Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 4, 2020

Українські дипломати починають партизанську війну

Автор:

|

Лютий 05, 2014

|

Рубрика:

Українські дипломати починають партизанську війну

Після пролиття крові на вулицях української столиці на адресу працівників системи Міністерства закордонних справ (МЗС) України посипалися закиди щодо байдужості, продажності та боязні втратити робочі місця в центральному апараті й посольствах за кордоном. Їх звинувачують у тому, що вони не пишуть заяв про звільнення та не йдуть із системи задля підтримки народного руху опору.

Причини
По-перше — фактично в кожному структурному підрозділі МЗС, у кожному українському посольстві працюють люди, яких шокувала різка, безпідставна та нахабна зміна курсу країни з Європейського Союзу (ЄС) на Митний Союз (МС). Адже до провального саміту Україна-ЄС, який відбувся в листопаді 2013 року, уся система працювала на єдину мету — підписання президентом Угоди з ЄС. І коли Янукович, прокинувшись у Вільнюсі вранці 29 листопада, несподівано навіть для своїх близьких помічників повідомив про рішення не підписувати Угоди, система МЗС увійшла в ступор і зависла.
Важливо вказати на те, що з 500 українських дипломатів, які 2004-го вже відрито виступали проти фальсифікацій на тодішніх президентських виборах, більшість залишилася в системі МЗС. А це означає, що ті люди — перевірені бійці, котрі ставлять інтереси держави вище за власні амбіції.
По-друге — ця система «висіла» до останнього часу, а після подій у грудні минулого року та січні 2014-го вона взагалі вийшла з ладу. Люди, котрі працюють у Києві й за кордоном, не мають чітких і зрозумілих пояснень щодо того, куди ж усе-таки рухається Україна — у бік Європи, тобто демократі, чи у бік Євразійського Союзу, що означатиме згортання політичних і соціальних свобод. А загибель українських громадян узагалі деморалізувала систему української дипломатичної служби.
Посли ховаються від своїх іноземних партнерів, їх викликають на жорсткі розмови міністерства іноземних держав; на голови працівників дипломатичних установ звалилася нечувана лавина критики. І це — лише початок. Наприклад, Костянтина Єлісєєва, котрий був головним євроінтегратором і який одразу після саміту мав їхати в Київ на високу посаду радника президента з питань євроінтеграції, уже два місяці ніхто не бачив у Брюсселі. Ховаються й інші українські посли. Отже, система української дипломатії – зламана, і наразі не видно жодних ознак її ефективного капітального ремонту.
По-третє — далі буде ще гірше. Система Леоніда Кожари, яка працює за правовими й ідеологічними темниками Віктора Медведчука, викликає все більше недовіри та зневаги серед міжнародних партнерів України в Європі, США та Канаді. А це означає, що вона — на стадії розпаду. Ніхто вже не вірить українським дипломатам, адже світ переконується в нелегітимності чинної української влади. Як би не розвивалися події, усім зрозуміло: влада в її нинішньому форматі більше не буде сприйматися цивілізованим світом.
По-четверте — проблеми з фінансуванням суттєво прискорять процеси деморалізації навіть тих, хто в системі МЗС іще симпатизує нинішній владі. Відомо про затримки зі заробітною платнею, які виникли на початку нового року в МЗС. Тут варто повторити вже озвучену в українських медіа тезу, що на диктатуру режимові бракує грошей. Але першими, хто відчує їх відсутність, стануть співробітники українських дипмісій.
Про окреслені проблеми працівники МЗС не кажуть вголос, однак розмови в курилках, соціальних мережах і приватному листуванні вказують на одне: люди обурені діями свого керівництва. А спосіб спілкування п. Кожари з послами іноземних держав усе більше дратує навіть тих, кому він колись імпонував. Міністерство, що має захищати національні інтереси держави у світі, стрімко перетворюється на рупор правлячої партії, до чого категорично не готова більшість його співробітників.
Працівники МЗС масово беруть відпустки та лікарняні для підтримки людей на Майданах. Це викликало обурення в керівництва міністерства, яке намагається зупинити цей процес. Але без усунення причин його виникнення зробити це – неможливо. Середня ланка відомства вважає, що лише в разі повернення країни в правове демократичне європейське русло апарат МЗС заспокоїться та почне ефективно працювати.
На цьому тлі визріли передумови для ініціювання українськими дипломатами справжньої партизанської війни за українську Незалежність. Власне, вона вже триває відтоді, коли було брутально зруйновано результати їхньої праці. І проходить вона у своєрідній формі дипломатичного саботажу. Цей метод виявися доволі ефективним, оскільки блокує антидержавну роботу верхівки міністерства та дає змогу зберегти національну дипломатичну службу.

Що треба робити?
Чому важливо зберегти систему дипломатичної служби України? Питання, на перший погляд, — парадоксальне, тому що одразу хочеться сказати не про збереження, а про необхідність її повного демонтажу. Дипломати зараз повинні залишатися на своїх місцях. Для стратегічних інтересів країни це є важливим. У керівництва міністерства повинно хоча би жевріти відчуття того, що всі процеси перебувають під його контролем. Це його розслабить і водночас позбавить можливості реально оцінювати міжнародну ситуацію й те, скільки в строю «бойових дипломатичних багнетів».
Це — перший крок до виникнення паніки всередині керівництва міністерства, коли за документами все ніби гаразд, а насправді — ні. Бо ніхто нікуди міністра Кожару не запрошує, руки йому не подає. Обличчя від нього відвертаються. За такої блокади він ризикує отримати ляпас від українського президента, котрому набридне чекати, коли ж то західний світ усе-таки засудить українських екстремістів і похвалить правоохоронні органи за репресії проти демонстрантів, а парламентську більшість — за ухвалення антидемократичних законів.
Другий крок: за цих умов українські дипломати можуть кожен на своєму рівні, використовуючи особисті зв’язки та контакти в системі off record, інформувати міжнародних партнерів про справжню картину подій в Україні.
Третій — працівники дипломатичних місій України за кордоном можуть по-новому застосовувати своє знання іноземних мов під час роботи з українськими делегаціями, які будуть їхати за кордон для участі в будь-яких міжнародних заходах. Коли члени делегацій України наважаться донести до міжнародних партнерів неправдиві сигнали про події в країні, українські дипломати, здійснюючи переклад цих сигналів, можуть їх коригувати.
Група глобальної розвідки Geostrategy
http://geostrategy.ua/node/696

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply