Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 31, 2020

В Україні обговорюють можливість розпуску ВРУ та дочасних виборів

Автор:

|

Квітень 24, 2019

|

Рубрика:

В Україні обговорюють можливість розпуску ВРУ та дочасних виборів

Верховна Рада України

Ось Україна й отримала нового Президента. Однак в українських політиків нова виборча сверблячка. Ще перед другим туром голосування здійнялася справжня істерика щодо ймовірності розпуску теперішньої Верховної Ради України (ВРУ) 8-го скликання і оголошення дочасних виборів парламенту. 18 квітня в інтерв’ю «РБК-Україна» Володимир Зеленський прямо заявив, що в разі перемоги «буде думати» про розпуск теперішнього скликання ВРУ, оскільки «ви ж розумієте, що нам це вигідно». «Але є певні законодавчі терміни… Боюся, що не встигну. Ламати закон не буду, не буду порушувати закон. Якщо встигнемо у термін за шість місяців до наступних виборів, коли ми маємо право розпустити парламент, тоді звичайно», — так він описав умови розпуску парламенту. Такі наміри підтвердив і спікер його передвиборчого штабу Дмитро Разумков.
Натомість Петро Порошенко переконував, що конституційних підстав для припинення повноважень ВРУ не існує. Також він наголосив, що не вірить в жодні «теорії змови» чи «заколоти» в парламенті. Глава держави наголосив, що «Верховна Рада цього скликання зробила величезні кроки на підтримку пропозицій Президента, реалізацію процесу реформ».

Загадкова коаліція
Мотиви п. Зеленського цілком очевидні, в теперішній ВРУ у нього немає своєї фракції, а без підтримки народних депутатів можливості глави держави реалізовувати свої ініціативи доволі обмежені. Навіть кандидатуру прем’єр-міністра він має спершу узгодити з коаліційною більшістю, а потім за цю кандидатуру ще повинні проголосувати нардепи. В разі дочасних виборів новообраний Президент може розраховувати на появу у ВРУ бодай кількох десятків представників його партії «Слуга народу» та на підтримку мажоритарників.
Конституція України (ст. 90) передбачає три причини розпуску ВРУ: впродовж одного місяця у ВРУ не сформована коаліція депутатських фракцій; упродовж 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України (КМУ) не сформований персональний склад КМУ; впродовж 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть початися.
Останню причину можна спокійно викреслити. Зараз найбільше галасу існує чи відсутня в теперішньому парламенті коаліція? Як не дивно, чіткої відповіді не знає ніхто! У лютому ц. р. нардеп Андрій Деркач подав позов до Окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправною роботу координаторів коаліції, бо вони не запропонували прем’єру-міністру кандидатуру міністра охорони здоров’я (Уляна Супрун досі перебуває в статусі виконувачки обов’язки. — Ред.). Суд постановив витребувати в апарату ВРУ поіменний список народних депутатів, котрі входять до складу коаліції «Європейська Україна», утвореної 27 листопада 2014 року за участю п’яти депутатських фракцій («Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч», «Радикальна партія Олега Ляшка» та «Батьківщина»).
Аж раптом виявилося, що апарат ВРУ таких відомостей немає, більше того, після внесення змін до регламенту ВРУ 2010-го навіть не зобов’язаний їх готувати. «Наразі відсутні законодавчі приписи щодо обліку відповідної інформації апаратом ВРУ», — відповів Петро Бондар, перший заступник керівника апарату парламенту, на інформаційний запит ресурсу «Главком».
В ефірі телеканалу «Прямий» на запитання журналіста стосовно того, що «у політикумі точиться безліч дискусій про відсутність коаліції у ВРУ», спікер Андрій Парубій уникнув прямої відповіді. Лише обмежився констатацією, що ця каденція ефективно працює, на відміну від попередніх, «ми не бачимо кульок із написами «НАТО — ні!», відсутні щоденні бійки».
Пізніше в ефірі телеканалу ICTV п. Парубій уже категорично заявив, що підстав для розпуску парламенту немає. «Із першого дня, як я був обраний головою парламенту, я чув, що дочасні вибори будуть або навесні, або восени. Я з цим живу три роки. Я вам скажу просту річ: для цього не було підстав тоді, а сьогодні тим більше», — заявив спікер. Водночас він зазначив, що бачив проект указу про розпуск парламенту на підставі рішення суду про відсутність коаліції. «Але ці авантюри не мають жодних перспектив. На кожне рішенню суду можна подати апеляцію», — зазначив п. Парубій.
Трохи докладніше про «авантюри». «Хоча з практичної та політичної точок зору коаліція працює — оскільки парламент доволі успішно ухвалює закони, в т. ч. ініційовані Президентом та урядом. Але при цьому йдеться таки про ситуативну більшість. На словах глава парламенту стверджує, що з урахуванням двох фракцій і депутатів-мажоритарників, котрі не входять до жодних фракцій і груп, коаліція існує. Але списку з підписами парламентарів, де це було б зафіксовано, немає. Тому теоретично можна порушувати питання про відсутність коаліції депутатських фракцій. Але наразі факт її відсутності не зафіксований», — розповіла аґенції «Укрінформ» Юлія Кириченко, керівник проектів із конституційного права Центру політико-правових реформ.
Нагадаємо, що п’ять років тому, 2014-го, Президент Петро Порошенко підписав указ про дочасне припинення повноважень ВРУ 7-го скликання, керуючись саме відсутністю коаліції. Тоді фракції «УДАР» і «Свобода» добровільно оголосили про вихід із коаліції «Європейський вибір». Таким чином, парламентська коаліція у складі «УДАРу», «Свободи» та «Батьківщина» припинила існування. Впродовж наступних 30 днів нову коаліцію у ВРУ створити не вдалося. Тож після проведених консультацій із головою ВРУ та керівниками депутатських фракцій (як це передбачено Конституцією), Петро Порошенко ухвалив рішення про дочасне припинення повноважень сьомого скликання парламенту та про призначення на 26 жовтня 2014 року дочасних виборів. Але тоді це був «добровільний» розпуск ВРУ, адже стояло завдання оновити депутатський корпус, аби позбутися засилля в парламенті реґіоналів, комуністів та інших соратників Януковича. Зараз ситуація зовсім інша.

«Дедлайн»: 27 травня чи 16 червня?
Але й на цьому «дармограйка» з дочасними виборами ВРУ не закінчується. Річ у тім, що згідно із Конституцією, «повноваження Верховної Ради України не можуть бути дочасно припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень ВРУ або Президента». Нагадаємо, що повноваження парламенту 8-го скликання спливають 27 листопада (саме того дня 2014-го теперішні народні обранці склали присягу. — Ред.). Отже, парламент теперішнього скликання отримає «повний імунітет» 27 травня.
Водночас, відповідно до Конституції (ст. 104): «Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України». Результати другого туру мають бути оголошені ЦВК до 1 травня. Тож інавгурація новообраного Президента, теоретично, повинна відбутися 31 травня. Тобто, новообраний президент Зеленський уже не встигає. Зрештою, не забуваймо про його заяву: «Я ламати закон не буду».
З іншого боку, поле для маневру залишається. Стаття 90 Конституції стверджує: «повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання». На цій підставі декотрі юристи й експерти кажуть, що насправді «дедлайн» ВРУ 8-го скликання настане не 27 травня, а 16 червня. Арифметика наступна: 27 жовтня повинні відбутися чергові парламентські вибори, не пізніше 11 листопада мають бути оголошені результати, а ось перша сесія ВРУ нового скликання повинна відкритися не пізніше 16 грудня. Від цієї дати й відраховуються «імунітетні» півроку.
Зрештою, теоретичну ймовірність розпуску ВРУ визнала й Ірина Луценко, представник Президента Порошенка в парламенті. 23 квітня вона заявила, що позачергові вибори до парламенту наразі є можливими на 50 %. «Гадаю, що депутати не налаштовані на розпуск. Але все буде залежати від ситуації. П’ятдесят на п’ятдесят. Все буде залежати від того, як буде відбуватися процедура підрахунку голосів, як спрацює ЦВК, як буде формуватися нова команда», — цитує п. Луценко аґенція «РБК-Україна».

Ігор Берчак

До теми
У ВРУ зареєстровані п’ять законопроектів про імпічмент президента, заявив спікер Андрій Парубій в інтерв’ю телеканалу «Прямий». Він уточнив, що зараз триває погодження, який саме з цих документів долучать до пакету законопроектів, які планують ухвалити найближчим часом. Конституція України передбачає імпічмент як «особливу процедуру притягнення до відповідальності Президента України, що поєднує юридичну, кримінальну та конституційну відповідальність, дострокового припинення повноважень Президента й усунення з посади». Однак в Україні досі немає окремого закону, який би детально описував процедуру імпічменту. Перший законопроект був зареєстрований 21 лютого 2014 року — у день втечі Януковича з його резиденції в Межигір’ї. До розгляду цього документу руки в депутатів так і не дійшли.

Гоп-ля
Валерій Писаренко, народний депутат із групи «Відродження», розпочав збір підписів за відставку Андрія Парубія. «В парламенті починаємо збір підписів для зняття з посади голови Верховної Ради. Вважаю, що настав час завершити епоху беззаконня, несправедливості та безкарності», — написав він у Facebook. Водночас п. Писаренко додав, що ці дії не означають його роботу з командою лідером президентських перегонів Зеленського, а «просто настав час». Водночас поінформовані джерела у коментарі «Укрінформу» зазначили, що така ініціатива може бути пов’язана з небажанням деяких депутатів, зокрема, й п. Писаренка, ухвалювати законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а також із наміром п. Парубія не прискорювати інавгурацію новообраного Президента.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply