Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 9, 2019

Українська влада взялася за міського голову Львова

Автор:

|

Грудень 04, 2019

|

Рубрика:

Українська влада взялася за міського голову Львова
Андрій Садовий

Зе-команда тестує реакцію українського суспільства, взявшись насамперед за непопулярних представників минулої влади. Декого, як Олега Гладковського, колишнього першого заступника секретаря Ради з національної безпеки й оборони, чи Ярослава Дубневича, народного депутата України, випустили під заставу. А декого, як Сергія Пашинського, вже колишнього народного депутата України, заґратували. Внести заставу дозволили й Андрію Садовому, меру міста Лева.

Що інкримінують?
Ще наприкінці 2016 року Генеральна прокуратура України (ГПУ) повідомляла, що спільно з Національною поліцією України здійснює досудове розслідування у рамках кримінального провадження щодо можливих неправомірних дій із боку посадових осіб Львівської міської ради (ЛМР), що призвели до збитків держави в особливо великих розмірах. За даними слідчих, досудове розслідування встановило, що посадові особи ЛМР, зловживаючи службовим становищем, уклали з підприємством договір купівлі-продажу земельної ділянки за ціною 52 млн грн, попри те, що нормативна грошова оцінка такої землі становила 140 млн. Відповідні документи підписав голова міської ради особисто.
А тепер уже Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила п. Садовому про підозру у зловживанні владою. Національне антикорупційне бюро України і САП інкримінують Садовому перевищення повноважень при виділенні в 2015 році 23 га землі на околиці Львова під будівництво індустріального парку. Слідство заявляє, що ця земельна ділянка територіально не перебуває в межах міста, отже, львівська влада не мала повноважень ними розпоряджатись. Також прокурори закидають Андрію Садовому порушення процедури при виділенні землі та заниження її вартості. Захист мера і він сам усі підозри заперечують і стверджують, що земля під індустріальний парк — таки у Львові та вилучення земельних ділянок було офіційно погоджено з їхніми власниками.
Проте Іван Спринський, голова громадської організації «Рабів до раю не пускають», в ефірі телеканалу «112» заявив, що п. Садовий не мав права підписувати документи, бо ділянка місту все ж не належала. «Вона належала іншому населеному пункту за Львовом — Рясні-Руській. На цій угоді стоїть підпис Садового, тому відповідальність — лише в межах його повноважень», — зазначив він.

Застава
Вищий антикорупційний суд України (ВАСУ) запланував засідання у цій справі, щоб визначити розмір застави за львівського міського голови. Сторона обвинувачення вирішила просити 50 млн грн. Відтак у Львові різко впав курс польського злотого та швейцарського франка. Інформаційна аґенція «Вголос» припустила, що причиною цього стала масова здача валюти в обмінники людьми з оточення п. Садового, котрі почали активно обмінювати злоті та франки на гривні, щоби зібрати 50 млн грн на заставу політику.
Щоб вплинути на ВАСУ і підтримати Андрія Садового до Києва зі Львова виїхали кілька автобусів з молодиками. Телеканал НТА виклав у Мережу відеозапис розмови з хлопцями, котрі чекали відправки автобусів. Вони зізналися, що їдуть до Києва, щоб там підтримати Садового. За таку «участь в акції» їм нібито заплатили по 1 тис. грн.
Можливо, ця акція допомогла, адже ВАСУ призначив у 50 разів меншу заставу — 1 млн 56 тис. 500 грн. САП вирішила оскаржити це рішення. Також у САП наголосили, що «застосувавши запобіжний захід, суд таким чином фактично визнав підозру обґрунтованою».
На розмір застави Андрію Садовому відреагували львів’яни. Так, у спільноті «Варта-1» та у коментарях під дописом депутата Львівської міської ради Ігоря Зінкевича, жителі Львова зауважили, що для Садового мільйон гривень застави — це один раз сходити на каву. Обурені люди запропонували суддям ВАСУ з таким підходом заодно ще й «зарахувати Садового до лику святих». Львів’яни нагадують, що мер Садовий добряче нажився на корупційних схемах, а тому має бути покараним.
А політолог Валерій Майданюк зазначає, що на перший погляд справа Садового справді може виглядати як спроба влади «натиснути» на міського голову Львова. Але кількість людей Садового у новій владі і його поведінка на виборах змушують стверджувати про протилежне: «Садовий має купу людей у владі і зробив дуже багато для удару по Порошенкові. Зокрема, саме його канал опублікував розслідування про «свинарчуків», яке чи не найбільше зіграло на руку «Слузі народу». Можливо, тепер Садовий хоче здобути собі бонуси, як мученик, як жертва режиму, адже у нас же люблять тих, кого переслідує влада (згадайте Тимошенко й Луценка). Можливо, ми є свідками сценарію, де метою всього є розподіл взаємовигідних рейтинґів для обох сторін. Чи це так, будемо бачити по результатах цієї справи», — зазначив він.

