Новини для українців всього свту

Tuesday, Jun. 2, 2020

В Україні оприлюднили фінальну версію земельної реформи

Автор:

|

Січень 15, 2020

|

Рубрика:

В Україні оприлюднили фінальну версію земельної реформи

На початку цього тижня відбулося публічне обговорення фінальної версії української земельної реформи, запропонованої Зе-командою. Представники Кабінету Міністрів України (КМУ) та Комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань аграрної та земельної політики представили підготовлений до другого читання законопроєкт № 2178-10 про обіг земель сільськогосподарського (с/г) призначення.
У першому читанні нардепи ухвалили його 13 листопада 2019 року. Після цього до законопроєкту внесли 4 018 правок. Як заявив Микола Сольський, голова аграрного комітету ВРУ, 80 % правок дублювали одна одну, а реальних змістовних правок було лише 11. У підготовленому до другого читання законопроєкті № 2178-10 «слуги народу» прибрали дві головні «страшилки» супротивників реформи: «всю землю загребуть грошовиті олігархи», і «прийдуть грошовиті іноземці та скуплять наші родючі чорноземи».

Страшилка № 1: грошовиті олігархи
Отже, згідно з оновленим текстом документа, загальна площа земельних ділянок с/г призначення у власності громадянина не може перевищувати 10 тис. га (в попередній версії — 200 тис. га). А от щодо юридичних осіб усе трохи складніше, хоча так само мовиться про обмеження 10 тис. га. «Найбільш дискусійна норма. Обмеження концентрації землі в одних руках. Українські підприємства не зможуть отримати у власність понад 10 тис. га землі. Аналогічна кількість буде і в окремого власника незалежно від кількості підприємств, відкритих на його ім’я. Наприклад, десять компаній по 1 тис. га може бути, а 11 — ні. Те ж: 20 юридичних осіб по 500 га — ок, а вже 21-шу система не пропустить», — пояснив Олексій Мушак, радник прем’єр-міністра України з економічних питань.
«Нотаріус перевіряє, скільки на цій людині зареєстровано землі. Крім цього, одночасно перевіряє, в яких підприємствах вона є засновником, і встановлює, скільки ці підприємства, де вона є засновником, уже мають у власності землі. Виходячи з цього, вона може засвідчити угоду, якщо не перевищений ліміт більш ніж у 10 тис. га», — доповнив депутат Сольський.
При цьому незрозуміло, наскільки можливості українських нотаріусів дають можливість перевірити право власності на землю в межах усієї країни (тим більше в умовах, коли частина Донецької та Луганської областей непідконтрольні Україні, а Крим узагалі анексований Росією). «Не зовсім зрозуміло, як буде відбуватися контроль дотримання цього обмеження (передбачається, що порядок такого контролю розробить КМУ). Механізми для протидії консолідації земель крупними землевласниками вимагають конкретизації, щоб уникнути зловживань», — таку думку висловив Олег Мильченко, старший юрист DLA Piper Україна.

Страшилка № 2: грошовиті іноземці
Згідно з оновленим текстом документа, купувати землю с/г призначення зможуть: громадяни України; юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України; територіальні громади; держава. Також право власності на землю зможуть отримати банки та кредитні установи, але лише в порядку звернення стягнення на неї як предмету застави. Причому впродовж двох років після надбання права власності фінансові установи повинні такі земельні ділянки продати.
В законопроєкті драстичної норми про можливість продажу земель іноземцям немає, хоча раніше представники «Слуги народу» не раз на цьому наполягали. До проведення всеукраїнського референдуму (закону про який ще не існує) іноземцям, особам без громадянства й юридичним особам, зареєстрованим в Україні, але засновниками, власниками чи бенефіціарами яких не є громадяни України, заборонено набувати частки в капіталі, акції, паї чи членство у юридичних особах, які володіють землею.
«Рішення про недопущення іноземців до ринку землі є не популістським, а компромісним, і ухвалене воно не під тиском, а під впливом суспільної думки», — заявив під час під час публічного обговорення законопроєкту Микола Сольський. А Роман Лещенко, уповноважений президента зі земельних питань, додав, що обмеження допуску іноземців до українського ринку с/г земель не порушує інвестиційних зобов’язань. «В Євросоюзі усі наші найближчі сусіди (наприклад, Польща, Угорщина) проходили такий етап, і в них також були обмеження щодо іноземців», — сказав він.
Зрозуміло, що це рішення прийняли під шаленим тиском громадськості та опозиційних фракцій. Проте не всі поділяють доцільність запровадження обмежень для іноземців. Приміром, Олексій Мушак, радник українського прем’єра, на початку січня ц. р. заявляв, що це призведе до переформатування ринку, а в довготерміновій перспективі — до виходу іноземного бізнесу з України. «Раніше всі були в однакових умовах — тільки оренда. Зараз же українські компанії з іноземним капіталом будуть позбавлені можливості купити землю. За фактом це буде переформатування ринку. В перший рік близько 10 % землі змінить власника, а в перші п’ять років — близько 30 %. Деякі землі залишаться в оренді теперішніх аграріїв, а деякі почнуть обробляти конкуренти, яку б щорічну оренду їм не пропонували. Це означає, що земельний банк в обробці буде зменшуватися», — написав п. Мушак у Facebook.
Подібні застереження в інтерв’ю порталу Latifundist.com висловив Джованні Сальветті, керуючий директор міжнародної банківської групи Rothschild у країнах Співдружності Незалежних Держав: «Мої клієнти раніше планували інвестувати в український агросектор, але зараз не розуміють, що відбувається і чим усе закінчиться. Тому загальмували всі інвестиційні плани. Якщо на ринку одні гравці зможуть купувати землю, а інші ні — це нечесна конкуренція. Як мінімум це спричинить скорочення інвестицій, як максимум — відхід із країни».

Попереду — «земельні битви»
Дмитро Разумков, голова ВРУ, повідомив, що наразі розгляд проєкту закону про ринок землі не запланований на цей сесійний тиждень. А Олександр Корнієнко, голова партії «Слуга народу», в кулуарах парламенту повідомив журналістам AgroPolit.com, що голосування за друге читання, швидше за все, відбудеться в лютому. Олексій Мушак пояснив імовірну процедуру ухвалення документа та скільки часу на це знадобиться. «Є два варіанти розгляду. Або за повною процедурою, що займе приблизно два місяці, а одну й ту саму правку в різних варіаціях розглядатимуть більш ніж 2 тис. разів, — написав він у Facebook. — Або згідно з рекомендаціями комітету, який пропонує розглянути документ із використанням деяких статей регламенту ВРУ. Зокрема, зараз усі правки об’єднані в дев’ять блоків, у кожному з них підтримана системна правка. Відповідно, всі інші правки до тих же положень законопроєкту можна буде вважати відхиленими. У цьому разі розгляд займе до трьох годин».
Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу», припускає, що розгляд у другому читанні земельного закону може заблокувати роботу ВРУ на кілька місяців. «Враховуючи те, що є ризики, що може бути заблокована ВРУ на кілька місяців, ми хочемо проголосувати всі важливі законопроєкти, які з минулого року ще залишилися в другому читанні, і таке інше, а потім «вийти» на землю. Тому що земля може просто «заблокувати» ВРУ», — зазначив він.
Тож попереду на український парламент чекають запеклі «земельні битви». Вочевидь, додадуть драйву й вуличні протести, адже до масових акцій уже закликають опозиційні до Зе-команди політичні сили. Тобто, всі найбільші українські партії.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Відповідно до законопроєкту № 2178-10, підготовленого до другого читання, встановлена мінімальна ціна на землю не менше, ніж нормативно-грошова оцінка (НДО), яка зараз в Україні становить 27 499 грн за 1 га (1 149 USD за курсом Національного банку України станом на 14.01.2019 р. — 23,93 грн/USD). Залежно від реґіону, середня НДО змінюватиметься від 21 411 грн (895 USD) у Житомирській області до 33 646 грн (1406 USD) у Черкаській області. Ще в листопаді 2019-го портал «Слово і Діло» навів дані щодо вартості с/г землі в різних країнах (станом на 2017 рік). Середня вартість гектара землі в США два роки тому складала 7 487 USD, в Канаді — 5 667 USD. Набагато дорожча земля в країнах Європи. Наприклад, в Нідерландах 1 га в середньому коштував 81 836 USD. Удвічі дешевша земля в Люксембурзі й Італії — 42 700 USD і 40 200 USD за 1 га відповідно. Середня ціна 1 га с/г землі у Великій Британії становила 28 140 USD, в Ірландії — 23 884 USD, у Данії — 20 794 USD, у Словенії — 20 251 USD. У межах 10-15 тис. USD два роки тому можна було купити 1 га землі в Греції, Іспанії, Польщі, Швеції, Фінляндії. Найдешевша земля в Європі — в Румунії (2,5 тис. USD), Латвії, Хорватії та Словаччині (3,6 тис. USD).

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply