Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 20, 2017

Уже не АТО, але ще не війна

Автор:

|

Жовтень 12, 2017

|

Рубрика:

Уже не АТО, але ще не війна

Верховна Рада України

Андрій Парубій, голова Верховної Ради України (ВРУ), запевнив, що до другого читання буде узгоджено позицію про Крим.

Росію визнано аґресором
6 жовтня український парламент прийняв у першому читанні президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу. Це сталося лише після того, як із нього прибрали згадку про мінські домовленості. На цьому наполягала ціла низка народних депутатів.
Та найголовніше з того, що залишилося, — Україна вперше на законодавчому рівні визнала Російську Федерацію (РФ) через вторгнення на Донбас аґресором та окупантом. У законопроекті про це мовиться так: «Російська Федерація ініціювала, організовувала та підтримувала терористичну діяльність в Україні, здійснює збройну аґресію проти України та тимчасову окупацію частин її території, застосовуючи регулярні з’єднання та підрозділи збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів і використовуючи заслані, створені, керовані, контрольовані та підтримувані, в т. ч. фінансово, озброєні банди та групи, нерегулярні сили та найманців, встановивши окупаційну владу РФ, здійснювану її збройними силами й іншими військовими формуваннями, державними органами та підконтрольними Російській Федерації самопроголошеними органами (окупаційна адміністрація РФ)».
Будь-які акти на тимчасово окупованих територіях Україна не визнає й вважає, що вони не створюють правових наслідків. Більше того — головною метою державної політики Україна вважається, як визначено у президентському законопроекті, звільнення окупованих територій і встановлення конституційного ладу та територіальної цілісності.

«Заходи зі забезпечення»
Однак при цьому збройний опір російським окупантам та їхнім колаборантам тепер називається не антитерористичною операцією (АТО), а «заходами зі забезпечення національної безпеки й оборони, стримування та відсічі російської збройної аґресії в Донецькій та Луганській областях». Тобто війну на сході України так і не названо війною.
У разі введення воєнного стану у зв’язку з російською збройною аґресією президентський законопроект передбачає припинення повноважень рад — їх замінять відповідні військові адміністрації. А Національна гвардія, Збройні сили (ЗСУ), Служба безпеки України, розвідка, прикордонна служба й Управління державної охорони підпорядковуються Об’єднаному оперативному штабу ЗСУ, яким ВРУ дозволила використовувати для стримування та відсічі російської збройної аґресії в Донецькій і Луганській областях.
Особливості правочинів та реалізації прав і свобод громадян на Донбасі президентський законопроект прирівняв до ситуації з Кримом. За основу захисту громадян на Донбасі поклали відповідний закон, який ухвалили ще навесні 2014 року, й стосується він окупованого півострова.
Президентський проект про реінтеграцію Донбасу пролонгував ще на рік закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих (тобто окупованих) районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), який був ухвалений у вересні 2014-го та набув чинності 18 жовтня 2014-го терміном на три роки. А зокрема — постановив, що особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО реалізуються виключно органами місцевого самоврядування, які будуть обрані на позачергових виборах.
Умови, без виконання яких, вибори в ОРДЛО неможливі: виведення незаконних збройних формувань і військової техніки з України; гарантії вільного волевиявлення, спостереження за виборами, в т. ч. представниками міжнародних організацій, недопущення незаконного втручання у виборчий процес, дотримання принципів політичного плюралізму та свободи агітації. Тобто все те, чого в ОРДЛО наразі катма.

Наразі — не до Криму
Крим, принаймні, наразі (в першому читанні), у президентському законопроекті не згадується взагалі. Політичний оглядач Наталія Лебідь зауважила з цього приводу: «Не змішувати Крим із Донбасом — відома вимога західних партнерів, хоча той же Курт Волкер визнавав, що це — питання одного порядку. Проте українська влада, мабуть, до такого повороту подій ще не готова». Щоправда, п. Парубій запевнив: «До другого читання буде узгоджено і позицію про Крим».
Олексій Гончаренко, депутат парламентської фракції «Блок Петра Порошенка», розповів, що на її засіданні глава держави особисто запевнив, що його законопроект «треба підтримати через санкції», оголошені країнами Заходу Москві, і що
фракція «Народний фронт» наполягла, що закон про реінтеграцію Донбасу вступає в дію лише після виведення з нього російських військ. Натомість політичні оглядачі зауважили наполягання Президента прийняти закон про реінтеграцію Донбасу ще до зустрічі п. Волкера з Владиславом Сурковим, кремлівським куратором окупованих теренів.
Депутати від «Народного фронту» й інших фракцій домоглися бійкою в залі парламенту, аби з тексту президентського законопроекту була вилучена згадка про мінські домовленості. Бо остерігалися, що Україна буде змушена виконувати їхню політичну частину — амністувати колаборантів РФ на Донбасі й визнати їхню владу там.
Однак Балаж Ярабік, аналітик Центру Карнеґі, котрий спеціалізується на дослідженні України та Східної Європи, стверджує: «Ці страхи перебільшені. Згадка про Мінськ — символічна, вона не веде до легалізації терористів. Дуже сумніваюся, що згадування мінських домовленостей означатиме чи може інтерпретуватися як визнання. Україна не хоче прямих перемовин із бандитськими ватажками. Є перемовний процес у Мінську. І новий закон підкреслює цю риторику, цей символізм, що це не незалежні сепаратистські сили, а керовані з РФ».

«Хоча б не погіршиться»
Своєю чергою, Вільфрід Їльґе, експерт Німецького товариства зовнішньої політики, наголосив: «Вилучення згадок про мінські домовленості з точки зору західних партнерів України не припиняє продовження мінського процесу, але водночас і не сприяє йому. Для Німеччини і західних партнерів України дуже важливо, що буде продовжено дію закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донбасу на один рік. Це означає, що перспектива політичного врегулювання конфлікту, яка передбачена мінськими домовленостями, хоча б не погіршиться».
А от Сергій Рахманін, перший заступник головного редактора київського часопису «Дзеркало тижня», констатував: «Порошенко своєї основної мети досяг — зобов’язання перед західними партнерами виконав». Але водночас резюмував: «Усупереч заявам прибічників цих законотворчих ініціатив, жодних нових підходів, спрямованих на деокупацію ОРДЛО, документи не містили. Проект «Про особливості державної політики» позаочі пафосно називали «законом про реінтеграцію», але, за великим рахунком, про реінтеграцію там не йшлося. Про «стратегії визволення» — також».

Політична інтрига
Натомість Богдан Яременко, голова правління громадської організації «Майдан закордонних справ», вважає: «Голосування за закони по реінтеграції Донбасу — політична інтрига Петра Порошенка. Президенту треба було задовольнити патріотів, щоб вони отримали згадку про країну-аґресора та зовнішню аґресію. І водночас задовольнити РФ і країни Заходу, підтвердивши курс на виконання мінських домовленостей».
«У плані введення України в правове поле з визначенням війни закон не розставляє остаточно крапки над «і». Назвавши когось аґресором і заявивши, що ми відбиваємо зовнішню аґресію, треба виконувати законодавство. Зокрема, закон про оборону, який зобов’язує вводити воєнний стан, формувати ставку Верховного командувача. Всього цього в законі про реінтеграцію немає. Тому цей документ є традиційно в дусі української влади. Такі собі гібридні підходи, які знімають із неї відповідальність і перекладають на когось іншого. В цьому випадку на парламент і ЗСУ», — зауважив експерт.
Продовження дії на рік закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», за визначенням дипломата, «має характер буйного ідіотизму». «Це — не законодавчий, а політичний акт, який спрямований на те, щоб імітувати виконання мінських домовленостей. Закон про особливий статус ОРДЛО передбачає, що ці райони можуть упродовж наступного року мати особливі повноваження, якщо 7 грудня 2014 року відбудуться місцеві вибори. Ці вибори 2017-го ніхто провести не може. Загалом ці закони не змінять ситуацію на Донбасі. Лише породжують ще більше запитань», — пояснив п. Яременко.

Ігор Голод

До слова
При спробі здійснення силового варіанту звільнення Донбасу може загинути до 12 тис. осіб. Такі цифри озвучив Віктор Муженко, начальник Генерального штабу ЗСУ. Він наголосив, що протягом десятиденної операції зі застосуванням авіації українська армія може втратити 3 тис. бійців, а втрати мирного населення складуть приблизно 9 тис. мирних жителів. При цьому генерал Муженко вважає, що у ЗСУ є достатньо сил для адекватної реакції на можливі провокації російської армії по всьому україно-російському кордоні.

About Author

Meest-Online

Loading...