Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 18, 2017

Україну поділять на дев’ять реґіонів

Автор:

|

Травень 21, 2015

|

Рубрика:

Україну поділять на дев’ять реґіонів
Новий адміністративний устрій України

Новий адміністративний устрій України

Однією з найпроблемніших із-поміж проголошених в Україні реформ виглядає адміністративно-територіальна.

Триває важка робота
Наприкінці квітня ц. р. київський журнал «Главком» повідомив, що до нього «потрапив проект змін до Конституції, розроблений в Адміністрації Президента України». А відтак, видання оприлюднило основні положення документа, щоправда, обмовившись, що по-перше, «цей варіант — поки що неофіційне бачення командою Президента тих змін, які мають бути внесені в Основний закон, у частині адміністративно-територіального устрою». А по-друге – «Конституційна комісія, сформована Президентом, має взяти до уваги бачення гаранта та «на виході» видати компромісний варіант змін».
Крім того, Олег Березюк, керівник парламентської фракції «Самопоміч», уточнив, що опублікований у «Главкомі» варіант Основного закону — «далеко не єдиний, що є у розпорядженні Конституційної комісії», і додав, що хоч зараз триває важка робота, він все ж сподівається, що депутати запустять процедуру ухвалення змін до Основного закону ще до завершення другої сесії всередині червня ц. р.
Своєю чергою, Володимир Гройсман, спікер українського парламенту, запевнив, що «вже пройдено 70 % шляху підготовки реформи й у вже в липні ці зміни проголосують у Верховній Раді». За його словами, двох місяців абсолютно достатньо, щоби це зробити в стінах українського парламенту.

Радикальна зміна
Зокрема, проект змін до Конституції, оприлюднений київським журналом, передбачає радикальне «перекроювання» адміністративно-територіального устрою, в основі якого лежить укрупнення територіальних громад. За задумом авторів проекту, замість областей і районів в Україні повинні бути створені повіти, волості й реґіони.
Причому волость законотворці бачать як «адміністративно-територіальну одиницю з одним або кількома поселеннями міського чи сільського типу». А повіт — як «проміжну (субреґіональну) адміністративно-територіальну одиницю, яка складатиметься з волостей».
Оскільки в проекті пояснили, що «адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на засадах повсюдності та спроможності місцевого самоврядування», то в «Главкомі» дійшли висновку: «Тобто, реалізовуватиметься принцип укрупнення за спроможністю адміністративно-територіальної одиниці саму себе забезпечувати. Простіше кажучи, мова йде про злиття населених пунктів в одну адміністративно-територіальну одиницю за принципом самодостатності: одна місцева рада на кілька населених пунктів, здатних утримати одну школу, лікарню тощо».

Уже довели до відома
Реальність наміру втілити цей сценарій реформи в життя засвідчили події, про які стало відомо «Главкому». За інформацією його джерел, керівники районів у Київській області вже довели до відома голів сільських рад плани про укрупнення. Зокрема те, що разом із Київською до складу одного з дев’яти реґіонів України ввійдуть також Кіровоградська, Черкаська та Чернігівська області.
Своєю чергою, Карпатський реґіон має охопити нинішні Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську та Чернівецьку області; Подільський — Тернопільську, Хмельницьку та Вінницьку; Поліський — Волинську, Житомирську та Рівненську; Придніпровський — Дніпропетровську та Запорізьку; Слобожанський — Сумську, Харківську та Полтавську; Донецький — Донецьку та Луганську; а Причорноморський — Одеську, Миколаївську та Херсонську. У проекті варіанту Основного закону також указано, що реґіонами України називатимуться й Автономна Республіка Крим, Київ і Севастополь.
Другий рівень адміністративно-територіальної пертурбації — трансформація 468 існуючих нині районів (шляхом їх укрупнення) у сто нових округів і повітів. Третій рівень: створення 750 нових територіальних громад (волостей) шляхом укрупнення нині діючих місцевих громад.

Самі розбирайтеся!
Причому втілити реформу пропонується руками самих місцевих громад, котрим самим належить визначити, яким чином вони готові об’єднуватися. Тобто, голови сіл і містечок мають провести обговорення зі сусідами та дійти згоди в питанні, який населений пункт стане центром майбутньої адміністративно-територіальної одиниці (при цьому слово «повіт» в інструкціях вищого керівництва для місцевих голів наразі не звучало).
Але оскільки дійти згоди громадяни в Україні здатні далеко не завжди й не скрізь, то навряд чи парламенту реально очікувати результати сусідського обговорення вже в середині червня. Бо чи багато з тих українців, які ще вчора були мешканцями районних центрів, погодиться втратити цей статус і стати більшими провінціалами, ніж зараз. Не кажучи вже про те, що осередок ухвалення рішень на місцевому рівні буде перенесено від них до іншого населеного пункту, куди доведеться їздити, аби залагодити свої справи.
Утім, можливо, автори проекту якраз і домагалися, аби адміністративна реформа, якої вимагають від України Росія та Європейський Союз, справа не просунулася далі за розмови про необхідність перерозподілу повноважень і фінансів на користь місцевих громад та реґіонів. І зрозуміти керівництво України — нескладно, адже під час війни на Донбасі, та ще й коли російські диверсанти роблять спроби дестабілізувати ситуацію в сусідніх областях, як владні повноваження, так і фінанси повинні бути сконцентровані «в одних руках».
Тим більше що під час проведеного торік соціологічного опитування проблему реформування адміністративно-територіального устрою вважало пріоритетною тільки 2,4 % респондентів. А це означає, що у громадян України вистачає інших проблем.

Суперечки — неминучі
Цілком імовірно, що саме тому питання, який населений пункт стане центром тієї чи іншої майбутньої адміністративно-територіальної одиниці, — не єдине з відкритих у проекті, оприлюдненому «Главкомом». Приміром, у київському журналі зауважили й таке: «На відміну від нинішньої редакції Конституції, перелік областей, чи-то регіонів, відсутній, що не виключає укрупнення нинішніх областей за рахунок сусідніх».
А відтак, не виключає й суперечок із цього приводу. Та й чи всі, до прикладу, буковинці та закарпатці погодяться, аби їх приєднали до Львівської й Івано-Франківської областей? А від’єднання від Галичини Тернополя — також не всім до вподоби. Чи не наполягатимуть там на своїй специфічності? Адже оскільки предки тернополян входили до складу різних держав, то це не могло не накласти своїх «відбитків».
Експерт Володимир Нудельман у публікації «Адміністративно-територіальна реформа: не нашкодь!» в київській газеті «Дзеркало тижня» зауважив ще й таке наразі «відкрите» питання: «Сьогодні в юрисдикції рад територіальних громад перебувають лише землі населених пунктів. Для забезпечення повсюдності місцевого самоврядування треба передати в їх юрисдикцію прилеглі сільськогосподарські землі. Але тоді виникає необхідність територіального розмежування юрисдикції цих утворень і рад сусідніх міських поселень. А сьогодні тільки дві п’ятих міст обласного і чверть — районного значення мають юридично оформлені межі».

Автори закону осоромилися?
А це означає, що безліч суперечок може спалахнути й тоді, коли прокладатимуть нові межі між новоствореними повітами та волостями. «Що буде, коли добровільно прийняте рішення про об’єднання територіальних громад не збігатиметься з планом? Може, автори закону посоромилися говорити про можливість за певних обставин примусового об’єднання територіальних громад? — зауважив п. Нудельман. — Але така норма й умови її застосування є в законодавстві Англії, Данії, Швеції. У Латвії, приміром, було заведено, що у разі добровільного об’єднання низових адміністративно-територіальних одиниць у встановлений урядом термін кожна з них отримує дотації з державного бюджету. Для решти передбачено додатковий перехідний період із метою прийняття рішення, а потім, через два роки, — примусове об’єднання.
Приклад Латвії може бути використаний при внесенні змін до закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Але зрозуміло, що коли навіть наш законодавець і піде на такий крок у майбутньому, то про те, щоб устигнути до місцевих виборів, не йдеться».
І ще одне. У свідомості пересічного українця слово «реґіон» чітко асоціюється з Партією реґіонів президента-втікача Януковича. Тому найбільше утворення можна було би назвати, наприклад, гарним українським словом «край».
«Край, мій рідний край», — співала народна артистка України Софія Ротару. І пісня була дуже популярною.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...