Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Jul. 21, 2017

В Україні політики затіяли нову революцію: електричну

Автор:

|

Квітень 20, 2017

|

Рубрика:

В Україні політики затіяли нову революцію: електричну

Минулого тижня Верховна Рада України проголосувала за закон «Про ринок електроенергії», який одразу викликав у суспільстві запеклі дискусії. З одного боку, новий закон називають «важливим кроком на шляху до конкурентного та відкритого ринку електроенергії» та наголошують, що це ще один поступ до обмеження впливу олігархів. Інші експерти впевнені: депутати під тиском Президента прийняли рішення на користь саме олігархів, у яких з’явилися ще одна можливість заробити гроші на рівному місці.

Виробник — продавець — постачальник
Відтепер правила гри на ринку — електропостачання наступні. Є виробники (атомні станції, ГЕС та ТЕС), далі — фірми, які купують енергію в постачальників і перепродують кінцевим споживачам, між ними — власники мереж. Досі монополістами на ринку передачі електроенергії та її подальшого продажу виступали приватні обленерго.
Автори закону стверджують, що нова модель ринку електроенергії в Україні враховує норми третього енергетичного пакету Європейського Союзу (ЄС), що забороняє одній і тій самій компанії виробляти, транспортувати та продавати енергоносії. До речі, саме в цей третій енергетичний пакет вперлася реалізація Російською Федерацією (РФ) другої гілки «Північного потоку» (газогін в обхід України), оскільки ЄС вимагає, щоб російський газ мав би продаватися європейським фірмам-постачальникам за ринковими цінами в газовому хабі в німецькому Баумгартені. Натомість російський монополіст «Газпром» хоче помпувати газ углиб Європи газогоном OPAL, сподіваючись на надприбутки.

Оптимістичні експерти
Багато фахівців вважають ухвалення закону «Про ринок електроенергії» правильним кроком, адже він відкриває кінцевим споживачам можливість обирати, в кого та за яку ціну купувати електроенергію. Щоправда, відбудеться це не так швидко. За словами Олександра Харченка, директора Центру досліджень енергетики, наслідки від вільного ринку електроенергії споживачі відчують не раніше, ніж через п’ять років.
На думку Олексія Оржеля, керівника сектору «Енергетика» Офісу ефективного регулювання, прихід на український ринок електроенергії нових гравців може забрати ще більше часу. «Кілька років знадобиться інвесторам лише для того, аби пересвідчитись, що нові правила стабільно працюють, ще кілька — піде на реалізацію проектів. Але це сценарій за умови дуже позитивного розвитку подій», — вважає він.
Натомість Хосе Мануель Хернандес Мартінес, перший секретар програми «Конкурентна політика й енергетичні ринки» Представництва ЄС налаштований оптимістично. «Закон передбачає величезний обсяг реформування сектора. Передбачаються великі зміни, пов’язані з генерацією, передачею та розподілом електроенергії. Очікуємо, що буде здійснено перехід від адміністративної системи генерації та постачання до конкурентної. Водночас енергомережі залишаться природними монополіями, в результаті вони будуть відокремлені від ринкової діяльності», — повідомив він.

