Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 23, 2017

Ув’язнені з політичних мотивів. Таке формулювання вжито в резолюції Європарламенту

Автор:

|

Травень 24, 2012

|

Рубрика:

Ув’язнені  з політичних мотивів. Таке формулювання вжито  в резолюції Європарламенту

Ситуація навколо запроторених за ґрати лідерів опозиції загострюється дедалі більше.

Знову — провал

23 травня Верховна Рада України (ВРУ) провалила чергову спробу звільнити лідерів опозиції Юлію Тимошенко, Юрія Луценка й інших «помаранчевих» урядовців. Цього разу парламентська більшість відмовилася розглядати запропонований позафракційним депутатом Тарасом Чорноволом проект Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України», який би давав в’язням можливість лікуватися за кордоном. За включення до порядку денного цього законопроекту проголосував лише 131 із 418 зареєстрованих у сесійній залі депутатів. А передбачав цей документ, що особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути навіть звільнена від покарання або від подальшого його відбування».

Щоправда, при вирішенні цього питання суд мав би враховувати важкість учиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого й інші обставини справи, які слугували би для влади приводом не застосовувати цього закону до опозиції.

Однак той передбачав інший вихід із кута, у який загнав себе режим, — відправку п. Тимошенко й п. Луценка на лікування за кордон, що, звісно, спокушало б їх просити там політичного притулку, зрікшись участі в парламентських виборах в Україні. Бо законопроект п. Чорновола включав також положення, що суд може вирішувати питання про скерування такої особи на лікування до медичного закладу, розташованого на території України або за її межами, за умови загрози її життю та здоров’ю внаслідок недуги ще до початку судового розгляду справи про звільнення від покарання за хворобою, про що судова інстанція виносить відповідну ухвалу.

На волю коштів немає

Однак Ярослав Сухий, депутат із парламентської фракції Партії реґіонів (ПР), твердив під час розгляду цього законопроекту у ВРУ, що той «є знущанням над здоровим глуздом». А мотивував свою заяву тим, що «у держави немає коштів, аби лікувати за кордоном хворих дітей, і буде несправедливо, якщо гроші будуть виділяти на лікування засуджених».

Але при цьому «реґіонал» чи то вдавав, чи то справді не чув пояснень Сергія Власенка, захисника екс-прем’єра й депутата парламентської фракції «Блок Юлії Тимошенко- «Батьківщина», який інформував напередодні: «Чинне законодавство не потребує жодних додаткових змін для лікування будь-якого ув’язненого за ме­жами кордонів України. По-перше, частина 2 статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу надає ув’язненим усі права, які мають інші громадяни України, а по-друге, стаття 36 Основ законодавства України з питань охорони здоров’я так і називається — «Лікування хворих за кордоном України», тож, відповідно, немає обмеження, щоби ця норма не застосовувалася до осіб, які перебувають в ув’язненні».

Окрім того, навряд чи «реґіонали» не знають, що не менш дорого коштують державі загони міліції спеціального призначення, які охороняють від протестувальників Качанівську колонію в Харкові, де відбуває термін Леді Ю, і Лук’янівський слідчий ізолятор у Києві, у якому очікує завершення судилища п. Луценко.

Утім, те, що не коштами, а суто війною проти опозиціонерів переймається нинішня влада, її депутати засвідчили того ж дня, відмовившись голосувати й за постанову опозиції про клопотання перед президентом України відправити у відставку Олександра Лісіцкова, голову Державної пенітенціарної служби, за те, що його підлеглі побили п. Тимошенко й інфікували п. Луценка.

Відтак депутати від БЮТ укотре залишили залу ВРУ на знак протесту проти невиконання владою резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка вимагала звільнення лідерів опозиції. Утім, цього разу Віктор Янукович хоч пообіцяв у відповідь, що проведе зустріч із Володимиром Литвином, головою ВРУ, і керівниками парламентських фракцій, щоб «обговорити питання порядку денного роботи парламенту».

Що ж каже резолюція?

Цілком можливо, що до цього владу спонукав подальший тиск Європи. Адже того ж дня під час дебатів у Європейському парламенті (ЄП) щодо ситуації в Україні, які розпочалися 22 травня ц. р., у черговій резолюції з цього приводу навіть уперше з’явилося формулювання «ув’язнені з політичних мотивів». А внесено його як поправку в абзац, де ЄП закликає українську владу «ґарантувати повну повагу до прав усіх ув’язнених, включаючи Юлію Тимошенко, Юрія Луценка та Валерія Іващенка, а також адекватну медичну допомогу у відповідній установі, забезпечити право доступу без обмежень їхніми адвокатами, право на відвідування родичами й іншими особами, наприклад, послом Європейського Союзу» (ЄС). Згадане формулювання повторюється і в абзаці, у якому ЄП закликає українську владу «прояснити ситуацію з ув’язненими з політичних мотивів до початку виборчої кампанії».

Доповнення внесено і в абзац, у якому ЄП настійно просить українську владу ґарантувати справедливий і прозорий касаційний процес у справі п. Тимошенко. Усе це завершено фразою: «Європарламент, узявши до уваги факт перенесення розгляду касації до 26 червня, висловлює у зв’язку із цим співчуття й застерігає від подальшого затягування судового процесу».

Адже це перенесення багато хто оцінює як чергове шахрайство влади. Приміром, політолог Сергій Таран твердить: «Гадаю, що тут не варто шукати особливих прив’язок до дати, крім того, що наша влада блокує розгляд справи, щоби Юлії Тимошенко було складніше звертатися до Європейського суду з прав людини. Тому що туди можна звертатися, коли використано вже всі можливості в національній судовій системі».

Натомість п. Власенко запевняє: «Це все пов’язано з тим, що саме в ці дні, 25 і 26 червня, у Страсбурзі проходитиме сесія ПАРЄ, на якій має розглядатися українське питання. Й українська влада вкотре хоче обдурити європейську громадськість, сказавши, що в нас іще немає остаточного рішення».

Вимога негайного звільнення!

Але як би не намагалася українська влада відтягнути вирішення долі ув’язнених політиків, вона однозначно неґативно відповідає проекту резолюції ЄП щодо ситуації в Україні, у якому декілька разів згадується про неприпустимість неучасті у виборах засуджених лідерів опозиції. А в третьому пункті проекту ЄП закликає до «безумовного негайного звільнення всіх в’язнів, засуджених за політично мотивованими підставами, у тому числі лідерів опозиції».

Понад те, у цьому документі є ще й перелік умов для розблокування підписання та ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який, окрім звичних, але абстрактних положень про «поліпшення ситуації з дотриманням прав людини, верховенства права й демократії», цього разу містить конкретніші вимоги: «декриміналізувати відповідальність за політичні рішення» і «покласти край існуючій практиці приборкання політичної опозиції».

Голосування загального тексту резолюції заплановане на 24 травня. Але депутати ЄП не налаштовані обмежуватися тільки нею. Відвідавши ці дебати щодо ситуації в Україні, журналісти радіостанції «Голос Америки» дійшли висновку: «Від заяв Європа готова перейти до активних дій». Про це свідчать заклики заморозити активи українських можновладців, що лунали під час дебатів.

Тимошенко — у ЄП

Варто згадати, що пленарне засідання ЄП, присвячене ситуації в Україні, розпочалося з підняття в залі величезного банера з портретом Юлії Тимошенко й написом англійською: «Свободу для Юлії». А серед запрошених були присутні донька екс-прем’єра Євгенія Тимошенко та заступник голови партії «Батьківщина» Григорій Немиря, який наголосив, що в проекті резолюції ЄП «серед нових питань, зокрема, дає оцінку та засуджує намагання української влади відтермінувати політично-юридичне вирішення питання, у тому числі через перенесення дати розгляду у Вищій касаційній інстанції справи п. Тимошенко, і прямо попереджає українську владу проти подальших спроб гальмувати розгляд цієї й інших справ».

Та якщо соратники президента воліють не переповідати йому, що наміри Заходу бойкотувати українську владу — зовсім не двозначні, то нещодавно він мав нагоду пересвідчитися в цьому безпосередньо. Адже під час саміту НАТО в Чикаґо канцлер Німеччини Анґела Меркель не лише відмовилася з ним спілкуватися, а й руки йому не подала, щоби привітатися.

Виглядало це так: коли, стоячи в кулуарах, п. Янукович балакав із кількома політиками, повз нього пройшла п. Меркель, навіть торкнувшись його, однак не зупинилася, а, лише кивнувши чи то президентові України, чи то чоловікові поруч, пішла далі. Натомість Віктор Федорович провів її довгим поглядом із застиглою на обличчі півусмішкою. Загалом, під час саміту глава України зустрівся лише з трьома своїми колеґами — президентами Румунії, Польщі й Афганістану. Як бачимо, ніхто з потужних держав не захотів із ним розмовляти.

Мають знайти спільне рішення

Привід для припущення, що Віктор Янукович таки спробує вивести себе й Україну з глухого кута, у який сам же й завів, дає інтерв’ю його соратника — прем’єра Азарова німецькому виданню Handelsblatt. Зокрема, той сказав: «Певен, що ЄС і Україна мають знайти спільне рішення щодо виходу з кризи у відносинах, що почалася після процесу над екс-прем’єром Юлією Тимошенко».

Тим часом нагадаємо, що минулого тижня відмову президентів європейських країн узяти участь у саміті в Ялті Віктор Янукович назвав корисною для всіх «паузою». Чи не означає запевнення п. Азарова, що «ЄС і Україна мають знайти спільне рішення», що Київ першим не витримав цієї паузи»?

Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...