Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 18, 2019

В Україні оголошено конкурс на головного борця з корупцією

Автор:

|

Січень 15, 2015

|

Рубрика:

В Україні оголошено конкурс на головного борця з корупцією
Рефат Чубаров

Рефат Чубаров

Політичний аналітик Павло Нусс вважає, що обрання борця № 1 проти хабарництва в українській державі затягується штучно.

Ще три місяці тому
Створення в Україні Національного антикорупційного бюро (НАБ) просувається, на жаль, більш ніж повільно. Причому він наразі все ще перебуває в проектному стані, попри те що закон про його створення як «системи спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції» був остаточно схвалений Верховною Радою України (ВРУ) ще три місяці тому — 14 жовтня 2014-го.
Представляючи того дня відповідний законопроект у парламенті, народний депутат Віктор Чумак заявив, що НАБ займатиметься суто корупційними злочинами серед вищих посадових осіб України. Натомість, «чиновники третьої-четвертої ланки» не будуть підпадати під перевірки Бюро. Утім, п. Чумак також додав: «Депутати є першими «клієнтами» цього бюро».
Згідно ж із текстом згаданого закону, «Національне антикорупційне бюро є державним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття карних правопорушень щодо корупції». Воно створюється Президентом України, котрий також призначає директора бюро. Щоправда, претендента на цю посаду повинна обрати конкурсна комісія, спеціально сформована з кандидатур, запропонованих не лише Президентом, а й Кабінетом Міністрів та ВРУ. Але щойно 21 грудня Президент Петро Порошенко призначив членами конкурсної комісії з обрання голови Національного антикорупційного бюро правозахисників: лідера Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова та голову правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова, а також історика Ярослава Грицака.

Не має права схибити
Глава держави підбадьорив їх того дня, заявивши: «Вважаю, що запропоновані мною члени комісії з призначення керівництва Антикорупційного бюро стануть моральними орієнтирами для Верховної Ради і Кабінету Міністрів у визначенні своїх кандидатів. Кожен із них є совістю нації й авторитетом. Запуск Антикорупційного бюро є відповіддю на чіткий і терміновий запит українського суспільства щодо тотального викорінення корупції у нашій державі, тому закликаю уряд і парламент, не відкладаючи, визначатися зі своїми кандидатами».
Того ж 21 грудня уряд затвердив членами конкурсної комісії правозахисника Йосифа Зісельса, доктора юридичних наук Олександру Яновську та журналіста Юрія Бутусова. Своєю чергою, депутати парламенту 25 грудня делегували до конкурсної комісії одного з авторів тексту Конституції України та колишнього лідера партії «Вперед, Україно!» Віктора Мусіяку, екс-міністра культури Євгена Нищука й директора Європейського бюро з боротьби зі шахрайством Джованні Кесслера.
Перше засідання комісії відбулося аж 9 січня ц. р., і її головою тоді було обрано Рефата Чубарова, а секретарем — Євгена Захарова. Петро Порошенко й цього дня підтримав їх заявою, у якій, зокрема, зазначив: «Я хотів би наголосити, що ані Президент, ані ВРУ не має права схибити з вибором директора Антикорупційного бюро. Закон дозволяє вже сьогодні оголосити конкурс на цю посаду. Як я й обіцяв, і як вимагає закон, до 24 числа ви маєте вже визначитися щодо принципів підбору кандидатур».
Утім, Президент зауважив, що «потрібно обговорити необхідність уточнення певних норм закону»; «дати відповіді: бачить Національна конкурсна комісія серед можливих кандидатів на посаду Директора бюро іноземців чи ні, які кваліфікаційні вимоги ми до них висуваємо, які зміни нам треба внести до закону».

«Передбачати дуже важко»?
Наступного дня комісія відповіла на запитання п. Порошенка ухваленням «рішення, що в умовах участі в конкурсі необхідно уточнити, що крім українців участь у конкурсі може взяти кандидат-іноземець, додавши до необхідного пакета документів клопотання на ім’я Президента України про отримання громадянства». Як повідомили засоби масової інформації, проти цього положення проголосували члени комісії п. Мусіяка та п. Кесслер, котрі переконували, що, згідно з прийнятим законом, до участі у конкурсі можуть допускатися тільки громадяни України.
А ще 26 грудня американець українського походження Богдан Вітвицький, колишній федеральний прокурор і помічник генерального прокурора США, підтвердив у коментарі кореспондентові «Укрінформ» повідомлення іншої української агенції — «ЛІГАБізнесІнформ», що він веде перемовини щодо можливості очолити НАБ. Утім, за його словами, «процедура призначення керівника нової структури є багатоетапною та складною, тому зараз дуже важко передбачити будь-які перспективи».
А політолог Юрій Кочевенко того ж 26 грудня повідомив у коментарі київській радіостанції «Голос Столиці»: «Тут (у середовищі політологоів. — Ред.) ми знаємо з різних джерел, що там (серед претендентів на посаду керівника НАБ. — Ред.) фігурує кілька грузинів, зокрема колишній президент Грузії. Але я схиляюсь до думки, що це буде Богдан Вітвіцький, оскільки тут є унікальне і таке потрібне сьогодні поєднання: з одного боку, він — іноземець, з іншого — українець… Богдан Вітвицький — колишній федеральний прокурор, помічник прокурора США, українець за походженням».

Ще треба створити…
Однак тільки 12 грудня комісія з проведення конкурсу на посаду директора НАБ оголосила про «початок прийому заяв від осіб, котрі претендують на участь у конкурсі». Та ще напередодні, 11 січня, київський «Телеканал новин «24» цитував висловлювання Єгора Соболєва, голови антикорупційного комітету Верховної Ради: «Це бюро існує тільки на папері — існує закон про нього, але саме бюро ще треба створити».
Та й наступного дня секретар комісії з обрання керівника НАБ п. Захаров у коментарі радіостанції «Голос столиці» пояснив причини повільного просування справи так: «Складність полягає у тому, що хоч закон забороняє участь у конкурсі іноземців, однак залишає можливість для того, щоби вони брали участь у конкурсі, але до призначення повинні прийняти громадянство України. Оскільки чіткості в документі немає, то й виникла дискусія. Позиція тих, хто вважає, що потрібно допустити до участі в цьому конкурсі іноземців, задовольняє соціальний запит. Тож ми вирішили, що можемо дати таку можливість іноземцям, але вони повинні — якщо будуть обрані — отримати українське громадянство до призначення на посаду».
На запитання ж: «Торік у засобах масової інформації називали кілька кандидатів із числа іноземців: Богдан Вітвіцький, Михайло Саакашвілі, Давид Сакварелідзе. Чи хтось із них уже підтвердив свою участь у конкурсі?» – Євген Захаров відповів: «Мені про це нічого не відомо. Участь у конкурсі буде підтверджено заявою та пакетом документів, коли оголосять конкурс. До цього моменту вся ця інформація — лише розмови».

Політична система чинить опір
Своєю чергою, телеканал ICTV озвучив 12 січня такі твердження політичного аналітика Павла Нусса з цього ж приводу: «Політична система чинить опір запуску роботи НАБ, побоюючись масштабної й ефективної антикорупційної програми. Ми спостерігаємо те, що окремими представниками комісії, делегованими парламентом та урядом, розробляється сценарій штучного затягування конкурсу з обрання директора антикорупційного відомства аж на три місяці, і це не може не викликати підозр, адже такий підхід суперечить національним інтересам тоді, коли й реформи урядом України проводяться з відтермінуванням».
Це – опір політичної системи, не в інтересах країни, вважає аналітик. «Ба більше, заяви членів комісії про призначення на цю посаду тільки громадян України свідчать про те, що глобальна корупція відверто боїться директора, який не буде пов’язаний із наявними політичними або олігархічними групами».
Павло Нусс також розповів, що його власні джерела з Адміністрації Президента повідомляють йому про встановлений дедлайн обрання директора НАБ. Аналітик прокоментував це так: «Саме розуміння того, що для прискорення роботи антикорупційного відомства п. Порошенку доводиться втручатися в процес і тиснути на політиків із вимогою не відкладати процедури обрання та призначення директора НАБ, наводить на думку, що комісія, сформована за демократичним принципом, створює додаткові проблеми для України й демагогія знову стає першочерговим принципом роботи комісії. Як мені відомо, Президент, користуючись своїми повноваженням в межах закону про бюро, встановлює дедлайн, або крайній термін, для невідкладного оголошення конкурсу й визначення кандидатур на утвердження Президенту до 24 січня, аби вже 25 січня в Україні запрацювало необхідне бюро. Тому говорити про те, що відомство запрацює в середині весни, — зарано».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...