Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 20, 2018

В Україні обговорюють можливість перенесення президентських виборів

Автор:

|

Серпень 30, 2018

|

Рубрика:

В Україні обговорюють можливість перенесення президентських виборів

Петро Порошенко прийняв присягу Президента України 7 червня 2014 року

На тлі парламентських канікул і відносного політичного затишшя в українському інформаційному просторі несподівано вигулькнула нестандартна тема: нібито Петро Порошенко планує перенести дату наступних президентських виборів. Про це Леонід Ємець, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України (ВРУ) з питань правової політики та правосуддя, депутат від «Народного фронту». «За моєю інформацією, готується подання до Конституційного суду з метою перенесення дати виборів Президента України», — написав він у Facebook. Щоправда, не уточнив, хто саме готує таке подання та на яку дату ініціатори хочуть перенести дату виборів.

Юридична плутанина
Загалом із датою проведення президентських виборів в Україні увесь час була плутанина. Конституція, прийнята 1996 року, визначала датою проведення чергових виборів глави держави останню неділю жовтня п’ятого року повноважень чинного Президента. Першим рейваху наробив Віктор Ющенко, котрий оскаржив у Конституційному суді дату проведення виборів, що ВРУ призначила на 25 жовтня 2009 року. Після того, як Конституційний суд визнав таке рішення протиправним, вибори були призначені на 17 січня 2010-го.
Їхній переможець Янукович також не забарився зі зверненням до Конституційного суду, який своїм рішенням знову змінив дату проведення президентських виборів. У частині п’ятій 103-ї статті Конституції було визначено датою проведення чергових президентських виборів «останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента». Зроблено це було, щоб приблизно підігнати наступні вибори під п’ятирічний термін повноважень Януковича, котрий прийняв присягу в лютому 2010-го.
Здавалося б, усе очевидно — наступні вибори глави держави мають пройти 31 березня 2019-го. Однак, частина перша статті 104-ї Основного закону роз’ясняє, що відлік президентських повноважень починається з моменту прийняття присяги. Петро Порошенко присягнув 7 червня 2014 року. Якщо намагатися застосувати до президентських повноважень формулу «від дзвінка до дзвінка», то вони в чинного глави держави мають спливти 7 червня 2019-го.
Потрібно зауважити, що жоден президент України не перебував на президентській посаді по-аптекарськи точний п’ятирічний термін. «Достроковики» Леонід Кравчук і Янукович добряче «недосиділи» (щоправда, з різних причин). Натомість обрані не на дочасних, а на чергових виборах Леонід Кучма (двічі) і Віктор Ющенко навпаки «пересиділи» на Банковій від місяця до чотирьох.

Навіщо це потрібно чинному главі держави?
Постає запитання: навіщо п. Порошенку таке жалюгідне відтермінування? Декотрі експерти кажуть, що дуже потрібна. Зокрема, Сергій Рахманін на шпальтах київського тижневика «Дзеркало тижня» пише, що сенс перенесення виборів із весни на літо наступного року для чинної влади, як розпорядника адмінресурсу, — очевидний. «По-перше, чим нижча явка, тим простіше маніпулювати результатами голосування, тим більше простору для підтасування. А в період відпусток, канікул та інших вакацій відвідуваність виборчих дільниць знижується природним чином. По-друге, молодь, що належить до найменш дисциплінованих електоральних груп, улітку виконує свій обов’язок особливо неохоче. А виборці 18+ традиційно не схильні любити чинну владу. По-третє (не смійтеся), президентські технологи всерйоз вважають, що виборці влітку добріші, ніж навесні, й легше вибачають владі помилки», — вважає експерт. Тут потрібно зауважити, що співзасновником суспільно-політичного тижневика «Дзеркало тижня» є Юлія Мостова — дружина Анатолія Гриценка, лідера партії «Громадянська позиція», котрий планує балотуватися на майбутніх виборах Президента.
Хоча схожі думки висловлює і Микола Давидюк, директор аналітичного центру «Політика»: «Вибори в Україні в березні та червні — це вибори в двох різних державах. В березні — погана погода, депресивний настрій, здорожчання продуктів першої необхідності, високі тарифи на енергоресурси. Все здається поганим. У червні — всі планують відпустки, почався сезон овочів і фруктів, комуналка — плата лише за електроенергію. Це вже інша країна. Відповідно, ставлення до влади також».
Водночас, на думку джерела ТСН.ua, метою ймовірного перенесення виборів є не збільшення терміну президентства Петра Порошенка, а зменшення часу для нового глави держави працювати зі старим складом парламенту та внесення змін до законодавства, наприклад, щодо проведення парламентських виборів, запланованих на осінь 2019-го. «У нового Президента залишиться не шість, а три місяці на зміни виборчого законодавства та скасування мажоритарних округів. Таким чином вдасться зберегти мажоритарну систему, бо вже зараз певні депутати проводять роботу по округах», — повідомляє джерело.

Багато галасу з нічого?
Водночас офіційного підтвердження намірів щодо можливості перенесення президентських виборів немає. На прохання журналістів прокоментувати вказану інформацію Андрій Парубій, голова ВРУ заявив, що «з офіційних джерел йому про це невідомо» та висловився щодо терміну їхнього проведення: «Вважаю, що вибори мають відбутися відповідно до Конституції. Якщо не помиляюся, згідно з Конституцією, вибори відбуваються останньої неділі березня п’ятого року повноважень. Тільки так я бачу законні підстави та законні умови», — цитує спікера «Інтерфакс-Україна».
А Іван Винник, народний депутат фракції «Блок Петра Порошенка», також висловив упевненість, що дату чергових президентських виборів не переноситимуть. «Не думаю, що таке подання буде, а якщо й буде, не вірю, що Конституційний суд може його підтримати, оскільки, на мою думку, немає жодних підстав переносити волевиявлення громадян», — запевнив він.
Високопоставлені джерела «Української правди» в Адміністрації Президента також спростували інформацію про розгляд можливості перенесення виборів. «Це обговорювалося дуже давно і висловлювалося лише як варіант. Цим ніхто не займається, це якийсь злив конкурентів», — сказав співрозмовник «Української правди».

Проблемні вибори
Як би там не було, але вибори-2019, вочевидь, будуть вкрай проблемними. Дмитро Тимчук, координатор групи «Інформаційний спротив» і народний депутат України, стверджує, що Кремль поставив завдання перед політтехнологами Російського інституту стратегічних досліджень провести дослідження на предмет можливості «стимулювання волевиявлення» українців, котрі проживають в Окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) та Російській Федерації (РФ), на підтримку потрібного Москві кандидата на президентських виборах в Україні 2019 року.
«У зв’язку з цим, команда Олексія Чеснакова (політолога, директора Центру політичної кон’юнктури, який керуватиме цим процесом. — Ред. ) розробляє схеми «виборчої мобілізації» громадян України в ОРДЛО та РФ в т. ч. з фінансовим і транспортним забезпеченням для тих проросійськи налаштованих українських громадян, котрі будуть голосувати на президентських виборах. Російська сторона розраховує організувати «кероване голосування» в РФ, паралельно проводячи активну «передвиборну роботу» в Україні. В останньому випадку, за попередніми оцінками, Кремль розраховує на підтримку не менше 2 млн проросійськи орієнтованих і чутливих до кремлівської пропаганди громадян України», — пише п. Тимчук.
Натомість Михайло Охендовський, голова Центральної виборчої комісії (ЦВК), вважає, що втручання РФ — не головна загроза. «Головні загрози будуть традиційно з’являтися з території самої України. На жаль, ніхто не здатен сильніше дискредитувати українські вибори і підірвати довіру суспільства до їхніх результатів, ніж українські політики. Хто завжди використовує адмінресурс на українських виборах? Кожен, хто його має. Організаторам виборів невідомі випадки добровільної відмови кандидатів від протиправної поведінки. Можна прогнозувати, що деякі майбутні штаби намагатимуться отримати доступ і до каналів передачі, і до самої інформації, якою будуть оперувати організатори виборів. Мабуть, жоден штаб не буде гребувати можливістю спотворення інформаційного простору шляхом поширення фейкових новин і дезінформації щодо інших кандидатів», — заявив він.

Ігор Берчак

Довідка
Позачергові вибори Президента України пройшли 25 травня 2014 року. Переможцем уже в першому турі став Петро Порошенко, за котрого проголосували 54,7 % виборців, Юлія Тимошенко отримала 12,81 %, Олег Ляшко — 8,32 %, Анатолій Гриценко — 5,48 %, Сергій Тигипко — 5,23 %, Михайло Добкін — 3,03 %, Вадим Рабинович — 2,25 %, Ольга Богомолець — 1,91 %, Петро Симоненко — 1,51 %, Олег Тягнибок — 1,16 %, Дмитро Ярош — 0,70 %. Інші кандидати набрали менше 0,5 % виборців.

По той бік
На території «русского міра» вибори проходять дещо інакше. Контррозвідники Служби безпеки України (СБУ) переправили на контрольовану Україною територію одного з ватажків терористичної організації «Донецька народна республіка» (ДНР). Як стверджує Юрій Лекстутес, колишній «міністр культури і туризму» сепаратистів, після зміщення з посади ватажка окупованих районів Донецької області Олександра Захарченка саме він мав очолити окуповану частину реґіону. Втім, не склалося, більше того, виявилося, що Лекстутеса насправді завербувала СБУ, щоправда, деталей цієї спецоперації українська спецслужба не розкриває. Головна інтрига, яку повідомив «екс-міністр» — у Москві за Донбас триває справжня війна між різними центрами впливу: між Федеральною службою безпеки (ФСБ) і Головним управлінням розвідки міністерства оборони (ГРУ). «2015 року офіцер ГРУ «Іванич» мене представив як майбутнього главу «республіки» і заявив, що це питання вирішене. Але тоді в протистоянні перемогла ФСБ, яка зробила ставку на Захарченка», — розказав Лекстутес.
Як не дивно, чоловіку зберегли життя, хоча він і провів якийсь час у в’язниці ДНР. Тепер уже СБУ йому висунула підозру за статтею «створення терористичної організації». Проте Юрій Лекстутес не надто журиться, оскільки вважає, що на підконтрольній Україні території йому безпечніше. «Його гарантії — це щедре розмаїття деталей і фактів, які він може надати для планування наступних операцій української контррозвідки», — повідомляє «ТСН. Тиждень».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...