Фальшиві причини
У переддень засідання ВАСУ Андрій Садовий заявляв, що за ним ганяється нечисть в образі Віктора Медведчука і прокурорів САП. Ті начебто змовилися «кошмарити» міського голову в один день — у річницю початку Революції гідності 21 листопада прокуратура вручила підозру, а Печерський райсуд зобов’язав ГПУ розслідувати його заяви щодо Медведчука.
Уже на самому засіданні суду Садовий з’явився в образі мученика, який Оксана Сироїд, теперішня голова партії «Самопоміч», доповнила заявами про «політичне переслідування». Втім, чим більше міський голова пнувся натиснути на жалість суспільства, тим важче йому це вдавалося. Бо назовні почали вилазити факти, які засвідчують: «справа Садового» — не помста «нечисті» і навіть не успіх борців із корупцією. А, скоріше, велика афера, підлаштована зумисне під місцеві вибори.
Як стверджують результати останніх соціологічних опитувань, після півроку правління нової влади її рейтинґ стрімко пішов донизу по всій Україні. Що вже казати про Львівщину: область єдиною не вподобала ні президента, ні його «Слугу народу».
Тож зовсім не дивно, що Садовий зі своїм оточенням почав грати на протиставленні центральній владі: львів’яни швидше повірять у його праведність, ніж у те, що «малороси» та «зрадники» взялися боротися з корупцією. Цікаво у цій ситуації, що сам Садовий, вдаючи «жертву влади», не звинувачує її прямо. Але змушує суспільство думати саме так, кидаючи натяки через своїх соратників і свої медіа. Так, наприклад, в найпершому інтерв’ю Садового після отримання підозри вказано на те, що розслідування проти міського голови може бути «помстою» за позицію його партії щодо ринку землі.
Але у новому парламенті Садовий має свого прислужника «слугам народу» — Павла Бакунця і свого «слугу» — Марію Мезенцеву. У новому уряді — свого міністра Олену Бабак і своїх заступників міністра — Юліана Чаплінського й Ірину Подоляк. Міністра розвитку економіки Тимофія Мілованова та прем’єра Олексія Гончарука Садовий також може назвати своїми. Їх пов’язує спільний спонсор.
Цього літа Садовий продав у приватні руки три кам’яниці на Площі Ринок, які є пам’ятками архітектури національного значення. Покупець — «Драґон Капітал Консалтинг», кінцевим бенефіціарним власником якого є чеська компанія «Драґон Капітал Інвестментс Лтд» і громадянин Чехії Томаш Фіала.
Останній також власником «Європоліс проперті холдінгу», який 5 липня отримав дозвіл від ЛМР добудувати торгово-розважальний комплекс «Вікторія Ґарденс». А ще компанія п. Фіали пов’язана зі скандалом довкола будинку Терлецького, який виконком ЛМР дозволив знести, а на його місці збудувати скляний офіс із підземним паркінгом. Саме Томаша Фіалу, бізнес-партнера відомого американського бізнесмена Джорджа Сороса, називають одним із головних фінансистів Андрія Садового та його політичного проекту «Самопоміч».
До речі, п. Фіала є також одним із офіційних спонсорів виборчої кампанії музиканта Святослава Вакарчука. Про це йдеться в опублікованих фінансових звітах політичного проекту «Голос» за третій квартал ц. р. А зв’язки Вакарчука зі Садовим, зокрема, й через кремлівського олігарха Михайла Фрідмана, — давно не таємниця.
А тут ще й несподівано Ігор Шурма, один із соратників Віктора Медведчука, заявив, що їхня партія 2006 року лобіювала Андрія Садового на посаду міського голови Львова. Йому вміння піаритись на порожньому місці, звісно, не позичати. Але й виграти четверті вибори поспіль на заїждженій казочці про «європейського» мера, котрий начебто щось десь зробив, не надто реально, як і відкрутися від криміналу.

Євген Клен

До слова
«Тримання під вартою» — такий запобіжний захід обрав Печерський суд Києва щодо народного депутата чотирьох скликань Сергія Пашинського. Про це клопотали перед судом слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР). Вони висунули чоловікові підозру «в умисному завдаванні тяжких тілесних ушкоджень» за справою, провадження в якій ГПУ закрила ще 2017 року. Чому ДБР вирішило ще раз розслідувати цю справу?
Сергій Пашинський у політиці давно. Він тричі проходив до Верховної Ради за списком партії Юлії Тимошенко «Батьківщина», і в четверте — на парламентських виборах 2014 року — за списком партії Арсенія Яценюка «Народний фронт». У попередньому складі парламенту Пашинський очолював Комітет із питань національної безпеки і оборони. Його ім’я згадували в контексті кількох корупційних скандалів. Свою причетність до корупційних схем Пашинський завжди заперечував.
Наприкінці 2016 року стався інцидент, під час якого депутат вдарили пляшкою по голові, а він — прострелив нападнику ногу. Тоді Сергій Пашинський повідомив, що ввечері 31 грудня 2016 року, повертаючись із дружиною увечері додому — у темряві на лісовій дорозі ледь не врізалися в авто з вимкненими габаритними вогнями. Після екстреного гальмування, Пашинський, за його словами, вийшов із машини і зробив зауваження тим, хто був біля того автомобіля. Виникла словесна перепалка. Після цього, за версією Пашинського, яку підтверджено у повідомленні поліції Київської області про з’ясування обставин інциденту, один із його учасників із прізвищем Хімікус кинувся до депутата з пляшкою в руці та погрозами. Пашинський стверджує, що спершу зробив попереджувальний вистріл у повітря, але Хімікус не зупинився, а вдарив його по голові пляшкою. Пашинський упав, а тоді, піднімаючись, вистрелив Хімікусу в ногу, надав пораненому медичну допомогу, а також викликав «швидку допомогу» та поліцію.
Натомість постраждалий Хімікус стверджував, що попереджувального пострілу Пашинський не робив. За його версією, він допомагав незнайомцю заштовхнути несправний автомобіль із дороги на узбіччя, коли біля них зупинилось авто, з котрого вийшов із пістолетом Пашинський, спрямував на пістолет них і вигукнув: «Усім стояти!». Хімікус стверджував, що, якби не вдарив Пашинського пляшкою, то «куля була б у нього не у стегні, а у грудях». Було розслідування. Потім ГПУ закрила провадження у цій справі у зв’язку «з відсутністю у діяннях» обох учасників інциденту «складу кримінальних правопорушень».
4 жовтня ц. р. ДБР знову повідомила Сергію Пашинському про підозру. ДБР подало до Печерського суду клопотання про обрання Сергію Пашинському запобіжного заходу — «тримання під вартою», оскільки, за словами слідчих, колишній депутат може чинити тиск на слідство або втекти. Сам Сергій Пашинський стверджує, що підозра від ДБР є наслідком «впливу на це відомство колишнього юриста Януковича — Андрія Портнова».

About Author

Meest-Online