімальна група кілька разів фіксувала, як від цього будинку від’їжджала жінка на автомобілі Range Rover Evoque. Нею виявилася Дарія Полякова, котра працює в інтернет-виданні «Українські національні новини» і має квартиру в Києві вартістю приблизно 3 млн грн. Свого часу жінка була помічницею депутатів-реґіоналів Миколи Злочевського й Ігоря Лисова. Ріелтор розповів, що на той момент будинок у Лісниках можна було орендувати за 3,5 тис. USD на місяць (щонайменше 90 тис. грн). А прокурор отримує на місяць 31 тис. грн зарплати. Однак власник будинку телефоном розповів, що п. Борзих уже не орендує цей будинок, а в ньому проживає Дарія, котру туди нібито поселили задля безпеки майна. Сам Дмитро Борзих не на камеру підтвердив журналістам, що проживав у Лісниках, згідно з декларацією за 2016 рік, але чи проживає там тепер, відповідати відмовився. Він також не став коментувати своє особисте життя.
При цьому заступник головного військового прокурора фактично підтвердив, що продав братові нерухомість в окупованому Луганську, звідки він родом. Костянтин Борзих — громадянин Російської Федерації, котрий 11 років живе в Німеччині і має там дозвіл на постійне проживання. Дмитро Борзих у липні 2012-го переїхав із Луганську до Києва, працював у ГПУ за часів Віктора Пшонки. У липні 2017 року він сам попросив Національну агенцію із запобігання корупції перевірити його декларацію — і агенція порушень не знайшла. Тепер справа — за детективами НАБУ.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...