Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 22, 2018

Україна відбила нову російську «газову атаку»

Автор:

|

Березень 08, 2018

|

Рубрика:

Україна відбила нову російську «газову атаку»

«Газпром» спробував затьмарити тріумфальну перемогу України в Стокгольмському арбітражі (Швеція) наступного ж дня.

«Шукатиме всі можливості»
Стокгольмський арбітраж нарешті задовольнив 28 лютого вимогу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» щодо компенсації за недопоставлені російським концерном «Газпромом» обсяги газу для транзиту. Відтак, «Нафтогаз» домігся компенсації в сумі 4,63 млрд USD за недопостачання «Газпромом» узгоджених обсягів газу для транзиту.
За результатами двох арбітражних проваджень в Стокгольмі «Газпром» має сплатити 2,56 млрд USD на користь «Нафтогазу». Арбітражний суд також відхилив вимоги «Газпрому» щодо штрафів за нібито незаконно відібрані «Нафтогазом» обсяги транзитного газу.
Британський щоденник ділових кіл Financial Times цитував із цього приводу британського фінансового аналітика Тімоті Аша з інвестиційної компанії BlueBay Asset Management, котрий назвав стокгольмський результат великою перемогою «Нафтогазу» над «Газпромом». Натомість експерт Валерій Боровик попередив: «Навряд чи можна сподіватися, що українська сторона так легко отримає компенсацію від російського «Газпрому». Можна навіть не сумніватися, що той шукатиме всі можливості, аби уникнути його виконання. Тим паче, «Газпром» уже заявив, що буде намагатися протистояти цьому рішенню всіма доступними правовими методами».
Однак, вочевидь, принаймні станом на 1 березня, в Москві не вірили в перемогу правовими методами. Бо вдалися до протилежного — «Газпром» попри вимоги контракту, попередні домовленості та зобов’язання Стокгольмського арбітражу відмовився постачати блакитне паливо «Нафтогазу України».
Повернутися до закупівель російського газу після більш ніж дворічної перерви Україну змусили арбітри першої стокгольмської справи наприкінці 2017-го. Тоді вони відхилили вимоги «Газпрому» з виконання умови «бери або плати» (за контрактом 2009 року), що могло коштувати Україні 56 млрд USD, натомість зобов’язали «Нафтогаз України» відновити закупівлю у росіян 5 млрд куб. м на рік (із можливістю зменшення до чотирьох мільярдів) до кінця дії контракту з «Газпромом», тобто до кінця 2019-го.
Постачання російського газу мало розпочатися з 1 березня. Ціна, яку запропонував «Газпром», привабливіша порівняно з реверсним європейським газом — упродовж 2018-2019 рр. економія прогнозувалася на рівні 0,5 млрд USD.

«Мав би бути обачнішим»
Але «Нафтогаз» не врахував кремлівську традицію газового шантажу. Й економічний розрахунок тут ні до чого. Цю зброю у Москві використовують для задоволення своїх геополітичних амбіцій.
Оскільки в Україні були 1 березня низькі температури повітря, саме неотримані з Росії об’єми газу стали дефіцитом. І хоч керівник «Нафтогазу» запевнив, що Україна купуватиме їх у європейських партнерів, але визнав, що наразі весь дефіцит покрити не вдасться.
Саме тому запропонував ввести в дію спеціальний план, який передбачав режим економії споживання газу впродовж наступних чотирьох днів. Зокрема, з метою економії газу, в Україні закривають школи, вищі начальні заклади та дошкільні заклади. А теплові електростанції й електроцентралі переводять із газу на дорожчий мазут.
Але 1-2 березня «Газпром» порушував свої контракті зобов’язання ще й з підтримки тиску на вході в газову мережу України. Відтак український оператор проінформував моніторингову групу при Європейській комісії про ризики щодо забезпечення Європи газом через неадекватні дії «Газпрому».
На думку експертів, запобігти такій ситуації можна було б заздалегідь, якби «Нафтогаз України» здійснював моніторинг погоди та належним чином оцінив її вплив на потребу в природному газі. Для надійної роботи газотранспортної системи, запас газу в трубі мав би становити 1 млрд куб. м (плюс-мінус 300 млн — резерв для покриття пікових потреб).
Аби досягти цих показників, «Нафтогаз» мав би планувати резервні імпортні поставки газу з Європи, а не розраховувати лише на надходження з країни-аґресора. Тим паче, що це суперечить вимогам «Національного плану дій», затвердженого 2015 року.
Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, заявив із цього приводу: «Нафтогаз» мав би бути обачнішим і чіткіше розуміти, що треба було створювати запаси для таких невизначених ситуацій. Треба було зробити 10-14 денний запас, працюючи з європейськими постачальниками. Цього не було зроблено, тому є проблема».
Однак після відмови «Газпрому» розпочати поставки в Україну, «Нафтогаз України» та польська компанія PGNiG уклали угоду щодо закупівлі газу з Польщі. Вони розпочалися вранці 2 березня, відтак, «газова атака» Росії, принаймні наразі, захлинулася.