Кому підуть гроші?
Але тут виникає логічне питання: «Хто буде тим продавцем, у кого вигідно купувати!». З виробниками все зрозуміло — 70 % ринку зараз забезпечують державні компанії «Енергоатом», «Укргідроенерго» та «Центренерго». Досі наступною ланкою були приватні обленерго, які, маючи у власності лінії електропередач, доставляли енергію споживачам, заодно збираючи з них гроші й за «товар», і за доставку.
За новим законом, обленерго можуть займатися лише доставкою. Між виробниками і власниками мереж мають з’явитися посередники — компанії, які купуватимуть кіловати у виробників, а після доставки продаватимуть споживачам. Останні мали б створити конкурентне середовище, тож споживач отримає можливість обирати найвигіднішу пропозицію.
У теорії все виглядає логічно. Але сучасні українські реалії здатні спаскудити будь-яку логічну конструкцію. Якщо в ланцюжку з’являється ще одна ланка, отже, хтось захоче на цьому заробити. Досі ціна на електрику в Україні обчислювалася за формулою «виробник + обленерго». Тепер у це рівняння доведеться вставити ще й третього, який, природно, й собі захоче бодай якусь копійчину.
Щоправда, так виглядає що «третіми» будуть ті самі великі гравці, які й тепер контролюють галузь. Так, за законом, коли будь-який споживач вирішить змінити електропостачальника, він обов’язково має стати «стороною, відповідальною за баланс». Навіть якщо купує електроенергію для власного побутового споживання. Те саме стосується і нових виробників. Далебі, невеликі виробники та споживачі не можуть собі дозволити дороге додаткове обладнання й оплату необхідних технічних заходів. «Чому вибрали такий підхід? Відповідь очевидна: це спроба створити модель ринку винятково для чинних монопольних гравців», — пише в «Економічній правді» авторський колектив експертів Реанімаційного пакету реформ.
Намагання забезпечити домінування одним гравцям ринку електроенергії коштом інших не закінчується питаннями балансу. Закон створює передумови для продовження «ручного управління» в електроенергетиці, коли під виглядом технічних потреб відбираються «правильні» виробники струму. Тож ключовий вплив у галузі збережеться за існуючими великими виробниками, які цілком можуть стати засновниками компаній-продавців (звісно, не афішуючи своєї участі).
Водночас не варто забувати, що 70 % ТЕС належать Рінату Ахметову. Невелике пояснення: ТЕС виробляють електроенергію та працюють майже винятково на вугіллі, натомість ТЕЦ генерують теплоносій для опалення житлових будинків і використовують здебільшого газ. Для повноцінної роботи 15 українських ТЕС потрібне вугілля марки «А» (антрацит), поклади якого наразі містяться на не непідконтрольній Києву території, тож вугілля цієї марки доводиться закуповувати в РФ.
Власне ТЕС і визначатимуть ціну на ринку електроенергії завдяки використанню цих потужностей у пікові проміжки споживання (державні атомні та гідроелектростанції продукують енергію рівномірно впродовж доби, натомість ТЕС «долучаються» в моменти найбільших навантажень). Виграти від такої ситуації завдяки прямим контрактам із продавцями зможуть лише великі промислові споживачі, заявив Андрій Герус, колишній член Національної комісії регулювання енергетики та комунальних послуг.
Водночас, на його думку, для населення ціна електроенергії може вирости приблизно в два або три рази, а для бюджетних установ та середнього бізнесу, можливо, в півтора чи два рази. За словами п. Геруса, лібералізація ринку електроенергії без зростання ціни відбутися не може, але «чим більше конкуренції на ринку, тим нижча ціна та вища якість».
Те, що новий закон, більше орієнтований на виробників і постачальників заявив В’ячеслав Бутко, віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин. «Я сумніваюся, що споживач виграє, тому що буде підготовлена маса підзаконних актів. Ми все-одно не беремо до уваги високу монополізацію нашого ринку виробників електроенергії. І може статися так, як сталося в Естонії чи Болгарії, де після прийняття ринку двосторонніх контрактів і після реформування, ціни не лише не знизилися, а навіть зросли. Зокрема, в Болгарії для побутових споживачів, а в Естонії — для промислових споживачів, і це пояснювалося тим, що ринок виробників високо монополізований, ціни не знижуються, а ростуть», — упевнений він.

«Рубильник» — у руках Путіна
Водночас не варто забувати, що значна частина обленерго в Україні належить російським бізнесменам. У попередніх числах тижневик «Міст» уже писав, що російській групі VS Energy належить вісім обленерго в Україні. Нещодавно VS Energy отримала дозвіл повністю викупити ще й «Чернівціобленерго». Основними бенефіціарами компанії вважаються бізнесмени з РФ Михайло Воєводін, Євгеній Гінер та Олександр Бабаков.
Останній як депутат Держдуми 2014 року голосував за анексію Криму. Більше того, він ще й «спеціальний представник президента РФ із взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном». У перекладі з пропагандистської мови на людську, — офіційний уповноважений Кремля щодо маніпуляції російськомовними громадянами різних країн в інтересах путінського режиму.
Тож може статися так, що частина приватних обленерго в один «прекрасний» момент відмовляться постачати своїми мережами електрику. Мова не тільки про побутових споживачів: можуть зупинитися залежні від електропостачання водоканали, електротранспорт, великі промислові підприємства. Причому російські власники обленерго зможуть сміливо йти в українські суди: згідно зі законом, їм зобов’язані заплатити за доставку електрики, тож якщо постачальник (або споживач) не встиг вчасно розрахуватися — це його проблеми. Як бачимо, гібридна війна триває.

Ігор Берчак

До теми
Україна в січні-березні ц. р. збільшила експорт електроенергії на 16,6 % порівняно з аналогічним періодом 2016-го. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна». Загальний обсяг експорту склав 1,35 млрд кВт-год. (68,12 млн USD). Поставки електроенергії з «енергоострова Бурштинської ТЕС» у напрямку Угорщини, Словаччини та Румунії зросли на 19,2% — до 1,17 млрд кВт-год. Поставки електроенергії до Польщі збільшилися на 10,5 % — до 331,7 млн кВт-год. У Молдову, Білорусь і РФ у січні-березні ц. р. українська електроенергія не експортувалася, тоді як за аналогічний період 2016-го в ці країни було поставлено 3,7 млн кВт-год.
При цьому Україна в січні-березні ц. р. імпортувала 11,6 млн кВт-год електроенергії (з РФ — 11,3 млн кВт-год, Білорусі – 0,3 млн) проти 14,6 млн кВт-год за перші три місяці 2016-го. Імпорт в січні-березні ц. р. було враховано за контрактами «Енергоринку» як технологічне переміщення.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...