Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 21, 2020

Україну лякають розривом із ЄС, але в Києві впевнені в протилежному

Автор:

|

Червень 27, 2013

|

Рубрика:

Україну лякають розривом із ЄС, але в Києві впевнені в протилежному

Міністри закордонних справ Польщі й Литви попередили Україну, що керівництво Європейського Союзу (ЄС) може не підписати Угоди про асоціацію з ним.

Ще не готова?
Напруга у відносинах між Україною й ЄС досягла чи не свого апогею. Свідченням цього є, зокрема, заява Радослава Сікорського, керівника зовнішньополітичного відомства Польщі, 25 червня на зустрічі головних дипломатів країн — членів Євросоюзу в Люксембурзі про те, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і зону вільної торгівлі (ЗВТ) між ними може й не відбутися. Бо, як вважає він, «Україна ще не готова» (до асоціації з ЄС. — Ред.). А тому міністр попередив: «Якщо Україна не зробить того, що повинна, тоді договору не буде підписано».
Щоправда, п. Сікорський дав привід для припущення, що лише лякає керівництво України, аби те нарешті виконало свої зобов’язання перед ЄС. Так, міністр пояснив, що його «сигнал має схилити Україну до енергійніших дій у плані проведення реформ».
Відтак, Володимир Горбач, політичний експерт Інституту Євроатлантичного співробітництва, кваліфікував заяву польського міністра як «вербальний стимул до дій, звернений, у першу чергу, до українського уряду». Водночас аналітик заспокоює: «Я би не створював великої паніки через цю репліку. Насправді нічого не змінилося, тому що це той самий меседж — тільки іншими словами. Адже не тільки Польща, а й увесь Європейський Союз стоять на позиціях, що спочатку Україна має зробити щось усередині, а потім – претендувати на Угоду про асоціацію. Бо наразі Україна не зробила всього, щоби бути асоційованою в ЄС».

Проблема Тимошенко
Утім, висновок, що «Київ іще не готовий» (до асоціації з Євросоюзом), пролунав того дня й у Люксембурзі з уст Лінаса Лінкевічюса, міністра закордонних справ Литви, яка в липні ц. р. очолить ЄС. Хоча він теж визнав, що «заохочує Україну реформувати судочинство, для того щоби права не застосовувалися вибірково». Однак уточнив, що «йдеться про те, аби правосуддя не використовувалося в боротьбі з опозицією, прикладом чого є ув’язнення Юлії Тимошенко» — лідера опозиційного Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина та колишнього прем’єра, засудженого на сім років за нібито перевищення повноважень під час укладання контракту з російською компанією «Газпром». А інакше кажучи, литовський урядовець нагадав, що ув’язнення Леді Ю. є головною перешкодою на шляху підписання угоди між Україною й ЄС.
Але навряд чи міністри закордонних справ Польщі й Литви — ще порівняно «молодих» членів Євросоюзу — дозволили би собі відсебеньки. Скидається на те, що саме їм, як «адвокатам України в ЄС», керівництво Євросоюзу доручило вкотре вже нагадати про п. Тимошенко, якою те воліє не надто дратувати офіційний Київ.
А напередодні зустрічі в Люксембурзі той же п. Лінкявічюс і Микола Ваммен, міністр європейських справ Данії, теж навряд чи від власного імені заявили, що «Європа не має остаточного рішення щодо підписання Угоди про асоціацію з Україною» й що «Україні ще багато що потрібно зробити». Та й Ґідо Вестервелле, міністр закордонних справ Німеччини, особисто завітав до України, щоби повідомити Вікторові Януковичу про «готовність прийняти на лікування п. Тимошенко».

«Вікно – обмежене»
Натомість, Штефан Фюле, єврокомісар із питань європейської політики сусідства, 25 червня спонукав керівництво України наблизити підписання Угоди про асоціацію з ЄС доволі загальними словами: треба, мовляв, «не зволікати з проведенням реформ». Бо, за його твердженням, «часу (в України. — Ред.) залишається не так уже й багато». Але при цьому єврокомісар наголосив, що хоч в України є «вікно можливостей, та воно – обмежене, і плану Б немає, якщо ми проґавимо Вільнюський саміт».
Андреас Умланд, експерт із міжнародних питань, пояснив «обмеженість вікна»: «Політичний цикл є таким, що після цього саміту на кілька років уже не буде нагоди прийняти цього рішення. 2014 року в ЄС відбудуться вибори Європейського парламенту та нової Єврокомісії, 2015-го в Україні пройдуть президентські вибори, і в такі перехідні періоди буде складно ухвалити якісь принципові рішення, як-от підписання Угоди про асоціацію з Україною. І тому виникає враження, що після Вільнюса буде важко підписати цю угоду, адже потім, якщо до цього повернутися 2016 року, доведеться значну її частину переписувати й заново починати перемовини».
А непоступливість керівництва України щодо Юлії Тимошенко експерт прокоментував так «ЄС має певну світову репутацію, і він не може пожертвувати нею заради України. А для західної громадськості, яка цікавиться політикою, у тому числі, України, найголовніше питання — це те, що п. Тимошенко перебуває у в’язниці».
Це підтвердив у Люксембурзі єврокомісар Фюле, натякнувши своїм компліментом керівництву українській владі, що вона «зробила певний прогрес, помилувавши» екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка», зажадав послідовності й щодо Юлії Тимошенко: «Тим не менш, має бути зроблено більше, щоб Україна продемонструвала відчутний прогрес і рішучі дії щодо всіх зазначених умов».

Щоби сиділа тихо…
Однак якщо п. Фюле нагадував Україні про її ув’язненого екс-прем’єра досить стриманим тоном, то перевірені європейським виданням EUobserver «джерела у Брюсселі» повідомили йому, що «вивезення Юлії Тимошенко на лікування в Німеччину наразі дуже серйозно стоїть на порядку денному ЄС». Ці ж інформатори заявили: «Німецька ідея може допомогти всім зацікавленим сторонам. Якщо п. Тимошенко перебуватиме в клініці в Німеччині тоді, коли лідери ЄС і президент Янукович зустрінуться у Вільнюсі, вони можуть підписати договір, не провокуючи PR-катастроф, а український президент може підписати угоду, не втрачаючи контролю. Усе залежить від умов, які Віктор Янукович намагатися накинути. Ми вважаємо, що це має бути поїздка на кілька місяців, а не тижнів. Українці (тобто президент України та його оточення. — Ред.) хотіли би, щоби вона не коментувала політичних подій, доки перебуває в лікарні. Щоби сиділа тихо. Але я не знаю, чи зможе вона це гарантувати».
Тим часом, український прем’єр Микола Азаров говорив про Леді Ю. доволі суперечливо, хоч і запевнив 25 червня в Люксембурзі, що «головна мета України — підписання Угоди про асоціацію з ЄС», що вона «рухається до асоціації з ЄС» і «бере зобов’язання для того, щоби їх виконувати», оскільки це в її інтересах. Отож спершу він визнав, що Юлію Володимирівну треба звільняти: «Звичайно ж, як прем’єр-міністр, що бере участь у перемовному процесі з ЄС і що стикається з викликаними «справою Тимошенко» перешкодами на інтеграційному шляху, просто як громадянин, зрештою, я бажаю якнайшвидшого розв’язання цієї колізії», а опісля стверджував, що в Україні «немає вибіркового правосуддя, немає політично мотивованих вироків».

Ігор Голод

Коментар експерта
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
— Може виникнути такий ризик, як висування вимог із боку європейських політиків про необхідність участі Юлії Тимошенко в президентських виборах. Гадаю, що в Адміністрації президента чітко уявляють, що такі вимоги з’являться, щойно Юлія Володимирівна опиниться за кордоном. Уся інформація, яка поширюється навколо теми п. Тимошенко та її лікування за кордоном, свідчить про те, що в оточенні президента немає єдиної позиції. Думаю, що частина людей, близьких до президента, – проти того, щоби відправити екс-прем’єра за кордон, а інша частина вважає, що краще не ризикувати й домовитись зі Заходом — із Європою, зі США — і дати змогу Юлії Тимошенко лікуватися за кордоном. Тобто, іде боротьба різних позицій, різних точок зору. Президент ще не ухвалив остаточного рішення. І, гадаю, тут буде впливати оцінка обставин. Думаю, що врешті-решт, Віктор Янукович буде покладатися на свою «чуйку», на інтуїцію. Не знаю, може, буде підкидати монетку. Але ситуація – така, що тут 50 на 50.
Різні джерела стверджують, що були коливання в Януковича й під час судового процесу, і ще до судового вироку. Були різні варіанти, але от, врешті-решт, він схилявся до варіанту, скажімо так, консервації проблеми п. Тимошенко. Хтозна… Можливо, і зараз в останню мить він скаже: «Ні. Хай краще вона буде там, де зараз є». Якщо ж усе ж таки дотиснуть його європейці, переконають ті люди з оточення, які вважають, що краще не ризикувати й піти назустріч вимогам Заходу, тоді її можуть відправити на лікування.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply