Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 11, 2018

«Укроборонпром» перевірять міжнародні ревізори

Автор:

|

Березень 01, 2018

|

Рубрика:

«Укроборонпром» перевірять міжнародні ревізори

Танк «Оплот»

Президент України 21 лютого призначив нового генерального директора Державного концерну (ДК) «Укроборонпром». 42-річний Павло Букін до цього очолював «Укрспецекспорт». Його попередник Роман Романов у кращих радянських традиціях пішов «за власним бажанням». Новий очільник ДК не менш традиційно пообіцяв «кадрові ротації та оптимізацію управлінського апарату». Прокоментував він і питання щодо економічної ситуації на підприємствах ДК: «Економічний стан покращився, середня заробітна плата на підприємствах підвищилася, однак є простір для розвитку». За словами, п. Букіна, зараз основний дохід «Укроборонпрому» — це експорт оборонної продукції та послуг. «10-15 %, якщо говорити у загальних числах, — це державне оборонне замовлення; 85 % — експортні поставки», — повідомив новий глава концерну.
Проте значно цікавіші числа, вочевидь, будуть оприлюднені після проведення незалежного міжнародного аудиту, який профінансує уряд США. Хоча офіційно прес-служба ДК поширила бадьоре повідомлення: «Проведення такого аудиту серед державних промислових об’єднань стане першим в історії України», експерти кажуть, що насправді на світ Божий може вилізти багато дуже неприємних для чинної влади подробиць.

В обхід Конституції
ДК «Укроборонпром» був створений наприкінці грудня 2010 року за часів президентства Януковича. Мета об’єднання в один концерн майже 130 підприємств і науково-дослідних установ була задекларована цілком пристойна: «зміцнення оборонної промисловості країни». Хоча очевидно, що колишній президент більше переймався створенням системи контролю над фінансовими та ресурсними потоками. Однак і теперішня влада, так виглядає, не проти урвати й собі шмат ласого оборонного торту.
«Активна Love Story Петра Порошенка й «Укроборонпрому» розпочалася майже за два роки до обрання його Президентом — у часи перебування на посаді міністра економічного розвитку України. Уже тоді міністр Порошенко, отримавши з рук колишнього міністра оборони Саламатіна шматочок оборонного замовлення для свого заводу «Ленінська кузня» в сумі 36 млн грн, перейнявся питаннями фінансових потоків для «Укроборонпрому», — пише «Дзеркало тижня».
Після приходу на найвищу державну посаду цей інтерес нікуди не подівся. Тим більше, що вісім років тому ДК був створений із суттєвими порушеннями законодавства. Уряд Азарова затвердивши статут «Укроборонпрому» своєю постановою, трішки підправив і розширив конституційні повноваження глави держави, додавши до них можливість призначати та звільняти своїм указом генерального директора ДК. Саме таке формулювання в тексті урядової постанови повністю виводило з-під контролю Кабінету Міністрів (КМУ) практично всю оборонну промисловість країни і, ясна річ, усі тіньові фінансові потоки від експорту зброї.
Ставши Президентом, Петро Порошенко не став нічого міняти. На чолі ДК був призначений Роман Романов — колишній дилер корпорації «Богдан» (свого часу контролювалася п. Порошенком) у Херсонській області, а під час президентських виборів 2014-го — керівник штабу кандидата Порошенка в області.
Першим, хто звернув увагу на вільне трактування Президентом власних повноважень, був відставний прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Наприкінці вересня 2014 року він уперше поцікавився, хто контролює діяльність «Укроборонпрому», і, затребувавши статут ДК, був вражений тим, що саме уряд повинен управляти цим підприємством та відповідати за результати його роботи. У результаті КМУ доручив привести всі законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють діяльність ДК, у відповідність до Конституції. Доручення, щоправда, було щасливо знехтуване. Один із тодішніх високопоставлених урядовців майже дослівно заявив: «Вони там крадуть, а прем’єр-міністр несе за це відповідальність, хоча генерального директора концерну призначає та звільняє Президент».

Мільйони на старих запасах
Крадуть справді багато. Восени минулого року в журналі Foreign Policy вийшла стаття, в якій Аскольд Крушельницький звинуватив «Укроборонпром» у масових корупційних схемах. «Звіт Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) свідчить, що в ДК здійснювалися маніпуляції з контрактом на 39 млн USD на поставку запчастин для літаків Aн-32 Міністерству оборони Іраку. У документі йдеться про розслідування НАБУ діяльності двох високопоставлених чиновників «Укрспецекспорту», підрозділу ДК, що займається експортом зброї, а також громадянина Індії, котрий проживає у Києві», — повідомлялося в статті.
За даними автора, індійський громадянин переказав близько 6 млн USD на банківський рахунок компанії Paramount General Trading із Об’єднаних Арабських Еміратів, яка мала надати запчастини, однак, за даними НАБУ, компанія нічого не поставляла, а запчастини були надані зі старих запасів «Укроборонпрому». За даними НАБУ, банківські рахунки були розкрадені чиновниками ДК буквально «по шматочках». Наприклад, 140 тис. USD були переведені на рахунок у банк Wells Fargo, який належав компанії Aragon International Petroleum, кінцевим власником якого виступила донька одного з керівників ДК.
У 2015-2016 рр. держпідприємство «Укрінмаш» (у рамках виконання державного оборонного замовлення) зобов’язалося поставити Міністерству оборони України (МОУ) двигуни для бронетехніки. Цей контракт був успішно виконаний шляхом закупівлі двигунів у німецької компанії SNE Shirin Nabiev Exporthandel, яка, своєю чергою, придбала їх у… Молдові — у фірми Auto-Prezent. У результаті цієї операції державний бюджет України втратив одразу 2 млн грн. Масштабне розслідування, можливо, розгорнеться найближчим часом на території Латвії, через банки якої співробітники компанії «Укрспецекспорт» перевели на офшорні компанії впродовж кількох років понад 138 млн грн.
А у вересні 2017-го спалахнув справжній скандал, коли на полігоні 17-ї танкової бригади Збройних сил України (ЗСУ) під Мелітополем (Запорізька область) раптово вийшли з ладу одразу 35 танків Т-64. Після кількох годин роботи в польових умовах машини різко втратили в потужності, деякі заглухли та заводити їх вдавалося лише з буксиру. При цьому, за даними бронетанкової служби оперативного командування «Схід», на танках були встановлені нові двигуни, які відпрацювали по три-чотири мотогодини. Тому військові заявили, що в усьому винні неякісні пальне та мастило.
Була створена спеціальна комісія з інженерів Харківського конструкторського бюро з двигунобудування, заводу ім. Малишева, представників МОУ й інших фахівців. Їй на експертизу до Харкова привезли три несправних двигуни, які зняли з танків 17-ї бригади. Комісія розібрала механізми і дійшла несподіваного висновку. Виявилося, що паливно-мастильні матеріали відповідали всім стандартам, чого аж ніяк не можна сказати про самі двигуни. Вони були зовсім не новими, як свідчили документи, а добряче таки зношеними.
Комісія виявила значний пиловий знос деталей, корозію металу й інші докази «багаторічної служби» механізмів. Наприклад, кільця клапанів були стерті майже на 100 %. А у відпрацьованому мастилі, яке злили з картера, лабораторні дослідження виявили значний вміст бруду та металу, а також домішки пального, які потрапили туди в процесі роботи двигуна. З новим двигуном такого не могло статися ні за чотири, ні за 40 мотогодин. Комісія дійшла дивного висновку — танкові двигуни вийшли з ладу в результаті порушення порядку їхнього зберігання та розконсервації.
Після цього робота комісії була раптово згорнута за наказом начальника бронетанкового управління ЗСУ генерал-майора Юрія Мельника. Ось тут журналісти й пригадали, що для генерала це вже не перша «темна» історія. У липні 2017 року його разом із керівництвом Львівського бронетанкового заводу затримали детективи НАБУ. Тоді генералу інкримінували покупку під виглядом нових двигунів таких, що вже були в експлуатації, що призвело до розтрати бюджетних коштів.
За версією детективів НАБУ, 2015-го замість нових двигунів для танків Т-72, генерал-майор Юрій Мельник разом зі спільниками закупив старі. Більше того, в 2008-2009 рр. ці ж самі двигуни продали як надлишкове майно МОУ. За роки зберігання вони поіржавіли, забилися брудом та пилом, але це не завадило МОУ знову купити їх у приватних фірм уже як нові. Тоді в НАБУ говорили про завдані державі збитки на майже 28 млн грн. При цьому бюджетні гроші, переказані за угодою, розійшлися рахунками кількох дрібних приватних підприємств.
Щоправда, тоді справа нічим не закінчилася. Юрій Мельник відбув у слідчому ізоляторі десять днів, і після поручительства низки народних депутатів і Героїв України, котрі отримали це звання за бої на Донбасі, вийшов на волю та повернувся на службу.

Найбільша проблема — відсутність громадського контролю
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, вважає, що найбільшою проблемою є відсутність контролю над діяльністю ДК. «Все оборонне замовлення практично йде під грифом «цілком таємно» і воно розподіляється між підприємствами ДК, яких є понад сто. Також воно розподіляється, наскільки можна зрозуміти, між підприємствами, які фактично перебувають в орбіті діючого Президента Порошенка. Це, наприклад, завод «Кузня на Рибальському», це і корпорація «Богдан». І хочу сказати, що деякі документи не надавалися навіть народним депутатам із профільного Комітету з питань національної безпеки й оборони. Тобто навіть депутати, які мають найвищий допуск до державної таємниці, не мали доступу до певних документів, пов’язаних із діяльністю ДК. НАБУ свого часу проводили певні перевірки. І Служба безпеки України (СБУ) тоді відкривала карні провадження і заявляла про те, що працівники НАБУ порушують державну таємницю, розголошуючи певну інформацію. Тобто якщо тільки зачіпаєш тему озброєння, тему контролю за видатками на оборонний сектор, у тебе починаються ті чи інші проблеми, або ти просто не отримуєш жодної інформації», — заявив п. Мусієнко в ефірі радіостанції «Голос столиці».
Його підтримує і військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов: «У них там — свої справи. На жаль, Президент вперто не хоче створювати комітет громадського контролю за оборонним сектором, і за грифом секретності вони приховують всі свої стосунки. Система побудована таким чином, що там відмиваються державні гроші або здійснюються корупційні дії. Міняти треба всю систему повністю».
Показово, що співпрацю з «Укроборонпромом» згорнув і Незалежний антикорупційний комітет із питань оборони (Independent Defence Anti-Corruption Committee). «Ми сподівалися, що зможемо допомогти зниженню високих корупційних ризиків, які існують в ДК на сьогоднішній день, і забезпечити створення незалежної й ефективної Наглядової ради, щоб компанія могла робити те, що має робити: забезпечувати армію необхідним обладнанням і розумно витрачати кошти платників податків. На жаль, ми не бачимо справжньої політичної волі з боку Адміністрації Президента», — заявив Олег Рибачук, співголова Комітету. «Беручи до уваги звинувачення, які звучать навколо зв’язків вищого політичного керівництва держави з ДК, введення по-справжньому незалежної Наглядової ради є життєво необхідним», — упевнений Драго Кос, ще один співголова Комітету.

