Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Mar. 26, 2019

В Україні — повний провал «великої» приватизації

Автор:

|

Грудень 19, 2018

|

Рубрика:

В Україні — повний провал «великої» приватизації

Зміївська теплоелектростанція у Харківській області, що входить до складу ПАТ «Центренерго»

На початку травня ц. р. Кабінет Міністрів України (КМУ) ухвалив перелік із 26 великих підприємств (кожне — вартістю більше 250 млн грн), які планувалося приватизувати цього року. Плани були амбітні: уряд розраховував отримати від великого розпродажу державного майна 21,3 млрд грн. Але сподівання завершилися великим пшиком — жодного аукціону з «великої» приватизації так і не відбулося. Сотні мільйонів у державний бюджет поки що приносить лише «мала» приватизація, але цих надходжень явно недостатньо.

Останню надію поховали 11 грудня
При цьому на початку року в українському уряді панували доволі оптимістичні настрої, адже Верховна Рада України (ВРУ) нарешті ухвалила новий закон про приватизацію. Документ, зокрема, передбачає залучення до продажу об’єктів «великої» приватизації інвестиційних радників та продаж об’єктів «малої» приватизації на електронних аукціонах.
Але перші тривожні ластівки зацвірінькали майже відразу після оголошення «списку 26». У червні, якраз напередодні своєї відставки, тодішній міністр фінансів України Олександр Данилюк заявляв, що амбітний задум «великої» приватизації не буде виконано, а Національний банк України (НБУ) попереджав — уряду доведеться шукати компенсатори для «дірки» у бюджеті, а це потребуватиме ще більших запозичень.
Останню надію щодо «великої» приватизації було поховано 11 грудня, коли Віталій Трубаров, виконувач обов’язків голови Фонду державного майна України (ФДМУ) оголосив, що Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Центренерго» (єдина в Україні державна енергогенеруюча компанія, у загальному обсязі виробництва електроенергії України її частка складає близько 8 %, у структурі теплової генерації — близько 18 %, відіграє істотну роль у підтримці та регулювання енергобалансу країни. — Ред.) так і не продадуть найближчим часом. Початкова ціна на запланованому на 13 грудня аукціоні мала скласти 5,9 млрд грн, але аукціон скасували. Віталій Трубаров пояснив це невідповідністю документації, які подали два учасники конкурсу, вимогам законодавства.
При цьому, як пояснив «Німецькій хвилі» Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора «Центру економічної стратегії», «Центренерго» було єдиним із підприємств, які реалістично можна було продати до кінця цього року. У решті випадків, розповідає експерт, об’єкти просто не встигли підготувати до продажу. «Тому про цей рік можна казати, що «велику» приватизацію фактично провалили», — впевнений п. Яблоновський.

Причини провалу
Частково «велика» приватизація була загальмована судовими позовами. Так, 12 грудня п. Трубаров повідомив, що одна з компаній, яка претендувала на роль інвестиційних радників під час приватизації низки компаній, у т. ч. «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) — монополіст на загальнодержавному ринку аміаку, який є основою для аміачної селітри, також займається перевантаженням на морські судна призначених для експорту мінеральних добрив, що виробляються в Україні — програвши конкурси, тепер вимагає в суді скасування їхніх результатів. Віталій Трубаров запевняє, що через це вже обрані радники не можуть розпочати підготовку державних підприємств до продажу, і називає це «навмисним затягуванням старту приватизації».
Продаж низки підприємств також ускладнюють великі борги. Зокрема, ОПЗ станом на травень 2018 року мав 190 млн USD заборгованості перед компанією Ostchem Дмитра Фірташа та більше 1,5 млрд грн боргів — перед «Нафтогазом України». Така ситуація знижує привабливість об’єктів для потенційних інвесторів, упевнений п. Яблоновський.
В українському уряді затримку «великої» приватизації виправдовують необхідністю проведення ретельної підготовки, адже йдеться в т. ч. про проблемні об’єкти. «У «великій» приватизації головний ризик — не сам аукціон, а процес підготовки до нього, який ускладнює важкий стан підприємств: суди, борги, банкрутства», — каже Максим Нефьодов, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. Саме тому до процесу було необхідно залучити кваліфікованих інвестиційних радників, котрі мають досвід у вирішенні цих проблем.
Натомість, на думку експерта Дмитра Яблоновського, зрив аукціону з продажу «Центренерго» демонструє, що навіть із радниками залучити надійних закордонних інвесторів буде непросто. Експерт називає низку причин — від проблем із інвестиційним кліматом через корупцію та вади судової системи до специфіки конкретних підприємств. Так, «Центренерго», за його словами, працює на ринку з регульованим державою тарифом. «Якщо ви не впевнені в тому, як працює ринок електроенергії, то не вкладатимете гроші, — пояснює п. Яблоновський. — Це може дозволити собі лише той, хто знає, що зможе домовитися з владою».
На важливості підкилимних домовленостей в інтерв’ю «Німецькій хвилі» наголошував і Максим Нефьодов, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України «Приватизація — одна з найскладніших реформ, бо ламає дуже багато інтересів, — пояснив він. — На жаль, багато хто в Україні перебуває у парадигмі СРСР, коли держава має бути величезною, має керувати кожною галуззю, і продавати будь-що не можна або до цього можна ставитися виключно як до якихось золотих зливків, які ми по одному, якщо дуже треба, дістаємо з серванту та продаємо. Також кожне підприємство обліплено різноманітними інтересами. Часто керівники цих підприємств, коли ти намагаєшся їх змінити, кажуть: «А нас за що?». На жаль, тут є і питання політичної корупції, бо якщо кажемо про об’єкти «великої» приватизації, то це великі кошти, які розкрадають. Лише Національне антикорупційне бюро розслідує близько 50 справ із потенційною сумою збитків, що перевищує 20 млрд грн».

Малий успіх
Водночас в уряді України вказують на значний прогрес в сфері «малої» приватизації. Хоча перші аукціони розпочалися лише наприкінці серпня, але за цей час вже здійснили 423 успішних продажів державного та комунального майна, а до реєстру внесли більше 1,3 тис. об’єктів. Трапляються й раніше нечувані в Україні випадки. Так, одне село продало непрацюючий водогін, отримавши в свою скарбничку два з половиною річних бюджети села. Станом на середину грудня, «мала» приватизація принесла в держбюджет близько 524 млн грн.
«Ми вже можемо констатувати той факт, що приватизація тих об’єктів «великої» приватизації, які ми намітили на цей рік, переноситься на 2019-й», — заявив ще в жовтні п. Трубаров на засіданні комісії Верховної ради України (ВРУ) з питань приватизації. Зазначимо, що в бюджеті на 2019 рік, який був затверджений ВРУ, отримати від приватизації (і «великої», і «малої») планують загалом 17,1 млрд грн.

Ігор Берчак

P. S. 2017 року від приватизації вдалося отримати 3,4 млрд грн із тих самих запланованих 17,1 млрд. При цьому основну суму в 3 млрд ФДМУ отримав за рахунок продажу блокпакетів акцій енергокомпаній, які викупила група СКМ Ріната Ахметова, що вже володіла в них контрольними пакетами. Надходження від приватизації 2016-го становили 190 млн грн за того самого плану в 17,1 млрд.

Мовою чисел
Незважаючи на провал приватизації, ФДМУ прозвітувало про успіхи в іншій сфері. «Фонд із початку цього року отримав від оренди державного майна 1,4 млрд грн, що на 42 % більше від річного плану. Державне майно користується попитом, і воно має приносити дохід. Однак досі величезна частина майна перебуває в занепаді, пустує або незаконно здається в оренду його балансоутримувачем», — написав у Facebook Віталій Трубаров, додавши, що до кінця року планується отримати від оренди держмайна 1,5 млрд грн. Причому, незрозуміло, звідкіля взялося зростання на 42 %, адже надходження від оренди держмайна за підсумками 2017-го склали ті самі 1,5 млрд грн.

До теми
Національний банк України (НБУ) прогнозує за підсумками 2018-го рекордний за останні десять років показник прибутку банківської системи України. Катерина Рожкова, перший заступник глави НБУ, заявила, що за десять місяців ц. р. банки в Україні вже отримали близько 15 мдрд грн прибутку. «Ми прогнозуємо, що прибутковість банківського сектора зростатиме і наступного року. Насамперед це пов’язано зі завершенням роботи з очищення балансів — за визнанням поганих кредитів, формування резервів, докапіталізації. У майбутньому значних витрат на резерви ми не передбачаємо», — прогнозує п. Рожкова. Нагадаємо, що 2017 рік банківська система України завершила зі збитками 24,4 млрд грн у зв’язку зі значними обсягами відрахувань до резервів.
Також стало відомо, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб планує наступного року завершити ліквідацію 40 банків, переданих у його управління в період кризи 2014-2016 рр. «Це означає, що всі кредиторські вимоги будуть погашені, і на балансі банків не буде жодного активу. Тобто, ми продамо все, що є», — повідомила Світлана Рекрут, заступник директора-розпорядника Фонду. При цьому вона наголосила, що деякі кредитори, в т. ч. Фонд, не зможуть повною мірою задовольнити свої вимоги до цих банків із причини нестачі активів та тривалості процесу стягнення збитків із пов’язаних із фінустановами осіб.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...