Ігор Голод

Коментарі експертів
Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ:
— Росія сприйняла програш у Стокгольмському арбітражі свого газового монополіста «Газпрому» як ляпас від української держави, тому була зроблена емоційна заява щодо розриву контрактів. 18 березня в Росії мають відбутися вибори. І програш «Газпрому» українській компанії сприймається, як ляпас, тому відразу була дуже емоційна реакція. Навіть якщо зараз полічити в часі, скільки буде тривати процедура нового арбітражу, то стає зрозуміло, що вона займе стільки часу, скільки, як мінімум, займе до закінчення контракту.

Олександр Хара, експерт «Майдану закордонних справ»:
— Зменшення тиску газу в «Північному потоці» та намагання «Газпрому» розірвати угоду із «Нафтогазом» не є суперечкою компаній, це суперечка країн. Адже впродовж усієї незалежності України енергетика була важелем впливу для того, аби отримувати дивіденди не лише в економічній сфері, а здебільшого в політичній. Варто згадати, що базування Чорноморського флоту в Криму було зумовлене низькими цінами на газ. Таким чином нашу безпеку фактично купували. Головним зовнішньополітичним інструментом Росії є корупція через енергетичний сектор. Вони допомагають створювати «псевдоеліти» і через них конвертують шалені гроші. Варто згадати олігархів, котрі здобули гроші таким шляхом і намагалися впливати на парламент. Саме вони блокували рішення, які стосувалися інтеграції України до євроатлантичних структур. Фактично така ситуація була завжди, проте при Путіні це стало ключовим інструментом. Така нервова реакція на рішення Стокгольмського суду викликана тим, що давня схема ламається і Росія більше не має можливості впливати на Україну. Путінський режим використовує всі наявні інструменти, починаючи від окупації на Донбасі та закінчуючи підтримкою «п’ятої колони», які можуть підірвати суверенітет та незалежність України.

Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних досліджень:
— «Газпром» відкрито не сказав, що не збирається виконувати рішення Стокгольмського арбітражу. До того ж вони можуть звернутися в арбітраж знову. Наявні контракти залишаються чинними доти, доки буде тривати розгляд. Затягування судового процесу з «Нафтогазом» вигідне «Газпрому». Ми втратили час, який можна було витратити на пошуки нового контрагента щодо постачання газу, що дуже складно. Наша газотранспортна система насправді влаштована так, що постачання газу з Росії — оптимальний варіант. Якщо вже на те пішло, «Нафтогаз» повинен був мати довготермінові угоди з європейськими постачальниками. А вийшло, що вдарили морози і трейдери з Європи сказали, що газу для нас у них немає. Й якщо немає договору, то вони нічого нам не винні. У підсумку довелося брати дорогий газ із Польщі — 560 USD за 1 тис. куб. метрів. Якщо «Нафтогаз» хоче, щоб «Газпром» відшкодував різницю в ціні з польським газом, доведеться починати ще один судовий процес. Рішення Стокгольмського арбітражу щодо суперечки з «Нафтогазом» становить для «Газпрому» серйозні ризики. «Газпром» — це велика компанія, яка відстоює національні інтереси своєї країни. Так діють схожі компанії і в інших країнах. Рішення Стокгольмського арбітражу небезпечне для «Газпрому» — багато інших їхніх партнерів після «українського прецеденту» могло б ініціювати перегляд угод. Узагалі в цій ситуації найбільшу вигоду одержують європейські компанії. Так, зараз арбітраж виніс рішення на нашу користь, але ж потім можуть бути й інші судові процеси, які стануть не такими вдалими. Не потрібно казати, що ти одержав 2,56 млрд USD , поки гроші ще не в тебе. До речі, ціни, за якою ми мали купувати газ у РФ, арбітраж не афішував. Найімовірніше, вартість енергоносія коливалася в районі 300 USD  за 1 тис. куб. м.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...