Погляд із Нью-Йорку
На проблему корупції в оборонній галузі України звернув свою увагу навіть авторитетний американський часопис The New York Times. Видання наголошує, що витрати України на оборону та безпеку різко виросли після початку збройного конфлікту на сході країни 2014-го: 2013 року вони становили приблизно 2,5 % від валового внутрішнього продукту (ВВП), а 2018-го складуть приблизно 5 % або близько 6 млрд USD, при цьому видатки на безпосередні закупівлі для армії перевищать 700 млн USD.
«Однак, оскільки величезна кількість грошей пройшла через руки українських чиновників і бізнесменів — часто це одні і ті ж люди — зростання витрат на оборону також зіграло роль потужного стримуючого фактора в боротьбі проти корупції, яку багато хто вважає головним ворогом України», — пише NYT.
Видання наголошує, що Україна досягла істотного прогресу в своїх спробах викорінити корупцію в газовому секторі, який був головним джерелом доходів для корумпованих олігархів за часів Януковича. Однак зростання військових витрат відкрило нові можливості для корупційних оборудок, захищених від перевірок завісою секретності, яка приховує подробиці витрат на оборонні потреби. «Рівень корупції в енергетичному секторі знизився, тому корупція перемістилася в оборонний сектор», — вважає Олена Трегуб, генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони.
«Україна жила в стані тотальної корупції протягом багатьох десятиліть, — пояснив Артем Ситник, директор НАБУ. — Ці схеми були переглянуті й оновлені, і тепер вони знову працюють. Декотрі люди просто не хочуть від них позбуватися». Спроби НАБУ розібратися зі шахрайствами, пов’язаними з оборонним сектором, обернулися низкою заходів, покликаних нейтралізувати це антикорупційне бюро. Верховна Рада навіть збиралася голосувати за законопроект, який міг позбавити НАБУ всіх його повноважень. Голосування скасували лише після жорсткої реакції Заходу, який пригрозив скасувати безвізовий режим із Європейським Союзом.
NYT пише, що головним корупційним розплідником є «Укроборонпром» — величезний державний конгломерат, який об’єднує близько 130 компаній, де працюють приблизно 80 тис. осіб. Дмитро Максимов, колишній працівник відділу контролю «Укроборонпрому», розповів, як маленький гвинтоподібний шматочок металу, що купується «Укроборонпромом» для авіаційно-ремонтного заводу у Львові, різко зріс в ціні із 50 USD на початку 2014 року до майже 4 тис. USD роком пізніше, коли «Укроборонпром» з незрозумілих причин поміняв постачальника. За словами п. Максимова, він неодноразово підіймав питання цінового стрибка в розмовах зі своїм начальством, але йому радили не звертати на це уваги, а пізніше взагалі звільнили, тепер чоловік оскаржує своє звільнення в суді.
«Укроборонпром» долари вирішив не рахувати, натомість офіційно повідомив, що «в публікації The New York Times присутні факти перекручення інформації». «Дмитро Максимов, на слова котрого спирається матеріал NYT щодо авіабудівного заводу у Львові, 11 травня 2017 року спробував винести інформацію з обмеженим доступом, що було зафіксовано співробітниками СБУ та поліції, котрі прибули на місце події. Максимов був звільнений через систематичне невиконання ним своїх службових обов’язків», — повідомила прес-служба «Укроборонпрому».

Концерн в обмін на зброю?
Поза тим претензії США до українського оборонного гіганта наприкінці 2017 року чітко сформулював Майкл Карпентер, колишній заступник міністра оборони США з питань Росії й України. «Коли я був у Пентаґоні, розмовляв із оборонними компаніями, що входять у список Fortune 50, жодна з них не готова інвестувати ні пенні в Україну, поки в оборонному секторі України буде той же рівень корупції, що зараз. Україна, безумовно, впроваджує реформи. Але треба говорити відверто та прямо. Все це не буде мати значення, якщо Україна не вилікує ракову пухлину корупції. І насамперед необхідно позбутися корупції у сфері оборони, ліквідувати абсолютно корупційний «Укроборонпром» та створити нову, прозору структуру», — заявив американський дипломат.
Не виключено, що ліквідація ДК (або принаймні його докорінна реформа) може бути однією з умов для постачання в Україну американської летальної зброї. Зрештою, треба думати керівництво «Укроборонпрому» аж ніяк не в захваті від перспективи незалежного міжнародного аудиту за кошти платників податків США. Не виключено, що п. Романов був категорично проти того, щоб закордонні ревізори пхали носа до його оборудок під грифом «цілком таємно». Швидше за все, зміна керівництва ДК була зумовлена категоричною вимогою Вашинґтону — український військово-промисловий монстр мусить пройти ретельну перевірку, за результатами якої будуть кардинально змінені правила гри в оборонній галузі.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Міністерство соціальної політики України планує поетапно збільшувати пенсії військовослужбовцям із урахуванням фінансових можливостей. «На першому етапі (2018 року) пенсії мають зрости в середньому на 1,5 тис. грн, з 1 січня 2019-го до цього показника додасться ще 50 %, а це — 750 грн. А з 1 січня 2020-го — ще плюс 50 %, а це ще 750 грн. Таким чином, доплата до пенсії військовим на третьому етапі має зрости вдвічі», — зазначив Андрій Рева, міністр соціальної політики України. За його словами, перерахунок стосуватиметься 498 тис. військових пенсіонерів. Тим часом Пенсійний фонд (ПФ) України заявив, що його збитки 2017 року становили 30 млрд грн унаслідок високого рівня тіньової зайнятості населення, який становить 23,1 %. Повідомляється, що, за даними Державної служби статистики України, 3,7 млн осіб працюють без оформлення трудових відносин, відповідно, не сплачуючи жодних податків і відрахувань у ПФ. Найбільше таких працівників у сільському господарстві (42,7 %), торгівлі (19,6 %), будівництві (15,7 %), промисловості (5,3 %) та на транспорті (3,3 %).

До теми
Анатолій Матіос, головний військовий прокурор України, наполягає на тому, що в армії наразі є високий рівень самогубств і звинувачує МОУ в брехні. «Про сумну брехню щодо суїцидів в армії начальника управління морально-психологічного забезпечення МОУ генерал-майора Олега Грунтковського (краще б мовчав). За два місяці поточного року по два суїциди на тиждень (16 загиблих від суїциду) — ці скупі дані Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) безпристрасні, як ніхто. Горе і сльози батьків. Більшість самогубців — зовсім юні хлопці 1995-1998 рр. народження», — написав п. Матіос у Facebook. За його словами, це «жахлива правда і дані про самогубців не є і не можуть бути таємними». На думку генерала Матіоса, останнім часом військова прокуратура гостро ставить питання про крайню необхідність своєчасного виявлення посттравматичного синдрому (ПТРС) та запобіганню випадків самогубств серед колишніх і діючих учасників антитерористичної операції (АТО). «Лише за даними ЄРДР із майже 313 тис. учасників АТО 518 осіб вчинили самогубства. Скільки ними вчинено у цивільному житті злочинів на ґрунті ПТРС, не обліковує ніхто», — наголошує прокурор.
Він зазначає, що проходження учасниками АТО психологічної реабілітації є обов’язковим, проте 2017 року рівень їхнього забезпечення такою послугою з боку держави склав лише 0,1 % від загальної кількості. «Мушу кричати про те, що у лютому 2017-го реґіональні органи соціального захисту населення припинили заходи з психологічної реабілітації учасників АТО, а тому відповідно було зменшено державне фінансування на цьому напрямку з 49,9 млн. грн. до 21,9 млн. грн. (або на 56,1 %)», — зазначає генерал Матіос. Водночас 2018 року на вказані потреби в державному бюджеті порівняно з 2016-2017 рр. збільшено фінансування та передбачено 109 млн. грн. «Але сумні реалії нашого життя свідчать — наявність значного матеріального ресурсу не гарантує його раціонального й ефективного використання, — констатує прокурор. — Якщо не говорити про біду та нічого не робити — і далі буде маячнею «процвітати» у засобах масової інформації брехня генерала Грунтковського».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...